Постанова

від 11.02.2019 по справі 910/3514/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2019 р. Справа№ 910/3514/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання : Цибульський Р.М.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 11.02.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 08.11.2018 (повний текст складено та підписано 13.11.2018)

у справі №910/3514/18 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Промекс"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"

про стягнення 196 071, 68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТК Промекс (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Брокбізнес (надалі - відповідач) про стягнення 196 071,68 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач в порушення умов Договору №006-0465600/01НТ добровільного страхування наземного транспорту від 16.01.2017 безпідставно не визнав подію страховою, яка сталася 18.03.2017 та відмовив у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі №910/3514/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТК Промекс - задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в розмірі - 184 855,88 грн., 357,50 грн. - витрати, пов'язані з проведенням експертизи, 11 690,68 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 772,84 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, скаржник (ПрАТ Страхова компанія Брокбізнес ) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі №910/3514/18 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ТК Промекс відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені без повного і всебічного з'ясування обставин та належної оцінки доказів.

Апелянт зазначає, що його представники не оглядали шину яка розірвалась 18.03.2017, через вихід з ладу якої пошкоджено транспортний засіб, а тому, враховуючи що позивач не дотримався умов договору страхування, у відповідача відсутні підстави для виплати страхового відшкодування, а не витребування вказаної шини у позивача, свідчить про неповне дослідження обставин справи.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2018, для розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Брокбізнес сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Буравльов С.І., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Брокбізнес на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі №910/3514/18 - залишено без руху. Надано скаржнику право усунути недоліки апеляційної скарги.

18.12.2018 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучено докази сплати судового збору в сумі 252, 36 грн. (платіжне доручення №7283 від 18.12.2018 на суму 252, 36 грн.).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №910/3514/18 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Брокбізнес на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018. Розгляд апеляційної скарги призначено на 11.02.2019. Роз'яснено позивачу право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом семи днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідно, але не пізніше 30.01.2019.

Представник позивача 29.01.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач наголошує, що оскільки аварійний комісар відповідача виїжджав на місце ДТП, то представниками відповідача здійснювався огляд автомобіля в цілому, в тому числі пошкодженої шини, а крім того, відповідачем було подано до суду фотографії з місця ДТП на електронному носії в тому числі пошкодженої автомобільної шини.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 11.02.2019 з'явились та надали пояснення по суті спору.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В судовому засіданні 11.03.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з наступних підстав.

16.01.2017 між позивачем (за договором - страхувальник) та відповідачем (за договором - страховик) було укладено Договір № 006-0465600/01НТ добровільного страхування наземного транспорту (надалі - Договір).

Відповідно до умов п.4 Договору застраховано транспортний засіб марки Renault, державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, за програмою страхування - повне КАСКО (п.8.2 Договору).

Положеннями п.8.3 Договору визначено застраховані ризики, зокрема, ДТП, стихійні лиха, ПДТО, угон/викрадення.

Строк дії договору з 00 год. 00 хв. 17.01.2017 року по 24 год. 00 хв. 16.01.2018 року (п.8.11 Договору).

18.03.2017 по пр. М. Бажана станція метро Вирлиця в м. Києві під час руху стався розрив шини переднього правого колеса застрахованого за Договором автомобіля марки Renault, державний номер НОМЕР_1, внаслідок чого вказаний автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

Матеріалами справи підтверджується, що 20.03.2017 позивач звернувся до відповідача з Повідомленням про вищевказану подію, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу та ОСЦПВВНТЗ та надав відповідну інформацію.

Також, як зазначив позивач, директор ТОВ ТК ПРОМЕКС звернувся до ТОВ Джорджия Авто Стиль з проханням визначити вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля внаслідок події, що мала місце 18.03.2017р.

Згідно з рахунком ТОВ Джорджия Авто Стиль №103 від 23.03.2017 вартість відновлювальних робіт склала 196 071,68 грн.

Крім того, 22.03.2017 аварійним комісаром, направленого на місце події відповідачем, було складено Протокол огляду транспортного засобу марки Renault, державний номер НОМЕР_1 із зазначенням пошкоджень, з додаванням кольорових знімків автомобіля, які в подальшому передані відповідачу, та складено калькуляцію ремонтних робіт, згідно якої вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Renault, державний номер НОМЕР_1 склала 266 696,50 грн.

13.04.2017 директор ТОВ ТК ПРОМЕКС звернувся до відповідача з заявою щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування із зазначенням банківських реквізитів для перерахунку страхового відшкодування.

09.06.2017 відповідач листом за вих. № 565-11 від 09.06.2017 повідомив про те, що страхова компанія прийняла рішення про відстрочку виплати страхового відшкодування на строк 6 місяців з метою перевірки всіх обставин події, що мала місце 18.03.2017 із застрахованим автомобілем марки Renault, державний номер НОМЕР_1.

06.07.2017, після перевірки всіх обставин, листом за № 661-11 відповідач повідомив щодо рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування за договором № 006-0046500/01НТ від 16.01.2017 по події, що мала місце 18.03.2017 за участю автомобіля марки Renault, державний номер НОМЕР_1.

Так, у вказаному листі відповідач зазначив, що при огляді фотознімків шини правого переднього колеса автомобіля марки Renault, державний номер НОМЕР_1, встановлено, що на краю шини, що контактує з поверхнею проїжджої частини, відсутні канавки протектора внаслідок зносу шини, а також наявні пошкодження, що оголюють корд.

Відповідно до п.16.1.9 договору, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у повному обсязі на підставі експлуатації транспортного засобу у зимовий період, а саме з 01 листопада по 31 березня, із автошинами, відмінними від зимових (для легкових ТЗ та мототехніки), та/або зношеними згідно ПДВ автошинами.

Також відповідачем у вказаному листі зазначено, що на передню вісь автомобіля марки Renault, державний номер НОМЕР_1 встановлено шини з різними малюнками, марки та моделі шин застрахованого транспортного засобу, що порушує приписи пп. 31.4.5 п. 31.4 розділу 31 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.16.1.8 Договору страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у повному обсязі на підставі порушення страхувальником, або його довіреною особою чи представником правил безпеки, правил технічної безпеки експлуатації встановлених заводом-виробником, вимог ПДР щодо технічного стану і обладнання транспортного засобу.

Позивач звернувся до відповідача з заявою (вх. № 0509/01 від 05.09.2017р.) про перегляд рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

В подальшому, у листі за вих. №871-11 від 12.09.2017 відповідач зазначив про необхідність дослідження шини, яка була встановлена на транспортний засіб марки Renault, державний номер НОМЕР_1 та розірвалася під час руху по пр. Бажана в м. Києві 18.03.2017, з метою самостійного з'ясування причин та обставин страхового випадку згідно з п.12.2.3 договору.

Позивачем рекомендованим листом було надіслано відповідачу претензію б/н від 07.02.2018р. з вимогою про сплату страхового відшкодування в сумі 184 855,88 грн. та зарахування частини страхового відшкодування в сумі 11 215,80 грн. в рахунок оплати несплачених частин страхової премії.

Однак, отримавши зазначену вище вимогу, відповідач суму страхового відшкодування не виплатив, відхиливши у своєму листі вих. №188-05 від 27.02.2018р. вимоги позивача.

Звертаючись з даним позовом, позивач вказує на порушення відповідачем вимог чинного законодавства України та умов спірного договору щодо відмови у виплаті страхового відшкодування, та просить суд стягнути з відповідача 196 071,68 грн. страхового відшкодування за Договором № 006-0465600/01НТ добровільного страхування наземного транспорту від 16.01.2017.

Відповідно до ч. 1 статті 16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з п.12.1.2 Договору страховик зобов'язаний впродовж 2 (двох) робочих днів, як тільки йому стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування.

Положеннями п.12.2.3 Договору сторони погодили, що страховик має право самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку, замовляти проведення незалежних експертиз та досліджень по з'ясуванню обставин події та визначенню розмірів збитків.

За умовами п.12.2.9 Договору страховик має право у разі особливо складних обставин страхового випадку (необхідність отримання додаткової інформації, перевірки обставин події та/або документів, втрати страхувальником дієздатності, або інше) відстрочити прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування або відмови у виплаті страхового відшкодування на строк до 6 місяців з дати подання страхувальником всіх належним чином оформлених документів для виплати страхового відшкодування.

За приписами частини першої статті 988 Цивільного кодексу України та статті 20 Закону України Про страхування страховик зобов'язаний ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку 20.03.2017р.

Відтак, в силу приписів частини першої статті 988 Цивільного кодексу України та статті 20 Закону України Про страхування відповідач мав у строк до 23.03.2017 оформити всі необхідні документи, необхідні для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові.

Відповідно до п.13.1.6 Договору, страхувальник зобов'язаний надати представнику страховика (уповноваженому ним експерту) можливість огляду пошкодженого ТЗ чи його окремих частин (залишків) не пізніше 7 (семи) робочих днів з дати надання страховику письмового повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку.

Враховуючи викладене, у строк до 29.03.2017, позивач був зобов'язаний надати представнику відповідача для огляду пошкоджений транспортний засіб чи його окремі частини (розірвану шину).

22.03.2017 уповноваженим експертом відповідача було оглянуто пошкоджений автомобіль та його всі частини, про що складено Протокол огляду транспортного засобу марки Renault, державний номер НОМЕР_1 із зазначенням пошкоджень.

06.07.2017, після перевірки всіх обставин, листом за № 661-11 відповідач повідомив про відмову у виплаті страхового відшкодування за договором № 006-0046500/01НТ від 16.01.2017 по події, що мала місце 18.03.2017 за участю автомобіля марки Renault, державний номер НОМЕР_1, обґрунтовуючи тим, що при огляді фотознімків шини правого переднього колеса автомобіля марки Renault, державний номер НОМЕР_1, встановлено, що на краю шини, що контактує з поверхнею проїжджої частини, відсутні канавки протектора внаслідок зносу шини, а також наявні пошкодження, що оголюють корд, що, в свою чергу, порушує приписи пп. 31.4.5 п. 31.4 розділу 31 Правил дорожнього руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2018р. призначено по справі №910/3514/18 судову інженерно-транспортну експертизу, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, та на час проведення судової експертизи зупинено провадження у справі.

При цьому, суд доручив провести судову експертизу за наявними у справі матеріалами та цифровими фотографіями, які були зроблені одразу після ДТП та записані на CD-R диск, який знаходиться в матеріалах справи, у зв'язку з відсутністю у позивача в наявності автошини SAVA 315/70 R 22,5 АVANT 4, яка розірвалася.

Відповідно до висновку експерта № 19/12-1/195-СЕ/18 від 06.08.2018р. виконати експертне дослідження автошини Sava 315/70 R22,5 Avant 4 транспортного засобу марки Renault, державний номер НОМЕР_1 на наявність пошкоджень, рівня зношеності та оцінити залишкову висоту протектора за цифровими фотографіями на CD-R диску не представляється можливим, оскільки для дослідження потрібний об'єкт, а саме шина переднього правого колеса. Також, експертом зазначено, що встановлення на передню вісь транспортного засобу марки Renault, державний номер НОМЕР_1, шини з різними малюнками, марки та моделі, а саме: шина переднього правого колеса Sava 315/70 R22,5 Avant 4, шина переднього лівого колеса марки Bridgestone моделі R249 не могло стати причиною розриву шини Sava 315/70 R22,5 Avant 4. Згідно п.31.4.5 ПДР України встановлення на одну вісь транспортного засобу шин різних марок, конструкції та малюнку протектора впливає на керованість, гальмування та маневрування транспортного засобу і є невідповідністю ПДР України пункту 31.4.5 г.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач не довів належними та допустимими доказами наявності підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Крім того, до відзиву від 23.04.2018 відповідачем додано чорно-білі фотографії пошкодженої шини та електронний носій з кольоровими фотографіями пошкодженої шини, а отже представники відповідача її оглядали та здійснювали фото фіксацію пошкоджень, що свідчить про необґрунтованість посилання відповідача на ненадання для огляду пошкодженої частини автомобіля.

При цьому, підставою для відмови відповідача у здійсненні страхової виплати стала встановлена при огляді фотознімків відсутність канавки протектора внаслідок зносу шини, а також наявні пошкодження, що оголюють корд, а також порушення підпункту 31.4.5 Правил дорожнього руху, що не підтверджено висновком експерта № 19/12-1/195-СЕ/18 від 06.08.2018.

Також матеріали справи не містять доказів встановлення органами патрульної поліції в м. Києві факту порушення позивачем Правил дорожнього руху щодо події, яка мала місце 18.03.2017 по пр. М. Бажана в м. Києві за участю автомобіля марки Renault, державний номер НОМЕР_1.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на встановлення станом на момент огляду 22.03.2017 як на підставу для відмови у виплаті страхового відшкодування іншої шини, оскільки транспортний засіб після ДТП був позбавлений можливості самостійно пересуватись без заміни шини.

Крім того, суд вважає необґрунтованими вимоги відповідача, викладені в листі за вих. №871-11 від 12.09.2017, про необхідність дослідження шини, яка була встановлена на транспортний засіб марки Renault, державний номер НОМЕР_1 та розірвалася під час руху по пр. Бажана в м. Києві 18.03.2017, з метою самостійного з'ясування причин та обставин страхового випадку згідно з п.12.2.3 договору, оскільки відповідач у встановлені законодавством строки не здійснив дослідження розірваної шини.

Суд також звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що відповідач у встановлений строк вимагав у позивача надати для огляду та дослідження шину, яка була встановлена на транспортний засіб марки Renault, державний номер НОМЕР_1 та розірвалася під час руху по пр. Бажана в м. Києві 18.03.2017, проте позивач безпідставно ухилився від цього обов'язку.

Статтею 9 Закону України Про страхування визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно з частинами 1-3 статті 25 Закону України Про страхування здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 184 855,88 грн., за вирахуванням 11 215,80 грн. - в рахунок оплати несплачених частин страхової премії за спірним Договором.

При цьому, задовольняючи вимоги частково, суд виходить з того, що вимога про стягнення з відповідача 11 215,80 грн. страхового відшкодування шляхом зарахування в рахунок оплати несплаченої частини страхової премії за Договором №006-0465600/01НТ добровільного страхування наземного транспорту від 16.01.2017 не може відновити порушене право позивача, оскільки зарахування суми страхового відшкодування в рахунок оплати несплаченої частини страхової премії регулюється умовами п.8.10. Договору та не підлягає захисту в судовому порядку.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (відповідача).

Керуючись ст.ст. 13, 14, 73, 74, 76-79, 269, 272, 275, 276, 281, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі №910/3514/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі №910/3514/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/3514/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

С.І. Буравльов

Повний текст постанови складено 26.02.2019