Ухвала

від 12.11.2018 по справі 910/5537/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"12" листопада 2018 р. Справа№ 910/5537/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 у справі №910/5537/17 (суддя Блажівська О.Є., м. Київ, повний текст складено - 18.09.2018) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ" до товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛЕКТ ГРУП" та товариства з обмеженою відповідальністю "Сайрус ЛТД" про визнання договору припиненим та стягнення коштів.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові енергозберігаючі технології" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Селект Груп" та товариства з обмеженою відповідальністю "Сайрус ЛТД" про:

визнання Договору поставки №1-15122015 від 15.12.2015, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Нові енергозберігаючі технології" та товариством з обмеженою відповідальністю "Селект Груп" розірваним, а зобов'язання за даним договором припиненими;

припинення іпотеки, згідно з Договором іпотеки №1/28122015 від 29.12.2015, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "Нові енергозберігаючі технології" та товариством з обмеженою відповідальністю "Селект Груп";

стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Селект Груп" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергозберігаючі технології" грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 по справі №910/5537/17 позов задоволено в повному обсязі.

Київським апеляційним господарським судом 12.05.2017 винесено постанову, якою рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 по справі №910/5537/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 29.03.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду та рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 по справі №910/5537/17 скасовано; справу №910/5537/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатом нового розгляду Господарським судом міста Києва 10.09.2018 прийнято рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та залишити позовну заяву без розгляду.

Розглянувши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, яка діє на дату звернення з апеляційною скаргою), встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При поданні позовної заяви, обґрунтованим розміром судового збору було 4 800 грн. (по 1 600 грн. за кожною із двох немайнових вимог - про визнання Договору поставки розірваним, а зобов'язання за даним договором припиненими та про припинення іпотеки, згідно з Договором іпотеки №1/28122015 від 29.12.2015, а також 1 600 грн. за третьою майновою вимогою - про стягнення 100 000,00 грн).

Отже, апелянт оскаржуючи судове рішення в апеляційному порядку в повному обсязі має сплатити 150 відсотків вказаної суми, тобто 7 200 грн.

Разом з тим, скаржником надано докази сплати судового збору лише на суму 5 317,72 грн., що є меншим розміром аніж встановлено законодавством.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду .

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 у справі №910/5537/17 - залишити без руху.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю "НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ" усунути встановлений при поданні апеляційної скарги недолік шляхом доплати суми судового збору у розмірі 1 882,28 грн. протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений вище строк, апеляційна скарга вважається неподаною та буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Ухвала підписана суддями: 12.11.2018 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко