Рішення

від 08.11.2018 по справі 910/3514/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.11.2018Справа № 910/3514/18

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Мазур В.М.

розглянувши справу № 910/3514/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Промекс";

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"

про стягнення 196 071,68 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Кравець Д.М., ордер № 288395 від 20.07.2017р.;

від відповідача: Голяр І.С., довіреність № 25 від 02.01.2018р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Промекс" звернулося із позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" про стягнення 196 071,68 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов Договору №006-0465600/01НТ добровільного страхування наземного транспорту від 16.01.2017р. безпідставно не визнав подію, яка сталося 18.03.2017р., страховою та відмовив у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3514/18, справу вирішено розглядати за правилами загального провадження, підготовче засідання призначено на 26.04.2018р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2018р. відкладено підготовче засідання на 17.05.2018р. та витребувано у позивача додаткову інформацію по справі.

Відповідно ч. 5 ст. 183 ГПК України , в підготовчому провадженні було оголошено перерву до 24.05.2018р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2018р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/3514/18 на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 14.06.2018р. При цьому, суд зобов'язав сторони подати суду у письмовому вигляді: перелік питань, які можуть бути поставлені на вирішення судової інженерно-транспортної експертизи, та пропозиції щодо установи або судового експерта, якими може бути проведена судова експертиза по даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2018р. призначено по справі №910/3514/18 судову інженерно-транспортну експертизу, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, та на час проведення судової експертизи зупинено провадження у справі.

10.08.2018р. на адресу Господарського суду міста Києва надійшов висновок експерта № 19/12-1/195-СЕ/18 від 06.08.2018р. та матеріали справи № 910/3514/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2018р. поновлено провадження у справі № 910/3514/18. Підготовче засідання призначено на 11.10.2018р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2018р. закрито підготовче провадження у справі № 910/3514/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.11.2018р.

Присутній у судовому засіданні 08.11.2018р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2017р. між позивачем (за договором - страхувальник) та відповідачем (за договором - страховик) було укладено Договір № 006-0465600/01НТ добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до умов п.4 якого застраховано транспортний засіб марки Renault, державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, за програмою страхування - повне КАСКО (п.8.2 договору).

Умовами п.8.3 договору визначено застраховані ризики, зокрема, ДТП, стихійні лиха, ПДТО, угон/викрадення.

Строк дії договору з 00 год. 00 хв. 17.01.2017 року по 24 год. 00 хв. 16.01.2018 року (п.8.11 договору).

18.03.2017р. по пр. М. Бажана станція метро Вирлиця в м. Києві під час руху стався розрив шини переднього правого колеса застрахованого за договором автомобіля марки Renault, державний номер НОМЕР_1, внаслідок чого вказаний автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

Матеріалами справи підтверджується, що 20.03.2017р. позивач звернувся до відповідача з Повідомленням про вищевказану подію, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу та ОСЦПВВНТЗ та надав відповідну інформацію.

Також, як зазначив позивач, директор ТОВ ТК ПРОМЕКС звернувся до ТОВ Джорджия Авто Стиль з проханням визначити вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля внаслідок події, що мала місце 18.03.2017р.

Згідно з рахунком ТОВ Джорджия Авто Стиль №103 від 23.03.2017р. вартість відновлювальних робіт склала 196 071,68 грн.

Крім того, 22.03.2017р. аварійним комісаром, направленого на місце події відповідачем, було складено Протокол огляду транспортного засобу марки Renault, державний номер НОМЕР_1 із зазначенням пошкоджень, з додаванням кольорових знімків автомобіля, які в подальшому передані відповідачу, та складено калькуляцію ремонтних робіт, згідно якої вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Renault, державний номер НОМЕР_1 склала 266 696,50 грн.

13.04.2017р. директор ТОВ ТК ПРОМЕКС звернувся до відповідача з заявою щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування із зазначенням банківських реквізитів для перерахунку страхового відшкодування.

09.06.2017р. відповідач листом за вих. № 565-11 від 09.06.2017р. повідомив про те, що страхова компанія прийняла рішення про відстрочку виплати страхового відшкодування на строк 6 місяців з метою перевірки всіх обставин події, що мала місце 18.03.2017р. із застрахованим автомобілем марки Renault, державний номер НОМЕР_1.

06.07.2017р., після перевірки всіх обставин, листом за № 661-11 відповідач повідомив про рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування за договором № 006-0046500/01НТ від 16.01.2017р. по події, що мала місце 18.03.2017р. за участю автомобіля марки Renault, державний номер НОМЕР_1.

Так, у вказаному листі відповідач зазначив, що при огляді фотознімків шини правого переднього колеса автомобіля марки Renault, державний номер НОМЕР_1, встановлено, що на краю шини, що контактує з поверхнею проїжджої частини, відсутні канавки протектора внаслідок зносу шини, а також наявні пошкодження, що оголюють корд.

Відповідно до п.16.1.9 договору, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у повному обсязі на підставі експлуатації транспортного засобу у зимовий період, а саме з 01 листопада по 31 березня, із автошинами, відмінними від зимових (для легкових ТЗ та фототехніки), та/або зношеними згідно ПДВ автошинами.

Також відповідачем у вказаному листі зазначено, що на передню вісь автомобіля марки Renault, державний номер НОМЕР_1 встановлено шини з різними малюнками, марки та моделі шин застрахованого транспортного засобу, що порушує приписи пп. 31.4.5 п. 31.4 розділу 31 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.16.1.8 договору, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у повному обсязі на підставі порушення страхувальником, або його довіреною особою чи представником правил безпеки, правил технічної безпеки експлуатації встановлених заводом-виробником, вимог ПДР щодо технічного стану і обладнання транспортного засобу.

Позивач звернувся до відповідача з заявою (вх. № 0509/01 від 05.09.2017р.) про перегляд рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

В подальшому, у листі за вих. №871-11 від 12.09.2017р. відповідач зазначив про необхідність дослідження шини, яка була встановлена на транспортний засіб марки Renault, державний номер НОМЕР_1 та розірвалася під час руху по пр. Бажана в м. Києві 18.03.2017р., з метою самостійного з'ясування причин та обставин страхового випадку згідно з п.12.2.3 договору.

Позивачем рекомендованим листом було надіслано відповідачу претензію б/н від 07.02.2018р. з вимогою про сплату страхового відшкодування в сумі 184 855,88 грн. та зарахування частини страхового відшкодування в сумі 11 215,80 грн. в рахунок оплати несплачених частин страхової премії.

Однак, отримавши зазначену вище вимогу, відповідач суму страхового відшкодування не виплатив, відхиливши у своєму листі вих. №188-05 від 27.02.2018р. вимоги позивача.

Звертаючись з даним позовом, позивач вказує на порушення відповідачем вимог чинного законодавства України та умов спірного договору щодо відмови у виплаті страхового відшкодування, та просить суд стягнути з відповідача 196 071,68 грн. страхового відшкодування за Договором № 006-0465600/01НТ добровільного страхування наземного транспорту від 16.01.2017р.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України Про страхування , договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.12.1.2 договору, страховик зобов'язаний впродовж 2 (двох) робочих днів, як тільки йому стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування.

Відповідно до п.12.2.3 договору, страховик має право самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку, замовляти проведення незалежних експертиз та досліджень по з'ясуванню обставин події та визначенню розмірів збитків.

За умовами п.12.2.9 договору, страховик має право у разі особливо складних обставин страхового випадку (необхідність отримання додаткової інформації, перевірки обставин події та/або документів, втрати страхувальником дієздатності, або інше) може відстрочити прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування або відмови у виплаті страхового відшкодування на строк до 6 місяців з дати подання страхувальником всіх належних чином оформлених документів для виплати страхового відшкодування.

За приписами частини першої статті 988 Цивільного кодексу України та статті 20 Закону України Про страхування страховик зобов'язаний ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; протягом двох робочих днів , як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку 20.03.2017р.

Відтак, в силу приписів частини першої статті 988 Цивільного кодексу України та статті 20 Закону України Про страхування відповідач мав у строк до 23.03.2017р. оформити всі необхідні документи, необхідні для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові.

Відповідно до п.13.1.6 договору, страхувальник зобов'язаний надати представнику страховика (уповноваженому ним експерту) можливість огляду пошкодженого ТЗ чи його окремих частин (залишків) не пізніше 7 (семи) робочих днів з дати надання страховику письмового повідомлення про настання події , що має ознаки страхового випадку.

Таким чином, у строк до 29.03.2017р., позивач був зобов'язаний надати представнику відповідача для огляду пошкоджений транспортний засіб чи його окремі частини (розірвану шину).

22.03.2017р. уповноваженим експертом відповідача було оглянуто пошкоджений автомобіль та його всі частини, в тому числі оглянуто та досліджено розірвану шину, про що складено Протокол огляду транспортного засобу марки Renault, державний номер НОМЕР_1 із зазначенням пошкоджень.

06.07.2017р., після перевірки всіх обставин, листом за № 661-11 відповідач повідомив про відмову у виплаті страхового відшкодування за договором № 006-0046500/01НТ від 16.01.2017р. по події, що мала місце 18.03.2017р. за участю автомобіля марки Renault, державний номер НОМЕР_1, обґрунтовуючи тим, що при огляді фотознімків шини правого переднього колеса автомобіля марки Renault, державний номер НОМЕР_1, встановлено, що на краю шини, що контактує з поверхнею проїжджої частини, відсутні канавки протектора внаслідок зносу шини, а також наявні пошкодження, що оголюють корд, що, в свою чергу, порушує приписи пп. 31.4.5 п. 31.4 розділу 31 Правил дорожнього руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2018р. призначено по справі №910/3514/18 судову інженерно-транспортну експертизу, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, та на час проведення судової експертизи зупинено провадження у справі.

При цьому, суд доручив провести судову експертизу за наявними у справі матеріалами та цифровими фотографіями, які були зроблені одразу після ДТП та записані на CD-R диск, який знаходиться в матеріалах справи, у зв'язку з відсутністю у позивача в наявності автошини SAVA 315/70 R 22,5 АVANT 4, яка розірвалася.

Відповідно до висновку експерта № 19/12-1/195-СЕ/18 від 06.08.2018р. виконати експертне дослідження автошини Sava 315/70 R22,5 Avant 4 транспортного засобу марки Renault, державний номер НОМЕР_1 на наявність пошкоджень, рівня зношеності та оцінити залишкову висоту протектора за цифровими фотографіями на CD-R диску не представляється можливим , оскільки для дослідження потрібний об'єкт, а саме шина переднього правого колеса. Також, експертом зазначено, що встановлення на передню вісь транспортного засобу марки Renault, державний номер НОМЕР_1, шини з різними малюнками, марки та моделі , а саме: шина переднього правого колеса Sava 315/70 R22,5 Avant 4, шина переднього лівого колеса марки Bridgestone моделі R249 не могло стати причиною розриву шини Sava 315/70 R22,5 Avant 4. Згідно п.31.4.5 ПДР України встановлення на одну вісь транспортного засобу шин різних марок, конструкції та малюнку протектора впливає на керованість, гальмування та маневрування транспортного засобу і є невідповідністю ПДР України пункту 31.4.5 г).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість відмови відповідача від здійснення виплати страхового відшкодування, яка спростовується висновком експерта № 19/12-1/195-СЕ/18 від 06.08.2018р., враховуючи, що підставою для відмови відповідача у здійсненні страхової виплати стала встановлена при огляді фотознімків відсутність канавки протектора внаслідок зносу шини, а також наявні пошкодження, що оголюють корд, а також порушення підпункту 31.4.5 Правил дорожнього руху.

Інших доказів порушення позивачем правил дорожнього руху матеріали справи також не містять.

Також матеріали справи не містять доказів встановлення органами патрульної поліції в м. Києві факту порушення позивачем Правил дорожнього руху щодо події, яка мала місце 18.03.2017р. по пр. М. Бажана в м. Києві за участю автомобіля марки Renault, державний номер НОМЕР_1.

Крім того, суд вважає необґрунтованими вимоги відповідача, викладені в листі за вих. №871-11 від 12.09.2017р., про необхідність дослідження шини, яка була встановлена на транспортний засіб марки Renault, державний номер НОМЕР_1 та розірвалася під час руху по пр. Бажана в м. Києві 18.03.2017р., з метою самостійного з'ясування причин та обставин страхового випадку згідно з п.12.2.3 договору, оскільки відповідач у встановлені законодавством строки не здійснив дослідження розірваної шини.

Суд також звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що відповідач у встановлений строк вимагав у позивача надати для огляду та дослідження шину, яка була встановлена на транспортний засіб марки Renault, державний номер НОМЕР_1 та розірвалася під час руху по пр. Бажана в м. Києві 18.03.2017р., проте позивач безпідставно ухилився від цього обов'язку.

Статтею 9 Закону України Про страхування визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно з частинами 1-3 статті 25 Закону України Про страхування здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 184 855,88 грн., за вирахуванням 11 215,80 грн. - в рахунок оплати несплачених частин страхової премії за спірним договором.

При цьому, задовольняючи вимоги частково, суд виходить з того, що вимога про стягнення з відповідача 11 215,80 грн. страхового відшкодування шляхом зарахування в рахунок оплати несплаченої частини страхової премії за Договором №006-0465600/01НТ добровільного страхування наземного транспорту від 16.01.2017р. не може відновити порушене право позивача, оскільки зарахування суми страхового відшкодування в рахунок оплати несплаченої частини страхової премії регулюється умовами п.8.10. укладеного сторонами договору та не підлягає захисту в судовому порядку.

Згідно статей 73 , 74 , 77 , 79 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч.1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком позивача сума судових витрат, які останній очікує понести у зв'язку із розглядом справи склала 42 751,83 грн.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

08.11.2018р. через загальний відділ діловодства суду від позивача отримано заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 44751,83 грн.

Так, вимога позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу є підтвердженою та підлягає задоволенню в розмірі 12 400,00 грн.

Норми статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачають, зокрема, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ ТК ПРОМЕКС та адвокатським бюро КРАВЕЦЬ укладено Договір про надання правової (адвокатської) допомоги № 20/07 від 20.07.2017р., предметом якого є надання правової допомоги щодо вирішення питання про отримання страхового відшкодування за договором № 006-0465600/01НТ добровільного страхування наземного транспорту від 16.01.2017р..

Відповідно до п.3.1 Договору про надання правової (адвокатської) допомоги № 20/07 (в редакції згідно додаткової угоди № 1 від 31.01.2018р. до договору), клієнт зобов'язується оплатити послуги бюро в такому порядку та таких розмірах:

- попередня оплата послуг адвоката в розмірі 8400,00 грн. протягом двох робочих днів з дня підписання додаткової угоди;

- кожне судове засідання в розмірі 1000,00 грн. - не пізніше ніж за один робочий день перед днем судового засідання;

- остаточна оплата в розмірі 15% від суми грошових коштів, які отримає клієнт по даній справі в добровільному та/або примусовому порядку протягом двох робочих днів з моменту отримання клієнтом грошових коштів.

Платіжними дорученнями № 1617 від 02.02.2018р., № 1616 від 02.02.2018р., № 1916 від 04.10.2018р., № 1947 від 02.11.2018р. позивач сплатив на рахунок АБ КРАВЕЦЬ 12 400,00 грн., а в позовній заяві визначено детальний опис послуг адвоката на виконання умов договору про надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.

Таким чином, вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 32 351,83 грн. можуть бути розглянуті судом протягом п'яти днів після ухвалення рішення, тільки за умови надання доказів їх понесення позивачем.

Також, з відповідача підлягають стягненню 357,50 грн. витрат, пов'язаних із проведенням судової експертизи.

При цьому, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 126, 127, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3; ідентифікаційний код 20344871) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Промекс" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 41, оф. 29; ідентифікаційний код 38098498) страхове відшкодування в розмірі 184 855 грн. 88 коп., 357 грн. 50 коп. - витрати, пов'язані з проведенням експертизи, 11 690 грн. 68 коп. - витрат на професійну правничу допомогу та витрати по сплаті судового збору в сумі 2772 грн. 84 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 13.11.2018р.

Суддя А.І. Привалов