Постанова

від 06.11.2018 по справі 922/1138/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2018 р. Справа № 922/1138/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Барбашова С.В. , суддя Медуниця О.Є.,

за участі секретаря судового засідання Кохан Ю.В.,

за участі представників:

позивача - Перетяченко М.О., довіреність № 08-11/3960/2-17 від 28.12.2017;

відповідача - не з'явився;

3-ї особи - Лантушенко Г.В., довіреність № 9132/9/20-40-10-09-01 від 23.04.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Харківської міської ради (вх. № 48Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 11 липня 2018 року (повний текст складено 18.07.2018) у справі № 922/1138/18

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Камтехсервіс", м. Харків,

про стягнення 70755,87 грн,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2018 року Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ ВКФ "Камтехсервіс" про стягнення 70755,87 грн недоотриманого доходу за користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,3300 га по вул. Північній, 4, у м. Харкові. Позовні вимоги обґрунтовує ухиленням відповідачем від виконання своїх обов'язків щодо підписання додаткової угоди до договору оренди землі від 04.05.2006 № 840667100058 про збільшення розміру орендної плати з урахуванням нормативної грошової оцінки землі станом на 01.01.2013 та щодо сплати різниці між фактично сплаченою орендною платою за землю та збільшеною орендною платою за землю. Внаслідок зазначених дій відповідача Харківська міська рада зазнала збитків у вигляді недоотриманого доходу до місцевого бюджету в сумі 70755,87 грн, яка складається з різниці між орендною платою, сплаченою відповідачем у відповідності до умов договору оренди землі, та збільшеною орендною платою за землю з урахуванням нормативної грошової оцінки землі станом на 01.01.2013, за період з моменту отримання відповідачем пропозиції про укладення додаткової угоди про збільшення розміру орендної плати до набрання чинності судовим рішенням у справі № 922/4580/14 (26.06.2015), яким внесено зміни до договору оренди землі в частині розміру орендної плати.

В процесі розгляду справи Господарським судом Харківської області ухвалою від 02.05.2018 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, залучено Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.07.2018 у справі № 922/1138/18 (суддя Кухар Н.М.) відмовлено в задоволенні позову. Рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено протиправність поведінки відповідача та наявність вини відповідача у невиконанні зобов'язань за договором оренди землі від 04.05.2006 № 840667100058 у період з 25.04.2015 по 25.06.2015, за який позивачем заявлено до стягнення збитки у вигляді недоотриманого доходу в розмірі 70755,87 грн, оскільки до 03.08.2016 - моменту припинення дії договору оренди на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2016 у справі № 922/1133/16 ТОВ ВКФ "Камтехсервіс" сплачувало оренду плату за землю в розмірі, встановленому договором оренди землі, а зміни до договору оренди землі в частині збільшення розміру орендної плати були внесені рішенням Господарського суду Харківської області від 09.06.2015 у справі № 922/4580/14, яке набрало законної сили лише 26.06.2015, тобто пізніше спірного періоду.

Повний текст зазначеного рішення складено 18.07.2018.

Позивач - Харківська міська рада звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № 1643Х/2 від 13.08.2018), в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. З посиланням на ст. 653 Цивільного кодексу України, зазначає, що зобов'язання щодо сплати орендної плати за договором оренди землі від 04.05.2006 № 840667100058 припинились з 03.08.2016 - моменту розірвання цього договору на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2016 у справі № 922/1133/16, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2016. Тобто зазначений договір оренди був дійсний у період з 25.04.2015 по 25.06.2015, право оренди за ТОВ "Камтехсервіс" (новим власником) оформлене не було, а тому вимоги про стягнення з відповідача орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 25.04.2015 по 25.06.2015 є правомірними.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.2018 у справі № 922/1138/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача, встановлено учасникам справи строк до 30.08.2018 для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзивів іншим учасникам справи та призначено справу до розгляду на 06.09.2018.

На виконання вимог зазначеної ухвали 3-я особа - Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області 30.08.2018 за вх. № 6758 надало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що відповідач обліковується у Східній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області як платник з орендної плати за землю з юридичних осіб згідно з договором оренди землі, який укладено з Харківською міською радою від 04.05.2006 № 840667100058, строком дії до 30.11.2030, загальною площею 0,33 га на земельну ділянку по вул. Північна, 4. Згідно з поданих відповідачем податкових декларацій з плати за землю, нараховано орендну плату: на 2014 рік - 54080,36 грн; на 2015 рік - 67546,37 грн; та на 2016 рік (до 03.08.2016) - 56984,15 грн. Нараховані суми орендної плати за землю у період 2014-2016 років сплачені відповідачем у повному обсязі. На підставі рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2016 у справі № 922/1133/16, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2018, розірвано договір оренди землі від 04.05.2006 № 840667100058. З цього часу ТОВ ВКФ "Камтехсервіс" припинило нарахування та сплату орендної плати за землю.

Відповідач - ТОВ ВКФ "Камтехсервіс" своїм правом щодо надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

В процесі розгляду справи Харківським апеляційним господарським судом ухвалою від 06.09.2018 у справі № 922/1138/18 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.10.2018 о 14:15 год.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Суд, що ліквідується, передає до новоутвореного суду судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.

За приписами ч. 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Згідно з ч. 7 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

З метою дотримання вимог чч. 5, 7 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", на виконання п. 4 р. ІІІ Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого Наказом ДСАУ № 475 від 20.09.2018, у зв'язку з припиненням діяльності з відправлення правосуддя Харківським апеляційним господарським судом з 01.10.2018 на підставі Указу Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" та Указу Президента України від 28.09.2018 № 295/2018 "Про переведення суддів" всі нерозглянуті справи, що перебували у провадженні Харківського апеляційного господарського суду, на підставі Розпорядження керівника апарату суду від 03.10.2018 передані до Східного та Північного апеляційних господарських судів.

Повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду оприлюднено в газеті "Голос України" № 185 (6940) від 03.10.2018.

09.10.2018 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи № 922/1138/18 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В., суддя Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2018 у справі № 922/1138/18 прийнято справу до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.11.2018 о 10:00 у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, та викликано в судове засідання представників учасників справи.

Представник позивача - Харківської міської ради в судовому засіданні 06.11.2018 підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник 3-ї особи - Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області в судовому засіданні 06.11.2018 підтримує відзив на апеляційну скаргу.

Представник відповідача - ТОВ ВКФ "Камтехсервіс" в судове засідання 06.11.2018 не з'явився. Копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2018, направлена рекомендованим листом № 6102226097626 із зворотним повідомленням на юридичну адресу відповідача - ТОВ ВКФ "Камтехсервіс" (61000, м. Харків, вул. Північна, МСП-2, б. 4, відповідачу вручена не була та повернулась до суду апеляційної інстанції з довідкою працівника відділення поштового зв'язку: за закінченням встановленого строку зберігання .

За приписами ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У відповідності до ч. 5 зазначеної статті, учасникам, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відсутності заяви про зміну адреси ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

З огляду на наведене, судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача - ТОВ ВКФ "Камтехсервіс" про дату, час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що в матеріалах справи наявні документи для розгляду апеляційної скарги по суті, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав інших учасників судового процесу щодо розгляду справи судом упродовж розумного строку, колегія суддів дійшла висновку про можливість перегляду рішення суду першої інстанції без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, а також викладені у відзиві на апеляційну скаргу доводи учасників справи, вислухавши пояснення представників позивача та 3-ї особи в судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.05.2006 на підставі рішення Харківської міської ради від 23.12.2005 № 257/05 "Про припинення та надання у користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" між Харківською міською радою (орендодавцем) та ТОВ ВКФ "Камтехсервіс" (орендарем) був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування на строк до 01.12.2030 земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі транспорту, загальною площею 0,3300 га, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Північна, 4, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (мийка, прохідна).

Зазначений договір оренди землі зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 840667100058 (а.с. 23-27).

Згідно п. 5 договору оренди землі від 04.05.2006 № 840667100058, нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою від 20.03.2006 № 1797/06, становила 1051754 грн.

Пунктом 9 зазначеного договору оренди землі визначено, що орендна плата за землю вноситься орендарем у грошовій формі та становила у 2006 році - 2479,51 грн на місяць та з 2007 року - 3593,49 грн на місяць.

Відповідно до п. 13 договору оренди землі від 04.05.2006 № 840667100058, розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках передбачених законом.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 та базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України (п.1.1 рішення).

Пунктом 2 цього рішення передбачено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01.01.2014.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові (п.п. 2, 3 рішення).

Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до пункту 16.4 Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 960/12 від 29.12.2012, зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, також зміни нормативної грошової оцінки землі.

На виконання вищезазначених рішень Управлінням Держземагенства у м. Харкові визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Північній, 4, у м. Харкові, площею 0,3300 га, яка складає 6935874 грн, що підтверджено Витягом № 775 від 24.09.2013 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 41).

Департаментом земельних відносин Харківської міської ради здійснено розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку від 28.10.2013 № 387/14 (а.с. 42), згідно з яким розмір орендної плати за користування ТОВ ВКФ "Камтехсервіс" земельною ділянкою по вул. Північній, 4 у м. Харкові площею 0,3300 га складає на рік - 388408,94 грн та на місяць - 32367,41 грн.

Таким чином, різниця розміру орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою між визначеним у договорі розміром орендної плати та оновленим розрахунком розміру орендної плати від 28.10.2013 № 387/14 становить на рік - 345287,06 грн та на місяць - 28773,92 грн.

Позивач на адресу відповідача направив лист-пропозицію № 4680/0/225-13 від 11.12.2013 про зміну договору оренди землі (а.с. 43), додавши до цього листа-пропозиції додаткову угоду до договору оренди землі від 04.05.2006 № 840667100058 та розрахунок орендної плати.

Зазначений лист-пропозицію з додатковою угодою відповідач - ТОВ ВКФ "Камтехсервіс" отримав 07.04.2014, що підтверджується відповідним зворотним поштовим повідомленням (а.с. 45), але додаткову угоду до договору оренди землі з позивачем не уклав у зв'язку з переходом власності на нежитлову будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці до іншої особи - ТОВ "Камтехсервіс" (код ЄДРПОУ 35476463) на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 09.04.2009 (а.с. 113-114).

Листом від 16.06.2014 відповідач - ТОВ "ВКФ Камтехсервіс" звернулось до Харківської міської ради з клопотанням про припинення договору оренди землі від 04.05.2006 № 840667100058.

Харківська міська рада відповіді на лист від 16.06.2014 відповідачу не надала, звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ ВКФ "Камтехсервіс" про внесення змін до договору оренди землі від 04.05.2006 № 840667100058 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.06.2015 у справі № 922/4580/14 задоволено позов Харківської міської ради. Внесено зміни до договору оренди землі від 04.05.2006 № 840667100058 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі. Зазначене рішення набрало законної та на даний час є чинним.

Відповідач, в свою чергу, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради про розірвання договору оренди землі № 840667100058 від 04.05.2006.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.06.2016 у справі № 922/1133/16, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2016, позовні вимоги ТОВ "ВКФ "Камтехсервіс" задоволено повністю. Розірвано договір оренди землі № 840667100058 від 04.05.2006, укладений між ТОВ "ВКФ "Камтехсервіс" та Харківською міською радою. Зазначене рішення набрало законної та на даний час є чинним.

У травні 2018 року позивач - Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ ВКФ "Камтехсервіс" про стягнення недоотриманого доходу за користування відповідачем земельною ділянкою в розмірі 70755,87 грн, що складається з різниці між орендною платою, сплаченою відповідачем у відповідності до умов договору оренди землі, та збільшеною орендною платою за землю з урахуванням нормативної грошової оцінки землі станом на 01.01.2013, за період з 25.04.2015 по 25.06.2015, тобто з моменту отримання відповідачем пропозиції про укладення додаткової угоди про збільшення розміру орендної плати до набрання чинності судовим рішенням у справі № 922/4580/14, яким внесено зміни до договору оренди землі в частині розміру орендної плати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.07.2018 у справі № 922/1138/18 в задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Харківської області від 11.07.2018 у справі № 922/1138/18 позивач в апеляційній скарзі своє порушене цивільне право обґрунтовує статтями 16, 22 Цивільного кодексу України, з посиланням на те, що відповідач, отримавши проект додаткової угоди до договору оренди землі від 04.05.2006 № 840667100058 щодо зміни розміру орендної плати за землю на підставі нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, зобов'язаний був підписати і направити підписаний примірник такої угоди до Департаменту земельних відносин та сплачувати орендну плату за землю в оновленому розмірі, визначеному додатковою угодою. Проте цього не зробив і до моменту припинення дії договору оренди землі сплачував оренду плату за землю в розмірі, який було встановлено договором оренди землі без врахування нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013. Тому, на думку апелянта, внаслідок ухилення відповідача від виконання свого обов'язку в добровільному порядку підписати додаткову угоду до договору оренди землі та сплачувати змінений розмір орендної плати за землю у період з 25.04.2015 по 25.06.2015, Харківська міська рада зазнала збитків у вигляді недоотриманого доходу до місцевого бюджету в сумі 70755,87 грн, яка складається з різниці між орендною платою, сплаченою відповідачем у відповідності до умов договору оренди землі, та збільшеною орендною платою за землю з урахуванням нормативної грошової оцінки землі станом на 01.01.2013, за період з 25.04.2015 по 25.06.2015, тобто з моменту отримання відповідачем пропозиції про укладення додаткової угоди про збільшення розміру орендної плати до набрання чинності судовим рішенням у справі № 922/4580/14, яким внесено зміни до договору оренди землі в частині розміру орендної плати.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до п. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Діюче законодавство розмежовує цивільну відповідальність за протиправні збитки та правомірні збитки.

Так, протиправна шкода може бути завдана при невиконанні вимог законодавства щодо охорони та використанні землі при проектування, розміщенні, будівництві та введенні в експлуатацію об'єктів. Що негативно вплинули на стан землі, при псуванні і знищенні родючого шару ґрунту, забрудненні та засміченні земель, невиконанні обов'язків заходів щодо поліпшення земель та охорони ґрунтів.

До правомірних збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка їх завдала, лише у випадках, спеціально передбачених законодавством, відносяться збитки, визначені ст. 156 Земельного кодексу України, якою передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки;

е) використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі.

Судова колегія зазначає, що ні нормами чинного законодавства, ні умовами договору оренди землі від 04.05.2006 № 840667100058 не передбачено обов'язку орендаря щодо безумовного підписання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди. Тому позивач безпідставно стверджує, що відповідач зобов`язаний був підписати наданий позивачем проект додаткової угоди до договору оренди землі від 04.05.2006 № 840667100058 щодо зміни розміру орендної плати за землю та направити підписаний примірник такої угоди до Департаменту земельних відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 07.04.2014 отримав від позивача лист-пропозицію № 4680/0/225-13 від 11.12.2013 про зміну договору оренди землі з примірником додаткової угоди до договору оренди землі від 04.05.2006 № 840667100058, однак додаткову угоду з позивачем не уклав, оскільки з 2009 року вже не був власником нерухомого майна - нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Північна, 4, на підставі укладеного з ТОВ Камтехсервіс договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 09.04.2009 (а.с. 113-114).

Відповідно до ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 654 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 36 договору оренди землі від 04.05.2006 № 840667100058, зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди, спір вирішується в судовому порядку.

Сторони не досягли згоди щодо внесення змін до договору оренди землі від 04.05.2006 № 840667100058 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі у період з 25.04.2015 по 25.06.2015. Зміни до договору оренди землі від 04.05.2006 № 840667100058 були внесені рішенням Господарського суду Харківської області від 09.06.2015 у справі № 922/4580/14 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі.

Вказане судове рішення набрало чинності лише 26.06.2015, тобто пізніше спірного періоду з 25.04.2015 по 25.06.2015, за який позивачем заявлено до стягнення збитки у вигляді недоотриманого доходу в розмірі 70755,87 грн.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1-3 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

За приписами п. 5 ст. 188 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, лише з 26.06.2015 (дня набрання чинності рішенням від 09.06.2015 у справі № 922/4580/14) у позивача виникло право вимагати, а у відповідача виник обов'язок сплачувати орендну плату у збільшеному розмірі. До цього моменту сторони зобов'язані були керуватися положеннями договору оренди землі в чинній на той час редакції.

Відповідач сплачував оренду плату за користування спірною земельною ділянкою у розмірі, передбаченому умовами договору оренди землі від 04.05.2006 № 840667100058, до моменту припинення дії договору на підставі рішення суду у справі № 922/1133/16, яким договір оренди землі № 840667100058 було розірвано.

Так, з наданої ТОВ ВКФ "Камтехсервіс" Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) вбачається, що орендна плата за землю була нарахована: на 2014 рік - 54080,36 грн; на 2015 рік - 67546,37 грн та на 2016 рік (до 03.08.2016) - 56984,15 грн.

Нараховані суми орендної плати за землю сплачені відповідачем у повному обсязі, що підтверджує 3-я особа - Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області у відзиві на апеляційну скаргу.

За таких обставин, позивачем не доведено протиправність поведінки відповідача та наявність вини у невиконанні зобов'язань за договором оренди землі від 04.05.2006 № 840667100058 щодо сплати збільшеного розміру орендної плати з урахуванням нормативної грошової оцінки землі станом на 01.01.2013 за період з 25.04.2015 по 25.06.2015.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 70755,87 грн недоотриманого доходу за користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,3300 га по вул. Північній, 4, у м. Харкові за період з 25.04.2015 по 25.06.2015.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами чч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалене з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги позивача та залишення без змін рішення Господарського суду Харківської області від 11.07.2018 у справі № 922/1138/18.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача - Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 11 липня 2018 року у справі № 922/1138/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 11 липня 2018 року у справі № 922/1138/18 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 12.11.2018.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Н.М. Пелипенко

Суддя С.В. Барбашова

Суддя О.Є. Медуниця