Рішення

від 30.10.2018 по справі 340/196/18

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№340/196/18

Провадження № 2/340/140/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2018 року смт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю секретаря судового засідання Фурманюк В.М.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_6,

третьої особи ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Красноїльської сільської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_7 про виселення без надання іншого житлового приміщення, та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Красноїльської сільської ради, третя особа: ОСОБА_7 про визнання права власності на майно, -

в с т а н о в и в:

позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом до відповідачів, третя особа ОСОБА_7 про виселення з квартири АДРЕСА_1, чотирьох квартирного житлового будинку АДРЕСА_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.

Позовні вимоги мотивує тим, що на території Красноїльської сільської ради в присілку Центр,1 знаходиться 4-х квартирний житловий будинок, який на виконання рішення суду від 02.12.2010, прийнятий на баланс сільської ради. В квартирі АДРЕСА_1 даного житлового будинку до дня своєї смерті, а саме до 2013 року проживав дільничний лікар ОСОБА_10 З метою належного забезпечення жителів територіальної громади медичним обслуговуванням, було вирішено надати дану квартиру сімейному лікарю ОСОБА_7, однак відповідачі дізнавшись про це, самовільно зайняли квартиру, поміняли замки та вселилися у спірну квартиру. Оскільки жодних належних документів про право користування вказаною квартирою у відповідачів немає, в квартиру вселилися самовільно, і добровільно покинути квартиру не погоджуються, а тому просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 01.06.2018 відкрито провадження в справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

Відповідачами 02.07.2018 подано до суду зустрічний позов про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 в житловому будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, який ухвалою суду від 10.08.2018 об'єднано в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічний позов відповідачі обґрунтовують тим, що згідно з виписки з протоколу уповноважених членів спілки селян від 03.03.2000 членам спілки селян, а саме 6-ти особам вирішено видати майнові паї в натурі згідно переліку, в тому числі квартиру АДРЕСА_1 в с Красноїлля Верховинського району в спільну часткову власність. ОСОБА_3 разом із своїм чоловіком викупила усі майнові паї на дану квартиру, а тому вважає що набула у власність спірну квартиру. Крім того, у Красноїльської сільської ради відсутні будь-які правовстановлюючі документи на спірну квартиру. Вказали, що вони проживають в даній квартирі більше п'яти років, а тому заявлений позивачем позов з урахуванням положень ч.3 ст.116 ЖК Української РСР є передчасним. Також, звертають увагу суду на те, що інша квартира під АДРЕСА_2 в цьому ж будинку аналогічним шляхом була розпайована, однак судом визнано на неї право власності. А тому просять в задоволенні первісного позову відмовити, а позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити.

Позивач за первісним позовом Красноїльська сільська рада 15.08.2018 подала на адресу суду відзив на зустрічну позовну заяву, яким позовні вимоги не визнала. Вказала, що безпідставним є посилання ОСОБА_3 на рішення зборів пайовиків СС Зорі Карпат від 03.03.2000 про передачу їй та іншим в рахунок пайових внесків спірної квартири, оскільки таке скасоване рішенням Верховинського районного суду від 14.04.2005, що набрало законної сили, що у відповідності до вимог ч.4 ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню при розгляді даної справи. Також вважає, що не відповідають дійсності твердження відповідачів про те, що вони більше п'яти років проживають у спірній квартирі, оскільки з часу смерті попереднього орендаря, а саме з 2013 року, в даній квартирі ніхто не проживав. Просить в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Ухвалою суду від 27.08.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представники позивача Красноїльської сільської ради, сільський голова ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_2, позовні вимоги за первісним позовом підтримали з підстав наведених в позовній заяві. Додатково пояснили, що на підставі рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2010 було зобов'язано Красноїльську сільську раду прийняти на баланс житловий будинок в присілку Центр с Красноїлля, в якому знаходиться спірна квартира АДРЕСА_1, що і було зроблено в 2011 році рішенням сесії сільської ради. В 2018 році житловий будинок включено до комунальної власності територіальної громади с Красноїлля. Також зазначили, що на час звернення з позовом до суду право власності на спірну квартиру, Красноїльською сільською радою не було оформлено, однак станом на час розгляду справи в суді, сільською радою оформлено право власності на квартиру АДРЕСА_1 в АДРЕСА_1, Верховинського району.

При цьому вважають, що відповідачі незаконно захопили спірну квартиру та проживають в ній без будь-яких правових підстав. Посилання відповідачів на рішення зборів пайовиків СС Зорі Карпат від 03.03.2000 про передачу їм та іншим в рахунок пайових внесків спірної квартири є безпідставним, оскільки дане рішення скасоване рішенням Верховинського районного суду від 14.04.2005, яке набрало законної сили. А тому просять первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити з тих же підстав.

