Рішення

від 02.11.2018 по справі п/811/533/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/533/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Дукат" (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Єршова, 1, код ЄДРПОУ 21579984)

представник: адвокат Попович П.О.

відповідач: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (25022, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 28)

представник: Панфілов О.Г.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління містобудування та архітектури міської ради міста Кропивницького (25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 68, код ЄДРПОУ 02498694)

представник: Бардиш Є.М.

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Управління містобудування та архітектури міської ради міста Кропивницького звернулось до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (надалі - Управління ДАБІ у Кіровоградській області) про визнання протиправним та скасування рішення №346 від 31.08.2017 року.

Позов мотивовано тим, що Управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради 10.02.2016 року за заявою ТОВ "Дукат" видано містобудівні умови та обмеження №447 на забудову земельної ділянки загальною площею 0,3045 га, що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Садова, 43, для реконструкції автозаправного комплексу з встановлення додаткового технологічного обладнання - газозаправного пункту. Однак за наслідками проведеної Управлінням ДАБІ у Кіровоградській області планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил в Управлінні містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради, рішенням відповідача №346 від 31.08.2017 року дію цих містобудівних умов та обмежень скасовано. Позивач не погоджується з таким рішенням, стверджуючи, що містобудівні умови та обмеження земельної ділянки не є рішенням Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради та дозвільним документом, а тому не можуть бути скасовані з порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду. Також стверджував, що відповідач всупереч пунктам 5, 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №698 від 19.08.2015 року, не дав можливості Управлінню містобудування та архітектури міської ради міста Кропивницького виправити недоліки шляхом внесення змін до містобудівних умов та обмежень. З цих підстав просив суд визнати протиправним та скасувати спірне рішення відповідача.

Ухвалою суду від 11.04.2018 року замінено первинного позивача - управління містобудування та архітектури міської ради міста Кропивницького - на належного позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Дукат", а Управління містобудування та архітектури міської ради міста Кропивницького залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

ТОВ "Дукат", як позивач, подав до суду заяву про зміну підстав позову, у якій стверджував про незаконність спірного рішення Управління ДАБІ у Кіровоградській області №346 від 31.08.2017 року та доводив відповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні та правомірність отримання ним містобудівних умови та обмежень забудови земельної ділянки №447 від 10.02.2016 року.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву ТОВ "Дукат" із запереченнями проти позову. Посилався на те, що Управлінням ДАБІ у Кіровоградській області проведено планову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства в Управлінні містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради та встановлено, що ним видано містобудівні умови та обмеження №447 від 10.02.2016 року на об'єкт "Реконструкція автозаправного комплексу з встановленням додаткового технологічного обладнання - газозаправного пункту по вул. Садовій, 43, м. Кіровоград" з порушенням вимог п.8 ч.1 ст.1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 року №109. Виявлені порушення полягали в тому, що відповідно до Плану території міста Кіровограда земельна ділянка, про намір забудови якої звернувся позивач, знаходилася у Зоні Ж-1 (зона садибної житлової забудови), для якої будівництво АЗС було допустимим видом забудови, що потребує спеціального погодження, а розташування такого об'єкту здійснюється виключно на основі детального плану території. Однак в пакеті наданих ТОВ "Дукат" документів відсутні будь-які спеціальні погодження або спеціальні дозволи, а також відсутні відомості про розробку та затвердження детального плану території на даний об'єкт. З огляду на невідповідність містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству та містобудівній документації на місцевому рівні, містобудівні умови та обмеження, видані ТОВ "Дукат", були скасовані, про що було прийнято рішення №346 від 31.08.2017 року. Доводячи правомірність спірного рішення, представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог ТОВ "Дукат" відмовити.

У ході судового розгляду справи учасники справи подали заяви про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, дослідивши надані та зібрані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ТОВ "Дукат" зареєстроване з 31.12.1992 року як юридична особа, основним видом його економічної діяльності є роздрібна торгівля пальним. (а.с. 65 - 73)

За договором оренди землі від 06.12.2013 року, укладеним між Кіровоградською міською радою та ТОВ "Дукат", останньому передано у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення автозаправного комплексу, яка знаходиться у м. Кропивницькому по вул. Садова, 4, загальною площею 0,3045 га за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер 3510100000:39:338:0144. На цій земельній ділянці розташований належний позивачу об'єкт - комплекс загальною площею 64,4 кв.м. (а.с. 43-52, 54 - 56)

