Рішення

від 23.10.2018 по справі 910/9907/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.10.2018Справа № 910/9907/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи

за первісним позовом публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Центр управління промисловістю публічного акціонерного товариства Українська залізниця

до товариства з обмеженою відповідальністю Максмед Інтернешнл

про стягнення 446 218,67 грн.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Максмед Інтернешнл

до публічного акціонерного товариства Українська залізниця

про визнання недійсним договору та повернення тендерного забезпечення

представники сторін:

від позивача за первісним позовом Рагуліна О.В. - представник (довіреність б/н від 02.10.2018)

від відповідача за первісним позовом Новікова В.О. - представник (довіреність б/н від 15.08.2018)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2018 року публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі філії Центр управління промисловістю публічного акціонерного товариства Українська залізниця (далі - ПАТ Укрзалізниця в особі філії ЦУП , позивач за первісним позовом) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Максмед Інтернешнл (далі - ТОВ Максмед Інтернешнл , відповідач за первісним позовом) про стягнення 446 218,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку поставити позивачу товар, замовлений останнім на підставі укладеного сторонами за результатами проведених конкурсних торгів договору поставки № ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 446 218,67 грн., з яких: 365 818,91 грн. - пеня, 80 399,76 грн. - штраф.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2018 відкрито провадження у справі № 910/9907/18 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 30.08.2018

29.08.2018 відділом автоматизованого діловодства суду був зареєстрований поданий ТОВ Максмед Інтернешнл зустрічний позов до ПАТ Укрзалізниця про визнання недійсним договору та повернення тендерного забезпечення.

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ Максмед Інтернешнл зазначило, що умови договору поставки № ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017 не відповідають умовам, викладеним у тендерній пропозиції (документації), в частині встановлених строків поставки товару. Так, у тендерній документації передбачалось встановлення строку поставки товару протягом 3-х місяців з моменту підписання договору та отримання заявки покупця, що є підтвердженням готовності отримати продукцію, або згідно з графіком, у той час, як у спірному договорі передбачена поставка товару протягом 2-х місяців з того ж моменту. Відтак, позивач за зустрічним позовом вважав вказаний договір таким, що суперечить вимогам ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі , що в силу приписів ст. 37 вказаного Закону має наслідком його нікчемність.

Враховуючи викладене, позивач за зустрічним позовом просив суд визнати недійсним укладений сторонами договір поставки № ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017 та стягнути з відповідача за зустрічним позовом забезпечення виконання договору (договірне забезпечення) у розмірі 3% від вартості договору, яке становить 96 479,71 грн.

30.08.2018 відділом автоматизованого діловодства суду був зареєстрований поданий відповідачем за первісним позовом відзив на позовну заяву, відповідач вважав, що строки поставки, встановлені умовами укладеного сторонами договору та заявками на поставку чергової партії товару, суперечать умовам тендерної документації. Крім того, відповідач вказав, що останнім днем строку поставки товару позивачу за первісним позовом було 19.09.2017, однак договір був розірваний 18.09.2018, тобто до завершення строку, встановленого для виконання обов'язку поставити товар, що, на думку відповідача, спростовує сам факт допущення ним прострочення виконання зобов'язання за договором та унеможливлює стягнення штрафних санкцій за порушення строку виконання такого зобов'язання. Враховуючи викладене, відповідач за первісним позовом вважав вимоги про стягнення штрафних санкцій неправомірними та просив суд відмовити в задоволенні первісного позову в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2018 після усунення позивачем за зустрічним позовом недоліків зустрічної позовної заяви, прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ Максмед Інтернешнл до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/9907/18, вказану справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 25.09.2018.

У судових засіданнях 30.08.2018 та 25.09.2018 судом було оголошено перерву до 25.09.2018 та 02.10.2018 відповідно.

24.09.2018 відділом автоматизованого діловодства суду був зареєстрований поданий ПАТ Укрзалізниця в особі філії ЦУП відзив на зустрічну позовну заяву, в якому останнє вказало, що проект договору із встановленим строком поставки протягом 2-місців з моменту підписання договору та отримання заявки покупця, що є підтвердженням готовності отримати продукцію, або згідно графіку був частиною тендерної документації, а отже, укладений сторонами договір поставки № ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017 в частині встановлення строку поставки товару не суперечить тендерній пропозиції. Відповідно, ТОВ Максмед Інтернешнл мало об'єктивну можливість ознайомитись з умовами договору, який повинен був бути підписаний після проведення процедури конкурсних торгів, та звернутись до відповідача за зустрічним позовом, як замовника закупівлі, на підставі ст. 23 Закону України Про публічні закупівлі за роз'ясненнями або вимогою про усунення порушення під час проведення процедури закупівлі, проте таких звернень вказане товариство не здійснювало. Враховуючи викладене, відповідач за зустрічним позовом вважав, що подання такого позову має на меті ухилення від відповідальності за невиконання ТОВ Максмед Інтернешнл договірних зобов'язань.

Крім того, ПАТ Укрзалізниця в особі філії ЦУП подало відповідь на відзив на первісний позов, в якій вказало, що за умовами укладеного сторонами договору поставка повинна відбутись протягом 2-місяців з моменту підписання договору та отримання заявки покупця, що є підтвердженням готовності отримати продукцію, або згідно графіку, а направлення такої заявки є достатньою підставою для початку перебігу зазначеного строку поставки товару. ТОВ Максмед Інтернешнл , як відповідач за первісним позовом, факт отримання заявки на поставку товару, а також факт невиконання поставки замовленого товару не заперечує, відтак наявні правові підстави, передбачені умовами договору та чинним законодавством України, для покладення на вказане товариство відповідальності у вигляді пені та штрафу за порушення взятого на себе договірного зобов'язання.

02.10.2018 ТОВ Максмед Інтернешнл подало до суду пояснення по справі, в яких вказало, що 29.08.2017 направило на електронну адресу ПАТ Укрзалізниця в особі філії ЦУП заяву про односторонню відмову від договору, скориставшись своїм правом, передбаченим п. 7.4.3 договору поставки № ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017. Відповідач за первісним позовом вважав кінцевим строком виконання зобов'язання поставити товар - 19.09.2018, а вказаний договір - розірваним з 18.09.2018, таким чином, відповідач стверджував, що договір розірваний, а зобов'язання за ним (у тому числі й зобов'язання поставити товар) припинені до закінчення строку, встановленого для поставки товару, що спростовує сам факт допущення відповідачем прострочення виконання вказаного зобов'язання.

У судовому засіданні 02.10.2018 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 23.10.2018.

У судовому засіданні 23.10.2018 представник позивача заявлені позовні вимоги за первісним позовом підтримав, просив суд первісний позов задовольнити, а також просив суд у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача проти задоволення первісного прозову заперечував, вважав його необґрунтованим та безпідставним, просив суд у його задоволенні відмовити, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу по суті.

У судовому засіданні 23.10.2018 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

12.07.2017 між ПАТ Укрзалізниця в особі регіональної філії ЦУП (покупцем) та ТОВ Максмед Інтернешнл (постачальником) був укладений договір поставки № ЦУП-04/0154/17 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується у 2017 році поставити і передати у власність покупцю продукцію виробничого-технічного призначення: шпали дерев'яні до залізничних колій, не просочені (код ЄЗС 03410000-7 Деревина (Шпали та бруси дерев'яні) (далі - товар), найменування, асортимент, кількість та ціни якої вказуються у додатку до договору (специфікації), що є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити оплату відповідно до умов договору.

Пунктами 1.2, 1.3 договору визначені найменування товару - шпали дерев'яні І тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 у кількості 5 600 шт. та шпали дерев'яні ІІ тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 у кількості 2 400 шт. (всього 8 000 шт.), а також виробник - ТОВ Порттехінвест .

Положеннями п. 3.1 договору визначено, що сума договору становить 3 215 990,40 грн., в тому числі ПДВ 20% - 535 998,40 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору ціна за одиницю товару включає: вартість товару, усі податки і збори, передбачені чинним законодавством України, витрати по навантаженню на транспортний засіб, інші додаткові збори, пов'язані з відправленням вантажу, транспортні витрати пов'язані з доставкою товару на адресу вантажоодержувача, та становить:

- шпала дерев'яна 1 тип не просочена - 408,00 грн. (з ПДВ);

- шпала дерев'яна 2 тип не просочена - 388,00 грн. (з ПДВ).

Згідно з п. 5.4 договору відвантаження товару здійснюється тільки після письмової заявки покупця, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому товару (партії товару).

Заявка на поставку товару надається постачальнику в оригіналі та з застосуванням факсимільного зв'язку на номер +380(044)364-39-86 або через мережу електронного зв'язку (Інтернет) на адресу maksmedinter2014@gmail.com . Надіслання покупцем заявки з застосуванням факсимільного зв'язку або через мережу електронного зв'язку (Інтернет) є достатньою підставою для початку перебігу строку, визначеного п. 5.1 договору (п. 5.5.1 договору).

Пунктом 5.1 договору визначений строк (термін) поставки товару: поставка товару проводиться рівномірними партіями протягом 2 (двох) місяців з моменту підписання договору та отримання заявки покупця, що є підтвердженням готовності отримувати продукцію або згідно графіку поставки.

Відповідно до п. 5.6 договору товар вважається поставленим з дати підписання акту приймання-передачі товару на складах вантажоодержувача.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов укладеного сторонами договору позивач за первісним позовом направив відповідачу за первісним позовом лист № ЦУП -8/4398 від 19.07.2017 з графіком відвантаження продукції в загальній кількості 8000 шт. Так, протягом строку з 20.07.2017 по 31.07.2017 передбачалось відвантаження 1400 шт. шпал 1 типу та 600 шт. шпал 2 типу (всього 2000 шт.), протягом строку з 01.08.2017 по 31.08.2017 передбачалось відвантаження 2800 шт. шпал 1 типу та 1400 шт. шпал 2 типу (всього 4000 шт.), протягом строку з 01.09.2017 по 01.10.2017 передбачалось відвантаження 1400 шт. шпал 1 типу та 600 шт. шпал 2 типу (всього 2000 шт.).

Судом встановлено, що відповідач за первісним позовом поставку замовленого позивачем товару не здійснив.

У зв'язку з цим, позивач за первісним позовом звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 365 818,91 грн. та штраф у сумі 80 399,76 грн. грн. за порушення останнім зобов'язання поставити товар.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що відповідач за первісним позовом замовлений позивачем за первісним позовом товар не поставив, допустивши порушення зобов'язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з роз'ясненнями, наведеними у п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі не поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,5% вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 10% вказаної вартості.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Здійснивши власний розрахунок пені за період з 01.08.2017 по 21.09.2017 для партії товару, що повинна була бути поставлена по 31.07.2017 та за період з 01.09.2017 по 21.09.2017 для партії товару, що повинна була бути поставлена по 31.08.2017, суд встановив, що її розмір становить 377 878,88 грн., тобто є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача пені заявлена правомірно та підлягає задоволенню у розмірі визначеному позивачем, а саме 365 818,91 грн.

Також перевіривши розрахунок штрафу за порушення строку поставки партії товару, що повинна була бути поставлена по 31.07.2017 (за порушення терміну поставки іншої партії товару, що повинна була бути поставлена по 31.08.2017, позивач не нараховує штраф), суд встановив, що вказаний розрахунок виконаний арифметично вірно, з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору. Отже, вимога про стягнення з відповідача штрафу заявлена правомірно та підлягає задоволенню у розмірі, визначеному позивачем, а саме - 80 399,76 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем за первісним позовом вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати за первісним позовом з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача за первісним позовом в повному обсязі.

Щодо зустрічного позову про визнання недійсним договору поставки № ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017 та повернення тендерного забезпечення в розмірі 96 479,71 грн. суд зазначає наступне.

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ Максмед Інтернешнл зазначило, що умови договору поставки № ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017 не відповідають умовам, викладеним у тендерній пропозиції (документації), в частині встановлених строків поставки товару. Так, у тендерній документації передбачалось встановлення строку поставки товару протягом 3-х місяців з моменту підписання договору та отримання заявки покупця, що є підтвердженням готовності отримати продукцію, або згідно графіку, у той час, як у спірному договорі передбачена поставка товару протягом 2-х місяців з того ж моменту. Відтак, позивач за зустрічним позовом вважав вказаний договір таким, що суперечить вимогам ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі , що в силу приписів ст. 37 вказаного Закону має наслідком його нікчемність.

Приписами ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 № 9, вирішуючи спір про визнання договору або його частини недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

При цьому, суперечність договору актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним договором (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного договору всупереч змісту чи суті правовідносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Частиною 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.

Разом з тим, позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що укладений сторонами спірний договір № ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017 укладений з порушенням 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі .

Судом встановлено, що п. 4.4 загальних положень тендерної документації на закупівлю: код ЄЗС 03410000-7 Деревина (Шпали та бруси дерев'яні) встановлений строк (термін) поставки товару: поставка товару проводиться рівномірними партіями протягом 3 (трьох) місяців з моменту підписання договору та отримання заявки покупця, що є підтвердженням готовності отримувати продукцію або згідно графіку поставки.

Поряд з наведеним п. 5.1 договору № ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017 визначений строк (термін) поставки товару: поставка товару проводиться рівномірними партіями протягом 2 (двох) місяців з моменту підписання договору та отримання заявки покупця, що є підтвердженням готовності отримувати продукцію або згідно графіку поставки.

Щодо викладеного суд зазначає, що проект договору, який сторони без внесення змін до нього зобов'язані укласти за результатами проведення процедури закупівлі, є частиною тендерної документації, а особа, що має намір взяти участь у електронних торгах, має можливість завчасно ознайомитись зі змістом зобов'язань, які набуде у випадку визнання її переможцем торгів.

З проекту договору, який є частиною тендерної документації на закупівлю: код ЄЗС 03410000-7 Деревина (Шпали та бруси дерев'яні), вбачається, що у п. 5.1 визначений строк (термін) поставки товару: поставка товару проводиться рівномірними партіями протягом 2 (двох) місяців з моменту підписання договору та отримання заявки покупця, що є підтвердженням готовності отримувати продукцію або згідно графіку поставки.

Таким чином, укладений сторонами спірний договір № ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017 не суперечить тендерній документації на закупівлю: код ЄЗС 03410000-7 Деревина (Шпали та бруси дерев'яні), його умови не відрізняються від змісту проекту договору, який є частиною вказаної тендерної документації.

Крім того, з урахуванням положень п. 5.1 спірного договору, якими строк поставки викладений альтернативно із зазначенням …або згідно графіку поставки , суд зазначає, що вміщений у листі № ЦУП -8/4398 від 19.07.2017 графік відвантаження продукції не суперечить умов укладеного сторонами спірного договору та тендерній документації.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України Про публічні закупівлі фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз'ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.

Таким чином, положеннями ст. 23 Закону України Про публічні закупівлі позивачу за зустрічним позовом надано право звернутися до замовника закупівель за роз'ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Однак, матеріали справи не містять доказів таких звернень позивача за зустрічним позовом до відповідача за зустрічним позовом, як замовника закупівель.

Суд зазначає, що укладаючи спірний договір позивач за зустрічним позовом був ознайомлений з його умовами та погодив такі умови.

За таких обставин суд вважає, що заявлена позивачем за зустрічним позовом вимога про визнання недійсним договору № ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Судові витрати за зустрічним позовом з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача за зустрічним позовом в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Максмед Інтернешнл (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, ідентифікаційний код 36259618) на користь публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії Центр управління промисловістю публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03038, м. Київ, вул. Федорова, буд. 32, ідентифікаційний код 40081389) пеню в розмірі 365 818,91 грн. (триста шістдесят п'ять тисяч вісімсот вісімнадцять грн. 91 коп.), штраф у розмірі 80 399,76 грн. (вісімдесят тисяч триста дев'яносто дев'ять грн. 76 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 693,28 грн. (шість тисяч шістсот дев'яносто три грн. 28 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 08.11.2018.

Суддя О.Г. Удалова