Ухвала

від 23.05.2019 по справі 908/2006/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/132/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.05.2019 Справа № 908/2006/18

м.Запоріжжя Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О. , розглянувши заяву вих. № 13-05/01 від 13.05.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю Пілігрим ЛТД про видачу дубліката наказу про примусове стягнення у справі № 908/2006/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пілігрим ЛТД , ідентифікаціний код юридичної особи 39457198 (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 21-Б, Н/П 34)

до відповідача Комунального підприємства Соцкомуненергія Запорізької обласної ради, ідентифікаційний код юридичної особи 33256368 (70540 Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул. Загорянська, буд. 2-А)

про стягнення 50000,00 грн.

Без виклику учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області (суддя Дроздова С.С.) перебувала справа № 908/2006/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пілігрим ЛТД до Комунального підприємства Соцкомуненергія Запорізької обласної ради про стягнення заборгованості у розмірі 50000,00 грн., яка виникла внаслідок невиконання грошового зобов`язання щодо оплати за поставлений товар.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.11.2018 у справі № 908/2006/18 позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства Соцкомуненергія Запорізької обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пілігрим ЛТД 50000,00 грн. заборгованості та 1762, 00 грн. судового збору.

Рішення вступило в законну силу.

На виконання рішення суду у даній справі 05.12.2018 видано наказ.

17.05.2019 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Пілігрим ЛТД надійшла заява вих. № 13-05/01 від 13.05.2019 про видачу дубліката наказу про примусове стягнення у справі № 908/2006/18.

Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2019, у зв`язку з відпусткою судді-доповідача у цій справі Дроздової С.С., заяву передано на розгляд судді Науменку А.О.

Заяву про видачу дубліката наказу подано згідно зі ст.ст. 22, 87 ГПК України і без посилань на обставини видачі дубліката наказу у даній справі в двох примірниках. До заяви додано її примірник, платіжне доручення № 1478 від 13.05.2019 про сплату судового збору в розмірі 192,10 грн., платіжне доручення № 1479 від 13.05.2019 про сплату судового збору в розмірі 192,10 грн. та копію наказу № 3-к від 27.07.2015 щодо виконання обов`язків Генерального директора ТОВ Пілігрим ОСОБА_1 , яким підписано заяву.

Розглянувши матеріали вищезазначеної заяви, господарський суд дійшов висновку про відмову у видачі дубліката наказу, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК України).

Як свідчать матеріали справи, наказ про примусове стягнення з Комунального підприємства Соцкомуненергія Запорізької обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пілігрим ЛТД 50000,00 грн. заборгованості та 1762, 00 грн. судового збору, виданий Господарським судом Запорізької області 05.12.2018 у справі № 908/2006/18, направлено на адресу позивача (стягувача) рекомендованим листом 05.12.2018. Рекомендоване повідомлення, яке повернулось на адресу суду, містить розписку в одержанні поштового відправлення 11.12.2018. Оригінал наказу у даній справі до суду не повертався.

Відповідно до п.п. 19.4 п. 19 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Отже, вищевказаною нормою ГПК України передбачено, що суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може видати його дублікат у разі втрати виконавчого документа.

В заяві про видачу дубліката наказу не зазначено про втрату виконавчого документа.

До заяви позивачем (стягувачем) не надано доказів в підтвердження втрати наказу суду у даній справі.

Посилання заявника у заяві на ст. 22 та ст. 87 ГПК є помилковим, оскільки зазначені статті чинної редакції ГПК України не передбачають положень про видачу дубліката наказу.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Заява позивача належним чином не обґрунтована та не підтверджена документально.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у видачі дубліката наказу.

Відповідно до п. 19.4 Перехідних положень ГПК України за заявою про видачу дубліката наказу підлягає сплаті судовий збір у розмірі 57,63 грн. (0,03 від 1921 грн. - прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року для працездатних осіб).

Таким чином, на заявника покладається судовий збір за заявою в розмірі 57,63 грн.

Заявник разом із заявою надав платіжне доручення № 1478 від 13.05.2019 про сплату судового збору в розмірі 192,10 грн. та платіжне доручення № 1479 від 13.05.2019 про сплату судового збору в розмірі 192,10 грн.

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору внесена в більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Суд звертає увагу заявника, що останній не позбавлений права повторного звернення із заявою про видачу дубліката наказу суду у даній справі на підставі п.п. 19.4 п. 19 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у встановленому процесуальним законом порядку. Видача дубліката наказу в двох примірниках вказаною нормою ГПК не передбачена.

Керуючись ст. 234, п.п. 19.4 п. 19 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Пілігрим ЛТД у видачі дубліката наказу про примусове стягнення у справі № 908/2006/18.

2. Копію ухвали направити сторонам у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до п.п. 19.4 п. 19 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК).

Ухвалу підписано 23.05.2019.

Суддя А.О. Науменко