Рішення

від 13.11.2018 по справі 918/410/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2018 р. м. Рівне Справа № 918/410/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф. , за участі секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром"

до відповідача-1: Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ,

до відповідача-2: Державного підприємства "СЕТАМ" ,

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнежитлобудінвест" ,

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" ,

2. Фонду державного майна України ,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради ,

про визнання недійсними результатів електронних торгів арештованим майном від 31.03.2016 року з продажу лоту № 132812 - будівлі під розбирання автомобілів, літ. "2Н-1", що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364В ,

у судовому засіданні приймали участь:

від органу прокуратури - ОСОБА_1, ОСОБА_2

від позивача - не з'явився;

від відповідача-1 - ОСОБА_3;

від відповідача-2 - не з'явився;

від відповідача-3 - ОСОБА_4;

від третьої особи-1 на стороні позивача - не з'явився;

від третьої особи-2 на стороні позивача - не з'явився;

від третьої особи на стороні відповідача - не з'явився.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер BB6413.

У судовому засіданні 13 листопада 2018 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2018 року заступник військового прокурора Рівненського гарнізону (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" (далі - Концерн) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (далі - ГТУЮ у Рівненській області) та Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - Підприємство) про визнання недійсними результатів проведених Підприємством електронних торгів арештованим майном від 31 березня 2016 року з продажу лоту № 132812 - будівлі під розбирання автомобілів, літ. "2Н-1", що знаходиться за адресою: місто Рівне, вулиця Соборна, 364В.

В обґрунтування своїх вимог Прокурор посилався на те, що під час виконання судових рішень в межах зведених виконавчих проваджень № 37100395, № 48080426, № 48535902 про стягнення з Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" (далі - Завод) грошових коштів службовими особами відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Рівненській області з метою організації стягнення грошових коштів у вказаних виконавчих провадженнях, виставлено на торги через систему електронних торгів арештованим майном, розпорядником якої є Підприємство, лот № 132812, до складу якого входила будівля під розбирання автомобілів, літ. "2-Н", що знаходиться за адресою: місто Рівне, вулиця Соборна, 364В, загальною площею 324,6 м.кв.

Переможцем електронних торгів з продажу вищенаведеного лоту, проведених 31 березня 2016 року, було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнежитлобудінвест" (далі - ТзОВ "Рівнежитлобудінвест"), якому в подальшому на підставі відповідного протоколу проведення електронних торгів № 153713, акту державного виконавця про проведені електронні торги від 18 квітня 2016 року було відчужено дане нерухоме майно за ціною 442 500 грн. 00 коп.

Оскільки право власності на вказане майно на момент проведення спірних електронних торгів належало не Заводу, а Державі Україна в особі Концерну, і за боржником у встановленому законом порядку не було закріплено право господарського відання даною нерухомістю, Прокурор, посилаючись на статті 74, 133, 136, 137, 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 182, 185, 203, 215, 319, 326, 656, 658 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 8 Закону України "Про виконавче провадження", просив суд визнати недійсними результати вищезазначених електронних торгів, на підставі яких дане майно було відчужено ТзОВ "Рівнежитлобудінвест".

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20 червня 2018 року позовну заяву Прокурора від 12 червня 2018 року № 2304вих.-18 було залишено без руху та зобов'язано останнього у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази зарахування судового збору в розмірі 1762 грн. 00 коп., сплаченого по платіжному дорученні № 510 від 12.06.2018 року, до спеціального фонду державного бюджету.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду 27 червня 2018 року Прокурором усунуто недоліки, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху, та надано докази зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (т. 1 а.с. 92).

Ухвалою суду від 2 липня 2018 року позовну заяву Прокурора від 12 червня 2018 року № 2304вих.-18 було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/410/18, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.07.2018 року. Крім того, цією ухвалою до участі в розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було залучено Завод та Фонд державного майна України (далі - Фонд). Також даною ухвалою до участі в розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було залучено ТзОВ "Рівнежитлобудінвест" та Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (далі - Управління).

18 липня 2018 року від Заводу через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представників Заводу (т. 1 а.с. 100-102).

27 липня 2018 року від Управління на адресу суду надійшли письмові пояснення до позовної заяви (т. 1 а.с. 103-106), в яких останнє просить суд розгляд підготовчого засідання проводити за відсутності представника Управління.

30 липня 2018 року від Концерну на електронну адресу суду надійшли пояснення від 27.07.2018 р. № UOP 13.1.1-7002 (т. 1 а.с. 109-111), в яких останній просить суд залучити до участі у справі в якості відповідача переможця торгів ТзОВ "Рівнежитлобудінвест".

31 липня 2018 року від ТзОВ "Рівнежитлобудінвест" через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли пояснення (т. 1 а.с. 113-117), в яких останнє просило суд залишити даний позов без розгляду на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України, оскільки Прокурором не наведено жодних обґрунтувань неналежного виконання посадовими особами Концерну своїх службових обов'язків по захисту майнових інтересів держави. Також не наведено вжиття заходів прокурорського реагування на виявлені Прокурором бездіяльність чи халатність таких посадових осіб, а також обставин, які унеможливлюють захист своїх порушених прав та прав держави працівниками апарату Концерну. Крім того зазначає, що Прокурором не зазначено взагалі наявність підстав для подачі даного позову в інтересах держави.

Проте при дослідженні матеріалів справи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання про залишення позову Прокурора без розгляду, оскільки пред'явлення зазначеного позову Прокурором в інтересах держави в особі Концерну викликано саме захистом інтересів держави у суді, оскільки Концерном, як уповноваженим органом з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, не вжито заходів щодо оскарження у суді результатів аукціону та повернення майна у державну власність до часу звернення з даною заявою.

Ухвалою суду від 31 липня 2018 року до участі у справі в якості співвідповідача (відповідача-3) залучено ТзОВ "Рівнежитлобудінвест", продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на 30 днів до 02.10.2018 року включно, підготовче засідання відкладено на 4 вересня 2018 року.

31 липня 2018 року від ГТУЮ у Рівненській області через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву від 30.07.2018 р. № 6207/15/17-18 (т. 1 а.с. 160-169), в якому останнє заперечило проти задоволення вимог Прокурора з огляду на те, що інтереси Концерну жодним чином не були порушені продажем спірного нерухомого майна шляхом застосування процедури проведення електронних торгів, оскільки його власником є не позивач, а Держава Україна. Також ГТУЮ у Рівненській області вказало на те, що обов'язкова реєстрація права господарського відання щодо майна, закріпленого за Заводом, не передбачена нормами чинного законодавства, оскільки це право виникло до вступу в силу Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у 2012 році, яким вперше було встановлено обов'язковість такої реєстрації. Так, на думку ГТУЮ у Рівненській області, спірне майно перебуває у державній власності з моменту його побудови, власник цього майна не змінювався, а змінювалися лише його представники, яким на сьогодні є Концерн. Таким чином право господарського відання Заводу на майно, що знаходиться на його території (у тому числі й майно, продане зі спірних електронних торгів) та використовувалося у його діяльності, виникло з моменту побудови вказаного майна, а відповідно це право не підлягає обов'язковій державній реєстрації. Крім того, ГТУЮ у Рівненській області зазначило, що Прокурором не було наведено фактів порушення процедури проведення спірних електронних торгів, а також не було надано відповідних доказів на підтвердження наявності таких фактів.

1 серпня 2018 року від Концерну на адресу суду надійшов оригінал пояснень від 27.07.2018 р. № UOP 13.1.1-7002 (т. 1 а.с. 194-198).

Крім того, 1 серпня 2018 року від Підприємства на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (т. 1 а.с 201-205), в якому останнє заперечило проти позову та зазначило, що жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача такими порушеннями у позовній заяві не доведено. Також в даному відзиві Підприємство просило розглянути справу за відсутності представника Державного підприємства "СЕТАМ".

6 серпня 2018 року від Управління через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли письмові пояснення до позовної заяви (т. 1 а.с. 224-227), в яких останнє просить суд розгляд підготовчого засідання проводити за відсутності представника Управління.

22 серпня 2018 року від Концерну на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника від 17.08.2018 р. № UOP 13.1.1-7788 (т. 1 а.с. 241-242).

31 серпня 2018 року від Прокурора через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли додаткові пояснення від 30.08.2018 р. № 3215 вих.-18 (т. 1 а.с. 244-246), в яких останній в обґрунтування подання даного позову в інтересах держави в особі Концерну посилався на те, що правові підстави звернення прокурора до суду з відповідним позовом у даній справі є аналогічними до підстав звернення прокурора до суду з позовом у справі № 918/376/17. Також Прокурор зазначив, що спірне нерухоме майно перебувало на балансі Заводу, однак встановленим порядком право господарського відання за останнім зареєстровано не було. Також Прокурор зазначив, що позовна заява у даній справі не є оскарженням дій державних виконавців під час реалізації спірного майна, а в даному випадку має на меті визнання правочину, яким за своє природою є електронні торги, недійсним.

Ухвалою суду від 4 вересня 2018 року підготовче засідання відкладено на 25 вересня 2018 року.

21 вересня 2018 року від Заводу через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представників Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" (т. 2 а.с. 13-14).

24 вересня 2018 року від Концерну на адресу суду надійшли пояснення від 20.09.2018 р. № UOP 13.1.1-8979 (т. 2 а.с. 16-18).

25 вересня 2018 року від ТзОВ "Рівнежитлобудінвест" через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив на позов від 25 вересня 2018 року (т. 2 а.с. 29-33), в яких останнє просило суд залишити даний позов без розгляду на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання про залишення позову без розгляду.

25 вересня 2018 року від ГТУЮ у Рівненській області через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії запитів та відповідей на запити (т. 2 а.с. 44-59).

Ухвалою суду від 25 вересня 2018 року підготовче провадження у даній справі закрито, а розгляд справи по суті призначено на 16 жовтня 2018 року.

12 жовтня 2018 року від Заводу через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представників Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" (т. 2 а.с. 71-72).

16 жовтня 2018 року від ГТУЮ у Рівненській області через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (т. 2 а.с. 74).

Ухвалою суду від 16 жовтня 2018 року розгляд справи відкладено на 13 листопада 2018 року.

У судовому засіданні 13 листопада 2018 року прокурори підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягали на їх задоволенні.

Представник ГТУЮ у Рівненській області проти задоволення цього позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 30.07.2018 р. № 6207/15/17-18. Представник ТзОВ "Рівнежитлобудінвест" також зазначив про відсутність правових підстав для задоволення даного позову.

У судове засідання 13 листопада 2018 року представник Концерну не з'явився, однак 22 серпня 2018 року від останнього на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника від 17.08.2018 р. № UOP 13.1.1-7788 (т. 1 а.с. 241-242).

Представник Підприємства у дане судове засідання також не з'явився, однак у відзиві на позовну заяву (т. 1 а.с 201-205) просив розглянути справу за відсутності представника Державного підприємства "СЕТАМ".

Крім того, представник Заводу у судове засідання 13 листопада 2018 року також не з'явився, однак 02.11.2018 року від останнього через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представників Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" (т. 2 а.с. 85-86).

Фонд та Управління про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання не забезпечили. Крім того, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представників Концерну, Підприємства, Заводу, Фонду та Управління.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурорів, представників ГТУЮ у Рівненській області і ТзОВ "Рівнежитлобудінвест", всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

15 липня 2015 року набрав чинність розділ IV Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-УІІ, який визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, в тому числі, стаття 23 Закону встановлює підстави представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Так, частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Частиною 4 статті 53 ГПК України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

З метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами Кабінет Міністрів України постановою від 29 грудня 2010 р. за № 1221 утворив Державний концерн "Укроборонпром" з включенням до його складу державних підприємств згідно з додатком до цієї постанови.

Законом України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі", прийнятим 16.06.2011р. та який набрав чинності із дня опублікування - 09.07.201 1р. (Голос України від 09.07.2011 N 123) визначено особливості та правові основи управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" до об'єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі належать: майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу Державного концерну "Укроборонпром".

Статтею 3 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" встановлено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є: Кабінет Міністрів України та Державний концерн "Укроборонпром".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" Державний концерн "Укроборонпром" є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. До складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства (далі - учасники Концерну), на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності.

Учасники Концерну не перебувають в управлінні органів виконавчої влади.

Концерн діє на підставі цього Закону та Статуту, який затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Наглядової ради Концерну.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. за № 993 затверджено Статут Державного концерну "Укроборонпром". В додатку до статуту також затверджено Перелік державних підприємств - учасників Державного концерну "Укроборонпром".

Відповідно до пункту 1 Статуту Державного концерну "Укроборонпром", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 №993 та зареєстрованого Державним реєстратором 07.10.2011, номер запису 10741020000040740, встановлено, що Державний концерн "Укроборонпром" є державним господарським об'єднанням, утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1221 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром".

Функції з управління Концерном та контроль за його діяльністю здійснює Кабінет Міністрів України.

Права та обов'язки Концерну в процесі управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, яке здійснює Концерн, передбачені статтею 7 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".

Поряд із зазначеними повноваженнями, визначеними Законом України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі", Державний концерн "Укроборонпром" наділений статутними повноваженнями.

Пунктом 17 Статуту Концерну визначений перелік основних (однак не вичерпних) предметів діяльності Концерну відповідно до покладених на нього завдань.

В силу зазначеного, Державний концерн "Укроборонпром" може як самостійно здійснювати господарську діяльність, так і залучати до статутної діяльності інших учасників Концерну для виготовлення продукції.

Одночасно Державний концерн "Укроборонпром" може здійснювати управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Саме ці повноваження є делегованими повноваженнями держави у сфері ефективного управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Здійснюючи повноваження з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, Державний концерн "Укроборонпром" є суб'єктом Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року, введеного в дію Указом Президента України від 2 серпня 2016 року № 323/2016 "Про заходи з розвитку оборонно-промислового комплексу України".

Таким чином, враховуючи наявність делегованих державою повноважень у сфері управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, інтереси Держави Україна полягають у розвитку оборонно-промислового комплексу України, одним із спеціальних суб'єктів якого є Державний концерн "Укроборонпром", до компетенції якого віднесені повноваження, визначені у Законі України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".

Водночас, пред'явлення зазначеного позову прокурором в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" викликано саме захистом інтересів держави у суді, оскільки Державним концерном "Укроборонпром" як уповноваженим органом з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі не вжито заходів щодо оскарження у суді та визнання недійсними результатів електронних торгів арештованим майном від 31 березня 2016 року з продажу лоту № 132812.

Державний концерн "Укроборонпром" є одним із спеціальних суб'єктів делегованих Законом України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" владних повноважень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Прокурор обґрунтовано звернувся з даним позовом в інтересах держави в особі Концерну.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного суду від 08.05.2018 року у справі № 918/376/17.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області знаходиться виконавче провадження щодо стягнення заборгованості із Заводу, до складу якого входить 580 виконавчих документів на загальну суму стягнення 17 611 188 грн. 93 коп.

Згідно наявного у матеріалах справи копії акту опису й арешту майна від 18 жовтня 2012 року було описано нерухоме майно Заводу, зокрема, будівля: під розбирання автомобілів інв. № 0061/2.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи складеного експертом фірми "Експерт-Рівне-Консалт" ОСОБА_5 висновку від 27 січня 2016 року № 21, вартість спірного майна склала 442 500 грн. 00 коп.

Листом від 08.02.2016 р. № 323/16 Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області повідомив, зокрема, Завод, Концерн та Фонд державного майна України про склад описаного майна, його вартість, визначену експертом фірми "Експерт-Рівне-Консалт" ОСОБА_5, а також про передачу вказаного майна на реалізацію. Крім того, у вказаному листі Відділом було роз'яснено право зазначених осіб на оскарження оцінки майна до суду в 10-денний термін з дня отримання наведеного повідомлення.

1 березня 2016 року вищенаведене майно було передано на реалізацію в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" та Наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5 "Про проведення експерименту із запровадження порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів" (далі - Порядок).

З матеріалів справи вбачається, що 31 березня 2016 року відбулися електронні торги з продажу будівлі під розбирання автомобілів. літ. "2Н-1", що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, 364-в. загальною площею 324,6 кв.м.

Як вбачається з протоколу проведення електронних торгів від 1 квітня 2016 року № 153713 (т. 1 а.с. 186), переможцем зазначених електронних торгів було визнано ТзОВ "Рівнежитлобудінвест" з ціновою пропозицією 442 500 грн. 00 коп.

ТзОВ "Рівнежитлобудінвест" у встановленому законом порядку внесло суму гарантійного внеску в розмірі 22 125 грн. 00 коп., що підтверджується відомостями, зазначеними у вищенаведеному протоколі проведення електронних торгів. У той же час решта належної до сплати суми коштів у розмірі 420 375 грн. 00 коп. була перерахована ТзОВ "Рівнежитлобудінвест" на рахунок Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія відповідного платіжного доручення від 14 квітня 2016 року № 1016 (т. 1 а.с. 183).

На підставі вищенаведеного протоколу про проведення електронних торгів від 1 квітня 2016 року № 153713, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_6 було складено акт від 18 квітня 2016 року про проведені електронні торги та реалізацію Підприємством в системі електронних торгів арештованим майном лоту № 132812 - будівлі під розбирання автомобілів, літ. "2Н-1", загальною площею 324,6 кв.м. за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364В.

На підставі вищенаведених обставин приватним нотаріусом ОСОБА_7 переможцю даних електронних торгів - ТзОВ "Рівнежитлобудінвест" було видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 725 від 19 квітня 2016 року, що підтверджується відомостями, зазначеними в наявному у матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 76).

Обґрунтовуючи свої вимоги, Прокурор посилався на те, що право власності на спірне нерухоме майно на момент проведення вищенаведених електронних торгів належало не Заводу, а Державі Україна в особі Концерну, і за боржником у встановленому законом порядку не було зареєстровано право господарського відання даною нерухомістю, а відтак ГТУЮ у Рівненській області та Підприємство не мали необхідного обсягу прав щодо цього майна і ця нерухомість не могла бути об'єктом продажу шляхом проведення електронних торгів з метою примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 73 Господарського кодексу України (далі - ГК України) державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Згідно до ст. 74 ГК України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

Статтею 120 ГК України передбачено, що господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом. Концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

У відповідності до ст. 123 ГК України учасники об'єднання підприємств можуть вносити на умовах і в порядку, передбачених його установчими документами, майнові внески (вступні, членські, цільові тощо). Майно передається об'єднанню його учасниками у господарське відання або в оперативне управління на основі установчого договору чи рішення про утворення об'єднання. Вартість майна об'єднання відображається у його балансі. Господарське об'єднання має право утворювати за рішенням його вищого органу управління унітарні підприємства, філії, представництва, а також бути учасником (засновником) господарських товариств. Утворені господарським об'єднанням підприємства діють відповідно до положень цього Кодексу, інших законів та статуту підприємства, затвердженого об'єднанням. Об'єднання підприємств не відповідає за зобов'язаннями його учасників, а підприємства-учасники не відповідають за зобов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено установчим договором або статутом об'єднання.

29 грудня 2010 року Постановою Кабінету Міністрів України № 1221 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром" утворено Державний концерн "Укроборонпром", до складу якого включено ДП "Рівненський автомобільний ремонтний завод".

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. № 933 затверджено Статут Державного концерну "Укроборонпром" (далі - Статут).

Відповідно до п. 6 Статуту Концерн діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, несе відповідальність за результати своєї діяльності та виконання зобов'язань.

Концерн не несе відповідальність за зобов'язаннями його учасників. Учасники не несуть відповідальності за зобов'язаннями Концерну (п. 8, п. 9 Статуту).

Згідно п. 13 Статуту учасники Концерну зберігають статус юридичної особи та профіль діяльності. Учасники Концерну зберігають господарську самостійність з урахуванням обмежень, передбачених законодавством та цим Статутом. Концерн відповідно до законодавства регулює провадження наукової, проектної, виробничої, фінансової, цінової, інвестиційної, інноваційної, зовнішньоекономічної та іншої діяльності його учасників, пов'язаної з розробленням, виготовленням, реалізацією та обслуговуванням товарів військового та спеціального призначення.

Пунктом 29 Статуту передбачено, що майно Концерну становлять відображені в його балансі оборотні та необоротні активи, що є державною власністю. Концерн володіє, користується та розпоряджається майном на праві господарського відання відповідно до мети своєї діяльності в установленому законодавством порядку.

03.10.2012 р. наказом Державного концерну "Укроборонпром" № 199 затверджено Статут Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" (далі - Статут Заводу).

Відповідно до п. 3.1. Статуту Заводу, підприємство є юридичною особою. Підприємство набуває прав та обов'язків юридичної особи з дати включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно п. 3.6 Статуту Заводу, підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всіма належними йому коштами та іншим майном, на яке згідно із чинним законодавством України може бути звернене стягнення.

У відповідності до п. 3.7 Статуту Заводу, держава та Концерн не несуть відповідальності за зобов'язаннями підприємства, крім випадків передбачених ГК України та іншими законами України.

Підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями держави та Концерну (п. 3.8. Статуту Заводу).

Пунктом 4.1 Статуту Заводу передбачено, що майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

У відповідності до п. 4.4 Статуту Заводу, підприємство в установленому законодавством порядку забезпечує оформлення та державну реєстрацію речових прав на об'єкти, права на які підлягають державній реєстрації.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства та Статутів Концерну і Заводу, реалізоване 31.03.2016 р. через систему електронних торгів арештованим майном "СЕТАМ" майно - лот № 132812, на момент його продажу, а саме 31.03.2016 р. право господарського відання спірним майном за Заводом зареєстровано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ГК України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Наведене кореспондується з пунктом 5 розділу 8 Статуту Заводу, в якому зазначено, що Концерн веде облік об'єктів державної власності, що перебувають у його управлінні, здійснює контроль за ефективністю використання та контроль за збереженням таких об'єктів.

Судом встановлено, що на час примусового продажу шляхом проведення електронних торгів право власності на об'єкт нерухомості, що становив предмет продажу, було зареєстровано як власність держави в особі Державного концерну "Укроборонпром".

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" та п. 4.7 Статуту Заводу, відчуження підприємством майнових об'єктів, що належать до основних фондів, здійснюється виключно на конкурентних засадах за погодженням з Концерном в порядку встановленому законодавством. Відчуження нерухомого майна підприємства здійснюється в установленому порядку за погодженням з Фондом державного майна України.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч. 4 ст. 182 ЦК України).

Так, Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка діяла на момент проведення оспорюваних торгів) встановлює, що Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (п.1 та п. 3 ст. 3 вищевказаного Закону).

Відповідно до п. 37 ч. 8 діючого на момент проведення вказаних електронних торгів Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМ України від 17.10.2013 р. № 868 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном.

Таким чином, права господарського відання на нерухоме майно, яке використовується Заводом у своїй господарській діяльності, підлягає державній реєстрації.

Однак, досліджуючи Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек та Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364В, вбачається що реалізований 31.03.2016 р. об'єкт нерухомого майна станом на 31.03.2016 р. перебував у власності Держави Україна в особі Концерну".

Відомостей щодо державної реєстрації Заводом або Концерном права господарського відання Заводу на вказані об'єкти нерухомого державного майна не встановлено.

Відповідно до акту від 29.12.2011 року, який наявний в матеріалах справи, приймання-передачі Заводу зі сфери управління Міністерства оборони України в управління Концерну, здійснено приймання-передачу Заводу, яке розташоване за адресою: 33024, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, 364, та перебуває у сфері управління Міністерства оборони України і передається в управління Концерну. Однак в даному Акті не зазначено про те, що майно яке було предметом оспорюваних електронних торгів, передається в господарське відання чи оперативне управління саме Заводу.

В матеріалах справи відсутні як докази прийняття рішення про закріплення майна за Заводом на праві господарського відання, так і докази передачі майна Концерном в господарське відання або оперативне управління Заводу, а відповідачами не доведено факту передачі нерухомого державного майна, яке було предметом електронних торгів, Заводу.

Враховуючи вищевикладене, на момент проведення електронних торгів 31.03.2016 р. Завод не набув право господарського відання на реалізоване нерухоме державне майно, оскільки таке право не було зареєстровано у встановленому законом порядку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме майно в господарське відання не передавалось.

Відповідно до частини 9 статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" нерухоме майно об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

Статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" (діючого на момент проведення вказаних електронних торгів) визначено, що під приватизацією державного майна слід розуміти платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Згідно із абзацом 1 частини 1 статті 15 вищевказаного Закону, одним із способів приватизації державного майна є продаж об'єкта приватизації на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни) та через проведення електронних торгів як різновиду аукціону відповідно. Оскільки Загальними положеннями Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5, визначено, що електронними торгами є прилюдні торги (аукціон), що здійснюються в електронній формі в Системі електронних торгів (СЕТАМ).

В свою чергу, частиною 2 статті 5 даного Закону встановлено, що приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства, зокрема, об'єкти та майно, які забезпечують обороноздатність держави.

Зазначені об'єкти державної власності не підлягають приватизації незалежно від їх включення до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Верховною Радою України.

Згідно з вимогами пункту а) частини 4 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" не підлягають приватизації державні підприємства та корпоративні права держави в акціонерних товариствах, які забезпечують національну безпеку України або приватизація яких створює істотні ризики для безпеки держави підприємства з виготовлення та ремонту всіх видів зброї, що перебуває на озброєнні Збройних Сил України, інших утворених відповідно до закону військових формувань, Служби безпеки України.

Так, згідно з пунктом 2.2 Статуту Заводу, затвердженого наказом Концерну від 03.10.2012 р. № 199, діяльність у сфері оборони, виробництво зброї та боєприпасів, розробка, виробництво засобів технічного обслуговування для ремонту бронетехніки та іншого озброєння тощо є предметом діяльності Заводу.

Відповідно до п. 17 Статуту Концерну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. № 993, Концерн утворений з метою забезпечення ефективного функціонування та управління суб'єктами господарювання державного сектору економіки, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами.

Таким чином, під час реалізації 31.03.2016 р. об'єктів нерухомого майна державної власності (лот № 132812) шляхом проведення електронних торгів допущено порушення норм чинного законодавства, що є підставою для визнання результатів вищезазначених електронних торгів від 31.03.2016 р. недійсними.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних (електронних) торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення таких торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна, а відтак є правочином.

Такий висновок узгоджується й з нормами статей 650, 655 та частиною 4 статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги.

Ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1- 3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Виходячи зі змісту частини 1 статті 215 ЦК України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами торгів, а відтак, результати електронних торгів, внаслідок яких Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в системі електронних торгів арештованим майном 25.03.2015 реалізовано лот № 50153 - комплекс будівель, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364В, з порушенням закону, підлягають визнанню недійсними.

Заперечення відповідачів спростовуються всім вищенаведеним і, відповідно, є безпідставними та необґрунтованими.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Концерну про визнання недійсними результатів, проведених Підприємством, електронних торгів арештованим майном від 31 березня 2016 року з продажу лоту № 132812 - будівлі під розбирання автомобілів, літ. "2Н-1", що знаходиться за адресою: місто Рівне, вулиця Соборна, 364В, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню. В той же час суд зазначає, що відповідачі не довели належними та допустимими доказами належності нерухомого майна, яке було

предметом електронних торгів арештованим майном від 31 березня 2016 року з продажу лоту № 132812 Заводу на праві господарського відання, а відтак і щодо законності його примусової реалізації через електронні торги.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 91, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними результати електронних торгів арештованим майном від 31.03.2016 р. з продажу лоту № 132812 - будівлі під розбирання автомобілів, літ. "2Н-1", що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364В, проведених Державним підприємством "СЕТАМ".

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Замкова, 29, код ЄДРПОУ 34922678) на користь Військової прокуратури Західного регіону України (33001, м. Рівне, вул. Соборна, 227Д, код ЄДРПОУ 38326057, р/р 35210081082783) 587 (п'ятсот вісімдесят сім) грн. 33 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з Державного підприємства "СЕТАМ" (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6, код ЄДРПОУ 39958500) на користь Військової прокуратури Західного регіону України (33001, м. Рівне, вул. Соборна, 227Д, код ЄДРПОУ 38326057, р/р 35210081082783) 587 (п'ятсот вісімдесят сім) грн. 33 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнежитлобудінвест" (33023, м. Рівне, вул. Клима Савури, буд. 14-А, код ЄДРПОУ 38288326) на користь Військової прокуратури Західного регіону України (33001, м. Рівне, вул. Соборна, 227Д, код ЄДРПОУ 38326057, р/р 35210081082783) 587 (п'ятсот вісімдесят сім) грн. 33 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 16 листопада 2018 року.

Суддя Церковна Н.Ф.