Ухвала

від 09.11.2018 по справі 531/1070/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 531/1070/15-ц

провадження № 61-46614ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 02 серпня 2018 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 28 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства Орач про розірвання про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

АналізЄдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного сільськогосподарського підприємства Орач (далі - ПСП Орач ) про розірвання договору оренди землі у зв'язку із систематичною несплатою орендної плати та повернення земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що 20 вересня 2006 року між ОСОБА_3 та ПСП Орач було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 3,88 га, розташованої на території Варварівської сільської ради Карлівського району Полтавської області, яка належала ОСОБА_3 на час укладення договору на підставі державного акту серії НОМЕР_1. Строк дії договору - 25 років. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 померла. Позивач успадкував вказану земельну ділянку на підставі заповіту та 27 жовтня 2010 року отримав свідоцтво про право на спадщину.

Позивач вказував, що договором було визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5 % 675,64 грн, з них 100 грн. у грошовій формі. Орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати. Проте, в порушення вказаних умов договору, ПСП Орач систематично, протягом 2011 - 2017 років, не виплачувало орендну плату.

У зв'язку з цим позивач неодноразово звертався до відповідача в усній і письмовій формі, проте жодної відповіді не отримав. На підставі викладеного, з урахуванням уточнених вимог, позивач просив суд розірвати указаний договір оренди земельної ділянки та зобов'язати ПСП Орач повернути йому земельну ділянку.

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 02 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Полтавської області від 28 вересня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

26 жовтня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 02 серпня 2018 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 28 вересня 2018 року, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а також тим, що розглянувши справу у письмовому провадженні, суд позбавив позивача процесуальних прав щодо доведення обґрунтованості своїх вимог. У матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 отримав орендну плату. Стосовно поштових переказів коштів за орендну плату, здійснених відповідачем на ім'я позивача, ОСОБА_1 направлено звернення до Головного управління Національної поліції у Полтавській області щодо проведення перевірки службових осіб ПАТ Укрпошта з приводу привласнення цих грошових коштів. Окрім цього, відповідачем не надано належних доказів щодо отримання орендної плати у 2011 році ні позивачем, ні його тещею ОСОБА_4 Позивачу жодного разу, як власнику земельної ділянки з 2011 року, не пропонували з'явитись та отримувати грошові кошти за оренду земельної ділянки.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення ухвалені у справі про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Отже, справа № 531/1070/15-ц не є справою з ціною позову, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа № 531/1070/15-ц є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 02 серпня 2018 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 28 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства Орач про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат