Ухвала

від 09.11.2018 по справі 1640/2497/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору

09 листопада 2018 р.Справа № 1640/2497/18 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Катунова В.В., суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

розглянувши клопотання Головного управління ДФС у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 по справі № 1640/2497/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО-КВАНТ"

до Державної фіскальної служби України , Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО-КВАНТ" до Державної фіскальної служби України , Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Головним управлінням ДФС у Полтавській області подано апеляційну скаргу на вказане судове рішення, яка також містить клопотання про відстрочення сплати судового збору з урахуванням майнового стану заявника.

Розглянувши клопотання відповідача, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.

Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.

Обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, по-перше, заявником до апеляційної скарги не додано належних доказів, які б свідчили про його майновий стан, а, по-друге, апелянтом не надано доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору.

Враховуючи вищевказане, слід зазначити про відсутність підстав для відстрочення апелянту сплати судового збору.

З урахуванням наведеного, відповідач зобов'язаний сплачувати судовий збір.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління управління ДФС у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору.

Керуючись ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов