Постанова

від 08.11.2018 по справі 210/3338/16-а(2-а/210/84/16)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м  У к р а їн и 08 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 210/3338/16-а                                                                                                       провадження №2-а/210/9/18  Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:  головуючого - судді  Семененка Я.В. (доповідач),           суддів:  Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,                 за участю секретаря судового засідання - Кязимової Д.В.   розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рассвет»   на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 25 квітня 2018 року (суддя Літвіненко Н.А.) по справі №210/3338/16-а (провадження №2-а/210/9/18) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рассвет» до виконавчого комітету Криворізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, комунальне підприємство «Криворіжтепломережа» про визнання протиправним та скасування рішень, -                                             в с т а н о в и В: ТОВ «Рассвет» звернулося до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень (т.2 а.с.95), просило: визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 284 від 12.09.2012 року «Про оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна» в частині визнання за Територіальною громадою м. Кривого Рогу права власності на будівлю гаражних боксів «Г-1», загальною площею 167,6 кв.м., що розташована по вул.. Косіора, 6-б в м. Кривому Розі; визнати протиправним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 674767 від 24.09.2012 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 284 від 12.09.2012 року «Про оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна» в частині визнання за Територіальною громадою м. Кривого Рогу права власності на будівлю гаражних боксів «Г-1», загальною площею 167,6 кв.м., що розташована по вул.. Косіора, 6-б в м. Кривому Розі. В обґрунтування заявлених вимог позивач фактично посилався на те, що оскарженим рішенням виконавчого комітету, на підставі якого видано свідоцтво про право власності, порушується його право користування нерухомим майном – будівля гаражних боксів «Г-1», відносно якого позивачем вважає себе власником. Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 25 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що встановлені обставини справи не дозволяють дійти висновку про те, що позивач є власником майна відносно якого виконавчим комітетом прийнято спірне рішення, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку про те, що оскарженим рішенням порушуються права позивача. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо не встановлення у цій справі обставин, які б свідчили про порушення прав позивача оскарженими рішеннями органу місцевого самоврядування. У відзивах на апеляційну скаргу та управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради просять залишити рішення суду першої інстанції без змін з огляду на його законність і обґрунтованість. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що  виконавчим комітетом Криворізької міської ради прийнято рішення № 284 від 12.09.2012 року «Про оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна», яким, зокрема, визнано за Територіальною громадою м. Кривого Рогу права власності на будівлю гаражних боксів «Г-1», загальною площею 167,6 кв.м., що розташована по вул.. Косіора, 6-б в м. Кривому Розі. На підставі вказаного рішення видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 674767 від 24.09.2012 року. Оскаржуючи рішення виконавчого комітету № 284 від 12.09.2012р. та свідоцтво про право власності, позивач вказував на те, що він є фактичним власником нерухомого майна - будівлі гаражних боксів «Г-1», яке ним було збудовано у період 1990-1992 років. Гаражний блок було збудовано за погодженням із тодішнім землекористувачем – ДП Криворізький металургійний комбінат, але документально факт будівництва засвідчений не був, акт вводу в експлуатацію не складався. Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції виходив з того, що переданий на вирішення суду спір є справою адміністративної юрисдикції. З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не може погодитися з наступних підстав. Відповідно до ч. 1    ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Згідно із п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Пунктом 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено поняття публічно-правового спору – це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у  публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. При цьому, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. У свою чергу, приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин. Як свідчать встановлені обставини справи, спірні правовідносини між сторонами не мають ознак публічно-правового спору, навпаки, характер цих правовідносин вказує про наявність приватноправового спору, який полягає у тому, що позивач, не маючи правовстановлювальних документів на нерухоме майно, але вважаючи себе фактичним власником та користувачем вказаного майна (який його фактично створив), стверджує про те, що оскарженим рішенням відповідача фактично позбавлено його власності. Тобто, вказаний позов заявлений на захист цивільного права, яке позивач вважає порушеним. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а випливає із захисту цивільних прав. При цьому, суд враховує, що для надання оцінки оскарженому рішенню відповідача, з огляду на підстави заявленого позову та відсутності у позивача правовстановлювальних документів, визначальним є встановлення права на нерухоме майно - будівлі гаражних боксів «Г-1». Тобто, між сторонами фактично існує спір про право, який не може бути вирішений у межах адміністративного судочинства. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вказаний спір, враховуючи його суб'єктивний склад, має вирішуватися у порядку господарського судочинства. Частиною 1 ст.319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне, рішення суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити. На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.315, ст.ст. 319, 321, 322, 325 КАС України, суд, -         ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рассвет»  – задовольнити частково. Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 25 квітня 2018 року по справі №210/3338/16-а (провадження №2-а/210/9/18) – скасувати, провадження в адміністративній справі закрити. Роз'яснити позивачу його право на звернення з позовом в порядку господарського судочинства. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, визначені ст. 329 КАС України. Вступна та резолютивна частини проголошенні 08.11 2018р.           Повний текст постанови складено 09.11.2018р.     Головуючий - суддя                                                                      Я.В. Семененко                                суддя                                                                      Н.А. Бишевська                                суддя                                                                      І.Ю. Добродняк