Рішення

від 07.11.2018 по справі 924/866/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" листопада 2018 р. Справа № 924/866/18

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Українська страхова група» , м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Веснянка» , м. Хмельницький

про стягнення 73758,18 грн. страхового відшкодування

Представники сторін:

позивач: не викликався

відповідач: ОСОБА_1 - за довіреністю № 137 від 03.10.2018р.

Рішення приймається 07.11.2018р., оскільки в судовому засіданні 02.11.2018р. оголошувалася перерва.

У судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

18.09.2018р. до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Українська страхова група» , м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Веснянка» , м. Хмельницький про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 73758,18 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2018р. зазначена позовна заява передана для розгляду судді Танасюк О.Є.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.09.2018р. відкрито провадження у справі №924/866/18, постановлено дану справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.10.2018р. задоволено клопотання ТОВ „Веснянка» про витребування доказів. Витребувано матеріали кримінального провадження, внесені у Єдиний реєстр досудових розслідування №12017210140000124 від 09.08.2017р. у слідчого відділу Монастирського відділення поліції Теребовлянського відділу поліції головного управління поліції у Тернопільській області (48300, Тернопільська область, м. Монастирська, вул. Сагайдачного, 2) та матеріали справи про розгляд адміністративного правопорушення №686/9923/18 від 10.05.2018р. у Хмельницького міськрайонного суду (суддя Піндрак О.О.), 29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54).

На виконання вимог ухвали суду від 16.10.2018р. Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області надано матеріали адміністративної справи №686/9923/18, в яких містяться копії матеріалів кримінального провадження№12017210140000124 від 09.08.2017р.

Листом від 01.11.2018р. №4200/111-2018 Монастирське відділення поліції Теребовлянського відділу поліції Головного управління національної поліції у Тернопільській області повідомило, що оригінали матеріалів кримінального провадження №12017210140000124 від 09.08.2017р. згідно чинного законодавства надати не можливо. Вказані матеріали кримінального провадження знаходяться в архіві СВ Монастирського ВП ТВП ГУНП в Тернопільській області.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить відшкодувати з відповідача шкоду в розмірі 73758,18 грн. , завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 09.08.2017р. о 11:15 год. в м. Монастирська по вул. Шевченка відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Skoda Superb Ambition", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, власник - ТОВ "ОСОБА_3 Україна", та транспортного засобу "ТАТА LРТ 613", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, власник - ТОВ "Веснянка". Внаслідок вищезгаданого ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Зазначає, що факт скоєння ДТП підтверджується постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі №686/9923/18 від 10.05.2018р.

Повідомляє, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "ТАТА LРТ 613", реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована у Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Українська страхова група» відповідно до полісу обов'язкового страхування_цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортний засобів (поліс АК/5146937 від 22.11.2016р.), який на момент ДТП був діючим.

Вказує, що позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування потерпілому в ДТП (ТОВ "ОСОБА_3 Україна") в розмірі 73758,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11035 від 30.05.2018р.

Зазначає, що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області №686/9923/18 від 10.05.2018р. ОСОБА_4 - водія транспортного засобу "ТАТА LРТ 613", реєстраційний номер НОМЕР_2, визнано винним у порушенні правил дорожнього руху, що призвело до ДТП, а провадження в адміністративній справі закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Також вказує, що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі №686/99 від 10.05.2018р. та постановою Монастирського відділення поліції Теребовлянського відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про закриття кримінального провадження від 29.08.2017р. було встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок технічної несправності транспортного засобу, а саме несправність гальмівної системи.

При цьому повідомляє, що на момент скоєння ДТП транспортний засіб "ТАТА LРТ 613", знаходився у власності ТОВ "Веснянка", а винний у ДТП ОСОБА_4 - у трудових відносинах з власником транспортного засобу.

Відповідач у відзиві від 08.10.2018р. проти позову заперечує. Вважає, що посилання на „несправності» у постанові про закриття кримінального провадження від 29.08.2017р. не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони були здійснені на підставі показів водія, який намагався на той час уникнути кримінальної відповідальності. Наголошує, що відповідно до вимог ст. ст. 84, 92, 101 КПК України установлений порядок здобуття певних доказів та підтвердження фактів шляхом призначення експертизи.

Звертає увагу, що посилання позивача у позові на те, що відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення №686/9923/18 водія було визнано винним у порушенні правил дорожнього руху, не відповідає дійсності.

Також вказує, що посилання в описовій частині постанови про „несправність гальмівної системи» окрім показів самого водія не підтверджена матеріалами справи. При цьому, водій ТОВ „Веснянка» ОСОБА_4 не притягувався до відповідальності за ч. 1 ст. 121 УКпАП, яка встановлює відповідальність водіїв за керування транспортним засобом із несправностями системи гальмового керування.

Відповідач наголошує, що 07.08.2017р. був виданий подорожній лист №1571, в якому зазначено про прийняття водієм автомобіля в справному технічному стані. 05.09.2017р. виданий подорожній лист №1845, в якому зазначено про прийняття водієм автомобіля після ДТП та транспортування його власним ходом із штрафного майданчику у с. Гвардійське до м. Хмельницького в справному технічному стані.

З огляду на зазначене, на думку відповідача, підстав для застосування регресного відшкодування відповідно до вимог п. г п.п. 38.1.1. ст. 38.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» немає.

Крім того, відповідач посилається на постанову ОСОБА_5 Верховного Суду від 04.07.2018р. по справі №755/18006/15-ц, в якій зазначено, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ).

При цьому, відповідач зазначає, що визнає наступні обставини: факт скоєння ДТП водієм, який перебував у трудових відносинах з відповідачем на автомобілі, що належить відповідачу; факт наявності чинного на момент ДТП полісу обов'язкового страхування автомобіля страхувальника-відповідача у страховика-позивача; факт виплати страхового відшкодування в розмірі 73758,00 грн.

Позивач у відповіді на відзив від 16.10.2018р. вих. №ЦВ-5014 наголошує, що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі №686/99 від 10.05.2018р. та постановою Монастирського відділення поліції Теребовлянського відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про закриття кримінального провадження від 29.08.2017р. було встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок технічної несправності транспортного засобу, а саме несправність гальмівної системи. При цьому постанова суду ніким не оскаржувалася та набрала законної сили.

Зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.09.2018р. №910/20622/17 саме юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, заподіяну її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Також вважає безпідставним посилання відповідача на те, що під час встановлення обставин ДТП не було проведено автотехнічної експертизи, оскільки жодним нормативно-правовим актом, зокрема, Порядком проведення експертиз не визначено в обов'язковому порядку проводити такі експертизи після настання ДТП.

Дослідивши фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, надані по справі докази та пояснення, судом встановлено та приймається до уваги таке.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 20.11.2012р. ТО „Веснянка» є власником автомобіля НОМЕР_3.

В протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу №00426-03716-15 від 09.10.2015р. зафіксовано, що автомобіль НОМЕР_3 після технічного контролю визнано технічно справним. Дату чергового проходження обов'язкового технічного контролю визначено не пізніше 09.10.2017р.

Відповідно до поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5146937 від 10.11.2016р. товариством з обмеженою відповідальністю „Веснянка» в ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група» було застраховано цивільно-правову відповідальність товариства, як власника транспортного засобу "ТАТА LРТ 613", реєстраційний номер НОМЕР_2, 2012 року випуску. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю визначена в сумі 200000,00 грн., за шкоду, заподіяну майну - 100000,00 грн., розмір франшизи - 1000,00 грн.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №056835 від 20.04.2015р. гр. ОСОБА_4 (водій ТОВ „Веснянка» ) 09.08.2017р. о 11:00 год. керуючи автомобілем НОМЕР_3 по автодорозі Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль М-18, м. Монастирська, не стежив за технічним станом транспортного засобу, допустив несправність гальмівної системи, при цьому, автомобіль змінив напрямок руху вліво, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем "Skoda Superb", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. В протоколі встановлено порушення вимог п. 31.1., 11.3., 2.3.б Правил дорожнього руху, защо передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Водій ОСОБА_4 вказав, що із протоколом згідний.

Даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210140000124 від 09.08.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

У протоколі допиту свідка від 20.08.2017р. в межах кримінального провадження - ОСОБА_4 пояснив, що під час руху по автодорозі Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль навпроти заправки „АВІАС» відчув як автомобіль НОМЕР_3 почало нести на зустрічну ліву сторону. ОСОБА_4 одразу повернув рульове кермо в право. Однак це не дало жодних результатів, після чого почав різко гальмувати. Пояснює, що в цей час він побачив, як на зустріч рухається автомобіль НОМЕР_4, в результаті чого відбулося зіткнення. На думку ОСОБА_4 причиною ДТП стало те, що в автомобілі "ТАТА LРТ 613" заклинило переднє ліве колесо.

У протоколах допиту свідків від 09.08.2017р. в межах кримінального провадження - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, зазначені особи вказали, що під час руху автомобіль "ТАТА" почало нести в ліву сторону на зустрічну смугу руху, де він зіткнувся з автомобілем "Skoda Superb".

Постановою Монастирського відділення поліції Теребовлянського відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області від 29.08.2017р. було встановлено, що в ході досудового розслідування встановлено, що 09.08.2017р. близько 11.00год. ОСОБА_4 Анатолієвич ІНФОРМАЦІЯ_1 житель ІНФОРМАЦІЯ_2 рухаючись в напрямку м. Тернопіль з м. Івано-Франківськ керуючи автомобілем НОМЕР_3 через несправності допустив виїзд на зустрічну смугу руху внаслідок чого зіткнувся із автомобілем НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2, який рухався в зустрічному напрямку. Водій ОСОБА_2 та пасажир автомобіля НОМЕР_4 отримали тілесні ушкодження, та були доставлені в Монастирське РТМО. У зв'язку з тим, що внаслідок даного ДТП водій та пасажир т/з марки "Skoda Superb", д.н.з. НОМЕР_1, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_6 отримали легкі тілесні ушкодження, тому дане кримінальне правопорушення виключає об'єктивну сторону кримінального правопорушення передбаченого ст.286 КК України, тому кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення закрито. Постановлено притягнути ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.05.2018р. по справі №686/9923/18 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП було закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Судом було встановлено, що ОСОБА_4, працюючий водієм ТОВ „Веснянка» , 09.08.2017р. об 11:00 год. керуючи автомобілем НОМЕР_3 по вул. Тернопільській, 48 в м. Монастирське Тернопільської області (автодорога Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль), на порушення п. 2.3 „б» , 11.3., 31.1. Правил дорожнього руху, не стежив за технічним станом транспортного засобу, допустив несправність гальмівної системи, внаслідок чого автомобіль змінив напрямок руху ліворуч та виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем "Skoda", державний номерний знак НОМЕР_1, який під керуванням ОСОБА_2 рухався в зустрічному напрямку. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Під час розгляду вказаної адміністративної справи суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні порушення Правил дорожнього руху (п. п. 2.3. „б» , 11.3., 31.1.), що призвело до ДТП, підтверджується його поясненнями, а також поясненнями ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_2, даними протоколу огляду місця ДТП, в якому зафіксована дорожня обстановка, місце розташування транспортних засобів після зіткнення та їх механічні пошкодження, даними протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про закриття кримінального провадження від 29.08.2017р. за вказаним фактом.

У заяві свідка від 06.10.2018р. ОСОБА_8, який працює механіком ТОВ „Веснянка» повідомив, що оформлення перевірок транспорту перед виїздом в рейс та інструктажів водіїв відбувається письмово із видачею подорожніх листів та записами у журналі. Зазначає, що відповідно до подорожнього листа №1571 від 07.08.2017р. автомобіль НОМЕР_5 випущений в рейс та прийнятий водієм в технічно справному стані. Вказує, що після повідомлення про можливість забрати автомобіль з штрафного майданчика, представник ТОВ „Веснянка» разом із водієм ТОВ „Веснянка» 05.09.2017р. транспортував на підприємство. Відповідно до подорожнього листа №1845 від 05.09.2017р., після ДТП автомобіль проїхав відстань більш, ніж 100 км. При цьому гальмівна система була справна, оскільки автомобіль зміг здійснити таку довгу поїздку.

В матеріалах справи наявні подорожні листи від 07.08.2017р. №1571 та від 05.09.2017р. №1845 автомобіля НОМЕР_3, виписані ТОВ „Веснянка» на водія ОСОБА_4

10.08.2017р. ТОВ "ОСОБА_3 Україна", як третя особа та власник автомобіля НОМЕР_4, звернулося до ПАТ "СК "Українська страхова група" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від третьої особи..

Згідно звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту КТЗ SKODA SUPERB II (ЗТ) AMBITION, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок пошкодження транспортного засобу в ДТП №647/У/2017 від 31.10.2017р., вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного транспортного засобу становить 74758,18 грн.

У заяві від 11.12.2017р. ТОВ "ОСОБА_3 Україна" повідомило ПАТ "СК "Українська страхова група" реквізити, на які просило перерахувати суму страхового відшкодування внаслідок страхового випадку за участю автомобіля "ТАТА LРТ 613", реєстраційний номер НОМЕР_2, який застрахований у ПАТ "СК "Українська страхова група".

17.05.2018р. ПАТ "СК "Українська страхова група" затверджено страховий акт №ЦВ-5014, в якому визначено, що страхове відшкодування внаслідок ДТП, в результаті якої було заподіяно шкоду ТОВ "ОСОБА_3 Україна", підлягає останньому в розмірі 73758,18 грн.

30.05.2018р. ПАТ "СК "Українська страхова група" було перераховано ТОВ "ОСОБА_3 Україна" 73758,18 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №11035 від 30.05.2018р.

Позивач посилаючись на те, що після виплати страхового відшкодування третій особі, він набув права зворотної вимоги (регресу) в розмірі виплаченого відшкодування до винної особи - ТОВ „Веснянка» , водій якого через несправності автомобіля НОМЕР_3 допустив виїзд на зустрічну смугу руху внаслідок чого зіткнувся з автомобілем НОМЕР_4.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Пунктами 3, 4 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, для стягнення шкоди необхідною умовою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та шкоди, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Як слідує з матеріалів справи, 09.08.2017р. об 11:00 год. гр. ОСОБА_4 (водій ТОВ „Веснянка» ), рухаючись в напрямку м. Тернопіль з м. Івано-Франківськ, керуючи автомобілем НОМЕР_3 через несправності допустив виїзд на зустрічну смугу руху внаслідок чого зіткнувся з автомобілем НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2, який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Факт скоєння ДТП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №056835 від 20.04.2015р., постановою Монастирського відділення поліції Теребовлянського відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про закриття кримінального провадження від 29.08.2017р., постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.05.2018р. по справі №686/9923/18р.

Так, постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.05.2018р. по справі №686/9923/18 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні порушення Правил дорожнього руху (п. п. 2.3. „б» , 11.3., 31.1.), що призвело до ДТП. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП було закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Як вбачається із відзиву відповідача, ТОВ „Веснянка» визнає факт скоєння ДТП водієм, який перебував у трудових відносинах з відповідачем на автомобілі, що належить відповідачу. Однак заперечує те, що автомобіль НОМЕР_3 на момент скоєння ДТП був у технічно несправному стані, оскільки даний факт не доведено в установленому порядку. Вважає, що несправність транспортного засобу може бути підтверджена висновком автотехнічної експертизи.

Судом враховується, що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.05.2018р. по справі №686/9923/18 та постановою Монастирського відділення поліції Теребовлянського відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області від 29.08.2017р. було встановлено, що ДТП сталася внаслідок технічної несправності автомобіля НОМЕР_3, а саме несправності гальмівної системи.

Тому твердження відповідача про те, що технічна несправність автомобіля не доведена у встановленому порядку спростовується доказами, наявними в матеріалах справи.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому , п.6. даної статті встановлює, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи, що вина водія ТОВ „Веселка» , а також несправності транспортного засобу, який належить відповідачу, встановлені в постанові про закриття кримінального провадження та постанові у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили , зазначені обставини не доказуються при розгляді даної справи.

З приводу посилання відповідача на те, що під час встановлення обставин ДТП не було проведено автотехнічної експертизи, то суд зазначає, що чинним законодавством, зокрема Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998р №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012р. № 1950/5) не передбачено в обов'язковому порядку проводити таку експертизу після настання дорожньо-транспортної пригоди.

Також необґрунтованим є твердження відповідача про те, що висновок про несправності автомобіля НОМЕР_3 у постанові про закриття кримінального провадження від 29.08.2017р. був здійснений на підставі показів водія, який намагався уникнути кримінальної відповідальності, оскільки в матеріалах кримінального провадження окрім протоколу допиту ОСОБА_4, були наявні: протокол огляду місця події від 09.08.2017р., протоколи допиту свідків від 09.08.2017р. ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00425-03716-15 від 09.10.2015р., подорожній лист №1571 вантажного автомобіля від 07.08.2017р.

Відповідачем до матеріалів справи надано заяву свідка ОСОБА_8 (механіка ТОВ „Веснянка» ), в якій повідомлено, що відповідно до подорожнього листа №1571 від 07.08.2017р. автомобіль НОМЕР_5 випущений в рейс та прийнятий водієм в технічно справному стані.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Ч. 1 ст. 88 ГПК України передбачено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка, яка згідно з ч. 2 цієї ж статті ГПК повинна містити ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Заява свідка ОСОБА_8 приймається судом в якості доказу, однак враховується, що механік ТОВ „Веснянка» не був присутній на місці події саме під час скоєння ДТП, а за кермом автомобіля НОМЕР_3 перебував ОСОБА_4, тому не може свідчити або спростовувати події, які відбулися за його відсутності.

Натомість із сукупності усіх наявних у справі належних та допустимих доказів, підтверджується факт несправності транспортного засобу, власником якого є відповідач, що стало наслідком ДТП.

За загальними правилом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.п.).

Покласти відповідальність на особу, яка заподіяла шкоду внаслідок користування джерелом підвищеної небезпеки підприємства, з яким перебувала у трудових відносинах на підставі трудового договору (договору підряду), можливо лише в тому разі, якщо буде доведено, що ця особа заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя та четверта статті 1187 Цивільного кодексу України).

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.09.2018р. по справі №910/20622/17.

Судом враховується, що на момент вчинення ДТП, ОСОБА_4 працював водієм ТОВ „Веснянка» , що підтверджується постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.05.2018р. по справі №686/9923/18 та не заперечується відповідачем

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем та виконував трудові обов'язки, тому саме відповідач повинен відшкодувати шкоду, завдану його працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "ТАТА LРТ 613", д.н.з. НОМЕР_2 - ТОВ „Веснянка» була застрахована в ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група» відповідно до поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5146937 від 10.11.2016р.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Ст. 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту КТЗ SKODA SUPERB II (ЗТ) AMBITION, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок пошкодження транспортного засобу в ДТП №647/У/2017 від 31.10.2017р., вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного транспортного засобу становить 74758,18 грн.

ПАТ "СК "Українська страхова група" відповідно до умов поліса №АК/5146937 від 10.11.2016р., на підставі звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту №647/У/2017 від 31.10.2017р., страхового акту №ЦВ-5014 від 17.05.2018р. було виплачено ТОВ "ОСОБА_3 Україна" (потерпілому в ДТП) 73758,18 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №11035 від 30.05.2018р.

Позивач обґрунтовуючи правові підстави позову про стягнення з відповідача розміру виплаченого страхового відшкодування посилається, зокрема, на ст. 1191, 1172 ЦК України та п.п. г п. 38.1.1. ст. 38 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Положеннями п.п. г п. 38.1.1. ст. 38 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Згідно правового висновку ОСОБА_5 Верховного Суду, викладеного в п. 69 постанови від 04.07.2018р. №755/18006/15-ц у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Враховуючи, що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.05.2018р. по справі №686/9923/18 встановлено, що ДТП сталася внаслідок технічної несправності автомобіля НОМЕР_3, а саме несправності гальмівної системи, що призвело до порушення водієм ТОВ „Веселка» Правил дорожнього руху, позивач правомірно після виплати страхового відшкодування третій особі, звернувся з регресним позовом до відповідача, працівником якого завдано шкоду в результаті ДТП.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).

Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як слідує із вищевикладеного, позивачем доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення в діях водія відповідача: протиправна поведінка - порушення Правил дорожнього руху внаслідок несправності транспортного засобу, що призвело до ДТП, розмір збитків, який підтверджений звітом про оцінку вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою і збитками - внаслідок ДТП, яка сталася з вини водія відповідача автомобіль НОМЕР_4 зазнав механічних пошкоджень, вина відповідача (водія). Яка підтверджена постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 73758,18 грн. страхового відшкодування є обґрунтованими, підтверджені доказами наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 76-79, 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Українська страхова група» , м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Веснянка» , м. Хмельницький про стягнення 73758,18 грн. страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Веснянка» (29000, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 55, код ЄДРПОУ 14153463) на користь приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 73758,18 грн. страхового відшкодування, 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 15.11.2018р.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32-А);

3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Шевченка, б. 55)

Рекомендованим з повідомленням