Рішення

від 06.11.2018 по справі 918/517/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2018 р. м. Рівне Справа № 918/517/18

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р. , за участю секретаря судового засідання В'юненко І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпекстранс Груп"

до Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ-КОНСИС"

про стягнення заборгованості за договором в сумі 31 430,96 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_1, (за довіреністю № 102 від 14.08.18 р.).

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпекстранс Груп" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційне підприємство "Системи управління - Консис" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором в сумі 31 430 грн. 96 коп.

Позов мотивований тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання транспортно-експлуатаційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні. Позивач зазначає, що ним було виконано усі умови договору, організовано перевезення вантажу, вантаж доставлено відповідачу. Однак відповідач не виконав обов'язку щодо розрахунку за отримані послуги. У зв'язку з чим, позивач звернувся з даним позовом, просить суд його задоволити в повному обсязі та стягнути відповідну суму боргу.

Позивач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засіданні 06 листопада 2018 року.

16 серпня 2018 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав на безпідставність позову.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що належних та допустимих доказів організації перевезення вантажу саме позивачем матеріали справи не містять, відповідач зазначив про відсутність в матеріалах справи актів приймання-передачі послуг, зокрема між позивачем та перевізниками, також зазначив про те, що позивачем не було виконано умови договору, щодо страхування вантажу, також вказав на те, що через неналежне виконання умов договору позивачем, для відповідача були завдані збитки.

Відповідач у судовому засіданні 06 листопада 2018 року підтримав викладені у відзиві на позовну заяву позицію, просив суд в задоволенні позову відмовити, як безпідставному.

Заяви та клопотання у справі

15 серпня 2018 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову, просить суд в його задоволенні відмовити, також зазначає про збитки спричинені йому, через неналежне виконання умов договору позивачем, крім того просив суд витребувати у позивача додаткові докази.

До канцелярії суду 05 вересня 2018 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає про ґрунтовність позову, а також безпідставність тверджень відповідача у відзиві на позовну заяву.

11 вересня 2018 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній вказує на безпідставність позову, просить суд витребувати додаткові докази.

04 жовтня 2018 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від ФОП ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, в яких останній не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Крім того, 04 жовтня 2018 року до канцелярії суду від представника позивача надійшли матеріали витребувані ухвалою суду від 12 вересня 2018 року, а саме: письмові пояснення; оригінал договору на перевезення вантажів від 15 червня 2018 року № 15062018/18ch; оригінал заявки на перевезення вантажу міжнародного сполучення від 15 червня 2018 року; оригінал акту № ОУ-0000430 здачі-приймання робіт від 29 червня 2018 року; оригінал рахунку-фактури № СФ-0000430 від 29 червня 2018 року; оригінал договору на перевезення вантажів від 29 червня 2018 року № 29062018/1ch; оригінал заявки на перевезення вантажу міжнародного сполучення від 29 червня 2018 року № 1/ch; оригінал акту наданих послуг № 1 від 04 липня 2018 року на суму 6 000 грн. 00 коп.; оригінал платіжного доручення № 1151 від 19 липня 2018 року на суму 6 000 грн. 00 коп.; докази надсилання третім особам копії позову та доданих матеріалів; докази надсилання відповідачу копії пояснення та доданих матеріалів. Також, позивач просить суд розглянути справу в судовому засіданні 10 жовтня 2018 року без його участі.

16 жовтня 2018 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від ФОП ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення, в яких останній не заперечує проти задоволення позовних вимог.

22 жовтня 2018 року позивач подав клопотання в якому просив суд розглянути справу в судовому засіданні 06 листопада 2018 року без його участі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду від 31 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/517/18 про стягнення заборгованості в сумі 31 430 грн. 96 коп.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12 вересня 2018 року розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 10 жовтня 2018 року, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 06 листопада 2018 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин

14 грудня 2016 року між позивачем (експедитор) та відповідачем (замовник) було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні № 14122016/1сh (надалі - договір).

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє протягом одного року. Якщо жодна із сторін за тридцять днів до закінчення строку дії договору не попередить іншу сторону про розірвання договору, то даний договір зберігає свою чинність для сторін кожного разу ще на один рік (п. 9.8 договору).

Отже, строк дії договору - 1 рік (по 14 грудня 2017 року), а з урахуванням умови щодо пролонгації на один рік - по 14 грудня 2018 року.

Згідно п. 1.2.3 договору, конкретні умови кожного замовлення зазначаються у Заявці замовника і узгоджуються із експедитором.

За пунктом 2.4 договору, факт виконання кожного автомобільного перевезення підтверджується шляхом підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт, на підставі яких здійснюються розрахунки між сторонами. У випадку відсутності підпису замовника на акті виконаних робіт, факт виконання робіт підтверджується СМR.

Відповідно до п. 6.5 договору у разі порушення замовником строків розрахунку із експедитором він сплачує на користь останнього пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені припиняється через тридцять шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Розрахунок із експедитором здійснюється замовником у безготівковій формі, шляхом переказу узгодженої суми на поточний рахунок експедитора на підставі рахунку та акту виконаних робіт, чи по передоплаті згідно факсокопії (сканкопії) рахунку (п. 4.6 договору).

Днем здійснення платежу вважається день надходження грошових сум на рахунок експедитора (п .4.7 договору);

Відповідно до п. 6.15 договору, сторони домовилися про збільшення строку спеціальної позовної давності до трьох років.

За п. 9.3. договору, у випадку, якщо відправлений експедитором замовнику акт наданих послуг (виконаних робіт) останнім не підписаний і письмово не заперечений протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання, він вважається прийнятим ним без заперечень та підлягає оплаті в повному обсязі.

15 червня 2018 року сторонами погоджено/підписано заявку на організацію перевезення вантажу міжнародного сполучення № 1/сh (надалі - заявка).

У заявці сторони зазначили (окрім іншого), що: маршрут руху - Італія-Україна; вид вантажу - автокомпоненти; дата і час завантаження - 09:00 годині 18 червня 2018 року; вантажоодержувач - відповідач; адреса розвантаження - вул. Макарова, 16, м. Рівне, Україна; термін доставки - до 25 червня 2018 року включно; ставка за перевезення - 1000 (одна тисяча) Євро, по курсу НБУ на день завантаження; умови оплати - оплата здійснюється у безготівковій формі, 100%, в день завершення митного очищення (до вивантаження); додаткові умови: 1) домовлено, що до моменту отримання стороною підписаного та скріпленого печаткою оригінального (письмового) примірника Договору/Заявки/Акту сканована (фото) копія підписаного та скріпленою печаткою Договору /Заявки/Акту та будь-якого іншого документу (обумовленого наданою послугою за Договором/Заявкою), яка передана за допомогою засобів електронного зв'язку має юридичне та/або доказове значення в силу оригінального (паперового) примірника Договору/Заявки/Акту тощо (слугує оригіналом письмового доказу у суді та іншому уповноваженому органі) (п.1.); у випадку прострочення, сплати ціни фрахту (ставки за перевезення), замовник зобов'язується сплачувати експедитору проценти за ставкою 30 процентів річних, які нараховуються на залишок заборгованості з першого дня прострочення та до повної сплати (п.4.); доставка у складі збірного вантажу (п.5 ).

18 червня 2018 року вантаж передано/прийнято для перевезення, що стверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 0084004.

В зв'язку із складнощами при проходженні митного контролю, та за погодженням із відповідачем 29 червня 2018 року вантаж, який доставлявся транспортним засобом первісного перевізника (ФОП ОСОБА_2, автомобіль Renault, реєстраційний № НОМЕР_1 / ВК 7338 ХТ) було перевантажено у транспортний засіб наступного перевізника (ФОП ОСОБА_3, автомобіль Iveco, реєстраційний № НОМЕР_2), який фактично і доставив вантаж до місця призначення.

Матеріалами справи стверджено, що відповідач погодив перевантаження вантажу, що стверджується заявою №27.06.-2Б від 26 червня 2018 року.

Факт перевантаження вантажу стверджується актом огляду вантажу від 29 червня 2018 року, актом завантаження вантажу до транспортного засобу від 29 червня 2018 року та актом перевантаження (приймання-передачі) вантажу, згідно яких пошкоджень вантажу не виявлено, вантаж перевантажено без пошкоджень в автомобіль ФОП ОСОБА_3 та вантаж передано від ФОП ОСОБА_2 для ФОП ОСОБА_3

02 липня 2018 року вантаж надано для здійснення митних формальностей/процедур (розмитнення), та у цей же день (02 липня 2018 року) вантаж передано/вручено вантажоодержувачу, про що містяться відмітки у міжнародній товарно-транспортній накладній CMR № 0084004.

Факт доставки вантажу для замовника також стверджується наступними доказами: оригіналом договору на перевезення вантажів від 15 червня 2018 року № 15062018/18ch; оригінал заявки на перевезення вантажу міжнародного сполучення від 15 червня 2018 року; оригінал акту № ОУ-0000430 здачі-приймання робіт від 29 червня 2018 року; оригінал рахунку-фактури № СФ-0000430 від 29 червня 2018 року; оригінал договору на перевезення вантажів від 29 червня 2018 року № 29062018/1ch; оригінал заявки на перевезення вантажу міжнародного сполучення від 29 червня 2018 року № 1/ch; оригінал акту наданих послуг № 1 від 04 липня 2018 року на суму 6 000 грн. 00 коп.; оригінал платіжного доручення № 1151 від 19 липня 2018 року на суму 6 000 грн. 00 коп.

Станом на 02 липня 2018 року, день доставки/вручення вантажу та день розрахунку згідно умов заявки, відповідач не провів розрахунок із позивачем.

06 липня 2018 року позивачем надіслано відповідачу досудову вимогу (вихідний № 64) та оригінали примірників заявки/акту виконаних робіт/рахунку-фактури.

09 липня 2018 року досудову вимогу та оригінали примірників заявки/акту виконаних робіт/рахунку-фактури вручено відповідачу.

16 липня 2018 року сплив відведений договором (п. 9.3) п'ятиденний строк для заявлення відповідачем позивачу своїх письмових заперечень на акт виконаних робіт (наданих послуг).

Отже, надані позивачем для відповідача послуги прийняті в повному обсязі без будь яких зауважень та заперечень, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Докази відхилені судом

Докази надані сторонами для суду не відхилялися.

Оцінка аргументів сторін і висновок суду

Як було зазначено вище, матеріалами справи стверджено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні.

Також, матеріалами справи стверджено, що позивачем надано транспортно-експедиційні послуги, а відповідачем такі послуги прийняті без будь-яких зауважень та заперечень.

Згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000423 загальна вартість робіт (послуг) становить 30 515 грн. 50 коп.

На день завантаження (18 червня 2018 року) Національним банком України встановлено офіційний курс гривні щодо Євро, а саме: за 100 Євро - 3051,5504 гривні , з урахуванням умов заявки щодо визначення гривневого еквіваленту ставки за перевезення (1000,00 Євро), моменту завантаження (18 червня 2018 року), курсу НБУ гривні до Євро, гривневий еквівалент ставки за перевезення за заявкою становить - 30515 (тридцять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) гривень 50 копійок.

Оскільки вантаж доставлено 02 липня 2018 року, заперечень і зауважень відповідачем не виставлено, відтак послуги позивачем для відповідача надані в повному обсязі згідно договору та заявки.

Враховуючи умови заявки, відповідач зобов'язаний розрахуватися із позивачем у безготівковій формі 100 відсотків в день завершення митного очищення (до вивантаження).

Як свідчать матеріали справи, вантаж було доставлено 02 липня 2018 року, отже обов'язок оплати настав 02 липня 2018 року.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів оплати отриманих послуг відповідачем для позивача.

Враховуючи усе зазначене вище в сукупності, суд вбачає, що позов обґрунтований та доведений належними та допустимими доказами, а тому підлягає до задоволення в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 30 515 грн. 50 коп.

Крім того, через неналежне виконання зобов'язання згідно договору, позивач нарахував для відповідача пеню в сумі 489 грн. 08 коп. та 30 процентів річних в сумі 426 грн. 38 коп. за період з 03.07.2018 року по 20.07.2018 року.

Суд зазначає, факт прострочення заборгованості підтверджується матеріалами справи, пеня передбачена договором який підписаний позивачем та відповідачем і не перевищує визначеного законодавством розміру подвійної облікової ставки, 30 відсотків річних також погоджені сторонами.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів річних та пені, суд встановив, останній здійснений арифметично вірно із зазначенням вірних періодів нарахування, а тому суд задовольняє позов в частині стягнення пені в сумі 489 грн. 08 коп. та 30 процентів річних в сумі 426 грн. 38 коп. за період з 03.07.2018 року по 20.07.2018 року.

Крім того, приймаючи рішення, судом враховані твердження відповідача про те, що останній не знав та не давав згоду на те, що його вантаж буде доставлений у складі збірного вантажу.

Такі твердження відповідача спростовуються заявкою №1/ch від 15 червня 2018 року, згідно якої у додаткових умовах, пункті 5, чітко визначено, що доставка буде здійснюватися в складі збірного вантажу, зазначена заява підписана відповідачем та скріплена відтиском печатки останнього.

Також, відповідач зазначав про ту обставину, що позивач не здійснив страхування вантажу, що на переконання останнього є невиконанням умов договору.

Разом з тим, предметом спору у даній справі, є стягнення коштів за невиконання умов договору відповідачем в частині розрахунку. Суд констатує, предметом спору у даній справі є кошти, обставини щодо страхування чи настання страхового випадку не є предметом дослідження в межах даної спрапви, а відтак посиланням відповідача на існування або не існування договору страхування є безпідставним, оскільки наявність або відсутність такого договору, ніяким чином не звільняє останнього від обов'язку розрахуватися за отримані послуги.

Окрім того, відповідач вказував на ту обставину, що позивачем не доведено належними доказами, що саме ним було організоване перевезення вантажу.

Однак такі твердження відповідача спростовуються матеріалами справи, як зазначалося вище, позивач укладав договори з перевізниками, що стверджується наявними в матеріалах справи оригіналами, також зазначені обставини підтвердили самі перевізники у письмових поясненнях поданих до суду.

Відповідач зазначав про те, що останньому були завдані збитки, через невчасну доставку вантажу (прострочку), у зв'язку з чим відповідач повторно замовив аналогічну партію товару.

Суд критично ставиться до таких тверджень відповідача, оскільки предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості. Стягнення збитків може бути предметом розгляду іншої справи, разом з тим, відповідач вправі подати зустрічну позовну заяву, однак не скористався таким правом. Відповідач також вправі подати іншу позовну заяву, в якій визначити предмет спору стягнення збитків.

Враховуючи зазначене вище, суд вбачає, що позов обґрунтований та не спростований відповідачем, а тому підлягає до задоволення в повному обсязі.

Джерела права й акти їх застосування

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 903 ЦК України вказує, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку; що встановлені договором.

Відповідно до положень статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати (окрім іншого) з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що Експедитор має право обирати або змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта, згідно з відповідним договором транспортного експедирування.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України , штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (частина 1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням В силу положень статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (частина 1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2).

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2).У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України , згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України , достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України ).

Порушені права та інтереси позивача

Відповідно до п.2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд констатує, що спір про стягнення коштів відноситься до юрисдикції господарського суду. Позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом, оскільки невиконання зобов'язань відповідачем за договором порушують права позивача, які згідно законодавства підлягають захисту.

Судові витрати

Згідно частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У відповідності до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

По справі в якості судових витрат заявлено оплату судового збору в розмірі 1 762 грн. 00 коп., оскільки позов задоволено в повному обсязі, судові витрати покладаю.ться на відповідача в зазначеному розмірі.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст. ст. 129 , 237-240 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Системи управління - Консис" (33028, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 31765778) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекстранс Груп" (18006, м. Черкаси, вул. Чехова, буд. 41, ідентифікаційний код 39505251) прострочену грошову заборгованість по сплаті ціни фрахту за Договором від 14 грудня 2016 року № 14122016/1ch та заявкою від 15 червня 2018 року № 1/ch, яка становить 30 515 (тридцять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) гривень 50 копійок, пеню в сумі 489 (чотириста вісімдесят дев'ять ) гривень 08 копійок, 30 процентів в сумі 426 (чотириста двадцять шість) гривень 38 копійок та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок суму судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 14.11.2018 року.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 5 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (18006, м. Черкаси, вул. Чехова, буд. 41);

3 - відповідачу рекомендованим (33028, АДРЕСА_2);

4 - третій особі (33025, АДРЕСА_3);

5- третій особі (72364, Мелітопольський р-н., с. Костянтинівка, вул. Зарічна, 62)