Рішення

від 13.11.2018 по справі 826/1281/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 листопада 2018 року № 826/1281/16

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Істерн Беверідж Трейдінг до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Істерн Беверідж Трейдінг (далі по тексту - позивач, ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі по тексту - відповідач), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002302201, №0002312201, №0002322201 від 10.07.2015.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №826/1281/16 (головуючий суддя Данилишин В.М.).

Відповідно до розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2017 №500 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ справу №826/1281/16 передано на повторний автоматичний розподіл між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2017 дану справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчуку А.Б.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2017 справу №826/1281/16 прийнято до провадження суддею Федорчуком А.Б.

Надалі, відповідно до розпорядження керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 №3914 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ дану справу передано на повторний автоматичний розподіл між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2017 дану справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду міста Києва Власенковій О.О.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2017 справу №826/18632/16 прийнято до провадження суддею Власенковою О.О.

Відповідно до розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2018 №1057 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ справу №826/1281/16 передано на повторний автоматичний розподіл між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2018 дану справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2018 справу № 826/1281/16 прийнято до провадження суддею Шевченко Н.М.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що висновки Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, на яких ґрунтуються оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки фінансово-господарські операції позивача з контрагентами є реальними, що підтверджується, за твердженнями позивача, належним чином оформленою первинною документацією.

В судовому засіданні представник позивача Ткачук С.В. підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача Загородній С.С. проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав суду відзив на адміністративний позов, вказавши про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Представники сторін заявили клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Так, на підставі положень ч. 3 ст. 194 КАС України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як убачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ Діджітал ДНА за жовтень 2014 року, ПП Орім , ТОВ БКФ Аркада , ТОВ ПФ Данко Декор , ТОВ Альтокорк за листопад 2014 року.

Проведеною перевіркою установлено порушення :

- п.185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за жовтень 2014 року на суму 563 651,00 грн. та призвело до завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2014 року на суму 50 654,00 грн.;

- п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення суми податку на прибуток за звітний (податковий) період за 2014 рік у розмірі 3 180 173,00 грн.

За результатами вищевказаної документальної позапланової виїзної перевірки відповідачем складено акт №193/10-13-22-05/38679874 від 10.06.2015.

На підставі висновків акта перевірки Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області прийняті податкові повідомлення-рішення №0002302201, №0002312201, №0002322201 від 10.07.2015.

Позивач, вважаючи, що вказані рішення прийняті з порушенням норм податкового законодавства, що призводить до порушення його прав та інтересів, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до підпункту а та б пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 188.1. статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового кодексу України) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

За правилами пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового кодексу України), та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Зміст наведених законодавчих приписів свідчить на користь того, що умовою відображення у податковій звітності сум витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та сум податку на додану вартість, які включені до податкового кредиту, є факт придбання товарів/послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності та його підтвердження необхідними документами первинного обліку.

За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, суд встановлено, що первинні документи, складені у межах спірних правовідносин (видаткові накладні та акти виконаних робіт), відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Між позивачем (агентство) та TOB ДІДЖІТАЛ ДНА (компанія) укладений договір про розповсюдження реклами №31/05/2014-РІ від 31.05.2014.

За умовами та в порядку, передбачених цим договором та додатками до нього, компанія на замовлення агентства надає за плату рекламні послуги, а агентство зобов'язується прийняти та оплатити такі рекламні послуги відповідно до умов договору.

Так, матеріалами справи установлено, що факт придбання позивачем товарів/послуг підтверджується наступними документами: актом здачі прийому виконаних робіт від 31.10.2014 по додатку №1 від 26.09.2014 до договору про розповсюдження реклами №31/05/2014-РІ від 31.05.2014; договором №200119-ІБТ від 31.05.2014; додатком №1 від 18.07.2014 до договору №200119-ІБТ від 31.05.2014; актом здачі прийому виконаних робіт від 31.10.2014 по додатку №1 від 18.07.2014 до договору №200119-ІБТ від 31.05.2014; договором про надання послуг №СП-4-ІБТ від 31.05.2014; додатком №8 від 08.09.2014 до договору про надання послуг №СП-4-ІБТ від 31.05.2014; додатком №9 від 08.09.2014 до договору про надання послуг №СП-4-ІБТ від 31.05.2014; актом здачі прийому виконаних робіт від 31.10.2014 по додатку №8 від 08.09.2014 до договору про надання послуг №СП-4-ІБТ від 31.05.2014; актом здачі прийому виконаних робіт від 31.10.2014 по додатку №9 від 08.09.2014 до договору про надання послуг №СП-4-ІБТ від 31.05.2014; договором про надання послуг з популяризації імені або найменування та/чи знаку для товарів і послуг № СП-8-ІБТ від 31.05.2014; додатком №1 від 16.09.2014 до договору про надання послуг з популяризації імені або найменування та/чи знаку для товарів і послуг № СП-8-ІБТ від 31.05.2014; актом здачі прийому виконаних робіт від 31.10.2014 по додатку №1 від 16.09.2014 до договору про надання послуг з популяризації імені або найменування та/чи знаку для товарів і послуг № СП-8-ІБТ від 31.05.2014; договором про розповсюдження реклами №Р-6/ІБТ від 31.05.2014; додатком №1 від 16.09.2014 до договору про розповсюдження реклами №Р-6/ІБТ від 31.05.2014; додатком №2 від 16.09.2014 до договору про розповсюдження реклами №Р-6/ІБТ від 31.05.2014; актом здачі прийому виконаних робіт від 31.10.2014 по додатку №1 від 16.09.2014 до договору про розповсюдження реклами №Р-6/ІБТ від 31.05.2014; актом здачі прийому виконаних робіт від 31.10.2014 по додатку №2 від 16.09.2014 до договору про розповсюдження реклами №Р-6/ІБТ від 31.05.2014; ефірними довідками: за період з 01.10.2014 по 31.10.2014 телеканал Україна , за період з 01.10.2014 по 30.10.2014 телеканал ICTV , за період з 01.10.2014 по 31.10.2014 телеканали: Ml , М2 NATIONAL GEOGRAPHIC , UBR , за період з 01.10.2014 по 30.10.2014 телеканали: Україна , Футбол 1 , Футбол 2 , NLO-TV2, TONIS , 5 CHANNEL , за період з 01.10.2014 по 30.10.2014 телеканал BUSINESS , за період з 01.10.2014 по 30.10.2014 телеканал ZOOM , за період з 01.10.2014 по 30.10.2014 телеканал К1 , за період з 01.10.2014 по 30.10.2014 телеканал МЕГА , за період з 01.10.2014 по 30.10.2014 телеканал НТН , за період з 01.10.2014 по 30.10.2014 телеканал ЕНТЕР-фільм , за період з 01.10.2014 по 30.10.2014 телеканал ІНТЕР , за період з 01.10.2014 по 30.10.2014 телеканали: STB , ISTV , NEW CHENNEL , 1 AUTO ; друкованими виданнями: ESQUIRE", XXL , SAVEURS ; податковими накладними №15 від 31.10.2014, №21 від 31.10.2014, №22 від 31.10.2014, №23 від 31.10.2014, №24 від 31.10.2014, №25 від 31.10.2014, №26 від 31.10.2014; виписками з банківського рахунку ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг , які підтверджують проведення оплат за надані послуги.

Таким чином, позивачем та TOB ДІДЖІТАЛ ДНА дотримано усіх вимог щодо належного відображення господарських операцій за договором про розповсюдження реклами №31/05/2014-РІ від 31.05.2014, шляхом підтвердження їх відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до вимог ст. 1 та 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , продавцем було правомірно складені відповідні податкові накладну, що, в свою чергу, відповідно до вимог п. 198.1. ст. 198 та п. 198.6. ст. 198 ПК України (які, на думку відповідача, начебто порушені позивачем) є підставою та правом позивача віднести суми податку на додану вартість, сплаченого у складі вартості отриманого від TOB ДІДЖІТАЛ ДНА товару, до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також між позивачем (замовник) та ПП ОРІМ (виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг №457 від 01.09.2014, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги, а замовник зобов'язується прийняти їх та здійснити оплати на умовах та в порядку, передбаченими даним договором.

Так, матеріалами справи установлено, що факт придбання позивачем товарів/послуг підтверджується наступними документами: додатком №1 від 01.09.2014 до договору про надання маркетингових послуг №457 від 01.09.2014; актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 30.11.2014; звітом ПП ОРІМ по результатом наданих послуг за листопад 2014 року на 45 аркушах; податковими накладними №582 від 14.11.2014, № 602 від 19.11.2014, №865 від 30.11.2014; виписками з банківського рахунку ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг , які підтверджують проведення оплат за надані послуги.

Таким чином, позивачем та ПП ОРІМ дотримано усіх вимог щодо належного відображення господарських операцій за договором про надання маркетингових послуг №457 від 01.09.2014, шляхом підтвердження їх відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до вимог ст. 1 та 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Між позивачем (замовник) та ТОВ Будівельно-комерційною фірмою АРКАДА (виконавець) укладено договір про надання послуг з перевезення товару №26/14 від 26.03.2014, відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується доставити ввірений йому замовником вантаж (алкогольні напої та інші напої) до пункту призначення, який зазначено у товарно-транспортній накладній, у встановлений законодавством або цим договором строк та видати його уповноваженій на прийом вантажу особі, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги.

Матеріалами справи установлено, що факт придбання позивачем товарів/послуг підтверджується наступними документами: додатком №1 від 09.10.2014 до договору про надання послуг з перевезення товару №26/14 від 26.03.2014; актом приймання-передачі виконаних робіт від 07.11.2014; актом приймання-передачі виконаних робіт від 14.11.2014; актом приймання-передачі виконаних робіт від 21.11.2014; актом приймання-передачі виконаних робіт від 29.11.2014; податковими накладними від 07.11.2014 № 66; від 14.11.2014 №118; від 21.11.2014 №184; від 29.11.2014 № 241; талонами замовника і товарно-транспортними накладними за 03, 04, 05, 06, 07, 10, 11, 12, 13, 14, 17, 18, 19, 20,21,24, 25, 26, 27, 28, 29 листопада 2014 року; виписками з банківського рахунку ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг , які підтверджують проведення оплат за надані послуги.

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ АЛЬТОКОРК (постачальник) укладено договір поставки №241/14 від 01.04.2014, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві пробку мікро-коркову з пластмасовим верхом, в узгодженні з додатком №1, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в порядку і на умовах, викладених у даному договорі.

Матеріалами справи установлено, що факт придбання позивачем товарів/послуг підтверджується наступними документами: додатковою угодою №1 від 09.09.2014 до договору поставки №241/14 від 01.04.2014; додатковою угодою №2 від 09.09.2014 до договору поставки №241/14 від 01.04.2014; додатковою угодою №3 від 28.11.2014 до договору поставки №241/14 від 01.04.2014; специфікацією №7 від 06.11.2014; видатковою накладною №83 від 06.11.2014; товарно-транспортною накладною №602719 серії 01АА від 06.11.2014; податковою накладною №6 від 06.11.2014; виписками з банківського рахунку ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг , які підтверджують оплату поставлених товарів.

Факт використання товарів, придбаних у ТОВ АЛЬТОКОРК в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності Позивача, підтверджується наступними документами: договором поставки №115/К/20-14 від 01.04.2014, укладеним між позивачем та ПАТ Одеський коньячний завод ; специфікацією на комплектацію від 01.11.2014; видатковою накладною №БФ-00000789 від 06.11.2014; довіреністю на прийом товарно-матеріальних цінностей від 01.11.2014.

Таким чином, наведені вище доводи позивача, а також подані докази повністю спростовують твердження відповідача про фіктивність господарських відносин між позивачем та ТОВ ДІДЖІТАЛ ДНА , ПП ОРІМ , ТОВ БКФ АРКАДА , ТОВ АЛЬТОКОРК .

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем до матеріалів справи залучено сукупність первинних та інших документів, які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та підтверджують фактичне вчинення платником податків господарських операцій, зокрема: договір про надання послуг, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, звіт про результати виконаних робіт, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення підприємством господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) чи їх невідповідності з господарською діяльністю позивача, та не свідчать про відсутність у позивача підстав для формування задекларованих позивачем податкових вигод у вказаному періоді.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Наявні у справі докази не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, натомість позивачем доведено, що прийняття таких рішень порушує його права та законні інтереси як платника податків.

Аналізуючи складені між позивачем та контрагентами первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов'язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов'язань та капіталу позивача.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому, наявні підстави для його скасування, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 241 - 246, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Істерн Беверідж Трейдінг (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 5А, код ЄДРПОУ 38679874) до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34, код ЄДРПОУ 38738300) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0002302201 від 10.07.2015.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0002312201 від 10.07.2015.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0002322201 від 10.07.2015.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Істерн Беверідж Трейдінг (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 5А, код ЄДРПОУ 38679874) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 61 144,55 (шістдесят одну тисячу сто сорок чотири гривні 55 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34, код ЄДРПОУ 38738300).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко