Рішення

від 13.11.2018 по справі 826/8248/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 листопада 2018 року № 826/8248/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа - Публічне акціонерне товариство Київенерго , про зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі по тексту - відповідач), третя особа: Публічне акціонерне товариство Київенерго (далі по тексту - третя особа, ПАТ Київенерго ), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив зобов'язати Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України розглянути заяву позивача від 14.03.2018 відповідно до відповідних заяв регулюється ст. 35-ст. 49 розділу VII Закону України Про захист економічної конкуренції (за текстом уточненої позовної заяви).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про протиправність відмови відповідача у задоволенні його заяви та не вжитті заходів відповідно до такої заяви, у зв'язку з чим, на думку ОСОБА_1, відбулося порушення п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про Антимонопольний комітет України .

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав заявлений позов і просив задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечував. Крім того, в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву за підписом ОСОБА_4, в якому остання наголошує на тому, що позовна вимога ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з огляду на те, що питання, порушені позивачем у його заяві, не могли бути вирішені шляхом застосування положень законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки не належать до компетенції органів Антимонопольного комітету України.

Також, у судовому засіданні були надані пояснення представника третьої особи ОСОБА_5, відповідно до яких останній просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність позиції відповідача стосовно того, що питання з яким звернувся позивач до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України відноситься до компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та не є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції з боку ПАТ Київенерго .

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на вищевказану норму, представники сторін заявили письмове клопотання про здійснення розгляду справи в письмовому провадженні.

Так, на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України 20 вересня 2018 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як убачається із матеріалів справи, позивач відповідно до договору купівлі-продажу від 07.11.2008 є власником нежилих приміщень №№1, 2 (групи приміщень №21) (в літ. А), загальною площею 19,60 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3

14.12.2010 ПАТ Київенерго видало ОСОБА_1 технічне рішення № 34765/1 № УПР 034/55-23/34765/1/55838 з робочого проекту електропостачання вбудованого приміщення (офіс) по АДРЕСА_2.

06.05.2011 між ПАТ КИЇВЕНЕРГО та ОСОБА_1 укладено договір про постачання електричної енергії № 31896 (о/р 3896010) нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_3 Розрахунки за спожиту електричну енергію проводяться відповідно до умов чинного договору за роздрібними тарифами для усіх споживачів, крім населення (2 клас напруги).

09.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із заявою, в якій просив провести перевірку дотримання законодавства про захист економічної конкуренції ПАТ Київенерго та зобов'язати третю особу провести перерахунок вартості використаної позивачем електричної енергії з урахуванням тарифів, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг для населення з 06.05.2011.

Листом № 60-02-03/1093 від 27.03.2018 Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України надало позивачу відповідь на вказану вище заяву, в якій вказало, про те, що порушені в такій заяві питання не можуть бути вирішені шляхом застосування положень законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки не належать до компетенції органів Антимонопольного комітету України.

Також пояснило позивачу, що доводи висвітлені у його заяві можуть бути вирішені в рамках повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Позивач, не погоджуючись з наданою йому відповіддю на заяву, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Взаємовідносини, які виникають у процесі продажу та купівлі електричної енергії між постачальником та споживачами, на момент виникнення спірних правовідносин, регулювалися Правилами користування електричної енергії (ПКЕЕ), затвердженими постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.07.1996 №28 та іншими нормативно-правовими актами у цій сфері.

Відповідно до п. 1.14 вказаних вище правил спірні питання між споживачем та постачальником електричної енергії або електропередавальною організацією розглядаються в межах наданих законодавством повноважень НКРЕ, центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці, Антимонопольним комітетом України, Держенергонаглядом та судом.

Діяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг регулюється Законом України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1540-VIII від 22.09.2016 (далі по тексту - Закон України № 1540-VIII).

Частиною 2 статті 3 зазначеного Закону передбачено, що регулятор здійснює державне регулювання в тому числі шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України № 1540-VIII основним завданням Регулятора є, зокрема, забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 17 Закону України №1540-VIII НКРЕКП в межах покладених на неї завдань, зокрема забезпечує захист прав та законних інтересів споживачів товарів (послуг), які виробляються (надаються) суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, розгляд звернень таких споживачів та врегулювання спорів, надання роз'яснень з питань застосування нормативно-правових актів регулятора.

Пунктом 20 частини 1 статті 20 Закону України № 1540-VIII визначено, що регулятор здійснює моніторинг функціонування ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, який забезпечується шляхом проведення аналізу та оцінки, зокрема, застосування цін і тарифів у сферах, що регулюються.

Крім того, відповідно до п. 3 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.09.2014 № 715/2014, основними завданнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів.

Підпунктом 6 пункту 4 вказаного вище Положення визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових операцій у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, на ринку природного газу відповідно до законодавства.

Згідно з пп. 7 п. 4 Положення № 715/2014 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг установлює: ціни (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу та постачання.

Разом з тим, згідно з п. 4 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Про внесення змін до Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії від 13.02.2006 № 131 завданнями та функціями Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії є здійснення в межах своєї компетенції нагляду за дотримання суб'єктам електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії вимог Правил та інших нормативно-правових і нормативно-технічних актів з питань електроенергетики та теплопостачання, відповідністю стану приладів і систем обліку обсягів виробництва, постачання та споживання електричної і теплової енергії.

Також, суд звертає увагу на те, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель (ч. 1 ст. 1 Закону України Про Антимонопольний комітет України ).

Згідно з ст. 3 Закону України Про Антимонопольний комітет України основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Статтею 2 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією.

Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.

Крім того, враховуючи положення пункту 5 додатку 1 до Меморандуму про посилення співпраці на ринках електричної енергії, природного газу та у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, підписаного 29.09.2016 Антимонопольним комітетом України, Комітет та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг домовились оперативно взаємодіяти, особливо при розгляді найбільш актуальних питань, які піднімаються споживачами у зверненнях до Комітету та Національної комісії, зокрема, питань щодо неправомірної відмови в доступі та приєднанні до електропередавальних та електророзподільних мереж фізичних осіб (населення), що відноситься до одного з основних завдань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача відносно того, що питання порушені у заяві ОСОБА_1, не можуть бути вирішені шляхом застосування положень законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки не належать до компетенції органів Антимонопольного комітету України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем - суб'єктом владних повноважень правомірності своїх дій, відповідність яких вимогам законодавства встановлена під час розгляду справи. З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 77, 90, 241 - 247, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (01025, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 21602826), третя особа - Публічне акціонерне товариство Київенерго (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 41945725), про зобов'язання вчинити дії відмовити .

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко