Постанова

від 15.11.2018 по справі 699/486/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1390/18Головуючий по 1 інстанції Категорія : Синиця Л. П. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року апеляційний суд Черкаської області в складі:

суддів Бондаренка С. І., Сіренка Ю.В., Гончар Н.І.

за участю секретаря Матюха В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Синиці Л.П., у справі за позовом заступника прокурора Черкаської області до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, державного реєстратора Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції Рябухи Марини Анатоліївни про визнання незаконним і скасування рішення органу державної влади, визнання договору оренди недійсним, скасування державної реєстрації прав,

в с т а н о в и в :

У липні 2016 року заступник прокурора Черкаської області звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, державного реєстратора Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції Рябухи Марини Анатоліївни про визнання незаконним і скасування рішення органу державної влади, визнання договору оренди недійсним, скасування державної реєстрації прав.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що в адміністративних межах Корсунь-Шевченківської міської ради у м. Корсунь-Шевченківський по вул. Енгельса знаходиться земельна ділянка сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 8 га, яка з 1993 року жителями міста використовувалася на підставі рішень виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради для городництва.

У 2013 році повноваження щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою у зв'язку зі змінами до Земельного кодексу України перейшли до управління Держземагентства у Черкаській області, оскільки земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту.

Згідно наказу Держземагентства України у Черкаській області від 19 лютого 2014 року Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою № ЧК/7122510100:25:001/00002145 ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства.

Вказаний наказ був прийнятий з порушенням норм Закону України Про фермерське господарство , а саме до клопотання ОСОБА_3 не надано передбачених законом відомостей - обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

Після прийняття зазначеного наказу Головне управління Держземагентства у Черкаській області прийняло наказ № ЧК/7122510100:25:001/00002942 від 28 березня 2014 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 6,5182 га (рілля) для ведення фермерського господарства із земель резервного фонду, що суперечить вимогам чинного законодавства. Розроблений і погоджений проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 - відсутній.

Відповідно до даних державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями земельна ділянка площею 8,00 га, яка частково включає в себе земельну ділянку площею 6,5 га надану ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства, є землями резервного фонду.

Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року № 720/95 встановлено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Проте, відповідачем ОСОБА_3 не було надано Головному управлінню Держземагентства у Черкаській області документів, які підтверджують її приналежність до однієї з визначених вище категорій громадян, а на наданій земельній ділянці наявні ґрунти які відносяться до особливо цінних земель.

Прийняттям наказу № ЧК/7122510100:25:001/00002942 від 28 березня 2014 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 6,5182 га (рілля) для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 фактично змінено цільове призначення зазначеної земельної ділянки з особливо цінних земель на землі фермерського господарства без необхідного погодження Верховної Ради, а отже зазначений наказ прийнято з порушенням вимог ч.6 ст. 20 ЗК України.

Проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки затверджено без проведення державної землевпорядної експертизи, що є порушенням ст..9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації .

В подальшому, між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6, 5182 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення фермерського господарства, який зареєстрований реєстраційною службою Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції Черкаської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 квітня 2014 року.

Зазначений договір оренди земельної ділянки є недійсним в силу ст.ст. 21, 152 ЗК України, ст.ст.203,215 ЦК України, оскільки має бути визнаний недійсним державний акт органу державної влади - наказ Головного управління Держземагентства у Черкаській області №ЧК/7122510100:25:001/00002942 від 28 березня 2014 року, на підставі якого укладено зазначений договір.

Набуття ОСОБА_3 статусу землекористувача вказаної земельної ділянки спричинило наступну передачу частини цієї ділянки у її власність та власність відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Наказом Головного управління Держземагентства України у Черкаській області від 10 листопада 2014 року №23-5294/14-14-СГ ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га в адмінмежах Корсунь-Шевченківської міської ради для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держземагентства України у Черкаській області №23-5628/14-14-СГ від 08 грудня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передана земельна ділянка у власність ОСОБА_3 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

05 лютого 2015 року державним реєстратором Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції Черкаської області Рябухою М.В. за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_2) для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Корсунь-Шеченківської міської ради Черкаської області за межами населеного пункту за рахунок земель, що перебували в оренді ОСОБА_3

Наказом Головного управління Держземагентства України у Черкаській області від 10 дистопада 2014 року №23-5293/14-14-СГ ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га в адмінмежах Корсунь-Шевченківської міської ради для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держземагентства України у Черкаській області №23-5627/14-14-СГ від 08 грудня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передана земельна ділянка у власність ОСОБА_4 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

05 лютого 2015 року реєстраційною службою Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції Черкаської області за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_3) для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області за межами населеного пункту (за рахунок земель, що перебували в оренді ОСОБА_3).

Наказом Головного управління Держземагентства України у Черкаській області від 10 листопада 2014 року №23-5294/14-14-СГ ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га в адмінмежах Корсунь-Шевченківської міської ради для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держземагентства України у Черкаській області №23-5629/14-14-СГ від 08 грудня 2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передана земельна ділянка у власність ОСОБА_5 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

05 лютого 2015 року реєстраційною службою Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції Черкаської області за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_4) для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області за межами населеного пункту (за рахунок земель, що перебували в оренді ОСОБА_3).

У всіх випадках надання земельних ділянок у власність ФГ ОСОБА_3. надало згоди на вилучення частин земельних ділянок площами 2 га, 2 га і 2 га із земельної ділянки 6,5182 га господарства. Проте, таке погодження не було надано користувачем фізичною особою ОСОБА_3, яка є орендарем земельної ділянки. Таким чином погодження землекористувача у всіх випадках відсутнє, що є порушенням п.6 ст. 118 ЗК України.

Окрім цього у відділі Держземагенства у Корсунь-Шевченківському районі відсутні висновки про погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

На дату реєстрації права власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_4, НОМЕР_3, не було припинено право власності держави на земельну ділянку площею 6,5182га з кадастровим номером НОМЕР_1, не припинено право ОСОБА_3, на зазначену ділянку.

Фактично на одну і ту ж земельну ділянку одночасно було зареєстровано два власника, що суперечить ЦК України та Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , якими визначено, що майно не може одночасно перебувати у власності декількох осіб, крім випадків спільної-сумісної та спільної-часткової власності. Під час реєстрації права власності на нерухоме майно земельні ділянки було допущено порушення ст.21 Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п.57 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку державної реєстрації права на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно .

На підставі викладеного позивач просив суд визнати незаконним наказ управління Держземагенства у Черкаській області від 28.03.2014 №ЧК/7122510100:25:001/00002942 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки , згідно якого ОСОБА_3 надана в оренду земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства площею 6,5182 га,

- визнати незаконним наказ управління Держземагенства у Черкаській області від 08.12.2014 №23-5628/14-14-СГ, згідно якого ОСОБА_3 надано земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 2 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2) у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області за межами населеного пункту, за рахунок земель, що перебували в оренді ОСОБА_3,

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 19177691 від 09.02.2015 року, свідоцтво про право власності НОМЕР_5 від 09.02.2015 року, державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2,

- визнати незаконним наказ управління Держземагенства у Черкаській області від 08.12.2014 №23-5627/14-14-СГ, згідно якого ОСОБА_4 надано земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 2 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3) у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області за межами населеного пункту, за рахунок земель, що перебували в оренді ОСОБА_3,

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 19177056 від 09.02.2015 року, свідоцтво про право власності НОМЕР_6 від 09.02.2015 року, державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3,

- визнати незаконним наказ управління Держземагенства у Черкаській області від 08.12.2014 року №23-5629/14-14-СГ, згідно якого ОСОБА_5 надано земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 2 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4) у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області за межами населеного пункту, за рахунок земель, що перебували в оренді ОСОБА_3,

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 19178170 від 09.02.2015 року, свідоцтво про право власності НОМЕР_7 від 09.02.2015 року, державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4,

- визнати недійсним договір оренди сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства площею 6,5182 га в адміністративних межах Корсунь-Шевченківської міської ради за межами населеного пункту (кадастровий номер НОМЕР_1), укладений між ОСОБА_3 та Головним Управлінням Держземагенства в Черкаській області 28.03.2014 року,

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 12538206 від 18.04.2014 та державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1.

Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2018 року у задоволенні позовної заяви відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції заступник прокурора Черкаської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, внаслідок чого було допущено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Зокрема зазначає, що наказ Головного управління Держземагентства в Черкаській області від 28 березня 2014 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення фермерського господарства, яка згідно з довідкою ДП Черкаський інститут землеустрою від 22 жовтня 2015 року відноситься до особливо цінних земель та укладення на підставі його договору оренди землі від 28 березня 2014 року суперечать вимогам законодавства та є підставою для визнання такого наказу незаконним, а договору оренди недійсним. При цьому, судом першої інстанції не надано мотивів відхилення такого належного та допустимого доказу як зазначена довідка.

Вказував, що суд не вірно дійшов висновків про недоведеність факту порушення інтересів держави, як власника земельної ділянки.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно частини 2 статті 45 ЦПК України, в редакції діючій на час звернення заступника прокурора Черкаської області до суду з даним позовом, з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (рішення ЄСПЛ від 01 квітня 2010 року у справі Корольов проти Росії (no. 2), № 5447/03, § 33; рішення ЄСПЛ від 15 січня 2009 року у справі Менчинська проти Росії , № 42454/02, § 35).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституцій України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

ЄСПЛ зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року у справі Воловік проти України , № 15123/03, § 45).

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики ЄСПЛ, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституцій України).

У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ Про прокуратуру .

Частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

До таких висновків прийшов Верховний Суд в постанові від 12 вересня 2018 року у справі №697/2768/16-ц.

З позовної заяви вбачається, що заступник прокурора Черкаської області в даній справі є позивачем, при цьому, в порушення частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру , докази того, що прокурор попередньо, до звернення до суду, повідомив відповідний суб'єкт владних повноважень - відсутні, хоча такий орган існує, а доводи прокурора, про не наділення повноваженнями звернення до суду відповідного органу (Держсільгоспінспекції) є необґрунтованими.

За змістом розділу ІІ ЦК України особи поділяються на фізичні та юридичні. Саме по собі набуття статусу юридичної особи, є набуттям і такого права як звернення до суду, що закріплено в статтях 91,92 ЦК України, статтях 46,47 ЦПК України та статті 6 Конвенції про права людини і основоположних свобод.

Таким чином вказане право на може визначатись одною юридичною особою іншій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року №482 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України внесено зміни до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, та визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади , який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Вказані обставини підтверджують те, що повноваження ліквідованої Державної інспекції сільського господарства перейшли до Держгеокадастру.

Таким чином на час звернення заступника прокурора до суду існував орган до повноважень якого відноситься державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

В зв'язку з встановленими в суді обставинами, прокурор, до звернення до суду, не дотримався, встановленого законом порядку повідомлення органу, як до так і на час звернення до суду існував орган уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, і такий орган мав право на звернення до суду, в зв'язку з чим прокурор не міг набути статусу позивача та звертатись до суду.

Саме з вказаних мотивів, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції вказані обставини справи та норми права не врахував, в зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з інших мотивів.

Керуючись ст..ст.374,376,381,382,383,384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області - задовольнити частково, а рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2018 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення яким:

В задоволенні позовних вимог заступника прокурора Черкаської області до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, державного реєстратора Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції Рябухи Марини Анатоліївни про визнання незаконним і скасування рішення органу державної влади, визнання договору оренди недійсним, скасування державної реєстрації прав - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 15 листопада 2018 року.

Судді