Рішення

від 09.11.2018 по справі 1440/1894/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.2018 Справа № 1440/1894/18

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., за результатами розгляду в порядку письмового провадження заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АМБЕР АГРО", вул. Адміральська, 33-а, кв. 29, м. Миколаїв, 54001 доГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв,54001 проскасування податкового повідомлення-рішення від 06.08.2018 № 00065481401; скасування податкового повідомлення-рішення від 06.08.2018 № 00065491401, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю АМБЕР АГРО (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування прийнятих 06.08.2018 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач) податкових повідомлень-рішень № 00065481401 та № 00065491401.

Ухвалою від 13.08.2018 суд призначив розгляд справи в порядку загального позовного провадження; датою підготовчого засідання було визначено 11.09.2018.

16.10.18 до суду надійшла заява Товариства про стягнення з Управління витрат на правничу допомогу адвоката (надалі - Заява про витрати, т. спр. 1, арк. 131). До Заяви про витрати позивач додав: копію договору про надання правничої допомоги від 03.08.2018 (надалі - Договір, т. спр. 1, арк. 133), копію рахунку на оплату від 03.08.2018 № СФ-0000013 (надалі - Рахунок, т. спр. 1, арк. 134); копію платіжного доручення від 09.08.2018 № 428 на суму 18 000 грн. (надалі - Платіжне доручення, т. спр. 1, арк. 135), Розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які надані або будуть надані адвокатом Щедровим Є.В. товариству з обмеженою відповідальністю АМБЕР АГРО за договором про надання правничої (правової) допомоги від 03.08.2018 року у Миколаївському окружному адміністративному суді при розгляді справи № 1440/1894/18 (надалі - Розрахунок витрат, т. спр. 1, арк. 136), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (т. спр. 1, арк. 137-138), копію ордера від 03.08.2018 серії МК № 101651 (т. спр. 1, арк. 139).

Ухвалою від 11.09.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 16.10.2018.

03.10.2018 до суду надійшли заперечення на Заяву про витрати (т. спр. 2, арк. 101-103), в якій Управління вказало таке. Зазначені у Розрахунку витрат послуги юридична (правнича) експертиза акту від 25.07.2018 № 1812/14-29-14-01/36142513, в тому числі аналіз викладених в акті порушень на їх відповідність нормам податкового та іншого законодавства, здійснення попереднього розрахунку можливого грошового зобов'язання , вивчення судової практики та формування правової позиції по адміністративній справі щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки , згідно з нормами Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , не можуть бути визнані представництвом або наданням інших видів правової допомоги клієнту. Крім того, відповідач вказав, що до Заяви про витрати позивач не додав акт наданих послуг (виконаних робіт), в Договорі відсутня калькуляція вартості послуг, а заявлена Товариством сума не є обґрунтованою. З урахуванням наведеного, Управління просило у задоволенні відповідних вимог Товариства відмовити.

16.10.2018 в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, яким позовні вимоги були повністю задоволені.

16.10.2018 представник позивача подав Акт про надання послуг від 16.10.2018 № ОУ-0000013 (надалі - Акт, т. спр. 2, арк. 110-111).

Ухвалою від 17.10.2018 суд, відповідно до статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, призначив розгляд заяви представника позивача про розподіл судових витрат на 01.11.2018.

Представник позивача подав заяву про розгляд заяви в порядку письмового провадження. Належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач представника в судове засідання не направив.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув заяву позивача про розподіл судових витрат у письмовому провадженні.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходив з такого.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, що мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У частині другій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката був визначений у Договорі, факт надання адвокатом передбачених Договором послуг (з їх детальним описом) підтверджений Актом, позивач надав докази сплати вартості наданих послуг.

Суд відхилив доводи Управління щодо відсутності калькуляції вартості послуг, оскільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено обов'язкове надання подібного документа.

Відносно тверджень відповідача про те, що послуги з юридичної (правничої) експертизи акта перевірки і вивчення судової практики та формування правової позиції по справі не є видами правової допомоги клієнту у розумінні Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність , суд зазначив таке. По-перше, перелік видів адвокатської діяльності, вказаних у частині першій статті 19 зазначеного Закону, не є вичерпним. По-друге, з урахуванням предмету спору, юридичний аналіз адвокатом матеріалів перевірки, за наслідками якої були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, та формування правової позиції є необхідними передумовами підготовки позовної заяви.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту понесення витрат в сумі 18 000 грн., пов'язаних з правничою допомогою адвоката. Суд встановив, що ці витрати пов'язані з розглядом справи, а їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Частинами п'ятою-сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вказаних вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє лопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, Управління не заявило.

Оскільки матеріалами справи не підтверджено існування обставин, що, згідно з пунктами 3, 4 частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть впливати на вирішення питання про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку про те, що сплачена позивачем сума 18 000 грн. має бути стягнута з відповідача.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 205, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АМБЕР АГРО (вул. Адміральська, 33-а, кв. 29, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 36142513) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 18 000 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна