Постанова

від 17.04.2019 по справі 910/9907/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/9907/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Баранець О.М., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;

за участю представників:

позивача - Куракіна Ю.В.,

відповідача -Новікової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Максмед Інтернешнл",

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Удалова О.Г.)

від 23.10.2018

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Смірнова Л.Г., судді - Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.)

від 17.01.2019,

у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",

до товариства з обмеженою відповідальністю "Максмед Інтернешнл",

про стягнення 446 218,67 грн,

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Максмед Інтернешнл",

до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",

про визнання недійсним договору та повернення тендерного забезпечення,

В С Т А Н О В И В:

у липні 2018 року ПАТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Максмед Інтернешнл" про стягнення 446 218,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку поставити позивачу товар на підставі договору поставки № ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017, укладеного сторонами за результатами проведених конкурсних торгів.

ТОВ "Максмед Інтернешнл" подало до суду зустрічний позов про визнання недійсним договору поставки № ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017 та стягнення з ПАТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" забезпечення виконання договору в сумі 96 479,71 грн.

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ "Максмед Інтернешнл" вказувало, що умови договору поставки № ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017 не відповідають умовам, викладеним у тендерній пропозиції (документації) в частині встановлених строків поставки товару. Позивач за зустрічним позовом вважав вказаний договір таким, що суперечить вимогам ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", що має наслідком його нікчемність.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019, первісний позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в сумі 365 818,91 грн та штраф у сумі 80 399,76 грн.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Приймаючи рішення, господарські суди дійшли висновків, що відповідач, всупереч умовам укладеного між сторонами договору поставки №ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017, замовлений позивачем товар не поставив, чим порушив взяті на себе зобов'язання.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд вказав, що укладений сторонами спірний договір №ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017 не суперечить тендерній документації. Зазначили що, укладаючи спірний договір, відповідач був ознайомлений з його умовами та погодив такі умови.

ТОВ "Максмед Інтернешнл" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і передати справу на новий розгляд.

Підставами для скасування судових рішень відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Зазначає, що в тендерній документації та повідомленні про намір укласти спірний договір позивачем було зазначено строк поставки товару упродовж 3-х місяців з моменту підписання договору та отримання заявки покупця або згідно графіку. Проте, у спірному договорі передбачена поставка товару упродовж 2-х місяців. Стверджує, що розрахунок пені ґрунтується на неправильному тлумаченні умов договору. Штрафні санкції застосовані до ТОВ "Максмед Інтернешнл" можуть бути компенсовані за рахунок забезпечення виконання договору. Посилається на порушення ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" як підставу визнання недійсним спірного договору поставки.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Зазначає, що умови договору поставки № ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017 не відрізняються від тендерної пропозиції. Відповідачем не здійснено жодної поставки товару за вказаним договором.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 12.07.2017 між ПАТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії в особі філії "Центр управління промисловістю" (покупець) та ТОВ "Максмед Інтернешнл" (постачальник) був укладений договір поставки № ЦУП-04/0154/17.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується у 2017 році поставити і передати у власність покупцю продукцію виробничого-технічного призначення: шпали дерев'яні до залізничних колій, не просочені (код ЄЗС 03410000-7 деревина (шпали та бруси дерев'яні), найменування, асортимент, кількість та ціни якої вказуються у додатку до договору (специфікації), що є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити оплату відповідно до умов договору.

Пунктами 1.2, 1.3 договору визначено найменування товару - шпали дерев'яні, І тип, ДСТУ 78-2009 у кількості 5 600 шт та шпали дерев'яні, ІІ тип, ДСТУ 78-2009 у кількості 2 400 шт (всього 8 000 шт), виробник - ТОВ "Порттехінвест".

Положеннями п. 3.1 договору встановлено, що сума договору становить 3 215 990,40 грн, в тому числі ПДВ 20% - 535 998,40 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору ціна за одиницю товару включає: вартість товару, усі податки і збори, передбачені чинним законодавством України, витрати з навантаження на транспортний засіб, інші додаткові збори, пов'язані з відправленням вантажу, транспортні витрати пов'язані з доставкою товару на адресу вантажоодержувача, та становить:

- шпала дерев'яна, 1 тип, не просочена - 408,00 грн (з ПДВ);

- шпала дерев'яна, 2 тип, не просочена - 388,00 грн (з ПДВ).

Пунктом 5.1 договору визначений строк (термін) поставки товару: поставка товару проводиться рівномірними партіями упродовж 2 (двох) місяців з моменту підписання договору та отримання заявки покупця, що є підтвердженням готовності отримувати продукцію або згідно графіку поставки.

Згідно з п. 5.4 договору відвантаження товару здійснюється тільки після письмової заявки покупця, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому товару (партії товару).

Заявка на поставку товару надається постачальнику в оригіналі та з застосуванням факсимільного зв'язку на номер +380(044)364-39-86 або через мережу електронного зв'язку (інтернет) на адресу maksmedinter2014@gmail.com. Надіслання покупцем заявки з застосуванням факсимільного зв'язку або через мережу електронного зв'язку (інтернет) є достатньою підставою для початку перебігу строку, визначеного п. 5.1 договору (п. 5.5.1 договору).

Відповідно до п. 5.6 договору товар вважається поставленим з дати підписання акту приймання-передачі товару на складах вантажоодержувача.

За умовами п. 8.2 договору у разі непоставки товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 10% вказаної вартості.

Позивач направив відповідачу лист № ЦУП -8/4398 від 19.07.2017 з графіком відвантаження продукції в загальній кількості 8000 шт, відповідно до якого в період з 20.07.2017 по 31.07.2017 передбачалось відвантаження 1400 шт шпал 1 типу та 600 шт шпал 2 типу (всього 2000 шт), з 01.08.2017 по 31.08.2017 передбачалось відвантаження 2800 шт шпал 1 типу та 1400 шт шпал 2 типу (всього 4000 шт), з 01.09.2017 по 01.10.2017 передбачалось відвантаження 1400 шт шпал 1 типу та 600 шт шпал 2 типу (всього 2000 шт).

Отримання вказаного листа відповідач не заперечував.

Судами встановлено, що відповідач поставку замовленого позивачем товару не здійснив.

Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні спору, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з правомірністю застосування господарськими судами норм матеріального права в частині нарахування ТОВ "Максмед Інтернешнл" 365 818,91 грн пені та 80 399,76 грн штрафу. При цьому судами були вчинені необхідні дії з перевірки розрахунку суми позовних вимог, зокрема, в частині встановлення періоду нарахування, що підлягає стягненню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження поставки товару за договором №ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017, Верховний Суд погоджується з висновками судів про визнання вимоги позивача про стягнення з відповідача 365 818,91 грн пені та 80 399,76 грн штрафу належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо зустрічного позову про визнання недійсним договору поставки № ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017 та стягнення з ПАТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" 96 479,71 грн забезпечення виконання договору необхідно зазначити таке.

Відповідач у справі оспорює законність договору поставки № ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017 з огляду на його невідповідність вимогам чинного законодавства, зокрема ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині строків поставки товару.

Згідно з вимогами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У силу припису цієї статті правомірність правочину презюмується. Обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини першої статті 207 ГК України, згідно з якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частиною 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Максмед Інтернешнл" не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірний договір № ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017 укладений з порушенням 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

За змістом п. 5.1 проекту договору, який є частиною тендерної документації на закупівлю: код ЄЗС 03410000-7 деревина (шпали та бруси дерев'яні), поставка товару проводиться рівномірними партіями впродовж 2 (двох) місяців з моменту підписання договору та отримання заявки покупця, що є підтвердженням готовності отримувати продукцію або згідно графіку поставки.

Укладений сторонами спірний договір № ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017 не суперечить тендерній документації, його умови не відрізняються від змісту проекту договору, який є частиною вказаної тендерної документації.

Укладаючи спірний договір ТОВ "Максмед Інтернешнл", було ознайомлене з його умовами та погодило такі умови.

За таких обставин заявлені ТОВ "Максмед Інтернешнл" вимоги про визнання недійсним договору № ЦУП-04/0154/17 від 12.07.2017 та стягнення з ПАТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" забезпечення виконання договору у сумі 96 479,71 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

Враховуючи, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Максмед Інтернешнл" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 у справі за № 910/9907/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Баранець

І. Ткач