Відповідач ОСОБА_3А та її представник ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом не визнали, вказали, що ОСОБА_3 разом із чоловіком працювали в колгоспі, з якого вибули в 1990 році. Після цього, їм та іншим членам колгоспу, в рахунок паю, рішенням зборів пайовиків СС Зорі Карпат від 03.03.2000 було надано квартиру АДРЕСА_1 в житловому будинку в АДРЕСА_1 про що видано накладні. Зазначають, що 10.12.2003 між пайовиками та сільською радою була укладена мирова угода, яка затверджена судом, про те, що ОСОБА_10 виплатить їм майнові паї відповідно до накладних і в подальшому здійснить приватизацію квартири. Однак ОСОБА_10 умови мирової угоди виконано не було, їм грошові кошти не сплачено, а тому квартира не вибула із їх власності. Крім того зазначили, що в даній квартирі ОСОБА_3 та інші відповідачі проживають з 2013 року, а саме часу смерті ОСОБА_10 Також звертають увагу суду на те, що в даному житловому будинку знаходяться інші квартири, на одну з яких судом визнано право власності, хоча дана квартира аналогічним способом була передана особі, як члену колгоспу в рахунок паю СС Зорі Карпат . Просять визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в житловому будинку АДРЕСА_1, оскільки така надана їй в рахунок паю, а в задоволенні первісного позову відмовити.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 первісний позов заперечили з підстав наведених в зустрічному позові. Додатково пояснили, що вони по черзі проживають в даній квартирі з 2013 року з дітьми, які відвідують школу в с Красноїлля. Крім того, в них є житловий будинок в АДРЕСА_3, де вони зареєстровані, а також здійснюють будівництво житлового будинку в АДРЕСА_4. Просять в задоволенні первісного позову відмовити, а вимоги за зустрічним позовом задовольнити.

Третя особа ОСОБА_7 не заперечив проти задоволення первісного позову, у задоволенні зустрічного просить відмовити, вказав, що він працює завідуючим амбулаторії Красноїльської лікарні та сімейним лікарем, не має свого житла в с Красноїлля, а тому в березні 2018 року звернувся до сільської ради із заявою про надання йому тимчасового житла на час роботи на посаді. Сесією Красноїльської сільської ради від 07.03.2018 його заяву було задоволено, надано квартиру АДРЕСА_1 в житловому будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 для тимчасового проживання. Однак, вселитися в квартиру не мав можливості, оскільки була зачиненою і ключі від неї знаходилися у відповідачів. Після цього, він повідомив про вказані обставини сільську раду.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, третьої особи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд ухвалює рішення про наступне.

Судом встановлено, що згідно з свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 20.09.2001, житловий будинок в цілому, що розташований в с Красноїлля, присілок Центр, б/н, Верховинського району, належав на праві колективної власності Спілці селян Зорі Карпат (а.с.7).

У зв'язку з визнанням Селянської спілки Зорі Карпат банкрутом, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2010, зобов'язано Красноїльську сільську раду прийняти на баланс житловий будинок площею 319,3 м.кв. в с Красноїлля, вул. Центр, б/н Верховинського району належний в цілому Селянській спілці Зорі Карпат на підставі Свідоцтва про право власності на житловий будинок від 20.09.2001 (а.с.8).

На виконання зазначеного судового рішення, актом прийому-передачі на баланс основних засобів (а.с.9) вказаний будинок було передано із балансу селянської спілки Зорі Карпат на баланс Красноїльської сільської ради, та прийнято на баланс Красноїльської сільської ради відповідним рішенням сільської ради від 25.02.2011 (а.с.10).

24.04.2014 територіальною громадою с Красноїлля в особі Красноїльської сільської ради виготовлено технічний паспорт на 4-х квартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.25-30), в тому числі на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 90,1 м.кв., житловою площею 47,4 м.кв., що складається з: трьох житлових кімнат площами 11,0 м.кв., 22,7 м.кв. та 13,7 м.кв., коридора площею 15,2 м.кв., сходових площами 1,8 м.кв. та 11,1 м.кв., кухні площею 8,7 м.кв. та котельні площею 5,9 м.кв.

Рішенням п'ятої сесії сьомого демократичного скликання Красноїльської сільської ради від 21.06.2016 (а.с.11) затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади сіл Красноїлля та Вигода в особі сільської ради, до яких включено зокрема п.6 цього рішення 4-х квартирний житловий будинок присілок Цетро. Дане рішення доповнено рішенням Красноїльської сільської ради №234 від 13.09.2018 (а.с.143), а саме п.6 цього рішення доповнено текстом наступного змісту 4-х квартирний житловий будинок АДРЕСА_1, які знаходяться в ньому АДРЕСА_5 і АДРЕСА_1, як відомчі квартири комунальної власності територіальної громади сіл Красноїлля та Вигода .

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.114), 25.10.2018 за Красноїльською сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області зареєстровано право комунальної власності на трьохкімнатну квартиру загальною площею 90.1 м.кв., житловою площею 47.4 м.кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Згідно рішення чотирнадцятої сесії сьомого демократичного скликання Красноїльської сільської ради від 07.03.2018 №179-14/2018 (а.с.16) завідуючому Красноїльською АЗПСМ ОСОБА_11, який виступає третьою особою, надано квартиру (де проживав колишній лікар ОСОБА_10) для тимчасового проживання на період його роботи на даній посаді без права викупу та приватизації, яка знаходиться на балансі сільської ради (присілок Центр), в зв'язку з відсутністю власного житла для сім'ї.

Однак, як вбачається з акту комісії Красноїльської сільської ради від 28.03.2018 (а.с.31), комісією в складі депутатів Красноїльської сільської ради з виходом на місце за адресою: АДРЕСА_1, було встановлено, що вказану квартиру 22.03.2018 самовільно зайняли відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які є жителями АДРЕСА_4.

В судовому засіданні відповідачі визнали факт зайняття та проживання в квартирі АДРЕСА_1, однак вказали, що використовують її для проживання з 2013 року, як свою власність, надану їм у пай.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема правочинів.

Крім цього, згідно положень ст.58 ЖК Української РСР підставою для вселення у вільне жиле приміщення є ордер. На підставі ордера на жиле приміщення укладається в письмовій формі договір найму житлового приміщення (ст.61 ЖК Української РСР).

Відповідно до положень ст.61 ЖК Української РСР, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі лише на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

В той же час, відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 4 ст.9 ЖК Української РСР визначено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

За змістом ч.1 ст.109 ЖК Української РСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Згідно ч.3 ст.116 ЖК Української РСР осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, що викладений у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2010цс-16 від 22.06.2017, зокрема такими, що самоправно зайняли жиле приміщення, вважаються особи, які вселилися до нього самовільно без будь-яких підстав, а саме без відповідного рішення про надання їм цього приміщення та відповідно ордера на житлове приміщення. Виселення цих осіб пов'язане з відсутністю у них будь-яких підстав для зайняття жилої площі.

Однак, в ході судового розгляду відповідачами належними та допустимими доказами не доведено перед судом факту їхнього вселення у квартиру АДРЕСА_1 на підставі відповідного рішення про надання їм цього приміщення, ордера на вселення у вказане житлове приміщення, договору житлового найму, як і не доведено перед судом факту набуття квартири у власність.

Посилання відповідачів про набуття спірної квартири ОСОБА_3 у власність, як паю в майні Селянської спілки Зорі Карпат на підставі рішення зборів уповноважених пайовиків Селянської спілки Зорі Карпат від 03.03.2000 не заслуговують на увагу, оскільки рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 14.05.2005 (а.с.12-14), залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 14.07.2005 та ухвалою апеляційного суду Рівненської області (як судом касаційної інстанції) від 31.10.2007 (а.с.15), рішення зборів уповноважених пайовиків Селянської спілки Зорі Карпат від 03.03.2000 в частині передачі відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_3 квартири в житловому будинку в с Красноїлля в рахунок пайових внесків, визнано недійсним.

А оскільки, первинний документ про надання вказаної квартири одному із відповідачів визнано судом недійсним, тобто таким, що не створює будь-яких прав та обов'язків з моменту його прийняття, тому не можуть бути взяті до уваги будь-які правочини, укладені відповідачами в порядку виконання рішення зборів уповноважених пайовиків Селянської спілки Зорі Карпат від 03.03.2000, в тому числі мирова угода, яка затверджена Верховинським районним судом 10.12.2003 (а.с.146), про розпорядження цією квартирою, як паєм.

Також судом не беруться до уваги посилання відповідачів про визнання рішенням Верховинського районного суду від 18.07.2017 (а.с.144-145) права власності за фізичними особами на іншу квартиру в цьому ж будинку, оскільки, як вбачається із змісту зазначеного рішення судом розглядався спір між сторонами, що виник з інших спадкових правовідносин. При цьому рішенням установлено, що у спадкодавця право щодо нерухомого майна виникало з інших документів, які в установленому порядку недійсними не визнавалися.

Крім цього, як вбачається із повідомлення Красноїльської сільської ради від 28.03.2018 №46/022, відповідачі повідомлялись про необхідність звільнення квартири АДРЕСА_1 в 4-х квартирному житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 протягом п'яти днів, яке відповідач ОСОБА_3 отримала 31.03.2018 через поштове відділення с Красноїлля (а.с.19,20). Однак, відповідачі квартиру не звільнили ні на той час, ні після звернення позивачем до суду та отримання копії позову та ухвали про відкриття провадження у справі, на даний час продовжують фактично проживати в такій, що підтвердили в судовому засіданні.

Також, рішеннями виконавчого комітету Красноїльської сільської ради за №№17,18 від 10.04.2018 (а.с.23,24) відмовлено відповідачу ОСОБА_3 у видачі ордеру на право проживання в квартирі АДРЕСА_1 за адресою с Красноїлля та в наданні дозволу на виготовлення технічної документації по приватизації квартири АДРЕСА_1, в зв'язку з тим, що дана квартира АДРЕСА_1 є комунальною власністю територіальної громади Красноїльської сільської ради та надана для проживання на період роботи завідуючому лікарською амбулаторією загальної практики сімейної медицини ОСОБА_7 та враховано, що ОСОБА_3 являється жителькою смт Верховина та має власне житло.

За таких обставин, оскільки відповідачами не доведено перед судом, що у спірну квартиру вони вселилися на законних підставах, тобто на підставі відповідного рішення, ордеру, договору житлового найму, правовстановлюючих документів на нерухоме майно, тощо, і таких доказів не здобуто в ході судового розгляду, тому їх слід визнати такими, що самоправно, без жодних законних підстав, займають жиле приміщення - квартиру АДРЕСА_1. А враховуючи, що добровільно відповідачі відмовляються звільнити самоправно зайняте житло, як на момент звернення позивача із позовом до суду, так і на даний час, тому первісний позов слід задовольнити шляхом виселення відповідачів із квартири без надання іншого житла. При цьому, оскільки позивачами за зустрічним позовом жодних належних та допустимих доказів набуття спірної квартири у власність суду не представлено, а тому в задоволенні зустрічного позову слід відмовити за його безпідставністю.

Одночасно суд враховує, що у такий спосіб жодні житлові права відповідачів не будуть порушені, оскільки в ході судового розгляду встановлено, що відповідачі забезпечені іншим житлом за місцем реєстрації в присілку Дубівський, смт Верховина, Верховинського району, Івано-Франківської області, що підтверджується довідками виконавчого комітету Верховинської селищної ради (а.с.35, 131) та визнається самими відповідачами.

Крім цього, задовольняючи первісний позов суд вважає, що такий заявлений належним позивачем у справі виходячи з наступного.

Згідно з ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, житловий фонд та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

За таких обставин, незважаючи на той факт, що право власності позивачем зареєстровано на спірне майно уже після звернення до суду із позовом про виселення відповідачів, однак суд вважає, що таке перебувало у комунальній власності територіальної громади с Красноїлля з моменту його передачі на баланс згідно з ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2010 внаслідок визнання банкрутом його попереднього власника селянської спілки Зорі Карпат . А тому, позивач будучи повноважним суб'єктом володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності відповідної територіальної громади, є належним позивачем у спорі з приводу виселення відповідачів із об'єкту житлового фонду, що перебуває у комунальній власності.

Також, застосовуючи при задоволенні первісного позову положення ст.391 ЦК України, суд не вважає, що порушив принцип диспозитивності передбачений ст. 13 ЦПК України про те, що суди розглядають цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, оскільки хоча позивачем і містяться посилання у позові на ст.387 ЦК України, однак підставою позову він наводив обставини вчинення відповідачами йому перешкод саме у користуванні та розпорядженні належним майном, а не повернення майна на його вимогу, а тому суд не виходячи за межі заявленого предмету та підстав позовних вимог, застосовує до спірних відносин належну правову норму.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 680 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов Красноїльської сільської ради задовольнити.

Виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1, чотирьох квартирного житлового будинку АДРЕСА_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого житла.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Красноїльської сільської ради, третя особа: ОСОБА_7 про визнання права власності на майно, відмовити за його безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в рівних частинах на користь Красноїльської сільської ради, понесені позивачем за первісним позовом судові витрати: судовий збір в розмірі 704 гривні 80 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 гривень 00 копійок, а всього в розмірі 2704 гривні 80 копійок (дві тисячі сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Красноїльська сільська рада, юридична адреса: с Красноїлля, Верховинський район, Івано-Франківська область, ЄДРПОУ 04357377.

Відповідачі: ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_4.

ОСОБА_4, місце проживання: АДРЕСА_4.

ОСОБА_5, місце проживання: АДРЕСА_4.

Третя особа: ОСОБА_7, місце проживання: АДРЕСА_6; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Повний текст судового рішення складено 09 листопада 2018 року.

Суддя: Бучинський А.Б.