З метою реконструкції автозаправного комплексу зі встановленням додаткового технологічного обладнання - газозаправного пункту (АГЗП) з надземним розміщенням резервуару (до 10 м3) позивач 02.02.2016 року звернувся до Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень забудови цієї земельної ділянки. До заяви додав необхідні документи. (а.с. 42, 43 - 56)

Управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради 10.02.2016 року позивачу видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, реєстраційний №447, на реконструкцію автозаправного комплексу з встановленням додаткового технологічного обладнання - газозаправного пункту (АГЗП) по вул. Садовій, 43 в м. Кіровограді. (а.с. 36 - 41)

Між тим, у липні - серпні 2017 року головним інспектором будівельного нагляду Управління ДАБІ у Кіровоградській області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил в управлінні містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради за період 2015, 2016 років та І-ІІ квартали 2017 року. (а.с. 121 - 124)

За результатами перевірки складено акт перевірки №72 від 28.08.2017 року, яким зокрема зафіксовано, що під час перевірки надання послуг з видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки встановлені порушення вимог п.8 ч.1 ст.1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 року №109, у тому числі при видачі містобудівних умов та обмежень від 10.02.2016 року №447 на об'єкт "Реконструкція автозаправного комплексу із встановленням додаткового технологічного обладнання - газозаправного пункту по вул. Садовій, 43 в м. Кіровограді". Суть порушення полягає в тому, що відповідно до викопіювання з Плану зонування м. Кіровограда (м. Кропивницький) (далі - Зонінг м. Кіровограда), земельна ділянка, на якій заплановано розміщення об'єкта будівництва, відноситься до зон ТР-3 та Ж-1. Відповідно до параграфу 12 глави 2 Пояснювальної записки Зонінгу м. Кіровограда даний вид об'єкта відноситься до допустимих видів забудови зони Ж-1, які потребують спеціального погодження. В пакеті наданих документів відсутні будь-які спеціальні погодження або спеціальні дозволи. Також, відповідно до п. в) параграфу 4 глави 2 Пояснювальної записки Зонінгу: "Виключно на основі детального плану здійснюються розташування та будівництво окремих об'єктів містобудування, для яких у відповідності до Зонінгу необхідно отримати спеціальне погодження, або нових об'єктів інженерного забезпечення кварталу, групи кварталів, мікрорайону, житлового району". Відомості про розробку та затвердження детального плану території на даний об'єкт відсутні. (а.с. 16-33, 125 - 126)

На підставі цього акту головним інспектором будівельного нагляду Управління ДАБІ у Кіровоградській області прийнято рішення №346 від 31.08.2017 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 10.02.2016 року №447 на реконструкцію автозаправного комплексу з встановленням додаткового технологічного обладнання - газозаправного пункту по вул. Садовій, 43 у м. Кропивницький, виданого Управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради, з тих підстав, що вони прийняті з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме п.8 ч.1 ст.1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 року №109. (а.с. 34, 127)

Вирішуючи спір щодо законності цього рішення, суд виходив з того, що воно прийняте посадовою особою відповідача за наслідками державного архітектурно-будівельного нагляду, здійсненого відповідачем щодо третьої особи.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Відповідно до частини 2 цієї статті державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (надалі - Порядок №698).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №698 нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Основними завданнями нагляду є зокрема скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду, зокрема перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.

Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", підпункту 6 пункту 5 Порядку №698 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Пунктом 32 Порядку №698 передбачено, що якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Як вбачається зі змісту спірного рішення, воно прийнято у зв'язку з порушеннями третьої особою - спеціально уповноваженим орган містобудування та архітектури - вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме п.8 ч.1 ст.1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 року №109.

Пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" надано визначення містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частиною 8 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду.

У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Отже, головні інспектори будівельного нагляду вправі в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду скасовувати містобудівні умови та обмеження у разі їх невідповідності містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Згідно з частинами 2, 4, 5 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи , повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Згідно з частинами 3 - 8 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на момент видачі позивачу містобудівних умов та обмежень) містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.07.2011 року за №912/19650, затверджено Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст (надалі - Порядок №109), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Порядку №109 містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Згідно з пунктом 2.4 цього Порядку розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

За висновками відповідача, викладеними в акті перевірки №72 від 28.08.2017 року, заявлені позивачем наміри забудови земельної ділянки не відповідали положенням містобудівної документації на місцевому рівні, а саме - плану зонування території м. Кіровограда, а тому Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради безпідставно видало позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

Відповідно до частин 2, 3, 8 статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" план зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів.

План зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.

Судом установлено, що рішенням Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 року №2456 затверджено містобудівну документацію "План зонування території міста Кіровограда", яка оприлюднена у встановленому порядку. (http://kr-rada.gov.ua/files/content/files/PZ-2013-20131127172635.pdf) (а.с. 57, 130 - 132)

Містобудівна документація "Розроблення плану зонування території м. Кіровограду" розроблена державним підприємством "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М. Білоконя" згідно з договором №575-01-2012, укладеним з Управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради.

Розроблення плану зонування території здійснено на основі "Проекту внесення змін до генерального плану міста м. Кіровограда", містобудівного кадастру, з урахуванням матеріалів історико-містобудівного опорного плану охоронного зонування території центральної частини міста, виконаного у складі "Проекту детального планування центральної частини міста Кіровограда" ( інститут "Укрміськбудпроект", м. Харків, 1986 р.).

За визначеннями, наведеними у параграфі 1 "Основні терміни та поняття" глави 1 розділу І Пояснювальної записки до Плану зонування території міста Кіровограда переважний вид забудови - вид забудови, який відповідає переліку дозволених планом зонування території для даної зони та не потребує спеціального погодження; супутній вид використання земельної ділянки - вид використання, який необхідний для повноцінного функціонування переважного виду використання земельної ділянки; допустимий вид забудови - вид забудови, який не відповідає переліку переважних та супутніх видів забудови у плані зонування території для даної зони, але можливий при умові спеціального погодження після необхідного обґрунтування; спеціальне погодження - погодження, яке після належного обґрунтування намірів, необхідно отримати на ті види землекористування, що не відповідають переліку переважних та супутніх для даної зони.

Відповідно до пункту "в" параграфу 4 "Загальні вимоги до забудови та благоустрою території міста" глави 2 розділу І Пояснювальної записки до Плану зонування території міста Кіровограда виключно на основі детального плану здійснюються розташування та будівництво окремих об'єктів містобудування, для яких у відповідності до Зонінгу необхідно отримати спеціальне погодження, або нових об'єктів інженерного забезпечення кварталу, групи кварталів, мікрорайону, житлового району.

Згідно з параграфом 5 "План зонування території міста (зонінг). Переважні, супутні та допустимі види забудови земельної ділянки" глави 2 розділу І Пояснювальної записки до Плану зонування території міста Кіровограда:

а) Рішення щодо забудови, землекористування та благоустрою території міста та окремих ділянок приймаються на основі установленого зонінгом переліку переважних, супутніх і допустимих видів забудови земельних ділянок, єдиних умов і обмежень, які діють у межах зон, визначених планом зонування (див. Розділ II), і розповсюджуються у рівній мірі на всі розміщені в межах відповідних зон земельні ділянки, інші об'єкти нерухомості, незалежно від форм власності.

з) До допустимих видів забудови земельних ділянок у межах окремих зон відносяться види забудови та використання нерухомості, для яких необхідне отримання спеціальних погоджень або спеціальних дозволів (спеціальних погоджень), в т.ч. і шляхом обговорень із залученням громадськості.

м) Види використання земельних ділянок або нерухомості, які відсутні у переліку переважних, супутніх або допустимих видів забудови земельних ділянок в межах зон, є недозволеними для відповідної функціонально-правової зони та не можуть бути дозволені, у тому числі і за процедурою спеціального погодження.

Як вбачається зі змісту містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Садовій, 43 в м. Кропивницькому, наміри забудови земельної ділянки відповідали положенням Плану зонування території міста Кіровограда, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 року №2456. Згідно зі схемою зонування території земельна ділянка, на якій планується здійснювати реконструкцію комплексу будівель АЗС, відноситься частково до зони ТР-3 (Зона СТО, АЗС, автопарків, гаражів, автостоянок), частково до зони Ж-1 (Зона садибної житлової забудови). (а.с. 36 - 41).

Відповідно до параграфу 12 "Перелік переважних, супутніх та допустимих видів забудови" глави 2 розділу ІІ Пояснювальної записки до Плану зонування території міста Кіровограда для зони Ж-1 будівництво АЗС відноситься до допустимих видів забудови, які потребують спеціального погодження.

Наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №345 від 15.12.2011 року прийнятий національний стандарт ДСТУ-НББ 1.1-12:2011 "Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)" з наданням йому чинності з 1 червня 2012 року.

Згідно з цією Настановою спеціальне погодження - погодження щодо видів землекористування, використання нерухомості, які не відповідають переліку переважних та супутніх видів використання для зазначеної територіальної зони за Зонінгом, але відносяться до допустимих. Допустимі види використання можуть бути дозволені за умови виконання визначених вимог і отримання спеціальних погоджень з відповідними підрозділами органів виконавчої влади та територіальними спеціально - уповноваженими органами центральних органів виконавчої влади та розробником генерального плану (в разі необхідності).

Як пояснив суду представник Управління містобудування та архітектури міської ради міста Кропивницького, на час видачі ТОВ "Дукат" містобудівних умов та обмежень не були визначені відповідні підрозділи та служби, які були уповноважені надавати спеціальні погодження, та не був унормований порядок таких погоджень. Відповідач у судовому засіданні ці доводи не спростував.

Відтак, суд прийшов до висновку, що орган місцевого самоврядування, встановивши у плані зонування території міста допустимі види використання територій для містобудівних потреб, що дозволені при умові спеціального погодження, процедуру отримання/надання такого спеціального погодження на стадії отримання забудовником містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва не визначив.

Щодо доводів відповідача про те, що відповідно до п. "в" параграфу 4 глави 2 розділу І Пояснювальної записки до Плану зонування території міста Кіровограда розташування та будівництво об'єктів містобудування, для яких необхідно отримати спеціальне погодження, здійснюється виключно на основі детального плану території, а такий детальний план на земельну ділянку позивача відсутній, суд зазначає, що за визначенням, наведеним у пункті 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 року №290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за №1468/20206, затверджено Порядок розроблення містобудівної документації.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.3, 4.4, 4.8 цього Порядку рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї при розробленні детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, є виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні та внесення змін до неї визначає джерела фінансування розроблення містобудівної документації та організовує її розроблення.

Детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту.

Детальний план території, яка розташована в межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, а за відсутності затвердженого в установленому порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання.

Наведене свідчить, що позивач не має обов'язку виступати замовником розроблення детального плану території, на якій розташована земельна ділянки, що надана йому у користування.

Відтак, суд вважає, що отримання позивачем містобудівних умов та обмежень з метою забудови земельної ділянки відповідно до її цільового призначення не може ставитися у залежність від виконання відповідними органами влади повноважень у сфері планування територій на місцевому рівні, зокрема щодо створення та регламентації діяльності органів, уповноважених надавати спеціальні погодження, а також розроблення та затвердження детального плану території.

Перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень, визначений п.2.2. Порядку №109, не передбачав подання замовником спеціального погодження чи розроблення детального плану території.

Отже неврегульованість процедури отримання спеціальних погоджень та відсутність детального плану території земельної ділянки не свідчить про невідповідність намірів забудови земельної ділянки, заявлених позивачем, положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а ці обставини не могли бути підставою для відмови третьою особою у видачі містобудівних умов та обмежень позивачу за заявою позивача.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Суд установив, що позивачем було виконані всі необхідні дії щодо отримання на законних підставах містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, зокрема було надано усі документи, передбачені Порядком №109. Уповноважений орган містобудування та архітектури, встановивши на підставі отриманих документів відповідність намірів забудови земельної ділянки, зокрема її цільового та функціонального призначення, положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, видав позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які є складовою вихідних даних для проектування об'єктів містобудування та які дали йому право розробити відповідну проектну документацію.

Скасування відповідачем цього документу через 1,5 роки після його видачі є порушенням принципу належного урядування, а покладення на позивача тягаря відповідальності шляхом скасування виданих йому містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, за неналежне виконання відповідними органами влади повноважень у сфері планування територій на місцевому рівні, свідчить про порушення принципу пропорційності, який вимагає від суб'єкта владних повноважень приймати рішення з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів особи та цілей, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Отже, суд прийшов до висновку, що спірне рішення Управління ДАБІ у Кіровоградській області №346 від 31.08.2017 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийняте непропорційно, нерозсудливо та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому позов ТОВ "Дукат" про визнання його протиправним та скасування слід задовольнити.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідач у справі - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області - не є розпорядником бюджетних коштів, оскільки не є самостійною бюджетною установою, а є структурним підрозділом апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Відтак, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 1762 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат" 43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Єршова, 1, код ЄДРПОУ 21579984) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (25022, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 28) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №346 від 31.08.2017 року про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих Управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради 10.02.2016 року за №447.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат" судові витрати на сплату судового збору в сумі 1762 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш