Постанова

від 06.11.2018 по справі 904/562/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.11.2018 року                                                                                    Справа №  904/562/18 м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань 511 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,           суддів – Кощеєва І.М., Подобєда І.М., секретар судового засідання: Мацекос І.М., розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тіто" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2018 у справі №904/562/18 (суддя Первушин Ю.Ю., повне рішення складено 04.06.2018) за позовом приватного акціонерного товариства "Електромашпромсервіс", м. Кривий Ріг до товариства з обмеженою відповідальністю "Тіто", м. Кривий Ріг про стягнення передоплати та штрафних санкцій за договором підряду №122-17 від 23.11.2017 у загальному розмірі 90 674 грн. 31 коп. за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тіто", м. Кривий Ріг до приватного акціонерного товариства "Електромашпромсервіс", м. Кривий Ріг про витребування майна з чужого незаконного  володіння ВСТАНОВИВ:   - рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2018 у справі №904/562/18 первісний позов приватного акціонерного товариства (далі-ПрАТ) "Електромашпромсервіс" задоволено частково, з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)"Тіто" на користь позивача стягнуто попередню оплату в сумі 64774грн.31коп., в решті в первісному позові відмовлено, зустрічний позов ТОВ"Тіто" задоволено частково, ПрАТ"Електромашпромсервіс" зобов'язано повернути належні позивачу за цим позовом матеріали та обладнання, а саме: лебідку електричну Q - 2,5т, лебідку ручну Q - 3,2т, троси Ф10 3м – 2шт., обтискачі Ф10 – 6 шт., мотузку прядив'яну  25м, набір ріжкових ключів від М10 до М36, електричний подовжувач 380В  30м, зварювальний кабель мідний д.16мм 25м, різак пропановий "ДОНМЕТ", монтажки – 2 шт., молоток 0,7кг – 1шт., блок монтажний, пояси монтажні – 3шт., в решті в задоволенні зустрічного позову відмовлено;    - приймаючи рішення в частині первісного позову, господарський суд виходив з того, що ТОВ"Тіто" визнано факт розірвання договору підряду, позивач вправі самостійно визначити розмір виконаних за договором робіт, у відповідача виникло зобов"яання по поверненню попередньої оплати за договором в сумі 64774грн.31коп., а також з того, що підстави для стягнення з відповідача штрафу в сумі 22900грн. відсутні, оскільки його вини в несправності балки, як об"єкту підрядних робіт, не виявлено;   - при розгляді зустрічного позову господарський суд зазначав, що доказів на підтвердження обліку товарно-матеріальних цінностей, які було ввезено ТОВ"Тіто" на територію ПрАТ"Електромашпромсервіс" за переліком, наведеним у вказаному позові не надано, у зв"язку з чим, зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зобов"язання відповідача повернути майно, ввезення якого на територію ПрАТ"Електромашпромсервіс" підтверджується безпосередньо останнім;    - не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ“Тіто” подало апеляційну скаргу,  в якій з посиланням на неправильне застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти  нове рішення,  відмовити в задоволенні первісного позову в повному обсязі та задовольнити зустрічний позов в повному обсязі; - у поданій скарзі йдеться про невірне трактування судом дій та позицій товариства стосовно розірвання договору підряду, оскільки в його листах, направлених позивачу за первісним позовом заявлено про готовність розглянути відповідне питання за умов відшкодування вартості проведених на час такого розірвання робіт, при застосуванні положень ст.849 Цивільного кодексу України господарський суд вийшов за межі позовних вимог, позивач не заявляв про розірвання договору на підставі вказаної норми, а наполягав на порушенні ТОВ"Тіто" договірних умов, про те, що суд прийняв "на віру" визначену позивачем за первісним позовом вартість виконаних робіт, під час судового розгляду відповідне питання не розглядалося, про неправильне застосування судом ст.852 Цивільного кодексу України, оскільки в рішенні зазначено, що порушення договору зі сторони ТОВ"Тіто" відсутні, а також про прийняття господарським судом "на віру" і тверджень ПрАТ"Електромашпромсервіс" стосовно переліку майна, яке знаходиться у його незаконному володінні, показання свідків були безпідставно відхилені судом; - представник скаржника в судове засідання не з"явився, на адресу апеляційного суду скаржником направлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку із залученням представника товариства до участі у розгляді іншої справи і зацікавленістю  в тому, щоб судове засідання по даній справі відбулося за участю його повноваженого представника; - позивач за первісним позовом вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що скаржником не наведено фактів та не зазначено передумов очевидної незаконності рішення суду, на те, що відповідно до ст.ст.849, 852 Цивільного кодексу України договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов"язань його сторін, скаржник відступив від умов договору і позивач направив повідомлення про його розірвання, на те, що у зв"язку з відсутністю кошторису, акту виконаних робіт судом не встановлювався об"єм виконаних робіт та їх вартість, перелік майна, яке знаходилося у володінні позивача  містився у службовій записці, яка була залучена до матеріалів справи саме скаржником, на відсутність доказів, які б свідчили про ввезення майна скаржника на територію позивача, а також на правомірне неприйняття господарським судом до уваги показань свідків, оскільки з них не вбачається характеристика майна, яке ніби то ввозилося на територію позивача. Відповідно до ч.1    ст.269 Господарського процесуального кодексу України    суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2017 ПрАТ"Електромашпромсервіс" (замовником) та ТОВ"Тіто" (підрядником) укладено договір підряду №122-17, згідно з п.1.1 якого підрядник зобов"язався виконати роботи з ремонту кранів підвісних електричних одноблочних інвентарні номери 1456117, 1456115, 1456108, підкранової колії №1114102, що знаходяться в ЕРЦ-9 за адресою: вул.Електрозаводська,34-г згідно з вказаними замовником відомостями дефектів після проведеного експертного дослідження. Відповідно до п.п.2.1, 2.2, 2.3 договору вартість робіт складає 229000грн.. Замовник здійснює попередню оплату робіт в сумі 35 процентів від договірної ціни згідно з виставленим рахунком. Остаточна оплата здійснюється за фактично виконаний обсяг робіт, підтверджений підписаним актом приймання виконаних робіт протягом 5 днів з моменту виставлення рахунку замовнику. П.п.3.1.2, 3.1.3 договору встановлено обов"язок підрядника приступити до виконання робіт протягом 5  календарних днів після отримання попередньої оплати. Виконати роботу протягом 30 робочих днів згідно з затвердженим графіком. П.6.4 договору встановлена відповідальність підрядника у разі відмови від договору після отримання попередньої оплати у вигляді сплати штрафу в розмірі 10 процентів від загальної вартості робіт. П.8.3 передбачено, що договір може бути розірвано достроково тільки за згодою сторін та на підставі оформлення додаткової угоди до договору. На виконання умов договору платіжним дорученням №7-11096 від 06.12.2017 позивач за первісним позовом перерахував відповідачу 70000грн. попередньої оплати . 18.12.2017 позивач звернувся до відповідача з листом №12/1561 про зобов"язання  приступити до виконання робіт 11.12.2017, про те, що  на момент такого звернення роботи ним не виконуються, чим порушуються умови договору. 26.12.2017 листом №77/12.17 відповідач повідомив позивача про те, що приступив до виконання робіт 22.12.2017, виконав роботи з ремонту крану балки пролітом 24м, підготував до дослідження експертами, про надання 26.12.2017 експертами висновку стосовно непридатності крану балки до ремонту та подальшої експлуатації, про те, що з 27.12.2017 приступає до демонтажу підкранової балки для дослідження експертами та продовження робіт, а також про зміну строків виконання робіт після узгодження з позивачем на підставі висновку експертів. 28.12.2017 позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання договору внаслідок пропозиції відповідача в частині заміни первісного крану, на новий, що свідчить про порушення умов договору та підвищення його вартості. Листом від 28.12.2017 відповідач повідомив позивача про готовність до дострокового розірвання договору, про часткове виконання робіт, про можливість такого розірвання на підставі п.6.11 (форс-мажорні обставини), а також про те, що при проведенні сторонами відповідних дій слід врахувати вартість виконаних робіт шляхом оформлення актів виконаних робіт на узгоджену ними суму. В листі позивача від 03.01.2018 містяться відомості щодо визначення витрат згідно з кошторисом в сумі 5225грн.69коп. та вимоги щодо повернення відповідачем попередньої оплати в сумі 64774грн.31коп.. Між тим, відповідач погодився на повернення попередньої оплати в сумі 37306грн.43коп., що вбачається з листа від 04.01.2018, в якому зазначено також, що співробітники позивача чинять перепони його представникам  при їх спробах вивезти обладнання та інструменти. Викладені обставини слугували визначальними для звернення ПрАТ"Електромашпромсервіс" з позовом до господарського суду про стягнення з ТОВ"Тіто" 64774грн.31коп. попередньої оплати за договором та 22900грн. штрафу за порушення умов цього договору.   За приписами    ст.526 Цивільного кодексу України     та     ст.193 Господарського кодексу України    зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього    Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.   Відповідно    ст.837 Цивільного кодексу України    за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.   Положеннями    ст.651 названого Кодексу     визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено, як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі. Згідно з ч.1 ст.846 Кодексу строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.    Відповідно до    ст.849 Кодексу     замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги – відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.    Таким чином, замовнику законом надано право відмовитись від договору у будь-який час до закінчення роботи і визначене цією нормою право не може бути обмежене. Як зазначено вище, п.3.1.2 договору №122-17 від 23.11.2017 встановлено обов"язок відповідача за первісним позовом приступити до виконання робіт протягом 5 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати. Такий обов"язок відповідача кореспондується з правом замовника на безперешкодний доступ до робіт для перевірки обсягів робіт, передбачений п.5.2 договору. Попередня оплата в сумі 70000грн. отримана відповідачем 06.12.2017. Між тим, до виконання робіт відповідач приступив 22.12.2017 і в подальшому повідомив позивача про неможливість проведення робіт на підставі висновку експертів. При цьому належні та допустимі докази дотримання строків початку робіт, встановлених договором відповідачем не надані. Шляхом направлення відповідачу повідомлення від 28.12.2017 позивач реалізував своє право на односторонню відмову від договору. Господарським судом зроблено правильний висновок, що відповідач визнав факт розірвання договору, що підтверджується листом останнього від 28.12.2017, направленим на адресу позивача та листом від 04.01.2018 про готовність повернення попередньої оплати з одночасною вимогою до позивача забезпечити можливість вивезення з території останнього належне товариству майно, яке було завезено попередньо для виконання робіт. Відповідно до ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов"язання сторін припиняються. Таким чином, припинення дії договору внаслідок односторонньої відмови позивача є підставою для виникнення у відповідача зобов"язання відшкодувати збитки у вигляді отриманої попередньої оплати в сумі 64771грн.31коп.. З огляду на викладене первісний позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у відповідній частині. Рішення місцевого господарського суду в цій частині слід залишити без змін. Доводи скаржника стосовно недоведеності обставин, які мають значення для справи в частині визначення позивачем вартості виконаних робіт в сумі 5225грн.69коп. колегією суддів визнані безпідставними. Так, ч.1 ст.74, ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Стосовно досліджуваної справи, то докази представлення позивачу до початку робіт кошторисної документації та в подальшому актів приймання виконаних робіт, що передбачено п.п.3.1.1, 3.1.6 договору скаржником не надані. Обставини щодо визначення вартості робіт в сумі 37306грн.43коп. в установленому наведеними вище процесуальними нормами порядку скаржником не доведені, докази в обґрунтування цих обставин також не надані. Посилання скаржника на те, що господарський суд, приймаючи рішення, вийшов за межі позовних вимог при застосуванні положень ст.849 Цивільного кодексу України є необґрунтованими, оскільки господарський суд у прийнятті судового рішення керується не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі. Відносно доводів скаржника про неправомірні висновки суду в частині погодження товариства на розірвання договору слід зазначити, що позивач здійснив односторонню відмову від договору, яка в силу факту такого здійснення призводить до розірвання договору, а також, що відповідні висновки господарського суду підтверджуються листом скаржника від 04.01.2018 №7/01.18 з вимогою до позивача про забезпечення можливості вивезення з його території майна. В процесі розгляду справи господарським судом ТОВ"Тіто" звернулося з зустрічним позовом про зобов"язання ПрАТ"Електромашпромсервіс" повернути належні товариству матеріали та обладнання, а саме: лебідку електричну Q - 2,5 т, лебідку ручну Q-3,2 т, трос Ф10 3м – 2шт., обтискачі Ф10 – 6 шт., мотузку прядив'яну 25м, набір ріжкових ключів від М10 до М36, електричний подовжувач 380В 30м, зварювальний кабель мідний д.16мм 25м, кабель зварювальний 20м, різак пропановий "ДОНМЕТ", монтажки – 2 шт., молотки 0,7кг – 2 шт., блок монтажний, пояси монтажні – 3 шт., зварювальний щит, каски монтажні –  2 шт., шланг кисневий 20м, домкрат Q-3 т, трос Ф8 30м – 2 шт., шліфувальну машинку кутову DWT WS 13-180 – 1 шт., строп – 1 шт., зварювальний апарат з кабелями стаціонарними – 1 комплект, кабель силовий 4х2,5 60м. В обґрунтування зустрічного позову покладені обставини щодо неможливості здійснення ремонту крану за інвентарним номером 1456108, яка встановлена за наслідками візуально-оптичного огляду експертами ТОВ" Промтехдіагностика", щодо ініціювання у зв"язку з цим відповідачем розірвання договору підряду та безпідставного затримання ним повернення обладнання та матеріалів, які були завезені позивачем для виконання ремонтних робіт. Як на правові підстави для звернення з зустрічним позовом позивач посилався на положення ст.387 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. При цьому однією з підстав відповідного позову є факт підтвердження вибуття витребуваного майна із володіння позивача, а також перебування його в натурі у відповідача. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з службовою запискою про надання дозволу на виконання робіт за договором №122-17 від 23.11.2017 (т.1, а.с.96). У вказаній записці зазначено перелік інструментів, які підлягали ввезенню на територію відповідача, у тому числі, лебідка електрична Q - 2,5т, лебідка ручна Q - 3,2т, троси Ф10 3м – 2шт., обтискачі Ф10 – 6 шт., мотузка прядив'яна 25м., набір ріжкових ключів від М10 до М36, електричний подовжувач 380В – 30м, зварювальний кабель мідний д.16мм 25м, різак пропановий "ДОНМЕТ", монтажки – 2 шт., молоток 0,7кг – 1 шт., блок монтажний, пояси монтажні – 3 шт.. Службова записка узгоджена 28.11.2017 представником відповідача. Факт ввезення на територію відповідача інструментів за наведеним вище переліком в установленому порядку ним не спростовано. Доказів на підтвердження обставин по ввезенню на територію відповідача майна в обсязі та за переліком, зазначеним у зустрічний позовній заяві не надано. Перелік інструментів для виконання робіт згідно з договором №122-17 від 23.11.2017 (т.1, а.с.99) та бухгалтерська довідка необоротні активи (т.1, а.с.100) такими доказами не являються, оскільки мають односторонній характер. Вказаний перелік не підписаний представником відповідача, а бухгалтерська довідка не свідчить про ввезення зазначеного в ній майна на територію відповідача та вибуття його із володіння позивача. Отже, позивачем не виконані вимоги ст.ст.74, 77 Господарського процесуального кодексу України. З огляду на викладене господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення зустрічного позову в частині зобов"язання відповідача повернути майно виключно за вказаним вище переліком та обґрунтовано відмовив в решті цього позову. Рішення місцевого господарського суду у відповідній частині також слід залишити без змін. Доводи скаржника про те, що господарський суд не врахував показання свідків щодо іншого майна колегією суддів визнані необґрунтованими, оскільки з таких показань неможливо встановити ідентифікуючи ознаки цього майна. Клопотання скаржника про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає тому, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неможливість розгляду справи без участі представника скаржником не доведена. Крім того, скаржник не був позбавлений права забезпечити за необхідності участь в судовому засіданні іншого представника згідно з ст.58 Господарського процесуального кодексу України.    Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 282 – 284 Господарського процесуального кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ:  - рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2018 у справі №904/562/18 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;  - постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови; - повна постанова складена 12.11.2018 Головуючий  суддя                                                                             І.Л. Кузнецова Суддя                                                                                                    І.М.Кощеєв     Суддя                                                                                                    І.М.Подобєд