Постанова

від 12.11.2018 по справі 752/9746/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/9746/18

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/1170/2018

Головуючий у суді першої інстанції: Шевченко Т.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2018 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Волошиної В.М., Панченка М.М.,

за участю секретаря судового засідання Макаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Вітер В'ячеслава Миколайовича в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 03 липня 2018 року

у справі за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за договорами позики,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2018 року ОСОБА_3 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за договорами позики.

Одночасно із позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту квартири АДРЕСА_1, а також корпоративних прав ТОВ Інвестиційна група Пасифік ленд .

В обґрунтування заяви зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, остільки відповідачі можуть вжити заходів щодо відчуження майна.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03 липня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм процесуального права, обґрунтування необхідності вжиття заходів на підставі припущень, просить скасувати ухвалу районного суду та постановити по справі нове рішення про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що відповідачами здійснено відчуження спільного автомобіля, а саме: автомобілів Range Rover та Mercedes, а приватний будинок, в якому прописані відповідачі та фактично ним розпоряджаються, маючи безстрокову нотаріальну довіреність на вчинення будь-яких дій, згідно Реєстру речових прав на нерухоме майно належить третій особі, яка є громадянином іншої держави.

Також, не прийнято судом до уваги й наявність у Голосіївському суді м. Києва інших аналогічних цивільних справ про стягнення боргу з відповідачів, зокрема: № 752/26229/17 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення боргу та № 752/9173/18 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу.

Посилаючись на те, що позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору, однак, відповідачі ухиляються від виконання зобов'язань та уникають будь-якого вирішення спору тривалий час, про що наявні відповідні докази у матеріалах справи, просить апеляційну скаргу задовольнити.

Колегія суддів, вислухавши представника ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову спрямоване насамперед проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони на вчинення будь-яких дій щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 та корпоративних прав ТОВ Інвестиційна група Пасифік ленд , районний суд виходив з підстав її необґрунтованості.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими.

Відповідно до пункту 4 Постанови від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно інформації, яка міститься у Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 24 квітня 2018 року, трикімнатна квартира АДРЕСА_1 передана в іпотеку АКБ Базис в особі Київської філії АКБ Базис на підставі іпотечного договору від 04 лютого 2008року.

Отже, квартира має статус іпотечного майна й передана кредитору на забезпечення виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про господарські товариства господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про господарські товариства товариство є власником, у тому числі майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Отже, власником майна в товаристві з обмеженою відповідальністю є саме товариство, а не його учасники й накладення арешту на корпоративні права боржників у ТОВ Інвестиційна група Пасифік ленд фактично буде втручанням в господарську діяльність юридичної особи.

Твердження апеляційної скарги про неврахування судом відчуження відповідачами спільного автомобіля і фактичне розпорядження приватним будинком, в якому прописані відповідачі, третьою особою, колегія суддів визнає такими, що не обґрунтовують наявність підстав до забезпечення позову саме у спосіб, заявлений у справі.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності у Голосіївському суді м. Києва інших аналогічних цивільних справ про стягнення боргу з відповідачів, зокрема: №752/26229/17 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення боргу та № 752/9173/18 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу, колегія суддів оцінює критично, остільки зазначене не вказує, що квартира АДРЕСА_1, яка перебуває в іпотеці банку може бути реалізована відповідачами з метою ускладнення виконання можливого рішення у даній справі, а внесений у товариство статутний капітал - є власністю даного товариства.

Зазначені обставини свідчать про те, що під час постановлення оскаржуваної ухвали суд діяв у межах процесуального закону, а тому посилання представника скаржника на порушення норм процесуального права при розгляді заяви не знайшли свого підтвердження.

Ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав до її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Вітер В'ячеслава Миколайовича в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 03 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 13 листопада 2018 року.

Суддя-доповідач:

Судді: