Рішення

від 09.11.2018 по справі 908/2006/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/132/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2018 Справа № 908/2006/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пілігрим ЛТД» (01001 м. Київ, вул. Михайлівська, 21-Б Н/П 34, код ЄДРПОУ 39457198)

до відповідача: Комунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради (70540 Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул. Загорянська, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 33256368)

про стягнення 50 000 грн. 00 коп.

за участю

представника позивача: не з'явився

представник відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

02.10.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Пілігрим ЛТД» до Комунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради про стягнення 50 000 грн. 00 коп. заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2018 р., справу № 908/2006/18 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 03.10.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2006/18, присвоєно справі номер провадження 27/132/18.

Справа № 908/2006/18 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 31.10.2018 р.

31.10.2018 р. судом проведено судове засідання у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

31.10.2018 р. заявлені позовні вимоги, представник позивача підтримав, на підставах викладених у позовній заяві.

31.10.2018 р. у судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6900117502751, оригінал якого міститься в матеріалах справи, поштове відправлення № 012869 отримано представником відповідача ОСОБА_2 09.10.2018 р. Клопотань про розгляд справи без представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило, письмового відзиву не надано.

Ухвалою суду від 31.10.2018 р. розгляд справи в порядку ст. 216 ГПК України відкладено на 09.11.2018 р.

06.11.2018 р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, яке судом задоволено, відповідно до якого позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання 09.11.2018 р. представники позивача та відповідача не з'явились, про поважні причини неявки представник відповідача не повідомив, про час та місце проведення судового засідання представники сторін були повідомлені належним чином, шляхом надсилання на їх адреси ухвали суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2006/18.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

05.01.2017 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Пілігрим ЛТД . (Продавець) та Комунальним підприємством Соцкомуненергія Запорізької обласної ради (Покупець) було укладено Договір поставки за № 05/01/17-01 (Договір № 1).

Також 24.02.2017 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Пілігрим ЛТД . (Продавець) та Комунальним підприємством Соцкомуненергія Запорізької обласної ради (Покупець) було укладено Договір поставки за № 24/02/17-01 (Договір № 2).

Умови вказаних вище Договорів №№ 1, 2 (Договори) є ідентичними.

У відповідності до п.1.1 Договорів Продавець продає, а Покупець купує на умовах цього Договору Товар, найменування, якісні характеристики, одиниця виміру, кількість, ціна і сума (вартість товару, товарної партії) вказані в Специфікаціях/Додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору і містять крім вищезазначених даних про товар, все інше необхідне для вчинення комерційної угоди відомості, а саме: умови поставки, умови оплати, а також інші дані.

Як передбачено Специфікаціями, підписаними Сторонами, які є додатками до Договорів та становлять невід'ємну частину вище вказаних Договорів, позивач зобов'язаний передати у власність відповідачу за плату Товар, а саме: Паливо котельне вуглеводневе сумішне ТУ У 23.1-32869581-001:2005. Вартість доставки товару включено в ціну палива.

За договором від 05 січня 2017 року № 05/01/17-01 Покупець отримав Товар на загальну суму 551286 грн. 00 коп., що підтверджується специфікаціями від 07.02.2018 р, 14.02.2018 р. та 22.02.2018 р., які містяться в матеріалах справи. Покупець за даними поставками Товару здійснив три платежі на загальну суму 582778 грн. 00 коп, про що свідчать платіжні доручення № 3949 від 21.02.2017 р., № 3970 від 28.02.2018 р. та № 3988 від 13.03.2017 р., з наведеного вбачається, що сума переплати склала 31492 грн. 00 коп. і, як зазначив позивач, перейшла на наступний Договір від 24 лютого 2017 року № 24/02/17-01.

По договору № 24/02/17-01 було здійснено дві поставки на загальну суму 447600 грн. 00 коп., що відображено в Специфікаціях від 01.03.2017 р. та від 10.03.2017 р., які містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами було підписано без заперечень та зауважень видаткові накладні від 01.03.2017 р. на суму 218850 грн. 00 коп., від 10.03.2018 р. на суму 228750 грн. 00 коп.

Відповідно до п.п. 3.1 та 3.2 Договорів встановлено, що Покупець сплачує за Товар, що поставляє Продавець на умовах цього Договору, згідно виставлених Продавцем рахунків шляхом безготівкового платежу прямим банківським переказом на розрахунковий рахунок Продавця впродовж 30 діб. Підставою для розрахунку між Сторонами служать оформлені належним чином накладні, в яких зазначені найменування Товару, якісні характеристики, одиниця виміру, кількість, ціна, сума (вартість Товару, товарної партії) і спосіб поставки.

Згідно платіжних доручень №№: 4039 від 31.03.2017 р., 4081 від 13.04.2017 р., 4089 від 13.04.2017 р., 4126 від 25.04.2017 р., 4130 від 26.04.2017 р., 4140 від 28.04.2017 р. та 4204 від 19.05.2017 р. по Договору № 24/02/17-01, які містяться в матеріалах справи, відповідачем було сплачено згідно рахунків № СФ-0000016 від 01 березня 2017 року та № СФ-0000020 від 10 березня 2017 року суму 366108 грн. 00 грн. За перерахунком з залишком коштів по Договору від 05 січня 2017 року № 05/01/17-01 загальна сума оплати склала 397600 грн. 00 коп. Борг за другим договором перед позивачем склав 50000 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що Товар був поставлений Продавцем та прийнятий Покупцем, про що свідчать Товарно-транспортні накладні, які містяться в матеріалах справи, товар було доставлено та відвантажено Комунальному підприємству Соцкомуненергія Запорізької обласної ради. Одержав вантаж (паливо) на підставі довіреності представник Покупця - головний інженер ОСОБА_3

За згодою сторін можливе оформлення акта здачі-приймання Товару та послуг з організації постачання Товару (п. 3.3 Договорів).

На виконання п. 3.3 Договорів сторонами було складено та підписано без заперечень та зауважень акти здачі-приймання робіт від 01.03.2017 р. на суму 218850 грн. 00 коп. та від 10.03.2018 р. на суму 228750 грн. 00 коп.

Позивач надсилав на адресу відповідача претензію від 14 червня 2018 року № 14/06-1 з вимогою оплатити заборгованість в розмірі 50000 грн. 00 коп., вказана претензія залишена відповідачем без реагування, матеріали справи не містять відповіді на вказану претензію.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати:

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був відвантажений Товар без зауважень щодо кількості та якості з боку відповідача, а отже позивач свою частину зобов'язань за Договорами поставки виконав належним чином.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язання виконав частково, а саме, згідно умов Договорів поставки в частині оплати вартості товару, в порядку та на умовах передбачених умовами Договорів та Специфікацій, відповідач сплатив на користь позивача 397600 грн. 00 коп. за вказаними вище платіжними дорученнями (з урахуванням переплати по Договору № 1 в сумі 31492 грн. 00 коп.), натомість заборгованість згідно рахунків № СФ-0000016 від 01.03.2017 р. та № СФ-0000020 від 10.03.2017 р. склала 447600 грн. 00 коп., внаслідок чого у відповідача виник борг в сумі 50000 грн. 00 коп.

Згідно ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Більш того, ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми у повному обсязі не надав.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 50000 грн.00 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пілігрим ЛТД» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 1 762 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пілігрим ЛТД» , м. Київ до Комунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради, Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради (70540 Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул. Загорянська, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 33256368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пілігрим ЛТД» (01001 м. Київ, вул. Михайлівська, 21-Б Н/П 34, код ЄДРПОУ 39457198) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 14.11.2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова