Постанова

від 06.11.2018 по справі 712/1670/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1502/18Головуючий по 1 інстанції Категорія: 59 Марцішевська О.М. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

Новікова О.М.,

Гончар Н.І., Сіренка Ю.В.

за участю секретаря Торопенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ТМО Електро на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2018 року (повний текст рішення виготовлено 26 червня 2018 року) у складі судді Марцішевської О.М. у справі за позовом ТОВ "ТМО Електро" до Управління Держпраці в Черкаській області, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області, Федерація профспілок Черкаської області, Управління праці та соціального захисту населення м. Сміла, ПАТ "Черкасиобленерго" про скасування актів проведення спеціального розслідування за формою Н-5 та Н-1 нещасного випадку, що стався 14 липня 2017 року, - :

в с т а н о в и в :

У лютому 2018 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на незаконність актів проведення спеціального розслідування нещасного випадку.

Позов обґрунтований тим, що 14 липня 2017 року об 11 год. 50 хв. в м. Сміла Черкаської області, навпроти нежитлових будівель по АДРЕСА_1, під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт залізобетонних опор у ФОП ОСОБА_6 в охоронній зоні ліній електропередач, водій автокрана не дотримався норм та правил цих робіт і розташував стрілу автокрана, який належить Смілянському РЕМ ПАТ Черкасиобленерго так, що вона доторкнулася до лінії електропередач.

Внаслідок цього був смертельно уражений електричним струмом водій TOB ТМО Електро ОСОБА_10, який допомагав кранівнику підприємства у проведенні розвантажувальних робіт в якості стропальника.

Наказом Управління Держпраці від 14.07.2017 року № 88-р було призначено комісію зі спеціального розслідування вказаного нещасного випадку. Актом спеціального розслідування за формою Н-1 цей нещасний випадок було визнано таким, що пов'язаний з виробництвом на підставі п.п. 2 п. 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011р. № 1232 (далі - Порядок). Згідно з актом за формою Н-5 технічні причини нещасного випадку відсутні (не виявлені). Комісія дійшла до висновку, що основними причинами нещасного випадку є організаційні причини в частині порушення вимог законодавства про охорону праці, допущених серед інших осіб керівником ТОВ ТМО Електро ОСОБА_6

Не погоджуючись із змістом актів, ТОВ "ТМО Електро" звернулось до відповідача зі скаргою, в якому просило провести повторне розслідування. Проте листом від 15.01.2018 р. № 10913/11-22 у проведенні повторного спеціального розслідування відмовлено.

Водночас ТОВ ТМО Електро вважає, що обставини нещасного випадку, встановлені спеціальною комісією, не відповідають дійсності, оскільки нещасний випадок стався не на території ТОВ "ТМО Електро" під час виконання робіт в інтересах ФОП ОСОБА_6, який не є роботодавцем постраждалого, без вказівки зі сторони ОСОБА_6

Також в момент настання нещасного випадку згідно з п. 5.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників ТОВ "ТМО Електро" було встановлено технологічну перерву тривалістю 10-15 хв., яка розпочалась о 11 год. 45 хв., тому в даному випадку були відсутні обставини, передбачені в п/п. 2 п.15 Порядку для висновку, що нещасний випадок з ОСОБА_10 є таким, що пов'язаний з виробництвом.

Крім того, згідно з висновками акта, особою, яка допустила порушення нормативно-правових актів з питань охорони праці, зокрема, є ОСОБА_6 як ФОП та одночасно директор TOB ТМО Електро . Проте, ототожнення ФОП ОСОБА_6 та директора ТОВ ТМО Електро є недопустимим, оскільки ці особи мають різну правосуб'єктність і виступають окремими суб'єктами правовідносин. ФОП ОСОБА_6 також не міг порушити вимоги Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт з огляду на те, що у нього відсутні працівники, відповідальні за проведення вантажно-розвантажувальних робіт, стропальники та водії механізмів та вантажопідіймальних машин.

Враховуючи, що автокран є власністю ПАТ Черкасиобленерго і обслуговувався ОСОБА_11, який перебував у трудових відносинах із вказаним підприємством, то саме на ПАТ Черкасиобленерго як власника джерела підвищеної небезпеки покладався обов'язок з дотримання правил охорони праці, вантажно-розвантажувальні роботи виконувались Смілянським РЕМ ПАТ Черкасиобленерго за договором із ФОП ОСОБА_6

Тому, обов'язок з дотримання вимог Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт покладається на Смілянський РЕМ ПАТ Черкасиобленерго як на безпосереднього виконавця робіт.

Комісією проігноровано те, що машиніст автокрана ОСОБА_11 з'явився на виконання робіт із технічно несправним автокраном, за відсутності стропальника та керівника робіт, а також допустив до виконання робіт стропальника сторонню особу, чим порушив вимоги інструкції з охорони праці машиніста крана.

У TOB ТМО Електро відсутній дозвіл на здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, а також на експлуатацію вантажопідіймальних кранів. З огляду на це вказані роботи ТОВ ТМО Електро не виконує і відповідних спеціалістів у складі трудового колективу не має.

При складанні акта комісія також не врахувала той факт, що нещасний випадок стався не у ТОВ ТМО Електро , а у ФОП ОСОБА_6 Зокрема, ФОП ОСОБА_6 було направлено повідомлення про нещасний випадок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та Управління Держпраці. Згідно з договором про надання послуг на перевезення вантажу від 14.07.2017 року, послуги надавались ФОП ОСОБА_6 Сторонами договору № 12-07/2017 від 14.07.2017 року були Смілянський міський РЕМ та ФОП ОСОБА_12 Тоді як, домовленостей між ТОВ ТМО Електро і ФОП ОСОБА_6 щодо залучення працівників ТОВ ТМО Електро до виконання у останнього будь-яких робіт не було. При складанні акта за формою Н-1 докази на підтвердження того, що директор ТОВ ТМО Електро ОСОБА_6 давав завдання ОСОБА_10 виконувати функцію стропальника, спеціальною комісією не встановлено. З огляду на викладене, акт спеціального розслідування за формою Н-5 та акт спеціального розслідування за формою Н-1 підлягають скасуванню.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

При ухваленні рішення, суд виходив з того, що позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження доводів про те, що нещасний випадок, який стався 14.07.2017 року з працівником ТОВ ТМО Електро ОСОБА_10, не пов'язаний з виробництвом. Водночас, районний суд не виявив порушень законодавства в оспорюваних актах за формою Н-5 та Н-1. Тому, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відсутність підстав для його задоволення.

Позивач оскаржив в апеляційному порядку вказане рішення, вважаючи, що висновки суду не відповідають обставинам справи, обставини, які суд вважав доведеними, не підтверджені відповідними доказами, а саме рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного.

Судом першої інстанції невірно встановлено місце, на якому трапився нещасний випадок. Зокрема, суд зазначив, що нещасний випадок стався на території підприємства ТОВ ТМО Електро , навпроти нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, м. Сміла, тобто за місцем роботи потерпілого. Проте, насправді нещасний випадок стався в м. Сміла Черкаської області в охоронній зоні двухцепної ПЛ-10кВ Продольне електропостачання в проміжку опор №7/85-8/85, що належить Регіональній філії Одеська залізниця ПАТ Укрзалізниця .

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази про те, що потерпілий ОСОБА_10 виконував завдання чи доручення роботодавця ТОВ ТМО Електро щодо здійснення стропальних робіт. Всупереч висновкам суду, з відеозапису встановлено не те, що ОСОБА_6 надає дозвіл на виконання стропальних робіт, а навпаки, позивач словесно повідомляв ОСОБА_10 про необхідність припинити стропальні роботи, проте потерпілий на вказане не звернув уваги. Відеозапис з місця події не спростовує вказані доводи позивача.

Висновки суду про те, що ОСОБА_6 без законних підстав надав дозвіл на здійснення розвантажувальних робіт автокраном Смілянського РЕМ ПАТ Черкасиобленерго за відсутності осіб, які отримали право на здійснення стропальних робіт, також не відповідає обставинам справи. Між ФОП ОСОБА_6 як замовником та Смілянським РЕМ, який діяв від імені ПАТ Черкасиобленерго , як виконавцем було укладено договір підряду. За змістом договору саме на виконавця покладався обов'язок із здійснення вантажно-розвантажувальних робіт під час доставки залізобетонних опор, в тому числі щодо забезпечення наявності стропальника. Тому ОСОБА_6 не був зобов'язаний перевіряти дотримання правил техніки безпеки та охорони праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт. Оскільки перевірка відповідності виконання цих робіт вимогам правил з охорони праці покладалась саме на ПАТ Черкасиобленерго , а його відповідальний працівник у разі встановлення загрози для життя чи здоров'я осіб під час виконання таких робіт, був зобов'язаний зупинити їх виконання.

Суд неправильно визначив осіб, відповідальних за порушення правил охорони праці. Крім того, суд не надав оцінки доводам позивача щодо неповноти та суперечливості експертного дослідження проведеного під час експертного розслідування, який був покладений в основу оспорюваних актів Н-1 та Н-5.

Посилаючись на вказані доводи, апелянт просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

На апеляційну скаргу надійшли відзиви від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області та ПАТ Черкасиобленерго , в якому вони не погоджуються з доводами апеляційної скарги і просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення районного суду - залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Так, судом встановлено такі обставини справи.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) ОСОБА_6 є засновником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю ТМО Електро . Крім того, ОСОБА_6 з 26.06.2008 року зареєстрований як фізична особа - підприємець (т. 1 а.с. 13-20, 163, 189, 190).

Наказом №3-к від 06.01.2017 року ОСОБА_6 прийнятий на посаду директора ТОВ ТМО Електро (т. 1 а.с. 184).

Наказом № 23-к від 19.06.2017 року ОСОБА_10 прийнятий на роботу в ТОВ ТМО Електро водієм автотранспортних засобів (т. 1 а.с. 138), про що внесено запис у трудову книжку ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 142).

10.01.2017 року директором ТОВ ТМО Електро ОСОБА_6 затверджена посадова інструкція водія ОСОБА_10, пунктом 3.5 якої в його обов'язки входила, в тому числі, участь у вантажно-розвантажувальному процесі. (т. 1 а.с. 147-151).

Згідно з повідомленням ОСОБА_6 про нещасний випадок, ОСОБА_10 під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт у ФОП ОСОБА_6 внаслідок ураження електричним струмом помер 14 липня 2018 року. Місце, де стався нещасний випадок, вказано за адресою: АДРЕСА_1, навпроти будівлі, на узбіччі дороги. (т. 1 а.с. 20).

Відповідно до медичної довідки від 15.07.2017 року причиною смерті вказано серцево-легеневу недостатність внаслідок смертельного ураження електричним струмом (т. 1 а.с. 101, т. 3 а.с. 91).

За інформацією головного лікаря швидкої медичної допомоги від 21.07.2017 року по прибутті бригади ШМД 14.07.2017 року о 12 год. 05 хв. автокран стояв на узбіччі з піднятою стрілою. ОСОБА_10 лежав в 7-8 метрах від автокрану без ознак життя. Діагноз - біологічна смерть внаслідок електротравми (т. 1 а.с. 99, т. 3 а.с. 89).

Листом Комунальної установи Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи від 03.08.2017 року №01-1-05/501 повідомлено, що причиною смерті ОСОБА_10 є ураження технічним електричним струмом. Згідно з висновком експерта судово-медичної токсикологічної експертизи крові трупа ОСОБА_10 № 05-3-08/1507 від 01.08.2017 року, спирту не виявлено. (т.1 а.с. 100, т. 3 а.с. 90).

Наказом Управління Держпраці у Черкаській області від 14.07.2017 року № 88-р було призначено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку (спеціальну комісію) (т.3 а.с. 68-69).

Наказом Управління Держпраці у Черкаській області від 12.10.2017 року № 57-АГ було утворено експертну комісію з метою встановлення причин нещасного випадку. (т. 3 а.с. 75-76).

Актом форми Н-5 спеціального розслідування нещасного випадку від 05.12.2017 року встановлено, що 14.07.2017 року у відповідності до договору про надання послуг на перевезення вантажу від 14.07.2017 року між ФОП ОСОБА_14 та ФОП ОСОБА_6 за адресою м. Сміла АДРЕСА_1, був доставлений вантаж 23 опори СВ-95-2 та 4 приставки ПТ-33-1. Власником вказаного нежитлового приміщення є ФОП ОСОБА_15, яка на підставі договору оренди передала вказане приміщення ТОВ ТМО Електро в орендне користування.

Для вивантаження вказаного вантажу 13.07.2017 року ФОП ОСОБА_6 направив лист до Смілянського міського РЕМ ПАТ Черкасиобленерго про надання йому в оренду крану на дві години для вивантаження залізобетонних опор. Машиніст крану ОСОБА_11 отримав вказівку від інженера по транспорту ОСОБА_16 щодо внесення до подорожнього листа інформацію про осіб, відповідальних за безпечне виконання робіт та прізвища стропальників, які вкаже ОСОБА_6 по прибуттю на місце. По прибуттю вантажівки ОСОБА_6 вказав перевізнику ОСОБА_14 та машиністу автокрана ОСОБА_11 місце вивантаження, також дав вказівку у вигляді прохання подію ТОВ ТМО Електро ОСОБА_10 допомогти йому у підготовці та вивантаження опор, після чого з відеозапису вбачається, що ОСОБА_10 з граблями та ОСОБА_6 пішли до місця складування вантажу, де ОСОБА_10 почав загрібати сміття, а ОСОБА_6 стояв поряд. По закінченні прибирання ОСОБА_6 заніс граблі в офіс, після чого повернувся до місця вивантаження, ОСОБА_10 в цей час допомагав кранівнику у підготовці крану до роботи. В подальшому ОСОБА_17 та потерпілий ОСОБА_10 стропили приставки, після чого ОСОБА_10 зійшов з причепа та направився до місця вивантаження до ЛЕП. Коли машиніст крана направив вантаж до місця вивантаження, ОСОБА_10 виконував роботу стропальника та подавав команди кранівнику щодо руху, тримаючи рукою стропу.

В цей час трос крана торкнувся лінії електропередач 10 кВ, внаслідок чого ОСОБА_10 загинув від ураження електричним струмом (т.3 а.с. 19-57).

Згідно з висновками спеціальної комісії нещасний випадок був визнаний таким, що пов'язаний із виробництвом відповідно до п.п. 2 п.15, Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві № 1232 від 30.11.2011 року, підлягає обліку в ТОВ ТМО Електро і по ньому складений акт форми Н-1 від 05.12.2017 року (т.3 а.с. 58-67).

Відповідно до акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, форми Н-1 основними причинами настання нещасного випадку визначено організаційні (незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці, відсутність або неякісне проведення інструктажу, допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці, залучення до роботи працівників не за спеціальністю, порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо, невиконання вимог інструкцій з охорони праці). Супутні причини: технічні та психофізіологічні - відсутні. Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, інструменти і пристосування, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку -відсутні (т. 3 а.с. 62-63).

Особою, яка допустила порушення нормативних актів з охорони праці визначено ОСОБА_6, ФОП та одночасно директор ТОВ ТМО Електро , який порушив ст.13 Закону Про охорону праці , згідно з яким роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативно-правових актів, п.9.6 Статуту товариства, яким передбачено, що товариство забезпечує безпеку праці, вимоги Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, згідно яких серед іншого стропальниками можуть призначатись особи, які пройшли навчання в установленому законом порядку, Правила охорони електричних мереж, затверджених постановою КМУ № 04.03.1997р. № 209, згідно з якими забороняється в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній складати матеріали, проводити вантажно-розвантажувальні роботи без письмового дозволу енергопідприємств та без присутності їх представника, без попередження не менш як за три доби енергопідприємство за умови отримання дозволу, а також без проведення інструктування стропальників про порядок робіт поблизу повітряних ліній, також порушив вимоги Типового положення про проведення навчання і перевірки знань охорони праці.

Крім того, особою, яка допустила порушення нормативних актів з охорони праці визначено ОСОБА_11, машиніста крана Смілянського міського РЕМ ПАТ Черкасиобленерго , який порушив вимоги Інструкції для машиніста автокрана щодо зобов'язання дбати про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт, роботу крана поблизу лінії електропередач проводити за спеціальним нарядом-допуском, у присутності особи, відповідальною за безпеку робіт із занесенням останньої відповідного дозволу до вахтового журналу, також заборону допускати до роботи стропальників осіб, які не мають відповідного посвідчення, у відсутність яких машиніст повинен припинити проведення робіт і повідомити особу, відповідальну за їх безпечне виконання, також порушив вимоги Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, згідно яких серед іншого для стропальниками можуть призначатись особи, які пройшли навчання в установленому законом порядку.

Крім того, особою, яка допустила порушення нормативних актів з охорони праці визначено потерпілого водія ТОВ ТМО Електро ОСОБА_10, який порушив свою посадову інструкцію в частині виконання робіт стропальника, які не були передбачені серед його службових обов'язків.

Не погодившись із змістом акта за формою Н-5, ТОВ ТМО Електро звернулося зі скаргою до Управління Держпраці у Черкаській області із проханням провести повторне розслідування (т. 1 а.с. 323-333).

Листом Управління Держпраці у Черкаській області від 15.01.2018р. № 10913/11-22 у проведенні повторного спеціального розслідування було відмовлено (т. 1 а.с. 334-336).

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробництва чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Частиною другою статті 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженим Кабінетом Міністрів, відповідно до Закону України Про охорону праці .

Відповідно до ст. 13 Закону України Про охорону праці роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до статті 22 Закону України Про охорону праці роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Кабінет Міністрів України постановою від 30 листопада 2011 року № 1232 Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затвердив Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі - Порядок).

За змістом пункту 7 Порядку розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, що стався у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, в тому числі від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, які призвели зокрема до настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

У пункті 36 Порядку передбачено, що нещасні випадки із смертельними наслідками підлягають спеціальному розслідуванню. Спеціальне розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться за рішенням Держпраці або його територіальних органів залежно від характеру і ступеня тяжкості травми.

За правилом пункту 38 Порядку спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку.

Відповідно до п.п. 2 п. 15 Порядку обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом і складається акт за формою Н-1 є перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу.

Відповідно до вказаного пункту виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, навіть якщо ці дії не належать до трудових обов'язків, є обставиною, за якої нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний із виробництвом.

Обставинами, за якими нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом, є зокрема природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Таким чином, дослідивши усі наявні докази по справі, доводи апеляційної скарги щодо відповідності актів за формами Н-5 та Н-1 чинному законодавству, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нещасний випадок пов'язаний з виробництвом.

З аналізу матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 14 липня 2017 року з водієм автотранспортних засобів ТОВ ТМО Електро ОСОБА_10, вбачається, що нещасний випадок стався на узбіччі дороги навпроти нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, м. Сміла

Згідно з договором оренди від 10.01.2017 року ТОВ ТМО Електро користується частиною нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1, м. Сміла. (т.1 а.с. 202).

Так як випадок стався навпроти нежитлових приміщень за вказаною адресою, тому дійсно не можна стверджувати про те, що нещасний випадок стався за безпосереднім місцем роботи постраждалого.

Разом з тим визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом на підставі п.п. 2 п. 15 Порядку обумовлене не тільки перебуванням потерпілого на робочому місці на території підприємства, а і виконанням останнім трудових (посадових) обов'язків чи завдання роботодавця за режимом роботи підприємства.

Трудові обов'язки потерпілого визначені Посадовою інструкцією працівника, до переліку яких, зокрема входила участь у вантажно-розвантажувальному процесі.

Матеріалами справи чітко встановлено, що смерть ОСОБА_10 настала під час його участі у вантажно-розвантанжувальному процесі. Така діяльність відбувалася в інтересах ОСОБА_6, на виконання укладених ним цивільно-правових договорів, за присутності ОСОБА_6, який був керівником ОСОБА_10 (директором підприємства, на якому працював постраждалий). При цьому, ОСОБА_6 також брав безпосередню участь у проведенні вантажно-розвантажувальних робіт, керуючи процесами в цілому, що підтверджуються відеозаписом з камер слідкування з місця події (т. 1 а.с. 21).

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_6 звертався до ОСОБА_10 не з завданням в розумінні п.п. 2 п. 15 Порядку, а лише з проханням надати допомогу кранівнику колегія суддів вважає надуманими. Працівник, який отримав від роботодавця під час робочого часу прохання, яке відповідає його обов'язкам посадової інструкції, логічно міг сприйняти їх як чітке завдання, яке підлягає виконанню.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 не надавав завдань чи доручень як роботодавець на виконання вантажно-розвантажувальних робіт, а його працівник зі своєї ініціативи виконував небезпечні стропальні роботи, і до того ж не реагував на словесні повідомлення про необхідність припинити стропальні роботи, колегія суддів відхиляє як безпідставні.

Крім того, перебуваючи в безпосередній близькості до місця події ОСОБА_6 як роботодавець був в змозі зупинити свого працівника від виконання робіт, до яких його працівник не був підготовлений належним чином (не пройшов відповідного інструктажу з правил безпеки, не мав відповідної кваліфікації стропальника).

Доводи апеляційної скарги про те, що спеціальна комісія невірно встановила підставу для винесення акту за формою Н-1, не підтверджені відповідними доказами, не спростовують висновків суду в цій частині та зводяться лише до переоцінки доказів.

Не беруться до уваги і посилання на договір про надання послуг, укладений між ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_14 на поставку залізобетонних виробів, оскільки це не стосується предмета позову і не може вплинути на остаточний результат розслідування.

Що стосується договору про виконання робіт від 14.07.2017 року № 12-07/2017, укладеного між ФОП ОСОБА_6 та Смілянським РЕМ ПАТ Черкасиобленерго , то згідно п. 1.1 цього договору виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі виконати роботи за завданням замовника з використанням власних матеріалів, механізмів та транспортних засобів (т. 3 а.с. 194).

Згідно заявки ФОП ОСОБА_6 йому було надано в оренду на 2 години автокран КС-3575 (т. 3 а.с. 193).

Намагання ОСОБА_6 покласти відповідальність за нещасний випадок на ПАТ Черкасиобленерго на власника крану також правомірно відхилені районним судом.

В обстановці, яка склалась, коли орендований автокран прибув для розвантажувальних робіт без осіб, які у встановленому законом порядку отримали право здійснювати стропальні роботи, фактичний допуск ОСОБА_18 потерпілого до виконання вказаних вище робіт у небезпечних для життя та здоров'я умовах є безсумнівним порушенням роботодавцем нормативно-правових актів з охорони праці.

Колегією суддів також оцінені доводи апелянта щодо його незгоди зі складом експертної комісії, і як результат - з висновками цієї комісії, а саме: щодо наявності у складі експертної комісії ОСОБА_19, який був провідним інженером служби механізації транспорту ПАТ Черкасиобленерго .

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком районного суду про те, що експертна комісія була призначена у визначеному складі Наказом №59-АГ від 12.10.2017 року (т.1 а.с. 92, т. 3 а.с. 75). Зі своїми пропозиціями щодо зміни складу експертної комісії позивач не звертався, наказ не оспорювався, тому є чинним. До того ж, як правильно вказав районний суд, з вказаною метою позивачу також пропонувалось залучити експерта, однак позивачем не було забезпечено оплату проведення відповідного дослідження, що підтверджується листом директора ТОВ ТМО Електро ОСОБА_6 від 11.10.2017р. № 69 на запит голови комісії спеціального розслідування про неукладення договору з ДП Черкаський експертно-технічний центр , згідно з яким повідомлено, що договір № 719-09-17 від 01.09.2017р. представником ТОВ ТМО Електро не отримано в ДП Черкаський експертно-технічний центр і відповідно не укладено та не оплачено (т.1 а.с. 162).

На спростування вказаних висновків суду апелянт стверджує, що ТОВ ТМО Електро від оплати експертизи не ухилялось, а об'єктивно не могло забезпечити її здійснення, зокрема забезпечити доступ до крана автомобільного, який є об'єктом дослідження. Вказане, на думку апелянта, унеможливлювало оплату вартості її проведення.

Проте, такі доводи є необґрунтованими та не впливають на висновок суду щодо компетентності експертної комісії у визначеному складі.

Колегія суддів не погоджується з вказівкою апелянта про неповноту та суперечливість висновку експертного дослідження крана. Цей висновок є складовою спеціального розслідування нещасного випадку і узгоджуються з іншими матеріалами цього розслідування і не спростовує висновки, викладені в актах за формами Н-5 та Н-1.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд всупереч п. 14 Порядку дійшов помилкового висновку про відсутність порушень при складанні актів за формою Н-5 та Н-1, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_6 без законних підстав фактично допустив до виконання функцій стропальника потерпілого ОСОБА_10, в ході виконання потерпілим функцій стропальника під час розвантажувальних робіт не вжив належних заходів для того, щоб припинити здійснення цих робіт потерпілим, маючи для цього реальну можливість шляхом доручення, як керівник ТОВ ТМО Електро , працівнику завдання згідно з його кваліфікацією або шляхом зупинення роботи автокрану.

Отже, комісія зі спеціального розслідування вказаного нещасного випадку дійшла правильних висновків у оспорюваних актах.

Розглянувши докази, що містяться в матеріалах справи в їх сукупності, враховуючи доводи як апелянта, так і всіх інших учасників справи, суд не знаходить підстав для висновку про незаконність оспорюваних актів. Доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції і не містять підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 375, 381-384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТМО Електро залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 13 листопада 2018 року.

Судді