Рішення

від 06.11.2018 по справі 915/771/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року Справа № 915/771/18

м. Миколаїв

За позовом: Закритого акціонерного товариства "Аероплан"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Рудики Ганни Василівни

про: захист авторських прав шляхом стягнення компенсації в розмірі 64000,00 грн.

Суддя: Смородінова О.Г.

Секретар судового засідання: Ржепецька К.М.

Представники сторін: не з'явилися.

Суть спору:

23 липня 2018 року Закрите акціонерне товариство "Аероплан" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 20.07.2018 (вх. № 9018/18) про стягнення з Фізичної особи-підприємця Рудики Ганни Василівни суми компенсації в розмірі 64000,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: авторського договору № А0906 від 01.09.2009, акту приймання-передачі результатів робіт від 25.11.2009 та додатку № 1 до нього, додаткової угоди від 25.01.2015 до авторського договору; судової практики; копії чеку NБМ-0002391 від 20.07.2017; фото придбаного товару конструктор "ІНФОРМАЦІЯ_1"; диску для лазерних систем зчитування з відеофіксацією від 20.07.2017; листа-претензії б/н від 03.08.2017, листа-відповіді б/н від 11.08.2017 та звернення б/н від 29.09.2017 щодо досудового врегулювання спору; норм статей 1, 3, 7, 8, 9, 11, 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", статей 435, 418, 426, 433, 441 Цивільного кодексу України, статті 75 Господарського процесуального кодексу України, та мотивовані порушенням відповідачем виключних авторських прав ЗАТ "Аероплан" шляхом продажу контрафактного товару, на якому відтворені персонажі аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Відповідач у відзиві б/н від 21.09.2018 (вх. №12172/18 від 24.09.2018) на позов заперечує та вважає, що позивачу слід відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на невизначеність самостійності персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_4" та "ІНФОРМАЦІЯ_5".

У відповіді на відзив б/н від 02.10.2018 (вх. № 12961/18 від 05.10.2018) позивач, зокрема, надав пояснення та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень стосовно факту належності авторських прав ЗАТ "Аероплан" на аудіовізуальний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" та його складові частини - персонажі "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_5".

Клопотанням б/н від 11.10.2018 (вх. 13286/18 від 11.10.2018) позивач та клопотанням б/н від 06.11.2018 (вх. 14392/18 від 06.11.2018) відповідач просили суд розглянути дану справу без участі їх представників та підтримали кожен свої вимоги та заперечення.

06.11.2018 за наслідками розгляду справи суд на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін у підготовчому провадженні, суд

В С Т А Н О В И В:

01 вересня 2009 року між Закритим акціонерним товариством "Аероплан" (замовник) та ОСОБА_2 (виконавець) було укладено авторський договір № А0906, предметом якого є виконання робіт по розробці персонажів для аудіовізуального твору - анімаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_1" ("ІНФОРМАЦІЯ_1" - мовою оригіналу (рос.)).

Згідно з п. 1.1 вказаного договору, фільм - це анімаційний серіал з робочою назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1", а також рекламні та інформаційні аудіовізуальні твори, створені на підставі вищезазначеного анімаційного телесеріалу, їх частини та елементи.

Відповідно до п. 2.1 авторського договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи з розробки образів персонажів фільму, створенню ескізів та фонів для фільму та передати результати робіт замовнику по акту приймання-передачі. Одночасно з передачею результатів робіт виконавець зобов'язується передати замовнику виключні права на них, в тому числі для створення фільму.

Пунктом 2.2 авторського договору сторони встановили, що строк передачі виключних прав складає весь строк дії авторського права, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі результатів робіт.

Відповідно до п. 4.1 авторського договору датою фактичного виконання робіт вважається дата підписання замовником акту приймання-передачі результатів робіт (ескізів та фонів до фільму) та виключного права на них.

Пунктом 6.1 авторського договору сторони узгодили, що винагородою, належною виконавцю за цим договором, являється оплата за створення результатів робіт (ескізів та фонів до фільму) та оплата прав на результати робіт та прав на фільм, обумовлених у п. п. 1.2 та 3.2.5 договору, що передаються замовнику.

Винагорода виконавця складає 10000 руб. (п. 6.2 авторського договору).

Згідно п. 8.10 авторського договору в редакції додаткової угоди від 21.01.2015, сторони згодні та визнають, що передачею результатів робіт по цьому договору шляхом підписання, передбаченого п. 2.2 договору акту прийому-передачі результатів робіт, виконавець здійснює відчуження прав на користь замовника.

25.11.2009 за актом приймання-передачі результатів робіт, підписаного обома сторонами, виконавець за авторським договором № А0906 від 01.09.2009 передав, а замовник прийняв результати робіт та вихідні матеріали, що вбачається з додатка № 1 до акту приймання-передачі результатів робіт.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача про стягнення з відповідача суми компенсації внаслідок порушення останнім авторських прав позивача.

Підставою - авторський договір № А0906 від 01.09.2009, акт приймання-передачі результатів робіт від 25.11.2009 та додаток № 1 до нього, додаткова угода від 25.01.2015 до авторського договору; судова практика; копія чеку NБМ-0002391 від 20.07.2017; фото придбаного товару конструктор "ІНФОРМАЦІЯ_1"; диск для лазерних систем зчитування з відеофіксацією від 20.07.2017; лист-претензія б/н від 03.08.2017, лист-відповідь б/н від 11.08.2017 та звернення б/н від 29.09.2017 щодо досудового врегулювання спору; застосування норм статей 1, 3, 7, 8, 9, 11, 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", статей 435, 418, 426, 433, 441 Цивільного кодексу України, статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов наступних висновків:

Статтею 435 Цивільного кодексу України встановлено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про авторське право і суміжні права , автор фізична, яка своєю творчою працею створила твір.

Приписами ст. 7 вказаного Закону, суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Згідно зі статтею 15 Закону України Про авторське право і суміжні права до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору, а також виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів; здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер.

За приписами частини першої статті 31 Закону України Про авторське право і суміжні права автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України Про авторське право і суміжні права , аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Стаття 8 Закону України Про авторське право і суміжні права , встановлює, що об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, в тому числі аудіовізуальні твори.

За змістом ст. 9 вказаного Закону частина твору, яка може використовуватись самостійно, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону.

Оскільки персонажі аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_1" "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_5", "ІНФОРМАЦІЯ_6" та "ІНФОРМАЦІЯ_7" є частинами вказаного аудіовізуального твору та можуть використовуватися самостійно, останні розглядаються судом як твір.

Отже, судом встановлено, що у позивача наявні виключні майнові авторські права на аудіовізуальний твір мультиплікаційний серіал "ІНФОРМАЦІЯ_1", зокрема на його складові частини - вищевказані персонажі, а отже і наявність права захищати свої права, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до положення пункту 2 частини першої статті 1 Закону України Про міжнародне приватне право іноземним елементом є ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце за території іноземної держави.

Статтею 4 Закону України Про міжнародне приватне право передбачено, що право, яке підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно із колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Згідно з положеннями статті 37 Закону України Про міжнародне приватне право до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав.

Відповідно до статті 1 Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів 1971 року країни, до яких застосовується Конвенція, утворюють Союз для охорони прав авторів на їх літературні та художні твори. Україна є учасницею Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів 1971 року з 25 жовтня 1995 року, а Російська Федерація є учасницею цієї ж Конвенції з 13 березня 1995 року.

Стаття 5 вказаної Конвенції встановлює, що відносно творів, з яких авторам надається охорона на підставі цієї Конвенції, автори користуються в країнах Союзу, крім країни походження твору, правами, які надаються нині або будуть надані в подальшому відповідними законами цих країн своїм громадянам, а також правами, особливо наданими цією Конвенцією, користування цими правами і здійснення їх не пов'язані з виконанням будь-яких формальностей; отже користування і здійснення не залежать від існування охорони в країні походження твору. Отже, крім установлених цією Конвенцією положень, обсяг охорони, рівно як і засоби захисту, забезпечують автору охорону його прав, регулюються виключно законодавством країни, в якій виникає потреба в ній.

Таким чином, вищезазначене дає позивачу право вимагати захисту порушених прав інтелектуальної власності у порядку, передбаченому законодавством України, застосовуючи норми матеріального і процесуального права України.

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача визначеної позивачем суми компенсації за порушення авторського права.

Згідно умов авторського договору та наявних у справі доказів, позивачу належать виключні майнові авторські права на аудіовізуальний твір мультиплікаційний серіал "ІНФОРМАЦІЯ_1" та на його складові частини, в тому числі і на зображення образів персонажів твору - анімаційного телесеріалу "ІНФОРМАЦІЯ_1", а отже, і наявність права захищати свої права, у тому числі шляхом звернення до суду із позовом про стягнення компенсації за їх порушення.

Звертаючись до суду із позовом про стягнення зазначеної компенсації позивач послався на те, що ним зафіксовано три випадки порушення авторського права та продажу контрафактного товару в магазині Бембі , що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 34, а саме: конструктор Фи , на якому відтворено персонажі з аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_1" ("ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_4" та "ІНФОРМАЦІЯ_5") у кількості три одиниці (а. с. 146-148).

Позивач вказує, що представником ЗАТ Аероплан було придбано контрафактний товар, про що свідчать товарний чек № БМ-0002391 від 20.07.2017 та банківський чек № 378 від 20.07.2017 (а. с. 53).

Окрім вищевказаних чеків, факт порушення підтверджується відповідною відеофіксацією від 20.07.2017, що була здійснена в магазині Бембі , який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 34 (а. с. 58).

Судом в процесі розгляду даної справи встановлено, що в магазині Бембі за адресою: м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 34, свою підприємницьку діяльність здійснює Рудика Ганна Василівна.

03.08.2017 ЗАТ Аерополан було направлено відповідачу лист щодо припинення порушення авторського права та мирового врегулювання спору, з вимогою зняти з продажу товар, який містить об'єкти інтелектуальної власності належні позивачу, надати письмове пояснення щодо факту реалізації товару, а також інформацію та наявні документи (накладні, договори, акти приймання-передачі) відносно постачальників придбаного контрафактного товару та виплатити компенсацію в розмірі 32000,00 грн.

На вказаний лист ФОП Рудика Г.В. 11.08.2017 надала відповідь, якою просила надіслати відеофіксацію для проведення службового розслідування, а також пропозицію щодо укладення договору про використання авторських та суміжних прав ЗАТ Аерополан .

Листом від 08.09.2017 позивач надіслав відповідачу диск для лазерних систем зчитування з відеофіксацією від 20.07.2017, яка була зроблена в магазині Бембі , що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 34, а також документи на підтвердження того, що ЗАТ Аерополан є власником виключних майнових прав на твір мультиплікаційний серіал "ІНФОРМАЦІЯ_1" та на образи його персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_5", "ІНФОРМАЦІЯ_6" та "ІНФОРМАЦІЯ_7".

На даний лист позивача 29.09.2017 ФОП Рудика Г.В. надала відповідь, у якій повідомила про результати проведеного службового розслідування та просила узгодити суму компенсації за порушене авторське право у розмірі 10000,00 грн.

Таким чином, у матеріалах справи містяться докази порушення відповідачем шляхом продажу в магазині Бембі , що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 34, належних позивачу авторських прав.

Відповідно до статті 1 Закону України Про авторське право і суміжні права виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.

Згідно зі статтею 426 Цивільного кодексу України, способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом. Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до статті 440 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно зі статтею 441 Цивільного кодексу України, використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом (стаття 443 Цивільного кодексу України).

Статтею 15 Закону України Про авторське право і суміжні права визначено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) зокрема належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В процесі розгляду даної справи судом здійснено дослідження наданих письмових та речових доказів, досліджені як аудіовізуальний твір (1-ша серію мультиплікаційного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1"), так і відеофіксація порушення авторського права від 20.07.2017, яка була здійснена в магазині Бембі , що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 34, що підтверджується протоколом судового засідання від 11.10.2018 та відображено в ухвалі Господарського суду Миколаївської області від 11.10.2018 у даній справі.

Таким чином, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено наявність порушеного авторських прав позивача відповідачем, оскільки підтверджується зібраними по справі доказами.

Факт продажу контрафактного товару, на якому відтворено персонажі з аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_1", саме відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи вищезазначеними доказами.

Вказаним у повній мірі підтверджується, що відповідачем фактично здійснювалось розповсюдження товару із використанням самостійних частин образів персонажів аудіовізуального твору анімаційного телесеріалу "ІНФОРМАЦІЯ_1", які отримують правову охорону нарівні з твором.

Факт відсутності у відповідача правової підстави на використання твору та його окремих частин, зокрема образів персонажів, останнім не спростовано.

Підпунктом а частини першої статті 50 Закону України Про авторське право та суміжні права визначено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, в тому числі судового, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до пункту г частини першої статті 52 Закону України Про авторське право і суміжні права при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом г частини другої статті 52 Закону України Про авторське право і суміжні права передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом г частини другої статті 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог в залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

У визначенні суми компенсації, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення виключних майнових авторських прав позивача на самостійні частини твору, суд виходить з наступного.

Згідно пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

Виплата компенсації за порушення майнових авторських прав підпадає під ознаки інших виплат , про які йдеться у Законі України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України , тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений Законом України Про авторське право і суміжні права на час прийняття рішення у справі, не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначенні компенсації.

Отже, мінімальна заробітна плата, яка на момент прийняття судом рішення місцевим у розмірі 3723,00 грн. не може бути застосована, як розрахункова величина для визначення розміру компенсації за порушення авторських прав, у визначенні відповідної компенсації необхідно виходити з приписів пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1600 грн.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного суду від 13.02.2018 у справі № 921/113/17-г/17.

Відповідно до приписів Закону України Про авторське право і суміжні права (зокрема, його статті 1) твір образотворчого мистецтва - це самостійний об'єкт авторського права, а твором образотворчого мистецтва, у тому числі, є малюнок. До того ж частина твору, яка може використовуватись самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону.

Оскільки позивачем було зафіксовано факт порушення відповідачем виключних майнових авторських прав на чотири окремі твори образотворчого мистецтва, то захисту підлягають права на чотири п'ять творів, тому є правомірним застосування до відповідача стягнення компенсації за кожен відтворений малюнок.

З огляду на викладене, сума компенсації, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 64000,00 грн. (= 4 х 10 х 1600,00 грн.).

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ЗАТ Аероплан є повністю доведеними та обґрунтованими, а тому з ФОП Рудикик Г.В. на користь ЗАТ Аероплан підлягає стягнення компенсації за порушення майнового авторського права у розмірі 64000,00 грн.

Враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 11, 73, 74, 86, 129, 201, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Рудики Ганни Василівни на користь Закритого акціонерного товариства "Аероплан" 64000,00 грн. компенсації за порушення авторських прав та 1762,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи :

позивач: Закрите акціонерне товариство "Аероплан" (109147, Російська Федерація, м. Москва, вул. Марксистська, 20, к. 5; ІПН 7709602495; КПП 77090100; ОДРН 1057746600559; отримувач присуджених коштів згідно довіреності - Товариство з обмеженою відповідальністю Право на захист , 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 12, ідентифікаційний код 36515644, р/р 26006179524 в ПАТ Райффайзен Банк Аваль , МФО 380805; адреса для листування: 65058, м. Одеса, пров. Шампанський, 9, оф. 24);

відповідач: Фізична особа-підприємець Рудика Ганна Василівна (54006, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_8).

Повне рішення складено 15 листопада 2018 року.

Суддя О.Г. Смородінова