Постанова

від 28.01.2019 по справі 2540/2695/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2540/2695/18 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., за участі представників позивача Кравченко О.І. та Рибака С.А., представника відповідача Черевка А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Автомобільне транспортне підприємство №2562" та Управління Держпраці у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 р. у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Автомобільне транспортне підприємство №2562" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В :

26.07.2018р. Публічне акціонерне товариство Автомобільне транспортне підприємство № 2562 (надалі - ПАТ АТП № 2562 ) звернулось до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування постанов від 17.07.2018 № 25-01-009/0368/174 та 25-01-009/0368/175 про накладення штрафу на позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача щодо порушення позивачем законодавства про працю не відповідають дійсності та спростовуються наданими позивачем документами.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 р. позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову від 17.07.2018 № 25-01-009/0368/175 про накладення штрафу у частині 37230 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що правильність висновків відповідача підтверджуються документально, проте висновки щодо недотримання позивачем мінімальних державних гарантій в оплаті праці сторожу ОСОБА_5 за травень 2018 р. в частині нарахування та виплати підвищеної оплати праці за роботу у нічний час спростовано наданими позивачем табелем обліку використання робочого часу працівників.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, в частині відмовлених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 р., як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги позивача аналогічні доводам позовної заяви.

Відповідач також не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 р. в частині задоволених позовних вимог, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що табель обліку використання робочого часу працівників, на який послався суд першої інстанції, як на належний доказ, є підробленим документом.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи своєї апеляційної скарги та заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача. Представник відповідача підтримав доводи своєї апеляційної скарги та заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Справу розглянуто в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі наказу начальника Управління Держпраці у Чернігівській області від 18.06.2018 № 178 Про проведення контрольних заходів та направлення на проведення контрольного заходу від 18.06.2018 № 709 посадовою особою Управління Держпраці у Чернігівській області з 19.06.2018 по 20.06.2018 проведено інспекційне відвідування ПАТ АТП № 2562 з метою перевірки дотримання останнім мінімальних державних гарантій в оплаті праці, за наслідками якої складено акт від 20.06.2018 № 25-01-009/0368 (а.с.54, 53, 9).

В акті перевірки зазначені наступні порушення: частини 2 статті 30 Закону України Про оплату праці (не забезпечено достовірний облік виконуваної працівниками роботи), частини 4 статті 115 Кодексу законів про працю України та частини 1 статті 21 Закону України Про оплату праці (заробітна плата працівникам за час щорічної відпустки не виплачується за три дні до дати її початку), частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України (при звільненні працівників виплата всіх сум, що належать останнім від підприємства, не проводиться у день звільнення), частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України (в ході інспекційного відвідування працівникам не виплачено середній заробіток за весь час затримки з вини власника/керівника, належних звільненим працівникам сум у день звільнення), статті 108 Кодексу законів про працю України (робота у нічний час не оплачується у підвищеному розмірі) (а.с.9-16).

Про розгляд 17.07.2018 р. об. 11.00. справи за фактом виявлених порушень повідомлено позивача рекомендованим листом № 1400040439503, яке ним отримано 06.07.2018 (а.с.55,56).

17.07.2018 р. прийнято постанови: № 25-01-009/0368/174 про накладення на ПАТ АТП № 2562 штрафу в сумі 11169,00 грн. за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не у повному обсязі, а саме: заробітну плату за час щорічної відпустки сторожу ОСОБА_6, наданої з 02.05.2018, виплатили 07.06.2018 (частина 4 статті 115 Кодексу законів про працю України); при звільненні кочегара ОСОБА_7 04.05.2018 виплата всіх сум, належних йому від підприємства, здійснено 07.06.2018 (частина 1 статті 116 Кодексу законів про працю України); № 25-01-009/0368/175 про накладення на ПАТ АТП № 2562 штрафу в сумі 74460,00 грн. за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а саме: сторожу ОСОБА_5 та водію ОСОБА_8 за травень 2018 року не нарахована та не виплачена підвищена оплата праці за роботу у нічний час (стаття 108 Кодексу законів про працю України) (а.с.57-60).

Вказані обставини підтверджені відповідними належними, допустимими та достатніми доказами, і не є спірними.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (надалі - Положення № 96) .

Згідно п. 1. Положення № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п.3. Положення № 96 основними завданнями Держпраці в тому числі є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (надалі Закон № 877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 1 Закону № 877 визначені терміни, зокрема:

державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч.4,5 ст.2 Закону № 877 заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Частиною 3 ст.6 цього Закону визначено, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Зокрема, у абз.1 та 2 ст.11 вказаного Закону суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок № 295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Згідно п. 2. Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Пунктом 19 Порядку № 295 встановлено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно п.27. Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

В силу пункту 21 Порядку № 295 якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Частиною 1 та 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзаци 3,4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України).

Частиною 4 статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (надалі - Порядок № 509), яким визначено механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення .

Згідно п.2. Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені в тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Статтею 12 Закону України Про оплату праці передбачено, що норми оплати праці (зокрема, за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час тощо) і гарантії для працівників (зокрема, оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків тощо) встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України. Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Згідно зі статтею 108 Кодексу законів про працю України робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку (частина 3 статті 54 Кодексу законів про працю України).

З матеріалів справи вбачається, що наказом директора ПАТ АТП № 2562 від 02.01.2018 № 1 Про упорядкування заробітної плати встановлено доплати, зокрема, за роботу у нічний час - 20% годинної тарифної ставки чи посадового окладу за кожну годину роботи у цей час (з 22 години вечора до 06 години ранку) (а.с.95).

В акті перевірки відповідачем зазначено, що з табелю обліку використання робочого часу за травень 2018 р. вбачається, що сторожем ОСОБА_5 відпрацьовано 176 годин, з них 14 годин нічні, проте в табелі окремим рядком вказане не визначено, отже зроблено висновок що й не нарахована за роботу у нічний час доплата.

Проте, з табелю обліку використання робочого часу за травень 2018 р., який знаходиться в матеріалах справи, вбачається, що відпрацьовані ОСОБА_5 години у нічний час зазначені, зокрема 176 годин, і з них окремим рядком зазначено нічні 17 годин. (а.с.97).

Висновок відповідача, що ОСОБА_5 не сплачено заробітну плату за роботу за 17 годин у нічний час спростовується наданими позивачем документами, зокрема: розрахунково-платіжною відомістю № НЗП-000005 за травень 2018 року, довідки про роботу сторожів ПАТ АТП № 2562 , платіжною відомістю № ВЗП-000024 за травень 2018 року (а.с.21,22,27,68).

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивачем дотримані мінімальні державні гарантії в оплаті праці сторожу ОСОБА_5

Доводи апелянта щодо підробки позивачем документів, суд вважає такими, що не заслуговують уваги, оскільки певні обставини повинні відповідно до вимог законодавства бути потвердженні відповідними доказами, зокрема обвинувальним вироком щодо підробки посадовими особами первинної документації.

Щодо інших доводів апелянтів про порушення позивачем при нарахуванні та виплаті заробітної плати за час щорічної відпустки сторожу ОСОБА_6, при звільненні кочегара ОСОБА_7, недотримання позивачем мінімальних державних гарантій в оплаті праці водію ОСОБА_8 колегія суддів зазначає, що також погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність вказаних порушень з боку позивача.

Вказане позивачем-апелянтом не спростовано.

Стаття 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Матеріалами справи вказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, і не прийняття судом першої інстанції заяв ОСОБА_8 і ОСОБА_6 до уваги як належний доказ обґрунтованості позовних вимог є правильним.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми закону та встановлені обставини, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови від 17.07.2018 № 25-01-009/0368/175 про накладення штрафу у частині 37230 грн.

Всі інші доводи апелянтів не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.

Повний текст постанови виготовлено 01.02.2019 р.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Автомобільне транспортне підприємство №2562" та Управління Держпраці у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 р. - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 р. у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Автомобільне транспортне підприємство №2562" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель