Рішення

від 12.11.2018 по справі 826/756/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 12 листопада 2018 року                      № 826/756/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фермерського господарства «Артеміда. ЛАД» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Державної казначейської служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - Суд прийняв до уваги таке: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось фермерське господарство «Артеміда. ЛАД» (далі – позивач, ФГ «Артеміда. ЛАД») з позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (далі – відповідач), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Державної казначейської служби України, у якому просить суд: 1.          Визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про анулювання свідоцтва позивача, як платника податку на додану вартість від 22.11.2016. 2.          Зобов'язати відповідача відновити позивача в реєстрі платників податків на додану вартість. 3.          Зобов'язати відповідача подати до органу Державного казначейства України подання (висновок) про повернення позивачу з державного бюджету 3 400 000,00 грн. помилково сплаченого податку на додану вартість. 4.          Зобов'язати відповідача направити позивачу подання (висновок) про повернення позивачу з державного бюджету 3 400 000,00 грн. помилково сплаченого податку на додану вартість. Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2017 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. В судове засідання 15.05.2017 представники відповідача та третьої особи не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент постановлення ухвали), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент постановлення ухвали), суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ним було своєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання, однак помилково сплачено кошти на старі платіжні реквізити. Вважає, що дана помилка не може розцінюватись як несплата податкового зобов'язання, оскільки фактично кошти надійшли до Державного бюджету України. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про анулювання свідоцтва позивача, як платника податку на додану вартість від 22.11.2016; зобов'язання відповідача відновити позивача в реєстрі платників податків на додану вартість. Таким чином розгляду підлягають наступні позовні вимоги: - зобов'язати відповідача подати до органу Державного казначейства України подання (висновок) про повернення позивачу з державного бюджету 3 400 000,00 грн. помилково сплаченого податку на додану вартість; - зобов'язати відповідача направити позивачу подання (висновок) про повернення позивачу з державного бюджету 3 400 000,00 грн. помилково сплаченого податку на додану вартість. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що ним було сплачено 17  000  000,00 грн. для поповнення рахунку в системі електронних розрахунків з податку на додану вартість. Частина даних коштів у сумі 13  600  000,00 грн. була повернута на рахунок позивача, оскільки дані кошти сплачені помилково. Однак сума у розмірі 3  400  000,00 грн. не була повернута позивачем, попри звернення позивача із листом щодо повернення помилково сплачених коштів. Відповідач щодо позовних вимог про повернення помилково сплачених коштів позивачу письмових пояснень та заперечень не надав. Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне. Відповідно до платіжного доручення №2 від 21.11.2016, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач сплатив кошти у сумі 17  000  000,00 грн. з банківського рахунку №2600026625 на рахунок №37556100244922 з призначенням платежу « 101; поповнення рахунку в системі електронних розрахунків з ПДВ, ФГ «Артеміда. ЛАД» (код ЄДРПОУ 33430673). Відповідно до платіжного доручення №8430282 від 21.11.2016, копія якого наявна в матеріалах справи, кошти в сумі 13  600  000,00 грн. перераховані на рахунок позивача №260433978 з рахунку №37523100244922 із призначенням платежу « 242, 33430673, Автоматичне перерахування коштів ЕАП». Згідно доводів позивача, сума 13  600  000,00 грн. була автоматично повернута на його рахунок, у зв'язку із помилковою сплатою. При цьому, позивач зазначив, що відповідач безпідставно не повернув суму 3  400  000,00 грн., яка також помилково сплачена. До матеріалів справи позивач надав копію листа б/н, б/д щодо повернення помилково сплаченого ПДВ, у якому позивач просить відповідача повернути на рахунок №2600026625 в ПАТ «ПУМБ» помилково сплачені кошти в сумі 3  400  000,00 грн. Позивач зазначив, що не отримав відповіді на вказаний лист, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав. Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у редакції на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (пункт 43.1 статті 43 Податкового кодексу України). Пунктом 43.4 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. В силу вимог пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Згідно з пунктом 43.6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані. Наведені правові норми вказують, що необхідними і достатніми умовами повернення платнику податків з бюджету суми помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань є: 1) наявність спірної суми в якості суми коштів, зарахованої до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань; 2) відсутність у платника податків податкового боргу; 3) подання заяви про повернення суми помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі із зазначенням напряму перерахування коштів. Дослідивши наявну в матеріалах справи копію листа позивача б/н, б/д щодо повернення помилково сплаченого ПДВ, суд встановив, що на листі відсутня відмітка про його отримання відповідачем. Інших доказів на підтвердження направлення/вручення відповідачу заяви про повернення суми помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань ФГ «Артеміда. ЛАД» суду не надано. Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт подання ФГ «Артеміда. ЛАД» заяви про повернення помилково сплачених коштів із зазначенням напряму перерахування коштів, не підтверджується документально. Наведене свідчить, що позивач не виконав усіх умов для повернення помилково сплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість у спірному розмірі, що вказує на відсутність підстав для зобов'язання відповідача підготувати висновок про повернення спірної суми коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та направлення позивачу. Отже, позовні вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо повернення позивачу помилково сплачених грошових коштів у розмірі 3  400  000,00 грн. є необґрунтованими. Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Керуючись положеннями статей 6, 8, 9, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ВИРІШИВ: У задоволенні позову фермерського господарства «Артеміда. ЛАД» (код ЄДРПОУ 33430673, юридична адреса: 85307, Донецька обл., місто Покровськ, вул. Європейська, будинок 51) до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39620821, адреса: 20702, Черкаська обл., місто Сміла, вул. Незалежності, будинок 76), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646, адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, будинок 6) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю. Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                                Р.О. Арсірій