Ухвала

від 15.11.2018 по справі 371/1447/18

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.11.2018 Єдиний унікальний № 371/1447/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року м. Миронівка

ЄУН 371/1447/18

Провадження № 2-з/371/32/18

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О. , розглянувши заяву Акціонерного товариства ОСОБА_1 Аваль про забезпечення позову у справі за його позовом до ОСОБА_2, Приватного підприємства Торговий дім про стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту,

У С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство ОСОБА_1 Аваль звернулося до Миронівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2, Приватного підприємства Торговий дім про стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту. Позивач просив стягнути з відповідачів солідарно кошти в сумі 109542 гривні 20 копійок за договором про надання овердрафту № 015/7333/345745 від 28 березня 2017 року.

Одночасно з поданням позовної заяви 08 листопада 2018 року представник позивача подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову у вказаній справі шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_2, який є поручителем за договором, майно у виді квартири під номером 34 по вулиці Данькевича Костянтина, 14 міста Києва.

Заяву обґрунтував тими обставинами, що невжиття заходів забезпечення позову зможе утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки заборгованість є суттєвою, обставини, що породили виникнення заборгованості, вказують на неплатоспроможність позичальника, а поручитель може сховати чи відчужити належне йому майно.

Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Учасники справи про розгляд заяви не повідомлялись.

Згідно правил частин 5 та 6 вказаної статті залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно правил статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття таких заходів може унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на ту особу, яка заявляє відповідне клопотання. Отже, за загальним правилом, заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Встановлено, що між Акціонерним товариством ОСОБА_1 Аваль та Приватним підприємством Торговий дім дійсно виник спір щодо виконання умов договору про надання овердрафту. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідачів як солідарних боржників, що кореспондує зі способами захисту порушеного права. Предмет позову має правовий характер і випливає з певних матеріально-правових відносин.

За загальним правилом достатньо обґрунтованою підставою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.

Посилання в заяві на припущення щодо неплатоспроможності позичальника коштів, приховання майна поручителем за договором та потенційну можливість їх ухилення від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При застосуванні заходів до забезпечення позову основним елементом є подання доказів на підтвердження обставин, на які посилається позивач, заявляючи клопотання про вжиття таких заходів.

Для достатнього обґрунтування припущення щодо наявності реальної небезпеки приховання майна, чи розпорядження ним, що призведе до неможливості виконання рішення суду в майбутньому, серед іншого, можуть бути подані докази вчинення відповідачем з майном певних дій як в процесі розгляду справи, так і до початку її розгляду.

Подана заява не є обґрунтованою.

Заявник зазначив майно, яке належить відповідачу ОСОБА_2, та може бути арештовано, але не зазначив його вартість, що позбавляє суд можливості вирішити питання щодо забезпечення позову з урахуванням співмірності позовних вимог.

Як вбачається зі змісту заяви, заява про вжиття заходів до забезпечення позову ґрунтується лише на особистому припущенні позивача щодо унеможливлення виконання рішення суду. При цьому, позивачем не подано жодних доказів в обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, ймовірності унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захистув разі невжиття таких заходів, адекватності вимог заявника про забезпечення позову, з урахуванням збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про об'єктивну відсутність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_2 в межах позовних вимог.

Заявник не довів, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України. Такі наслідки безпосереднього не випливають із суті спору.

Вказані обставини є підставою для відмови у вжитті заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства ОСОБА_1 Аваль про забезпечення позову у справі за його позовом до ОСОБА_2, Приватного підприємства Торговий дім про стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя підпис ОСОБА_3

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук