Рішення

від 14.11.2018 по справі 826/16116/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2018 року № 826/16116/18

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АКВАВЕНТ до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю АКВАВЕНТ (далі також - ТОВ АКВАВЕНТ , позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 25 червня 2018 року № 0033421404, № 0033431404 (далі також - оскаржувані рішення).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення прийнято відповідачем з порушенням норм чинного податкового законодавства та на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки, у зв'язку з чим вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Крім того, ухвалою суду від 04 жовтня 2018 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).

ГУ ДФС у м. Києві у своєму відзиві на позовну заяву вказав, що оскаржувані рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки, з огляду на що просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2018 року витребувано у ТОВ Укрбуд Констракшн належним чином завірені копії документів щодо взаємовідносин з позивачем, що підтверджують: наявність на підприємстві трудових ресурсів та основних засобів виробництва; укладання та виконання договорів з третіми особами щодо реалізації своїх зобов'язань на користь ТОВ АКВАВЕНТ , виконання таких зобов'язань особисто.

Станом на час вирішення справи по суті заявлених позовних вимог контрагентом позивача не виконано вимоги вказаної вище ухвали суду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

За результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АКВАВЕНТ (код 39701947) (номер телефону (044) 442-48-47, e-mail: ognev@bigmir.com) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Укрбуд Констракшн (код 41449123) за листопад 2017 року та грудень 2017 року, відповідачем складено акт від 06 червня 2018 року № 568/26-15-04-05/39701947 (далі також - акт перевірки), яким встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог:

- п. 44.1 статті 44, п. 185.1 статті 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 200.1 статті 200, п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 43 373, 00 грн., в тому числі по періодах: листопад 2017 року - 43 373, 00 грн. та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у загальній сумі 35 007, 00 грн., в тому числі по періодах: грудень 2017 року - 35 007, 00 грн.

За наслідками розгляду заперечень ТОВ АКВАВЕНТ на акт перевірки, ГУ ДФС у м. Києві повідомило позивача листом від 21 червня 2018 року № 28768/10/26-15-14-04-05-12 про залишення висновків такого акту перевірки без змін.

На підставі наведених висновків акту перевірки, податком органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 25 червня 2018 року № 0033421404, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 35 007, 00 грн.;

- від 25 червня 2018 року № 0033431404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 54 216, 00 грн., з яких за основним платежем - 43 373, 00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10 843, 00 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаного рішення, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 31 серпня 2018 року, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення.

Водночас, з аналізу акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем вказаних норм ПК України стала встановлена ним нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ Укрбуд Констракшн , внаслідок:

неподання ТОВ Укрбуд Констракшн звітності щодо наявних трудових ресурсів, а також фінансової звітності за 2017 рік;

відсутності, згідно з висновком дослідження ГУ ДФС у Рівненській області від 20 листопада 2017 року № 22, засобів у ТОВ Укрбуд Констракшн для здійснення фінансово-господарської діяльності, а саме: офісних та складських приміщень, транспортних засобів, найманих працівників тощо;

показань директора ТОВ Укрбуд Констракшн про те, що він немає ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності вказаного товариства.

З огляду на встановлені податковим органом обставини, що свідчать про можливу фіктивну діяльність ТОВ Укрбуд Констракшн суд вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкових показників за операціями з ним, позивач зобов'язаний надати суду копії документів, які підлягали складенню під час виконання відповідних правочинів.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. а п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг, а умовою коригування об'єкту оподаткування у бік зменшення є фактичне придбання або виготовлення товарів (робіт, послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання (виготовлення) товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту та об'єкту оподаткування на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством не передбачено.

Поряд з цим, фактичне не отримання товару, відсутність поважної розумної економічної або іншої причини здійснення таких операцій позбавляють платника податку права на податковий кредит за наслідками цих операцій навіть у випадку наявності належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з положеннями статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось представниками сторін, 31 жовтня 2017 року між позивачем (замовник) та ТОВ Укрбуд Констракшн в особі директора Фокусова В.А. (підрядник) укладено договір підряду № 31/10/17-2, згідно з умовами якого, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з виконання будівельних робіт на об'єкті замовника - кінотеатр Сінема - Сіті Київ в МТРЦ Оушен Плаза за адресою: місто Київ, вулиця Антоновича 176, перелік та вартість яких вказується в кошторисі, який є додатком № 1 до договору (комплекс робіт з поточного ремонту, що включають, але не обмежуються виконанням монтажних і пусконалагоджувальних робіт трубопроводів та систем водопостачання у приміщенні кінозалу № 3 кінотеатру Сінема - Сіті Київ в МТРЦ Оушен Плаза за адресою: місто Київ, вулиця Антоновича 176.

Також, 31 жовтня 2017 року між позивачем (замовник) та ТОВ Укрбуд Констракшн в особі директора Фокусова В.А. (підрядник) укладено договір на виконання будівельних робіт № 31/10/17-1, згідно з умовами якого, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з виконання будівельних робіт на об'єкті замовника - тепличний комплекс за адресою: Київська область, Васильківський район, село Тростинка, вулиця Кірова, 4, перелік та вартість яких вказується в кошторисі, який є додатком № 1 до договору (прокладка трубопроводів).

03 листопада 2017 року між позивачем (замовник) та ТОВ Укрбуд Констракшн в особі директора Фокусова В.А. (підрядник) укладено договір підряду № 3/11/17-1, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи з реконструкції та модернізації систем вентиляції за адресою: місто Київ, вулиця Червоноткацька, 67, корпус 152.

10 листопада 2017 року між позивачем (замовник) та ТОВ Укрбуд Констракшн в особі директора Фокусова В.А. (підрядник) укладено договір № 10/11/17-1, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконати та передати замовнику роботи з технічного обслуговування вентиляційного обладнання на об'єкті замовника: 1) технічне обслуговування вентиляційного обладнання та систем кондиціювання повітря за адресою: місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, 76; 2) технічне обслуговування вентиляційного обладнання та систем кондиціювання повітря за адресою: місто Ніжин, вулиця Незалежності, 36/1; 3) технічне обслуговування вентиляційного обладнання та систем кондиціювання повітря за адресою: місто Славутич, площа Привокзальна, 5; 4) технічне обслуговування вентиляційного обладнання та систем кондиціювання повітря за адресою: місто Київ, вулиця Кольцова, 14м; 5) технічне обслуговування вентиляційного обладнання та систем кондиціювання повітря за адресою: місто Київ, проспект Григоренко, 23; 6) технічне обслуговування вентиляційного обладнання та систем кондиціювання повітря за адресою: місто Київ, вулиця Маршала Малиновського, 34; 7) технічне обслуговування вентиляційного обладнання та систем кондиціювання повітря за адресою: місто Київ, вулиця Срібнокільська, 3Г.

11 листопада 2017 року між тим ж самими сторонами було укладено договір підряду № 03/11/17-2, згідно умов якого субпідрядник зобов'язується за завдання та за кошти замовника власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати роботи, щодо об'єкту: Реконструкція будівлі дитячого дошкільного навчального закладу Світлячок по вулиці Леніна, 19 в селі Шпитьки Києво-Святошинського району Київської області, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

24 листопада 2017 року між тим ж самими сторонами було укладено договір № 24/11-17-1, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується у 2017 році на власний ризик та передбачений договором строк виконати роботи з демонтажу застарілого та монтажу нового технологічного обладнання, трубопроводів та кабельних мереж в межах проекту Розширення потужностей системи очистки фільтрату полігону твердих побутових відходів № 5 в селі Підгірці, Обухівського району Київської області ( Технічне переоснащення очисних споруд полігону твердих побутових відходів № 5 в селі Підгірці, Обухівського району Київської області - об'єкт КП Київкомунсервіс ), а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх.

05 грудня 2017 року між тим ж самими сторонами було укладено договір на технічне обслуговування систем газопостачання № 05/12/17-01, згідно з умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи з технічного обслуговування систем газопостачання на об'єкті забудови Урочища Гончари-Кожум'яки в Подільському районі міста Києва за адресою: місто Київ, вулиця Кожум'яцька, 10б, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

З метою підтвердження реальності господарських операцій, що мали місце з його контрагентом ТОВ Укрбуд Констракшн , позивачем було надано суду копії відповідних документів, а саме: договірні ціни на будівництво: Реконструкція будівлі дитячого дошкільного навчального закладу Світлячок по вулиці Леніна, 19 в селі Шпитьки Києво-Святошинського району Київської області (коригування) (відкориговано згідно зауважень ТОВ Укрекспертиза в будівництві № 29/3.2., що здійснюється в 2018 році; протоколу погодження договірної ціни (додаток № 1 до договору від 24 листопада 2017 року № 24/11-17-1); технічного завдання на виконання робіт з демонтажу застарілого та монтажу нового технологічного обладнання, трубопроводів та кабельних мереж в межах проекту Розширення потужностей системи очистки фільтрату полігону твердих побутових відходів № 5 в селі Підгірці, Обухівського району Київської області (додаток № 2 до договору від 24 листопада 2017 року № 24/11-17-1); графіку виконання робіт з демонтажу застарілого та монтажу нового технологічного обладнання, трубопроводів та кабельних мереж в межах проекту Розширення потужностей системи очистки фільтрату полігону твердих побутових відходів № 5 в селі Підгірці, Обухівського району Київської області (додаток № 3 до договору від 24 листопада 2017 року № 24/11-17-1); кошторису, який є додатком № 1 до договору підряду від 31 жовтня 2017 року № 31/10/17-2; кошторису, який є додатком № 1 до договору на виконання будівельних робіт від 31 жовтня 2017 року № 31/10/17-1; графіку проведення робіт з технічного обслуговування систем газопостачання (додаток № 2 до договору від 05 грудня 2017 року № 05/12/17-01); акту приймання-передачі виконаних робіт від 23 листопада 2017 року; актів приймання-передачі виконаних робіт від 28 листопада 2017 року; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2017 року; акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року; акту приймання-передачі виконаних робіт від 15 грудня 2017 року; акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт від 13 грудня 2017 року; податкових накладних від 15 грудня 2017 року № 23, від 13 грудня 2015 року № 24, від 23 листопада 2017 року № 51, від 28 листопада 2017 року № 52, від 28 листопада 2017 року № 53, від 23 листопада 2017 року № 54, від 28 листопада 2017 року № 55, від 29 листопада 2017 року № 58.

Отже, ТОВ Укрбуд Констракшн виписало позивачу впродовж листопада-грудня 2017 року вісім податкових накладних на спірну суму ПДВ у загальному розмірі 78 380, 07 грн.

Водночас, як видно з матеріалів справи, 03 січня 2018 року при допиті в якості свідка директора та співзасновника ТОВ Укрбуд Констракшн Фокусова В.А., з попередженням про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань, дачу завідомо неправдивих показань, передбачених ст.ст. 384, 385 КК України, який викликаний для дачі показань у кримінальному провадженні № 32017100050000037 від 11 липня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, останній показав, зокрема, що лише від співробітників правоохоронних органів дізнався, що значиться службовою особою ТОВ Укрбуд Констракшн . Хто вів діяльність від його імені в якості службової особи ТОВ Укрбуд Констракшн , йому невідомо. До фінансово-господарської діяльності ТОВ Укрбуд Констракшн він не має та не мав жодного відношення, на роботу нікого не приймав та нікого на це не уповноважував. Довіреність на ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ Укрбуд Констракшн від його імені він нікому не надавав і нікого не уповноважував на її ведення від його імені. Первинні бухгалтерські документи, у тому числі договори, акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг, поставлених товарів), податкову звітність ТОВ Укрбуд Констракшн він не складав та не підписував, хто займався складанням первинної бухгалтерської документації йому невідомо.

Враховуючи, що сторонами не надано доказів на підтвердження того, що кримінальне провадження № 32017100050000037 завершено, зокрема, складено обвинувальний акт та направлено до суду, суд не приймає вказані докази до уваги.

Натомість, зважаючи на сталу практику у даній категорії спорів, суд вважає за необхідне дослідити реальність господарський операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ Укрбуд Констракшн , оскільки для визначення податкових пільг, господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З огляду на те, що первинний документ містить відомості про господарську операцію, відповідно, він також підтверджує її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорам.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2018 року у справі № 826/14619/13-а, від 14 серпня 2018 року у справі № 816/2045/17.

Згідно з ч. 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Проаналізувавши вказані документи в контексті наведених норм, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав вважати надані позивачем документи первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували фактичне придбання позивачем робіт у контрагента - ТОВ Укрбуд Констракшн , оскільки у первинному документі має бути конкретизовано, які саме роботи були надані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції) тощо, однак в наявних у справі актах приймання виконаних робіт зазначено лише загальне найменування таких робіт (реконструкція та модернізація систем вентиляції; технічне обслуговування вентиляційного обладнання та систем кондиціювання повітря; роботи з демонтажу застарілого та монтажу нового технологічного обладнання, трубопроводів та кабельних мереж; тощо) та їх вартість без конкретизування об'ємів та напрямків, за якими проводились роботи, кількості відпрацьованих годин, у тому числі перелік використаних ресурсів та/або частина їх вартості, що включена до вартості робіт. Також відсутні будь-які дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (безпосередньо здійснювала розробку того чи іншого розділу проектної документації).

Вказані обставини роблять неможливим встановлення дійсного змісту та обсягу господарської операції і факту використання її результатів у господарській діяльності позивача.

Таким чином, з наданих позивачем документів не вбачається, які критерії використовувались для визначення вартості робіт та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності позивача і правомірність формування податкового кредиту. Позивачем не доведено економічну доцільність витрат без визначення конкретних умов здійснення робіт та причинного зв'язку між придбаними роботами та отриманням економічної вигоди.

Отже, в порушення вимог ч. 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку зазначений документ не містить чітких відомостей про дійсний зміст та обсяг господарської операції.

Так само, позивачем не надано доказів наявності господарської потреби у роботах, замовлених у ТОВ Укрбуд Констракшн , особливо зважаючи на ті види діяльності, які здійснює сам позивач, зокрема: Код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; Код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; Код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; Код КВЕД 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; Код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; Код КВЕД 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; Код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; Код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; Код КВЕД 36.00 Забір, очищення та постачання води; Код КВЕД 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); Код КВЕД 42.21 Будівництво трубопроводів.

З акту перевірки вбачається, що згідно звіту про суми нарахованої ТОВ Укрбуд Констракшн заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за 2017 рік не подано.

Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства за 2017 рік не подано, тому визначити вартість основних засобів - не можливо.

При цьому, суд зауважує, що платник податку повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Зокрема, перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (робіт, послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Отже, заходи, спрямовані, зокрема, на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагента як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників. Позивачем під час розгляду справи не представлено будь-яких доказів на підтвердження того, що він перевірив повноваження особи, яка діяла від імені його контрагента, ідентифікував особу, що підписувала документи від імені ТОВ Укрбуд Констракшн .

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Разом з тим, позивачем не доведена реальність операцій, оскільки не підтверджено час здійснення операцій, а також до матеріалів справи не надано жодних доказів наявності у ТОВ Укрбуд Констракшн , зокрема, необхідних трудових ресурсів або залучення працівників за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Відтак, суд дійшов висновку, що господарські операції, що відбулися, оформлені лише документально.

Суд вважає, що така господарська діяльність без наявності на те поважної розумної економічної або іншої причини (ділової мети) підтверджує намір платника зменшити отримані доходи з метою несплати податків та отримати додаткову вигоду у вигляді зниження податкового навантаження, що обставини справи та надані документи підтверджують той факт, що зазначені господарські операції є безтоварними.

Фактичне не отримання товару, відсутність поважної розумної економічної або іншої причини здійснення таких операцій позбавляють платника податку права на податковий кредит за наслідками цих операцій навіть у випадку наявності належним чином оформлених податкових накладних та інших первинно-бухгалтерських документів.

Слід також зазначити, що мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності передбачає наявність розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності в цілому, а відтак і в кожній господарській операції, з яких складається господарська діяльність платника. Тобто, господарські операції є такими, що вчинені у межах господарської діяльності, лише за наявності розумних економічних причин (ділової мети). Операція, позбавлена таких економічних причин, не підлягає відображенню в податковому обліку. Платник, плануючи господарську діяльність, повинен прагнути до отримання економічного ефекту за рахунок приросту (збереження) активів, а не від мінімізації податкових платежів та зменшення податкового навантаження.

Розглядувана позиція випливає зі змісту пп. 14.1.231 п. 14.1 статті 14 ПК України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 804/7948/16.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що головною метою, яку переслідували сторони при укладенні вказаних вище договорів, було одержання доходу винятково за рахунок необґрунтованої податкової вигоди у вигляді безпідставного формування ТОВ АКВАВЕНТ податкового кредиту за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, та, як наслідок, несплата податків до Державного бюджету України, що суперечить інтересам держави і суспільства та порушує публічний порядок, з урахуванням чого, вказані договори є нікчемними відповідно до статті 228 ЦК України.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому, в п. 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Відповідно до змісту п.п. 201.1, 201.7 та 201.8 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

При цьому, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містити достовірну інформацію про обставини, з якими законодавством пов'язує реалізацію права платника на податковий кредит та на формування об'єкту оподаткування.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Таким чином, податкові накладні від 15 грудня 2017 року № 23 на загальну суму 103 002, 00 грн., у тому числі ПДВ 17 167, 00 грн., від 13 грудня 2017 року № 24 на загальну суму 15 000, 00 грн., у тому числі ПДВ 2 500, 00 грн., від 23 листопада 2017 року № 51 на загальну суму 57 000, 00 грн., у тому числі ПДВ 9 500, 00 грн., від 28 листопада 2017 року № 52 на загальну суму 24 000, 00 грн., у тому числі ПДВ 4 000, 00 грн., від 28 листопада 2017 року № 53 на загальну суму 28 200, 00, у тому числі ПДВ 4 700, 00 грн., від 23 листопада 2017 року № 54 на загальну суму 76 980, 00 грн., у тому числі ПДВ 12 830, 00 грн., від 28 листопада 2017 року № 55 на загальну суму 19 200, 00 грн., у тому числі ПДВ 3 200, 00 грн., від 29 листопада 2017 року № 58 на загальну суму 146 898, 40 грн., у тому числі ПДВ 24 483, 07 грн. виписані позивачу на підставі нікчемних правочинів з ТОВ Укрбуд Констракшн , а тому не можуть бути прийняті судом до уваги на підтвердження вчинення спірних господарських операцій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав, а також не спростував доводів суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень доведено, що зазначений правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, а відтак суд дійшов висновку про безтоварність, тобто лише документальне оформлення, відповідних господарських операцій.

Згідно з положеннями статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення прийнято відповідачем у відповідності до критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю АКВАВЕНТ (03148, місто Київ, вулиця Жмеринська, будинок 11; код ЄДРПОУ 39701947) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19; код ЄДПРОУ 39439980) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Рішення відповідно до статті 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк