Ухвала

від 01.11.2018 по справі 160/7991/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

01 листопада 2018 р.Справа №160/7991/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Портал I про забезпечення позову за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Портал I до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Портал I звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби з питань праці, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державна служба з питань праці №ДН1336/247/АВ/ТД-ФС/585 від 02.10.2018 р. про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Портал I у розмірі 223380,00 грн.

Позовну заяву зареєстровано в суді та присвоєно номер адміністративної справи №160/7991/18.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/7991/18 передана судді Віхровій В.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 р. позовну заяву залишено без руху.

30.10.2018 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Портал I про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, заборони Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби з питань праці пред'являти оскаржувану постанову для примусового виконання до набрання законної сили рішенням суду у даній справі та заборони органам та особам, які здійснюють примусове виконання рішень, у тому числі органам державної виконавчої служби та приватним виконавцям, здійснювати заходи примусового виконання рішень на підставі оскаржуваної постанови до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що у позивача є побоювання, що у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, примусове виконання оскаржуваної постанови, строк пред'явлення до виконання якої 02.11.2018 р., може призвести до значної шкоди інтересам та негативних наслідків для підприємства. Заявник звертає увагу на очевидні ознаки протиправності оскаржуваної постанови про накладення штрафу: відповідач на підставі помилкових висновків про те, що цивільно-правові угоди, укладені між позивачем та фізичними особами, містять ознаки трудового договору, а також помилкових висновків про наявність відповідальності за неповідомлення контролюючого органу про прийняття на роботу нових працівників та всупереч положенням Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України, оскаржуваною постановою застосував штраф в розмірі 223380,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.

Порядок вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначено у Главі 10 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Так, відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 КАС України).

Відповідно до ст.151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Приписами ч.2 ст.151 КАС України встановлено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Відповідно, суд може забезпечити позов лише за наявності двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.

Предметом позову у даній адміністративній справі є оскарження постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН1336/247/АВ/ТД-ФС/585 від 02.10.2018 р. у розмірі 223380,00 грн. за наслідками інспекційного відвідування ТОВ ВКФ Портал І (Акт №ДН1336/247/АВ від 10.09.2018 р.), яким встановлені порушення підприємством , ч.1 ст.21, ч.ч.1,3 ст.24 КЗпП України.

В заяві про забезпечення позову позивачем перелічені загальні підстави, без зазначення обставин їх зумовлених, не підкріплення жодними доказами. Зміст припису не вказує про очевидну небезпеку пошкодження майна підприємства, лише роз'яснено власнику вимоги відповідача щодо певної споруди.

Крім того, самим позивачем в позовній заяві вказується, що до компетенції КП Благоустрій Дніпра не відноситься повноваження щодо знесення стаціонарних і постійних об'єктів нерухомості, в т.ч шляхом демонтування, нерухомого майна належного юридичним та/або фізичним особам на праві приватної власності.

Суд звертає увагу, що подання позовної заяви, предметом якого є визнання постанови протиправною та її скасування, не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень.

Очевидності помилкових висновків відповідача щодо встановленого в ходу інспектування неналежного оформлення ТОВ ВКФ Портал І трудових відносин, з матеріалів справи не вбачається.

Досліджуючи заяву про забезпечення позову та додані до неї докази, суд вважає, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, або унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів.

В матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову наразі якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, позивачем у заяві, яка розглядається вказано, що строк для пред'явлення постанови до виконання спливає 02.11.2018 р. Натомість в оскаржуваній постанові вказано, що остання може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців з дня винесення або залишення скарги або протесту на постанову без задоволення. Тобто до 02.01.2019 р.

Таким чином, висновки заявника щодо пред'явлення постанови до виконання 02.11.2018 р. є помилковим, згідно змісту постанови у строк до 02.11.2018 р. позивачу необхідно надати (надіслати) документ, що підтверджує сплату штрафу.

Суд відзначає, що забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії постанови та заборони вчиняти дії щодо її примусового виконання до початку розгляду справи по суті, і якому ще не надано офіційну правову оцінку в межах оскарження та без застосування принципів адміністративного судочинства, зокрема, таких як гласності і відкритості, змагальності тощо, враховуючи відсутність очевидних ознак протиправності постанови, суд фактично ухвалює рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову і може мати наслідком наперед встановлені обставини, що є неприпустимим.

Згідно ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).

У відповідності до ч.2 ст.76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин у сукупності, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обґрунтування не свідчать про існування обставин, визначених ч.2 ст.150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а відтак вказана заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.77, 150-154, 241-243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Портал I про забезпечення позову за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Портал I до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

Приписами ч. 1 ст. 256 КАС України встановлено, що ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно ч. 8 ст.154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя (підпис) Ухвала не набрала законної сили 01.11.2018 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_2