Рішення

від 05.11.2018 по справі 0540/5974/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2018 р. Справа№0540/5974/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Повного товариства ОСОБА_1 і компанія (84200, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, 6)

до Головного управління Держпраці у Донецькій області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф'єва, 82)

про визнання неправомірною та скасування постанови від 25 червня 2018 року № ДЦ381/1207/АВ/П/МП-ФС

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - директор

від відповідача: ОСОБА_3 - за дов.

ВСТАНОВИВ:

Повне товариство ОСОБА_1 і компанія звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу від 25 червня 2018 року № ДЦ381/1207/АВ/П/МП-ФС.

Ухвалою суду від 3 серпня 2018 року було прийнято до провадження позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі № 0540/5974/18-а та призначено підготовче засідання на 28 серпня 2018 року. Ухвалою від 28 серпня 2018 року суд здійснив відкладення підготовчого засідання в адміністративній справі № 0540/5974/18-а призначив підготовче засідання на 12 вересня 2018 року. Ухвалою від 12 вересня 2018 року суд повернув клопотання позивача про відкладення судового засідання без розгляду, здійснив відкладення підготовчого засідання в адміністративній справі, призначив підготовче засідання на 27 вересня 2018 року. Ухвалою від 27 вересня 2018 року суд продовжив строк підготовчого провадження та призначив підготовче засідання на 22 жовтня 2018 року. Ухвалами від 22 жовтня 2018 року суд повернув без розгляду заяву позивача про забезпечення позову, закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд адміністративної справи по суті на 5 листопада 2018 року. Ухвалою від 5 листопада 2018 року відмовив Повному товариству ОСОБА_1 і компанія у забезпеченні позову в адміністративній справі № 0540/5974/18-а.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головне управління Держпраці у Донецькій області є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Донецької області. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю, встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295. Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань. Як зазначено у спірному випадку відповідачем проводився державний контроль у формі інспекційного відвідування. Відповідно до пункту 4 Порядку від 26 квітня 2017 року № 295, порядок складення та форми акта, довідки, припису, вимоги визначаються Мінсоцполітики. Форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці. Зазначає, що на момент проведення інспектування та складання акту перевірки, Міністерством соціальної політики, України не було затверджено відповідної форми акту/довідки інспекційного відвідування (невиїзного інспектування).?Тобто, на офіційному веб-сайті Держпраці рішення Мінсоцполітики про форми акта, довідки, припису, всупереч вимог пункту 4 Порядку від 26 квітня 2017 року № 295, було відсутнє. Оскільки не було затверджено відповідної форми акту/довідки інспекційного відвідування, постанови про накладення штрафу вважаємо, що це виключає можливість застосування до підприємства штрафних санкцій, які передбачені абзацом 4 частини 2 статті 265 КЗпП України. Крім того, звертає увагу на те, що проведення ГУ Держпраці в Донецькій області інспекційного відвідування на підставі нового Порядку від 26 квітня 2017 року № 295 та з використанням форм документів, затверджених відповідно до раніше прийнятого наказу Міністерства соціальної політики України від 2 липня 2012 року № 390, свідчить про те, що відповідач діяв не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечує проти позовних вимог, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволені позову, посилаючись на те, що на виконання пункту 4 Порядку № 295 наказом Міністерства соціальної політики України від 18 серпня 2017 року № 1338 Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів затверджено, зокрема, форму акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю та форму довідки про стан дотримання законодавства про працю. Крім того, на виконання пункту 4 Порядку № 295 форми акта, довідки, припису оприлюднені, шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Держпраці. Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до наказу від 6 червня 2018 року № 612 посадовими особами Управління Держпраці у період з 7 червня 2018 року по 8 червня 2018 року було проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 8 червня 2018 року № ДЦ381/1207/АВ по формі, яка затверджена Наказом № 1338 (набрання чинності від 29 грудня 2017 року), а не наказом Міністерства соціальної політики України від 2 липня 2012 року № 390 (втрата чинності від 29 грудня 2017 року) як помилково зазначає позивач. Управління Держпраці звертає увагу суду на те, що 8 червня 2018 року вищезазначений акт був вручений під підпис директору Повного товариства ОСОБА_1 і компанія . Також зазначає, що Управління Держпраці під час проведення інспекційного відвідування Повного товариства ОСОБА_1 і компанія діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та міжнародними договорами, посадовими особам Управління Держпраці були дотримані вимоги Порядку № 295, усі посилання позивача на порушення Управлінням Держпраці вимог Порядку № 295 є необґрунтованими та безпідставними.

Позивач до суду надав відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначив, що відповідно рішення Краматорського міського суду від 20 серпня 2018 року керівник підприємства ОСОБА_2 вже притягнутий до юридичної відповідальності за факти викладені в постанові про накладення штрафу від 25 червня 2018 року. Притягнення його за те саме правопорушення ще і постановою відповідача є подвійною відповідальністю. Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Повне товариство ОСОБА_1 і компанія зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 25600681, що підтверджується довідкою АБ 454946 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій від 12 вересня 2012 року. Керівник ОСОБА_2.

Судом встановлено, що у період з 7 червня 2018 року по 8 червня 2018 року на підставі наказу від 6 червня 2018 року № 612 відповідачем була проведена перевірка позивача з питань додержання законодавства про працю в частині недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, за результатами якої був складений акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 8 червня 2018 року № ДІ381/1207/АВ. Підставою для перевірки слугувала інформація Пенсійного фонду України та його територіальних органів, а саме лист від 1 грудня 2017 року № 22321/05 та від 31 січня 2018 року № 1911/05, зазначений факт знайшов своє відображення у наказі на проведення інспекційного відвідування від 6 червня 2018 року № 612.

На підставі акту інспекційного відвідування від 8 червня 2018 року № ДІ381/1207/АВ відповідачем була прийнята постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25 червня року № ДЦ381/1207/АВ/П/МГ-ФС, відповідно до якої було встановлено, в порушення частини першої та другої статті 107 КЗпП України позивачем, відповідно до наданих помісячних розрахунково-платіжних відомостей та звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (таблиця 1, таблиця 6) встановлено, що по 16 працівникам (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19В.) відсутня оплата у подвійному розмірі за роботу у святкові та неробочі дні.

Керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України Про зайнятість населення , частиною третьою статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, та на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 595680 грн.

Суд наголошує на тому, що позивач при зверненні до суду з даним адміністративним позовом жодним чином не оскаржує самі порушення у сфері законодавства про працю в частині недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, які були встановлені відповідачем при здійсненні інспекційного відвідування у період з 7 червня 2018 року по 08 червня 2018 року, та які викладені в акті та постанові про накладення штрафу від 25 червня 2018 року, і не заперечує їх наявність. Позивачем фактично оскаржується сама процедура проведення інспекційного відвідування. Тому суд не вбачає підстав для встановлення наявності чи відсутності виявлених порушень та зібрання доказів на їх підтвердження чи спростування, внаслідок чого не виходить за межі тих підстав, які заявлені позивачем у позові.

Розглядаючи спір по суті, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11 лютого 2015 року, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці, застосування статті 259 Кодексу законів про працю України встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України «Про відпустки» ); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Пунктами 8-12 Порядку № 295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів. Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування. Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 295 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Пунктом 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року, передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Суд погоджується з доводами відповідача щодо дотримання посадовими особами Управління Держпраці вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Управління Держпраці під час здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю керується Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (надалі - Порядок № 295).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 295 порядок складення та форми акта, довідки, припису, вимоги визначаються Мінсоцполітики. Порядок складення та форми журналів, інструкції з оформлення документів, що складаються під час підготовки, в ході та за результатами інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, порядок повідомної реєстрації інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, визначаються Держпраці. Форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці. Так, на виконання пункту 4 Порядку № 295 наказом Міністерства соціальної політики України від 18 серпня 2017 року № 1338 Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів затверджено, зокрема, форму акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю та форму довідки про стан дотримання законодавства про працю. Крім того, на виконання пункту 4 Порядку № 295 форми акта, довідки, припису оприлюднені, шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Держпраці.

Як було встановлено судом вище, відповідно до наказу від 6 червня 2018 року № 612 посадовими особами Управління Держпраці у період з 7 червня 2018 року по 8 червня 2018 року було проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 8 червня 2018 року № ДЦ381/1207/АВ по формі, яка затверджена Наказом № 1338 (набрання чинності від 29 грудня 2017 року), а не наказом Міністерства соціальної політики України від 2 липня 2012 року № 390 (втрата чинності від 29 грудня 2017 року), як помилково зазначає позивач. Отже, суд не приймає посилання позивача на те, що інспекційне відвідування позивача було складено з порушенням норм діючого законодавства України. відповідач під час проведення інспекційного відвідування позивач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та міжнародними договорами, посадовими особам Управління Держпраці були дотримані вимоги Порядку № 295, усі посилання позивача на порушення Управлінням Держпраці вимог Порядку № 295 є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що постановою Краматорського міського суду Донецької області від 20 серпня 2018 року по справі № 234/9945/18 ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 41 частини 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 510 грн. Зазначеною постановою було встановлено, що в ході проведення інспекційного відвідування встановлено, що в порушення частини першої та другої статті 107 КЗпП України ПТ ОСОБА_1 і компанія , відповідно до наданих помісячних розрахунково-платіжних відомостей та звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, встановлено, що по 16 працівникам (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19В.) відсутня оплата у подвійному розмірі за роботу у святкові та не робочі дні. У судовому засіданні ОСОБА_2 свою провину визнав, пояснив, що з протоколом згодний. Провина ОСОБА_2 в скоєному ним адміністративному правопорушенні підтверджується матеріалами адміністративної справи та пояснення ОСОБА_2 у судовому засіданні.

Суд не приймає посилання позивача на те, що відповідно до рішення Краматорського міського суду від 20 серпня 2018 року керівник підприємства ОСОБА_2 вже притягнутий до юридичної відповідальності за факти викладені в постанові про накладення штрафу від 25 червня 2018 року, притягнення його за те саме правопорушення ще і постановою відповідача є подвійною відповідальністю з огляду на те, що відповідно до рішення Краматорського міського суду від 20 серпня 2018 року до відповідальності було притягнуто саме керівника підприємства ОСОБА_2 як фізичну особу за нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення. У той час як постанова відповідача про накладення штрафу від 25 червня 2018 року була винесена відносно товариства як юридичної особи, отже позивач помилково ототожнює два різних види відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність спірної постанови в порядку частини 2 статті 77 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Повного товариства ОСОБА_1 і компанія (84200, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, 6) до Головного управління Держпраці у Донецькій області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф'єва, 82) про визнання неправомірною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу від 25 червня 2018 року № ДЦ381/1207/АВ/П/МП-ФС, відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 5 листопада 2018 року. Повне судове рішення складено 15 листопада 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Смагар С.В.