Рішення

від 30.10.2018 по справі 914/1213/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2018 Справа №914/1213/18

Господарський суд Львівської області в особі судді Пазичева В.М., розглянувши позовні матеріали

за позовом: Акціонерного товариства «Укртранснафта» , м. Київ

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Благо-Буд» , м. Яворів, Львівська область;

про: стягнення заборгованості.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Вашкевич Н.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 205 від 04.06.18 року, ОСОБА_3, довіреність № 369 від 28.08.18 року.

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № б/н від 01.10.18 року; ОСОБА_5, довіреність № б/н від 01.06.18 року.

Суд встановив: 04.07.2018 року за вх. № 1281 в канцелярії Господарського суду Львівської області зареєстровано позовну заяву Акціонерного товариства «Укртранснафта» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Благо-Буд» простягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.07.2018 року відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання на 06.08.2018 року. Протокольною ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.08.2018 року, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 13.08.2018 року, для надання доказів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.08.2018 року, підготовче засідання відкладено на 21.08.2018 року, у зв'язку із відсутністю представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.08.2018 року, підготовче засідання відкладено на 04.09.2018 року, згідно клопотання представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.09.2018 року, підготовче засідання відкладено на 04.10.2018 року, згідно клопотання представника позивача та відповідача. Протокольною ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.10.2018 року, оголошено перерву до 11.10.2018 року. Протокольною ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.10.2018 року, оголошено перерву до 17.10.2018 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.09.2018 року, підготовче засідання закрито, справа призначена до судового розгляду по суті на 30.10.2018 року.

Позивач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 05.07.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 06.08.2018 року, від 13.08.2018 року, від 21.08.2018 року, від 04.09.2018 року, від 04.10.2018 року, від 11.10.2018 року, від 17.09.2018 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

26.07.2018 р. за вх. № 27734/18 представник позивача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

06.08.2018 р. за вх. № 29087/18 представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

10.08.2018 р. за вх. № 29088/18 представник позивача подав відповідь на відзив.

31.08.2018 р. за вх. № 32222/18 представник позивача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

04.09.2018 р. за вх. № 32537/18 представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

02.10.2018 р. за вх. № 36487/18 представник позивача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

05.10.2018 р. за вх. № 37112/18 представник позивача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

09.10.2018 р. за вх. № 37804/18 представник позивача подав додаткові пояснення.

16.10.2018 р. за вх. № 38768/18 представник позивача подав додаткові пояснення, щодо клопотання про призначення економічної експертизи.

17.10.2018 р. за вх. № 39587/18 представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

25.10.2018 р. за вх. № 40581/18 представник позивача подав пояснення по справі.

Відповідач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 05.07.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 06.08.2018 року, від 13.08.2018 року, від 21.08.2018 року, від 04.09.2018 року, від 04.10.2018 року, від 11.10.2018 року, від 17.09.2018 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

24.07.2018 р. за вх. № 27502/18 представник відповідача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

13.08.2018 р. за вх. № 30116/18 представник відповідача подав довідку з Головного управління статистики у Львівській області.

13.08.2018 р. за вх. № 30379/18 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

21.08.2018 р. за вх. № 2193/18 представник відповідача подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження.

04.09.2018 р. за вх. № 32535/18 представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив.

04.09.2018 р. за вх. № 32538/18 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

02.10.2018 р. за вх. № 36574/18 представник відповідача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

02.10.2018 р. за вх. № 36582/18 представник відповідача подав заяву.

03.10.2018 р. за вх. № 36803/18 представник відповідача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

04.10.2018 р. за вх. № 37093/18 представник відповідача подав клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні.

08.10.2018 р. за вх. № 37559/18 представник відповідача подав клопотання про виклик свідка, а саме викликати у якості свідка ОСОБА_6.

08.10.2018 р. за вх. № 2637/18 представник відповідача подав клопотання про призначення економічної експертизи, яке було відхилено за необґрунтованість.

17.10.2018 р. за вх. № 2637/18 представник відповідача подав заяву про зупинення провадження, в якій просить зупинити провадження у справі № 914/1213/18 у зв'язку із об'єктивною неможливістю розгляду цієї справи до вирішення справи № 914/1838/18, що розглядається в порядку господарського судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 914/1838/18, яке було відхилене в зв'язку з необґрунтованістю.

17.10.2018 р. за вх. № 39055/18 представник відповідача подав відповідь на додаткові пояснення.

26.10.2018 р. за вх. № 40883/18 представник відповідача подав додаткові пояснення.

Відповідно до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Відповідно до ст. 240 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 30.10.2018 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

У позовній заяві позивач зазначає, що 07.09.2016 р. між Публічним акціонерним товариством Укртранснафта (надалі - позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Благо-Буд (надалі - відповідач) укладено Договір № 09 (далі - Договір), згідно з яким відповідач зобов'язався відшкодувати позивачу витрати, що понесені у зв'язку з введенням в експлуатацію Заводу по виробництву цегли Управління із допоміжних виробництв Філії МН Дружба ПАТ Укртранснафта (далі - Завод).

Зобов'язання по ОСОБА_7 відповідачем не виконані.

Відповідно до пункту 2.2 ОСОБА_7, оплати за цим ОСОБА_7 здійснюється відповідачем на підставі ОСОБА_7 про понесені витрати в строк до 10-ти календарних днів з моменту закінчення календарного місяця, за який здійснюється розрахунок.

Так, за твердженням позивача, на підставі ОСОБА_7 здійснено відповідачем відшкодування витрат, понесених у зв'язку із введенням в експлуатацію Заводу (далі - ОСОБА_7 відшкодування витрат), які підлягають компенсації згідно з ОСОБА_7 , а саме:

від 30.09.2016 р. на суму 4604433 грн.,

від 31.10.2016 р. на суму 87627,20 грн.,

від 30.11.2016 р. на суму 104349,44 грн.,

від 31.12.2016 р. на суму 136980,76 грн.,

від 31.01.2017 р. на суму 145364,75 грн.,

від 28.02.2017 р. на суму 165169,01 грн.,

від 31.03.2017 р. на суму 192275,01 грн.,

від 30.04.2017 р. на суму 197065,39 грн.,

від 31.05.2017 р. на суму 239216,10 грн.,

від 30.06.2017 р. на суму 242524,66 грн.,

від 31.07.2017 р. на суму 716301,86 грн.

Позивач зазначає, що станом на 26.06.2018 р., сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 1236874,28 грн., оскільки понесені витрати, у зв'язку із введенням в експлуатацію Заводу, відповідно до ОСОБА_7 відшкодування витрат за травень 2017 року у розмірі 178047,76 грн., за червень 2017 року в розмірі 342524,66 грн., за липень 2017 року в розмірі 716301,86 грн. не відшкодовані.

Відповідачем здійснено оплати платіжними дорученнями:

№ 296 від 28.10.2016 р. на суму 46044,53 грн.,

№ 395 від 03.02.2017 р. на суму 150000,00 грн.

№ 461 від 21.04.2017 р. на суму 100000,00 грн.,

№ 493 від 26.05.2017 р. на суму 200000,00 грн.,

№ 497 від 06.06.2017 р. на суму 40000.00 грн.,

№ 534 від 06.07.2017 р. на суму 200000,00 грн.,

№ 575 від 31.07.2017 р. на суму 200000,00 грн.,

№ 587 віл 04.08.2017 р. на суму 200000,00 грн.

Тобто, позивач наголошує, що протягом всього терміну дії ОСОБА_7 відповідач систематично порушував дану умову ОСОБА_7, сплачуючи вказані платежі із значною затримкою і в неповному обсязі.

З метою досудового врегулювання господарського спору, 22.09.2017 р. позивач звернувся на адресу відповідача в порядку статті 222 ГК України з Претензією № 93-41/195 про неналежне виконання умов ОСОБА_7, однак, відповідачем претензійних вимог не виконано.

Позивачем отримано лист від відповідача № б/н від 15.12.2017 р., яким відповідач повністю визнає борг у розмірі 1236874,28 грн., а також запропоновано розрахуватися за дану заборгованість шляхом передачі у власність позивача квартири, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Робітнича, 1, площею 63 м. кв. по ціні 20000 грн. за 1 м. кв. (1260000 грн.).

Крім того, позивачем отримано гарантійний лист відповідача № б/н від 16.03.2018 р., яким відповідач, у зв'язку із неможливістю передати в рахунок боргу згадану квартиру просить розтермінувати заборгованість за ОСОБА_7 від 07.09.2016 р. № 09, у розмірі 1236874,28 грн.

25.04.2018 р. позивачем на адресу відповідача повторно надіслано Претензію № 93-04-00/2123 з проханням виконати взяті на себе зобов'язання за ОСОБА_7, однак, відповідачем дану Претензію залишено поза увагою, оскільки відповіді на неї не надано.

За твердженням позивача, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань по ОСОБА_7 за вказані періоди складає 243767,70 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що, згідно п. 1.2 Договіру № 9 про відшкодування витрат від 07.09.2016 р. (надалі - Договір), ОСОБА_8 Благо-буд проводить відшкодування витрат згідно з ОСОБА_7, що понесені ПАТР Укртранснафта протягом набуття чинності ОСОБА_7 № 8 від 07.09.2016 року про виготовлення продукції з давальницької сировини до введення в експлуатацію Заводу.

У відповідності до п. 1.3 ОСОБА_7, підлягають до відшкодування такі втрати ПАТ Укртранснафта :

- сума витрат на оплату праці персоналу Заводу, нарахування на заробітну плату та обов'язкові платежі, пов'язані з оплатою праці;

- сума витрат на електроенергію (відповідно до показників лічильника);

- сума податку на нерухомість;

- сума плати за землю;

- сума витрат на ремонт основних засобів Заводу:

- сума витрат на паливно - мастильні матеріали;

- витрати на оформлення дозвільної документації, необхідної для введення в експлуатацію та функціонування Заводу.

Пунктом 2,2. ОСОБА_7 передбачено, що оплата за виконані роботи за цим ОСОБА_7 здійснюється ОСОБА_8 Благо-Буд на поточний рахунок ПАТ Укртранснафта на підставі актів про понесені витрати в строк до 10-ти календарних днів з моменту закінчення календарного місяця, за який здійснюється розрахунок.

Отже, виходячи з наведеного вище, за твердженням відповідача ОСОБА_8 Благо-Буд зобов'язалося відшкодовувати ПАТ Укртранснафта витрати, понесені останніми в зв'язку з введенням в експлаутацію по виробництву цегли, перелічені у п. 1.3 ОСОБА_7, після набрання чинності ОСОБА_7 № 8 від 07.09.2016 року про виготовлення продукції з давальницької сировини до моменту введення в експлуатацію Заводу.

Відповідач зазначає, що позивачем долучено до позовної заяви ОСОБА_7 відшкодування витрат, понесених у зв'язку із введенням в експлуатацію Заводу по виробництву цегли Управління допоміжних виробництв Філії МН Дружба ПАТ Укртранснафта , які підлягають компенсації згідно ОСОБА_7 № 9 від 07.09.2016 року, а саме від 30.09.2016 року, від 31.10.2016 року, від 30.11.2016 року, від 31.12.2016 року, від 31.01.2017 року, від 28.02.2017 року, від 31,03.2017 року, від 30.04.2017 року, віл 31.05.2017 року, від 30.06.2017 року, від 31.07.2017 року. Разом з тим, ОСОБА_8 Благо-Буд зобов'язався відшкодовувати понесені до моменту введення в експлуатацію ПАТ Укртранснафта витрати у зв'язку із введенням Заводу в експлуатацію.

03.06.2016 року ПАТ Укртранснафта видано наказ № 209, згідно якого затверджено організаційно-технічні заходи по відновленню роботи Заводу по виробництву цегли с. Солова з терміном виконання її згідно розроблених заходів. Такі заходи повинні бути здійснені протягом червня-листопада 2016 року.

Отже, на думку відповідача, з наведеного слідує те, що до моменту укладення ОСОБА_7 № 9 про відшкодування витрат від 07.09.2016 року Завод уже був введений в експлуатацію, а заходи, що здійснювалися, є заходами по відновленню роботи Заводу. Разом з тим, заходи по відновленню роботи Заводу, згідно графіку, мали б бути виконані протягом червня-листопада 2016 року.

За твердженням відповідача, попри те, позивач стверджує, що заявлена ним сума, що підлягає до стягнення, є витратами, що пов'язані із введенням Заводу в експлуатацію та понесені за період з вересня 2016 року по серпень 2017 року.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що 06.08.2018 р. позивачем в судовому засіданні отримано відзив на позовну заяву. АТ Укртранснафта не погоджується з аргументами відповідача, наведеними у відзиві, з таких підстав.

Стосовно посилання відповідача на наказ ПАТ Укртранснафта № 209 від 13.06.2016 р., позивач повідомляє таке. Діяльність Заводу по виробництву цегли УДВ Філії МН Дружба ПАТ Укртранснафта припинено з 01.04.2013 р., згідно з рішенням правління ПАТ Укртранснафта від 25.03.2013 р. (витяг з протоколу засідання правління ПАТ Укртранснафта від 25.03.2013 р. № 10).

13.06.2016 р. з метою відновлення Заводу по виробництву цегли с. Солова, було видано наказ по Філії Магістральні нафтопроводи Дружба ПАТ Укртранснафта № 209 Про затвердження організаційно-технічних заходів по відновленню роботи заводу по виробництву цегли с. Солова, яким затверджено вказані заходи (додаток до наказу) та зобов'язано уповноважених осіб та відповідальні підрозділи забезпечити виконання цих Заходів.

20.04.2017 р. наказом Управління допоміжних виробництв Філії Магістральні нафтопроводи Дружба ПАТ Укртранснафта № 22, у зв'язку із завершенням на Заводі по виробництву цегли с. Солова робіт, відповідно до затверджених наказом № 209 від 13.06.2016 р. заходів, призначено комісію по проведенню комплексних випробувань технологічного обладнання по пуску Заводу по виробництву цегли с. Солова, зобов'язано комісію приступити до роботи з 21.04.2017 р. У зв'язку із тим, що в процесі випробувань виявлено ряд недоліків роботи технологічного обладнання та незадовільний стан покрівлі виробничого корпусу, наказом Управління допоміжних виробництв Філії Магістральні нафтопроводи Дружба ПАТ Укртранснафта № 48 від 21.07.2017 р. було зупинено з 21.07.2017 р. комплексні випробування технологічного обладнання на Заводі по виробництву цегли с. Солова, а також створено комісію з обстеження технологічного обладнання будівель і споруд на Заводі по виробництву цегли с. Солова, який зобов'язано приступити до роботи з 24.07.2017 р. (копії наказів № 22 від 20.04.2017 р. та № 48 від 21.07.2017 р.).

Отже, позивач стверджує, що Завод по виробництву цегли с. Солова не був введений в експлуатацію до моменту укладення ОСОБА_7 про відшкодування витрат № 9 від 07.09.2016 р., як стверджує у своєму відзиві відповідач, а здійснені протягом дії даного ОСОБА_7 позивачем нарахування витрат, понесених у зв'язку із введенням в експлуатацію Заводу, у період з вересня 2016 р. по липень 2017 р. є правомірними. Відповідно, ці витрати підлягають відшкодуванню відповідачем. Також, позивач наголошує, що станом на день звернення з позовом, Завод по виробництву цегли с. Солова не введений АТ Укртранснафта в експлуатацію.

У поясненнях відповідач зазначає, що у провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовною заявою АТ Укртраненафта до ОСОБА_8 Благо-Буд про стягнення заборгованості. Позивачем подано додаткові пояснення, які прийняті судом 11 жовтня 2018 року.

Ознайомившись з цими додатковими поясненнями відповідач зазначає, що ОСОБА_8 Благо-Буд не погоджується з аргументами, викладеними АТ Укртранснафта у заявах, що долучені до справи.

За твердженням відповідача, буде помилкою прийняття судового рішення тільки за вимогами ОСОБА_7 № 9 від 07 вересня 2016 року про відшкодування витрат ОСОБА_8 Благо-Буд , адже слід проводити відшкодування витрат згідно з ОСОБА_7 № 9 про відшкодування витрат, що понесені ПАТ Укртранснафта протягом періоду з моменту набуття чинності ОСОБА_7 № 8 від 07 вересня 2016 року про виготовлення продукції з давальницької сировини до моменту введення в експлуатацію Заводу.

Відповідач стверджує, що за предметом ОСОБА_7 № 9 про відшкодування витрат відповідач має компенсувати витрати на введення в експлуатацію Заводу з виробництва цегли в селі Солова, Золочівського району. Львівської області. Однак, позивачем не надається до суду документального підтвердження проведення робіт по відновлюванню основних засобів на Заводі з виробництва цегли в селі Солова Львівської області. Зокрема, прийняття закінчених робіт з ремонту (поточною, капітального) або поліпшення основних засобів оформляється актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів форми № 03-2 або ж її осучасненими аналогами, форми яких затверджено наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818.

Окрім того, відповідач стверджує, що відомості про ремонт/поліпшення вносять до інвентарних карток обліку основних засобів, форми № 03-6. Крім того, у разі поліпшень основних засобів, до техпаспортів, інвентарних карток та інших регістрів аналітичного обліку заносять дані про змінені техніко-економічні характеристики об'єктів - вартість, потужність, площу тощо. Такі відомості у справі відсутні.

Відповідач зазначає, що на підтвердження понесених витрат представником позивача надано витяг із Колективного договору від 2016 року та витяг із Колективного договору від 2017 року. В обидвох витягах є перелік професій і посад працівників, робота яких пов'язна із забрудненням і яким безоплатно надається мило для душових в кількості 200 грам на місяць. У переліку за 2016 р. та 2017 роки міститься 118 позицій професій і посад. Однак, із переліку (за 2016 та 2017 роки) не можливо встановити професії і посади працівників, які залучалися до робіт пов'язаних із введення в експлуатацію Заводу з виробництва цегли Управління допоміжних виробництв Філії Магістральні нафтопроводи Дружба ПАТ Укртранснафта . Тому витяг із Колективного договору за 2016 рік та витяг із Колективного договору за 2017 рік слід вважати неналежним та не допустимим доказом.

Крім того, відповідач зазначає, що на підтвердження придбання спецодягу представником позивача надано: прибуткові ордера за 2016 рік: № 199 від 29.01.2016 року; № 198 від 29.01.2016 року; № 197 від 29.01.2016 року; № 194 від 29.01.2016 року; № 196 від 15.04.2016 року; № 195 від 15.04.2016 року: № 194 від 15.04.2016 року: № 193 від 15.04.2016 року; № 192 від 15.04.2016 року; № 506 від 26.05,2016 року; прибуткові ордера за 2017 рік: № 79 від 26.01. 2017 року; № 293 від 28.02. 2017 року; № 809 від 27.04.2017 року; № 1229 від 22.06.2017 року.

Однак, позивачем - АТ Укртранснафта не надало належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що спеціальний одяг придбавався та надавався саме працівникам, які були залучені для введення в експлуатацію Заводу з виробництва цегли в селі Солова Золочівського району Львівської області.

Крім того, за твердженням відповідача, позивачем не доведено належними та допустимими доказами:

суми витрат на оплату праці персоналу Заводу, нарахування на заробітну плату та обов'язкові платежі, пов'язані із оплатою праці, тобто не надано переліку працівників позивача, залучених для виконання робіт для введення в експлуатацію Заводу, не надано їх трудових договорів з зазначенням розміру заробітної плаги або ж контрактів таких працівників, посадових інструкцій, документів що б свідчили про залучення таких до виконання робіт з введення в експлуатацію Заводу, доказів оплати праці таких працівників за виконану роботу по введенню в експлуатацію Заводу;

суми витрат на електроенергію (відповідно до показників лічильника), тобто не надано відповідних рахунків, виставлених Золочівським РЕМ чи іншим постачальником електроенергії та доказів їх оплати;

суми податку на нерухомість, тобто не підтверджено нарахування та оплату останнього. У Відомостях про наявні об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, які додані до актів 2016 та 2017 років міститься перелік об'єктів нерухомості, що знаходиться в с. Куровичі Золочівського району Львівської області та с. Солова Золочівського району Львівської області. Тобто, у Відомостях є інформація про нерухоме майно яке знаходиться у двох населених пунктах;

суми плати за землю, тобто не підтверджено нарахування та оплату останньої; суми витрат на ремонт основних засобів Заводу, тобто не надано відповідних договорів на закупівлю необхідних засобів, запчастин, обладнання, необхідних для ремонту основних засобів Заводу, не надано договорів, укладених на виконання робіт та падання послуг по ремонту основних засобів Заводу, актів на виконання робіт чи надання послуг та доказів оплати;

суми витрат на паливо-мастильні матеріали, тобто не надано документального підтвердження укладення відповідних договорів на закупівлю паливно-мастильних матеріалів, безпосередньо їх закупівлі та оплати за таку продукцію;

витрат на оформлення дозвільної документації, необхідної для введення в експлуатацію та функціонування Заводу, тобто не надано документів, які б свідчили, що така дозвільна документація розроблялася, укладалися договори про надання послуг з розроблення останньої, актів про виконання таких робіт, самої дозвільної документації.

Відповідач зазначає, що згідно п. 2.2. ОСОБА_7, передбачено, що оплата за виконані роботи за цим ОСОБА_7 здійснюються ОСОБА_8 Благо-Буд на поточний рахунок ПАТ Укртранснафта на підставі актів про понесені витрати в строк до 10-ти календарних днів з моменту закінчення календарного місяця, за який здійснюється розрахунок.

Отже, на думку відповідача, виходячи із вищенаведеного, ОСОБА_8 Благо-Буд зобов'язалося відшкодовувати ПАТ Укртранснафта витрати, понесені останнім за ведення в експлуатацію Заводу по виробництву цегли, що перелічені у п. 1.3. ОСОБА_7 за період з моменту набуття чинності ОСОБА_7 № 8 від 07.09.2016 року про виготовлення продукції з давальницької сировини до моменту введення в експлуатацію Заводу. Такі витрати компенсовуються тільки у тому випадку, якщо останні були реально понесені ПАТ Укртранснафта та є документально обгрунтованими. У зв'язку з наведеним, відповідач просить у позові відмовити.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 07 вересня 2016 року між Публічним акціонерним товариством Укртранснафта (надалі - позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Благо-Буд (надалі - відповідач) укладено Договір № 09 (далі - Договір), згідно якого ТОВ Благо-Буд зобов'язувалося відшкодувати ПАТ Укртранснафта витрати, понесені у зв'язку із введенням в експлуатацію Заводу по виробництву цегли Управління допоміжних виробництв Філії МН Дружба ПАТ Укртранснафта (далі - Завод). Пунктом 1.3 даного ОСОБА_7 визначено, що на підставі цього ОСОБА_7 підлягають відшкодуванню такі витрати:

- сума витрат на оплату праці персоналу Заводу, нарахування на заробітну плату та обов'язкові платежі, пов'язані із оплатою праці;

- сума витрат на електроенергію (відповідно до показників лічильника);

- сума податку на нерухомість;

- сума плати за землю;

- сума витрат на ремонт основних засобів Заводу;

- сума витрат на паливо-мастильні матеріали;

- витрати на оформлення дозвільної документації, необхідної для введення в експлуатацію та функціонування Заводу;

- сума витрат на охорону праці та пожежну безпеку.

Зобов'язання по ОСОБА_7 відповідачем виконані не в повному обсязі.

Відповідач стверджує, що позивачем у позовній заяві не доведено факту понесення витрат, зазначених у п. 1.3 ОСОБА_7, які він просить стягнути з відповідача, належними, допустимими та достовірними доказами. Ставиться під сумнів реальне понесення даних витрат АТ Укртранснафта , відсутність документального обґрунтування даних витрат, оскільки позивачем надано лише підписані сторонами ОСОБА_7 відшкодування витрат, понесених у зв'язку із введенням в експлуатацію Заводу. Разом з тим, не надано додатків до вказаних ОСОБА_7 - Переліків витрат та документів, що підтверджують їх оплату позивачем.

Однак, дане твердження є безпідставним, оскільки відповідач шляхом підписання ОСОБА_7 відшкодування витрат та здійснення на їх підставі оплат визнавав наявність таких витрат, підтвердив їх обсяг та суму. Жодних заперечень при підписанні вказаних ОСОБА_7 зі сторони відповідача на було. Також, підтвердженням визнання відповідачем розміру заборгованості за реально понесені витрати згідно з ОСОБА_7 є лист ОСОБА_8 Благо-Буд № б/н від 15.12.2017 р. та гарантійний лист ОСОБА_8 Благо-Буд № б/н від 16.03.2018 р., які є в матеріалах справи. Тобто, позивачем, на виконання ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України, долучено до позовної заяви належні, допустимі докази, що є підтвердженням правомірності позовних вимог.

Разом із тим, беручи до уваги твердження відповідача, наведені у його відзиві на позовну заяву, позивач вважає за необхідне додатково надати документи, які підтверджують конкретні витрати по кожному з ОСОБА_7. Зокрема, з метою забезпечення введення в експлуатацію Заводу позивачем було проведено прийняття на роботу працівників. Протягом терміну дії ОСОБА_7 на Заводі працювали 43 працівники (витяг з журналу працівників Заводу по виробництву цегли Управління допоміжних виробництв Філії Магістральні нафтопроводи Дружба ПАТ Укртранснафта з вересня 2016 року по липень 2017 року). Як доказ нарахування заробітної плати працівникам Заводу позивач надає Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованими особами по УДВ Філії МН Дружба ПАТ Укртранснафта . Дані відомості офіційно направлені до відповідної установи Пенсійного фонду України.

Крім того, правова позиція Верховного Суду України з даного питання (постанова ВСУ від 22.03.2017 р. по справі № 916/3164/14) - підписання сторонами акта виконаних робіт є підтвердженням відсутності претензій сторін одна до одної.

Вищий господарський суд України в Оглядовому листі від 18.02.2013 р. № 01-06/372013 Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду ствердив, що підписання актів здачі-приймання виконаних робіт є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань (постанова ВГС від 11.05.2012 р. № 21/5005/14068/2011).

Крім того, поданими позивачем доказами підтверджено, що з усієї нарахованої суми за даним ОСОБА_7 відповідач сплатив 1136044,53 грн. за Актами відшкодування витрат.

Так, на підставі ОСОБА_7 здійснено відповідачем відшкодування витрат, понесених у зв'язку із введенням в експлуатацію Заводу (далі - ОСОБА_7 відшкодування витрат), які підлягають компенсації, згідно з ОСОБА_7 , а саме:

від 30.09.2016 р. на суму 4604433 грн.,

від 31.10.2016 р. на суму 87627,20 грн.,

від 30.11.2016 р. на суму 104349,44 грн.,

від 31.12.2016 р. на суму 136980,76 грн.,

від 31.01.2017 р. на суму 145364,75 грн.,

від 28.02.2017 р. на суму 165169,01 грн.,

від 31.03.2017 р. на суму 192275,01 грн.,

від 30.04.2017 р. на суму 197065,39 грн.,

від 31.05.2017 р. на суму 239216,10 грн.,

від 30.06.2017 р. на суму 242524,66 грн.,

від 31.07.2017 р. на суму 716301,86 грн.

Слід зазначити, що станом на 26.06.2018 р., сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 1236874,28 грн., оскільки понесені витрати у зв'язку із введенням в експлуатацію Заводу, відповідно до ОСОБА_7 відшкодування витрат за травень 2017 року у розмірі 178047,76 грн., за червень 2017 року в розмірі 342524,66 грн., за липень 2017 року в розмірі 716301,86 грн., не відшкодовані.

Відповідачем здійснено оплати платіжними дорученнями:

№ 296 від 28.10.2016 р. на суму 46044,53 грн.,

№ 395 від 03.02.2017 р. на суму 150000,00 грн.

№ 461 від 21.04.2017 р. на суму 100000,00 грн.,

№ 493 від 26.05.2017 р. на суму 200000,00 грн.,

№ 497 від 06.06.2017 р. на суму 40000.00 грн.,

№ 534 від 06.07.2017 р. на суму 200000,00 грн.,

№ 575 від 31.07.2017 р. на суму 200000,00 грн.,

№ 587 віл 04.08.2017 р. на суму 200000,00 грн.

Тобто, протягом всього терміну дії ОСОБА_7 відповідач систематично порушував дану умову ОСОБА_7, сплачуючи вказані платежі із значною затримкою і не в повному обсязі.

З метою досудового врегулювання господарського спору, 22.09.2017 р. позивач звернувся на адресу відповідача в порядку статті 222 ГК України з Претензією № 93-41/195 про неналежне виконання умов ОСОБА_7, однак, відповідачем претензійних вимог не виконано.

Позивачем отримано лист від відповідача № б/н від 15.12.2017 р., яким відповідач повністю визнає борг у розмірі 1236874,28 грн., а також запропоновано розрахуватися за дану заборгованість шляхом передачі у власність позивача квартири, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Робітнича, 1, площею 63 м. кв. по ціні 20000 грн. за 1 м. кв. (1260000 грн.).

Крім того, позивачем отримано гарантійний лист відповідача № б/н від 16.03.2018 р., яким відповідач, у зв'язку із неможливістю передати в рахунок боргу згадану вище квартиру, просить розтермінувати заборгованість за ОСОБА_7 від 07.09.2016 р. № 09, у розмірі 1236874,28 грн.

25.04.2018 р. позивачем на адресу відповідача повторно надіслано Претензію № 93-04-00/2123 з проханням виконати взяті на себе зобов'язання за ОСОБА_7, однак відповідачем дану Претензію залишено поза увагою, оскільки відповіді на неї не надано.

Як зазначається у ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 1 -2 ст. 193 ГК України).

Згідно з статтею 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Приписами статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

За змістом ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку сторона зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання.

В ч. 1 ст. 550 ЦК України зазначається те, що право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

25.10.2018 р. за вх. № 2816/18 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій зазначає, що, у зв'язку із приведенням позовних вимог у відповідність до чинного законодавства в частині нарахування штрафних санкцій, позивачем проведено перерахунок пені, яка підлягає сплаті відповідачем на момент подання позовної заяви. Отже, сума пені становить 142792,44 грн. (по ОСОБА_7 відшкодування витрат від 30.06.2017 р. та від 31.07.2017 р.).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Пунктом 2.2 ОСОБА_7 № 9 про відшкодування витрат від 07.09.2016 р. передбачено, що оплата за виконані роботи за цим ОСОБА_7 здійснюється Стороною (відповідач) на поточний рахунок Сторони 2 (позивач) на підставі актів про понесені витрати в строк до 10-ти календарних днів з моменту закінчення календарного місяця, за який здійснюється розрахунок.

Згідно з п. 3.1 ОСОБА_7, у разі несвоєчасної оплати Сторона 1 сплачує Стороні 2 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період нарахування пені, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Станом на момент подання позовної заяви, тобто на 04.07.2018 р. строк позовної давності не минув відносно стягнення пені, нарахованої за несплату по ОСОБА_7 відшкодування витрат від 30.06.2017 р. та від 31.07.2017 р. Позовна заява позивачем подана до Суду 04.07.2018 р..

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх зменшених позовних вимог, а відповідачем позовні вимоги не спростовані, суд прийшов до висновку, що позов Акціонерного товариства «Укртранснафта» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Благо-Буд» простягнення заборгованості є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № НОМЕР_1 від 27.06.2017 року на суму 22209,63 грн. про сплату судового збору.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, слід покласти на сторін пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Зменшені позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Благо-Буд (81000, Львівська обл.., м. Яворів, вул. Лесі Українки, 31/48, код ЄДРПОУ 37161914) на користь Акціонерного товариства Укртранснафта (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2, код ЄДРПОУ 31570412) суму боргу в розмірі 1236874 (один мільйон двісті тридцять шість тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 28 коп. та 142792 (сто сорок дві тисячі сімсот дев'яносто дві) грн. 44 коп. - пені.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Благо-Буд (81000, Львівська обл.., м. Яворів, вул. Лесі Українки, 31/48, код ЄДРПОУ 37161914) на користь Акціонерного товариства Укртранснафта (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2, код ЄДРПОУ 31570412) суму судового збору в розмірі 20695 (двадцять тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн. 00 коп.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства Укртранснафта (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2, код ЄДРПОУ 31570412) суму судового збору в розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 63 коп.

5. Наказ видати, в порядку ст. 327 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.11.2018 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку ст. 256 ГПК України.

Суддя Пазичев В.М.