Рішення

від 06.11.2018 по справі 2540/2695/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2018 року м. Чернігів Справа № 2540/2695/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Шашери М.О.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Автомобільне транспортне підприємство № 2562 (вул. Любченка, 13, м. Чернігів, 14007, код ЄДРПОУ - 05520388) до Управління Держпраці у Чернігівській області (вул. П'ятницька, 39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39779238) про визнання протиправними та скасування постанов,

У С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Автомобільне транспортне підприємство № 2562 (далі - ПАТ АТП № 2562 ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області про: визнання протиправними та скасування постанов Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафів від 17.07.2018 №№ 25-01-009/0368/174, 25-01-009/0368/175, на загальну суму 85629,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на протиправність оскаржуваних постанов, оскільки позивачем, під час проведення інспекційного відвідування посадовими особами Управління Держпраці у Чернігівській області, останнім були надані усі документи, які спростовують ряд порушень і підтверджують факт нарахування і виплати заробітної плати відповідним працівникам.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 06.08.2018 прийнято позовну заяву ПАТ АТП № 2562 до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Управлінням Держпраці у Чернігівській області, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що під час проведення інспекційного відвідування та складення акту було досліджено всі обставини та надані позивачем документи, які підтверджують порушення останнім законодавства про працю, у результаті чого розглянуто справу про накладення штрафу на суб'єкта господарювання та складено оскаржувані постанови про накладення штрафів.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі та просили суд у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та представників відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 01.06.2018 відповідачем отримано лист Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 30.05.2018 № 6779/04-03, надісланий на виконання спільного доручення Державної фіскальної служби України від 14.06.2016 № 20631/7/99-99-13-04-01-17, Державної служби України з питань праці від 14.06.2016 № 6470/1/4.3-ДП-16 та Пенсійного фонду України від 14.06.2016 № 19703/03-10, щодо роботодавців, які порушують законодавство про працю (а.с.52).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 30.05.2018 № 6779/04-03, наказом начальника Управління Держпраці у Чернігівській області від 18.06.2018 № 178 Про проведення контрольних заходів зобов'язано начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів організувати здійснення інспекційних відвідувань, зокрема, ПАТ АТП № 2562 (а.с.54).

На підставі вищевказаного наказу та направлення на проведення контрольного заходу від 18.06.2018 № 709 посадовою особою Управління Держпраці у Чернігівській області з 19.06.2018 по 20.06.2018 проведено інспекційне відвідування ПАТ АТП № 2562 з метою перевірки дотримання останнім мінімальних державних гарантій в оплаті праці (а.с.53).

За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 20.06.2018 № 25-01-009/0368, яким зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства, виявлених під час перевірки, а саме: частини 2 статті 30 Закону України Про оплату праці (не забезпечено достовірний облік виконуваної працівниками роботи), частини 4 статті 115 Кодексу законів про працю України та частини 1 статті 21 Закону України Про оплату праці (заробітна плата працівникам за час щорічної відпустки не виплачується за три дні до дати її початку), частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України (при звільненні працівників виплата всіх сум, що належать останнім від підприємства, не проводиться у день звільнення), частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України (в ході інспекційного відвідування працівникам не виплачено середній заробіток за весь час затримки з вини власника/керівника, належних звільненим працівникам сум у день звільнення), статті 108 Кодексу законів про працю України (робота у нічний час не оплачується у підвищеному розмірі) (а.с.9-16).

При цьому позивача було повідомлено про розгляд справи за фактом порушення останнім трудового законодавства, який призначено на 17.07.2018 об. 11 год. 00 хв. рішенням першого заступника начальника Управління Держпраці у Чернігівській області від 02.07.2018 № 151, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням Управління Держпраці у Чернігівській області від 04.07.2018 за вих. № 10-04/3922, яке направлено позивачу рекомендованим листом № 1400040439503 та отримано ним 06.07.2018 (а.с.55,56).

17.07.2018 першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_5 було розглянуто справу про накладення на ПАТ АТП № 2562 штрафу на підставі акту інспекційного відвідування від 20.06.2018 № 25-01-009/0368 (а.с.57-59) та згідно з абзацами 3,4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України у цей же день прийнято постанови:

- № 25-01-009/0368/174 про накладення на ПАТ АТП № 2562 штрафу в сумі 11169,00 грн. за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не у повному обсязі, а саме: заробітну плату за час щорічної відпустки сторожу ОСОБА_6, наданої з 02.05.2018, виплатили 07.06.2018 (частина 4 статті 115 Кодексу законів про працю України); при звільненні кочегара ОСОБА_7 04.05.2018 виплата всіх сум, належних йому від підприємства, здійснено 07.06.2018 (частина 1 статті 116 Кодексу законів про працю України);

- № 25-01-009/0368/175 про накладення на ПАТ АТП № 2562 штрафу в сумі 74460,00 грн. за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а саме: сторожу ОСОБА_8 та водію ОСОБА_9 за травень 2018 року не нарахована та не виплачена підвищена оплата праці за роботу у нічний час (стаття 108 Кодексу законів про працю України) (а.с.57-60).

Вважаючи протиправними оскаржувані постанови, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , якою затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295), передбачено, що інспекційні відвідування проводять за інформацією Пенсійного Фонду України та його територіальних органів про роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної (підпункт 6 пункту 5 Порядку № 295).

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною 4 статті 2 Закону України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

При цьому відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, та здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Згідно зі статтею 16 вказаної Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

У свою чергу, у відповідності до Порядку № 295, інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Порядок № 295 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

В силу підпункту 6 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за інформацією, зокрема, Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України Про відпустки ); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

В силу пункту 21 Порядку № 295 якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Як вбачається з матеріалів справи, інспекційне відвідування позивача здійснювалося з відома та в присутності директора ПАТ АТП № 2562 - ОСОБА_10 та інспектора по кадрам - ОСОБА_11, які підписали акт інспекційного відвідування без будь-яких зауважень до підстав проведення перевірки, відображення її результатів та його складення.

Також позивачем не надано до суду доказів на підтвердження подання відповідачу зауважень до акту інспекційного відвідування протягом трьох робочих днів з дати підписання акта.

У відповідності до вимог частини першої статті 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (Абзаци 3,4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України).

Частиною четвертою статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення (далі - штрафи), визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. У разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів. (пункти 3, 4 Порядку № 509).

Пунктом 6 Порядку № 509 передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Як встановлено судом вище, про розгляд 17.07.2018 об. 11 год. 00 хв. справи за фактом порушення ПАТ АТП № 2562 трудового законодавства позивача було повідомлено шляхом направлення останньому рекомендованим листом № 1400040439503 з повідомленням про вручення повідомлення Управління Держпраці у Чернігівській області від 04.07.2018 за вих. № 10-04/3922, яке отримано ним 06.07.2018, тобто із дотриманням вищезазначеного строку (а.с.56).

Положеннями пунктів 7, 8 Порядку № 509 передбачено, що справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Судом встановлено вище, що 17.07.2018 першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_5 було розглянуто справу про накладення на ПАТ АТП № 2562 штрафу на підставі акту інспекційного відвідування від 20.06.2018 № 25-01-009/0368 (а.с.57-59) та згідно з абзацами 3,4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України у цей же день винесено постанови:

- № 25-01-009/0368/174 про накладення на ПАТ АТП № 2562 штрафу в сумі 11169,00 грн. за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не у повному обсязі, а саме: заробітну плату за час щорічної відпустки сторожу ОСОБА_6, наданої з 02.05.2018, виплатили 07.06.2018 (частина 4 статті 115 Кодексу законів про працю України); при звільненні кочегара ОСОБА_7 04.05.2018 виплата всіх сум, належних йому від підприємства, здійснено 07.06.2018 (частина 1 статті 116 Кодексу законів про працю України);

- № 25-01-009/0368/175 про накладення на ПАТ АТП № 2562 штрафу в сумі 74460,00 грн. за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а саме: сторожу ОСОБА_8 та водію ОСОБА_9 за травень 2018 року не нарахована та не виплачена підвищена оплата праці за роботу у нічний час (стаття 108 Кодексу законів про працю України) (а.с.58,60).

Перевіряючи нормативно-правове обґрунтування підстав для накладення на позивача штрафів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Поняття мінімальних державних гарантій в оплаті праці міститься у статті 12 Закону № 108/95-ВР, частиною першою якої передбачено, що норми оплати праці (зокрема, за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час тощо) і гарантії для працівників (зокрема, оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків тощо) встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону № 108/95-ВР норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Згідно зі статтею 108 Кодексу законів про працю України робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку (частина 3 статті 54 Кодексу законів про працю України).

Так, наказом директора ПАТ АТП № 2562 від 02.01.2018 № 1 Про упорядкування заробітної плати встановлено доплати, зокрема, за роботу у нічний час - 20% годинної тарифної ставки чи посадового окладу за кожну годину роботи у цей час (з 22 години вечора до 06 години ранку) (а.с.95).

Як зазначено у акті інспекційного відвідування, відповідно до табелю обліку використання робочого часу за травень 2018 року, сторожем ОСОБА_8 відпрацьовано 176 годин, з них 14 годин - нічні, а саме: 05.05.2018 - 06.05.2018 та 19.05.2018 - 20.05.2018, але в табелі обліку використання робочого часу працівниками підприємства за травень 2018 року ці години не визначені окремим рядком і відповідно за ці години не нарахована доплата. Також, відповідно до подорожніх листів від 02.05.2018 № 000198, від 07.05.2018 № 000202, від 22.05.2018 № 00234, від 24.05.2018 № 000239, від 25.05.2018 № 000241, від 26.05.2018 № 000244, від 31.05.2018 № 000261, виданих ОСОБА_9, його робочий день розпочався 02.05.2018 о 05-00 год. (одна година нічних), 07.05.2018 о 04-40 год. (одна година 20 хвилин нічних), 22.05.2018 о 05-00 год. (одна година нічних), 24.05.2018 о 05-00 год. (одна година нічних), 25.05.2018 о 05-00 год. (одна година нічних), 26.05.2018 о 05-00 год. (одна година нічних), 31.05.2018 о 05-00 год. (одна година нічних), але в табелі обліку використання робочого часу водіїв за травень 2018 року водію ОСОБА_9 окремим рядком не визначено нічні години та їх кількість, і, відповідно, не нарахована за них доплата.

З наявного в матеріалах справи табелю обліку використання робочого часу за травень 2018 року ПАТ АТП № 2562 вбачається, що ОСОБА_8 відпрацьовано 176 годин, з них окремим рядком зазначено нічні - 17 годин (а.с.96-97).

Відповідно до розрахунково-платіжної відомості № НЗП-000005 за травень 2018 року, довідки про роботу сторожів ПАТ АТП № 2562 у святкові дні 9,1,27 травня 2018 року за подвійну оплату та довідки про роботу сторожів ПАТ АТП № 2562 у травні місяці 2018 року у нічний час сторожу ОСОБА_12 нараховано 4017,00 грн. заробітної плати, з них: святкові - 121,76 грн., нічні - 170,24 грн. та до видачі - 1233,68 грн., які виплачено 07.06.2018, що підтверджується платіжною відомістю на виплату грошей № ВЗП-000024 за травень 2018 року (а.с.21,22,27,68 на звороті).

Отже суд дійшов висновку, що ПАТ АТП № 2562 дотримано мінімальні державні гарантії в оплаті праці сторожу ОСОБА_8 за травень 2018 року у частині нарахування та виплати підвищеної оплати праці за роботу у нічний час, у відповідності до статті 108 Кодексу законів про працю України.

Разом з тим, з табелю обліку використання робочого часу за травень 2018 року вбачається, що водію ОСОБА_9 окремим рядком не визначено нічні години та їх кількість, згідно з подорожніми листами (а.с.63-66), і, відповідно, не нарахована за них доплата (а.с.62), що свідчить про порушення позивачем у цій частині статті 108 Кодексу законів про працю України.

Суд відхиляє посилання ПАТ АТП № 2562 на заяву водія ОСОБА_9 від 30.04.2018, у якій останній просив дозволити у травні 2018 року виїзд з гаража о 05-00 год. та не проводити оплату нічного часу у кількості 1 год. (а.с.23), оскільки остання суперечить Кодексу законів про працю України та погіршує становище водія ОСОБА_9

За таких обставин постанова Управління Держпраці у Чернігівській області від 17.07.2018 № 25-01-009/0368/175 про накладення на ПАТ АТП № 2562 штрафу в сумі 74460,00 грн. за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці у частині 37230,00 грн. (сторожа ОСОБА_8М.) є частково протиправною та підлягає частковому скасуванню.

Водночас суд зазначає про відсутність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Чернігівській області від 17.07.2018 № 25-01-009/0368/175 про накладення на ПАТ АТП № 2562 штрафу в сумі 74460,00 грн. за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці у частині 37230,00 грн. (водія ОСОБА_9П.).

Також суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Чернігівській області від 17.07.2018 № 25-01-009/0368/174 про накладення на ПАТ АТП № 2562 штрафу в сумі 11169,00 грн. за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не у повному обсязі, з огляду на наступне.

Як зазначено у акті інспекційного відвідування, заробітна плата працівникам за час щорічної відпустки не виплачується за три дні до дати її початку. Так, зокрема, сторожу ОСОБА_6 заробітну плату за час щорічної відпустки, наданої з 02.05.2018, позивачем виплачено 07.06.2018, чим порушено частину 4 статті 115 Кодексу законів про працю України.

У свою чергу частиною 4 статті 115 Кодексу законів про працю України передбачено, що заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

З матеріалів справи вбачається, що наказом ПАТ АТП № 2562 від 04.05.2018 № 21-к сторожу ОСОБА_6 надано щорічну відпустку з 02.05.2018 по 26.05.2018 включно (а.с.67).

Відповідно до розрахунково-платіжної відомості № НЗП-000005 за травень 2018 року сторожу ОСОБА_6 за чергову відпустку нараховано 2463,36 грн., разом з тим виплачено останні 07.06.2018, що підтверджується платіжною відомістю на виплату грошей № ВЗП-000023 за травень 2018 року (а.с.27,68).

Отже заробітна плата сторожу ОСОБА_6 за час щорічної відпустки не виплачена за три дні до дати її початку, що свідчить про порушення позивачем частини 4 статті 115 Кодексу законів про працю України.

Суд відхиляє посилання ПАТ АТП № 2562 на заяву сторожа ОСОБА_6 від 02.05.2018, у якій останній просив виплату нарахованих відпускних за щорічну відпустку з 02.05.2018 по 26.05.2018 провести у червні 2018 року у день виплати заробітної плати (а.с.24), оскільки остання суперечить Кодексу законів про працю України та погіршує становище сторожа ОСОБА_6

Також у акті інспекційного відвідування зазначено, що при звільненні працівників виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, не проводиться у день звільнення. Так, зокрема, при звільненні кочегара ОСОБА_7 04.05.2018 виплату всіх сум, належних йому від підприємства, здійснено 07.06.2018, чим порушено частину 1 статті 116 Кодексу законів про працю України.

У свою чергу положеннями частини 1 статті 24 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР Про відпустки та частини 1 статті 83 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки, яка виплачується працівнику при звільнені, є компенсаційною виплатою, яка входить до структури заробітної плати, та її виплата гарантована нормами статті 83 Кодексу законів про працю України, які зобов'язують роботодавця здійснити таку виплату, а не надають йому право на здійснення такої виплати.

Водночас частиною 1 статті 116 Кодексу законів про працю України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

З матеріалів справи вбачається, що наказом ПАТ АТП № 2562 від 04.05.2018 № 19-к кочегара ОСОБА_13 звільнено з роботи з 04.05.2018 у зв'язку із закінченням строку трудового договору, укладеного на визначений строк, за пунктом 2 статті 36 Кодексу законів про працю України та зазначено про необхідність виплати йому компенсації за невикористану щорічну відпустку тривалістю 13 календарних днів (а.с.70).

Відповідно до розрахунково-платіжної відомості № НЗП-000005 за травень 2018 року кочегару ОСОБА_13 нараховано заробітної плати 1241,20 грн., з них 956,80 грн. (компенсація за невикористану щорічну відпустку тривалістю 13 календарних днів) виплачено 07.05.2018 та 158,57 грн. - 07.06.2018, що підтверджується платіжною відомістю на виплату грошей № ВЗП-000024 за травень 2018 року (а.с.27,68 на звороті,79).

Позивачем не надано до суду доказів, що сума 158,57 грн. є сумою пільги по податку на доходи фізичних осіб.

Отже при звільненні кочегара ОСОБА_13 позивачем не проведена у день його звільнення виплата всіх сум, що йому належать від підприємства, що свідчить про порушення позивачем частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем під час винесення постанови від 17.07.2018 № 25-01-009/0368/174 про накладення на ПАТ АТП № 2562 штрафу в сумі 11169,00 грн. за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не у повному обсязі не було допущено порушень вимог діючого законодавства, а тому вищевказана постанова є правомірною та не підлягає скасуванню.

Суд також враховує, що чинним законодавством не передбачено звільнення від відповідальності суб'єкта господарювання в разі самостійного усунення порушень норм чинного законодавства.

Суд відхиляє посилання позивача на той факт, що інспекційні відвідування проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю, оскільки в силу підпункту 6 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться також і за інформацією, зокрема, Пенсійного фонду України та його територіальних органів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову ПАТ АТП № 2562 .

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Так, згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

У свою чергу, судом задоволено позовні вимоги ПАТ АТП № 2562 у частині 37230,00 грн., при цьому відмовлено у частині 48399,00 грн. (37230,00 грн.+11169,00 грн.).

Оскільки позовні вимоги ПАТ АТП № 2562 підлягають задоволенню частково (1/3), то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь ПАТ АТП № 2562 судовий збір в сумі 587,33 грн. (1762,00 грн. / 3 = 587,33 грн.).

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Автомобільне транспортне підприємство № 2562 (вул. Любченка, 13, м. Чернігів, 14007, код ЄДРПОУ - 05520388) до Управління Держпраці у Чернігівській області (вул. П'ятницька, 39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39779238) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернігівській області (вул. П'ятницька, 39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39779238) від 17.07.2018 № 25-01-009/0368/175 про накладення штрафу у частині 37230 (тридцять сім тисяч двісті тридцять) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області (вул. П'ятницька, 39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39779238) на користь Публічного акціонерного товариства Автомобільне транспортне підприємство № 2562 (вул. Любченка, 13, м. Чернігів, 14007, код ЄДРПОУ - 05520388) судовий збір у сумі 587 (п'ятсот вісімдесят сім) грн. 33 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 15.11.2018.

Суддя В.В. Падій