Рішення

від 10.12.2008 по справі 2-626/2008

КОРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-626/2008р.

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

10 грудня 2008 року Місцевий Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Чурупченка М.І.,

при секретарі - Александровы Н.Л.,  

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

позивачки - ОСОБА_3,

представника позивачки ОСОБА_3 В А. - ОСОБА_4,

представниці позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_5,

представника відповідача - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Корюківці у приміщенні суду цивільну справу об'єднану в одне провадження за позовом ОСОБА_1 до Корюківської міської ради Чернігівської області, третьої особи Корюківської державної нотаріальної контори Чернігівської області про визнання права власності на частину нерухомого майна (1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями в м. Корюківка по вул.  Шевченка, 106, Чернігівської області) та за позовом ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_3 до Корюківської міської ради Чернігівської області, третьої особи Корюківської державної нотаріальної контори Чернігівської області про визнання власником спадкового нерухомого майна (житлового будинку з господарськими будівлями по вул.  Шевченко, 106, м. Корюківки Чернігівської області), -

встановив:

03 листопада 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він до свого повноліття проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, зараз 106 разом із своєю матір»ю ОСОБА_8 та вітчимом ОСОБА_9. Мати та ОСОБА_9 були одружені з 21.02.1970 року. За час шлюбу мати та вітчим побудували будинок в м. Корюківка вул.  Шевченко, 140, зараз 106. Дане підтверджується атом БТІ від 21.05.1984 року. Виконкомом Корюківської міськради видано ОСОБА_10 свідоцтво від 26.06.1984 року на право власності на даний будинок, тому мати та вітчим набули право спільної сумісної власності подружжя відповідно Сімейного Кодексу України (ст.60). 13.07.2006 року мати померла, після смертіякої відкрилась спадщина на 1/2 частину вищевказаного домоволодіння. Потім захворів вітчим і йому він допомагав матеріально, а саме направляв грошові переводи. 08.05.2008 року вітчим помер, похорони та поминки відбував він та двоюрідна сестра ОСОБА_11 Зараз догляд за будинком та оплату комунальних послуг проводить вона. Із-за незнання законодавства він не прийняв спадщину матері, але судом 02.09.2008 року йому було продовжено строк на прийняття спадщини і він звернувся до нотаріальної контори для прийняття 1/2 частини спадщини своєї матері, про що була заведена спадкова справа на нерухомість. Оскільки матір не мала свідоцтва на право власності на будинок, тому він звернувся до суду про встановлення права власності на 1/2 частину домоволодіння №140, зараз №106, по вул.  Шевченко м. Корюківки, що відкрилась після покійної матері, ОСОБА_8 та визнанні свідоцтва про право власності на дане домоволодіння за ОСОБА_9 частково недійсним.

05 листопада 2008 року позивачка ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, який потім був об»єднаним в одне провадження з позовом ОСОБА_1, де аргументує вимоги, тим, що її довірителька є рідною сестрою померлого ОСОБА_9, після смерті якого залишилась спадщина, що складається з житлового будинку №140, зараз №106 по вул.  Шевченко м.Корюківки. Померлий при житті не розпорядився своїм майном, заповіту не склав. Спадкоємців першої черги в померлого немає, тому як спадкоємець другої черги, а інших спадкоємців другої черги у померлого немає, сестра померлого прийняла спадщину і звернулась до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Але так як не було виявлено договору дарування в документах померлого, а є тільки дублікат в технічних документах на будинок, де право власності зареєстровано за померлим, тому вона вимушена звернутись до суду про визнання за нею права власності на домоволодіння померлого ОСОБА_9, оскільки вона є спадкоємицьою другої черги, а інших спадкоємців першої та другої черги в померлого не має.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 свої вимоги підтримали і просять задовольнити, тобто визнати право власності на 1/2 частину домоволодіння померлого ОСОБА_9 за померлою ОСОБА_8 та визнати свідоцтво на право власності на дане майно померлого ОСОБА_9 частково не дійсним, вказавши, що свідоцтво на право власності померлому ОСОБА_9 було видано в 1984 році, коли мати позивача перебувала в шлюбі з померлим спадкодавцем, а також коли померлі проживали разом, то разом робили в будинку ремонти(оббивали будинок шелівкою, зробили в будинку перегородку, коли був підпал сараю, то відновлювали його).

У судовому засіданні сама спадкоємиця ОСОБА_3 її представник ОСОБА_4 та ОСОБА_12 свій позов повністю підтримали і просять його задовольнити. Проти позову ОСОБА_1 заперечують, оскільки він неправомірний і просять йому в задоволенні відмовити. Представник ОСОБА_4 вказав, що його довірителька є єдиною спадкоємицею майна померлого. Також відповідно документації, що є в справі, будинок з господарськими будівлями, на який відкрилась спадщина, був побудований, ще в 1960 році, а мати позивача ОСОБА_1, що померла, одружилась з померлим спадкодавцем тільки в 1970 році. Також, вказав що позивач ОСОБА_1 ставить питання про визнання права власності на 1/2 частину майна за померлою своєю матір»ю, що не відповідає законодавству.

Представник Корюківської міської ради ОСОБА_13 показав, що вказані вимоги позивачів повинні бути вирішені відповідно законодавства.

Представник третьої особи Корюківської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилась, надала заяву про слухання справи без її участі, в рішенні покладається на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_14 показала, що вона проживала по сусідству з померлим спадкодавцем ОСОБА_9 приблизно з 1959 по 1967 рік. Будинок, на який відкрилась спадщина, був побудований в 1960-х роках. Приблизно в 1964 році вона була у померлого та бачила, що побудовано було все те, що і зараз знаходиться за цією адресою.

Свідок ОСОБА_15 показала, що проживала через дорогу з померлим спадкодавцем і знає, що будинок на який відкрилась спадщина був побудований в 1960-х роках. При житті як ОСОБА_9 так і мати позивача ОСОБА_1 нічого не будували, все було збудовано до їх одруження.

Свідок ОСОБА_7 показала, що будинок, яки зара відкрилась спадщина будувався в 1960 роках. Вона проживала по сусідству. З 1960 по 1966 рік вона навчалась, а коли приїхала з навчання то вже це домоволодіння по вул.  Шевченко №140 (зараз 106) м. Корюківки було збудоване. Коли приблизно в 1980-х роках була пожежа сараю за цією адресою, то згорів тільки дах сараю. Діти її коли грались, то випадково підпалили, вона на відновлювальний ремонт даху віддавала покійному грошові кошти.

Свідок ОСОБА_16 показав, що зараз він проживає поряд з даним будинком, коли помер ОСОБА_9 то він розмовляв з позивачем ОСОБА_1, який йому говорив, що цей будинок йому не потрібен, оскільки житло в його є. Також показав, що коли помер ОСОБА_9, то через деякий час в даному будинку стало світиться зранку та вечорами.

Свідок ОСОБА_17 показала, що в 1964 році ОСОБА_16 закінчила школу в м. Корюківка, проживала по сусідству з померлим ОСОБА_9, будинок тоді був побудований, він і зараз такий як і був. Дах сараю згорів там в 1980 році, випадково підпалили її діти та діти ОСОБА_7, а чи віддавала грошові кошти на відновлення даху не пам»ятає.

Свідок ОСОБА_11 показала, що її мати та померла мати позивача ОСОБА_1 були рідними сестрами. Померлий спадкодавець ОСОБА_9 та померла мати позивача ОСОБА_1 проживали разом за адресою в м. Корюківка по вул.  Шевченко, 140 (зараз 106) з 1968 року і вони будували цей будинок. Коли згорів сарай повністю, то потім покійні будували новий. Також показала, що пам»ятає, те що і вона допомагала замішувати глину, так як будувався будинок при спільному проживанні померлих, спадкодавця та померлій матері позивача ОСОБА_1

Як встановлено судом 08 травня 2008 року ОСОБА_9 помер, на майно померлого відкрилась спадщина, яке складається з житлового будинку №106 (раніше №140) в м. Корюківка по вул.  Шевченка Чернігівської області. Померлий при житті не розпорядився

своїм майном, заповіту не залишив. Відповідно технічної документації на дане домоволодіння, а саме акту обстеження від 21.05.1984 року, про встановлення права власності ОСОБА_9 на домоволодіння №140 (зараз 106) по вул.  Шевченко м. Корюківка Чернігівської області, встановлено, що дане домоволодіння належить ОСОБА_9, яке було збудовано в 1960 році (а не під час шлюбу з 1970 року ОСОБА_9 та ОСОБА_18О), що підтверджено поясненнями і підписами самим ОСОБА_9, свідками ОСОБА_15А.(допитана в судовому засіданні), ОСОБА_19А.( зараз є померлою), ОСОБА_20В.(зараз є померлим). Відповідно даного акту та технічних документів на домоволодіння, було видано ОСОБА_9, виконавчим комітетом Корюківської міської ради народних депутатів було видано Свідоцтво на право особистої власності на домоволодіння від 26 червня 1984 року. Також відповідно наданих документів, що знаходяться в інвентаризаційній справі БТІ на домоволодіння, земельна ділянка з будівлями по вул. Шевченко, 154 (потім 140, зараз 106) в 1958 також зареєстрована за ОСОБА_9 відповідно договору дарування.

Відповідно ст. 17 ЗК України, ст.ст. 12, 14, 16, 17 Закону України « Про власність», у приватній власності громадян можуть перебувати жилі будинки, збудовані на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці, участь інших осіб у будівництві житлового будинку і господарських будівель не створює для них права приватної власності на житловий будинок, крім коли будівництво велось подружжям в період шлюбу (спільна сумісна власність подружжя).Члени сім»ї власника житлового будинку, якщо вони брали участь лише у будівництві підсобних будівель (літньої кухні, сараю, тощо) і підсобних приміщень або коли їх затрати на ремонт жилого будинку перевищували покладений на них обов»язок в обов»язковій участі у витратах по утриманню будинку (квартири) і при домової території та ремонту.

Вислухавши покази свідків, дослідивши матеріали справи, враховуючи документи інвентаризаційної справи, та приймаючи до уваги вимоги законодавства, суд приходить до висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання права власності за померлою своєю матір»ю ОСОБА_18 на домоволодіння №140 (зараз 106) по вул.  Шевченко м. Корюківки (1/2 його частину) безпідставні, документально не підтверджені, не доведені в судовому засіданні і суперечать законодавству, тому в задоволенні заявлених ним вимог слід відмовити.

Вимоги ж ОСОБА_3 законні обгунтовані, законні і обгунтовані, доведені в судовому засіданні, також той факт, що вона є єдиним спадкоємцем та спадкоємцем другої черги, як сестра померлого спадкодавця на нерухоме майно померлого ОСОБА_9, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями №106 (раніше 140) по вул.  Шевченко м. Корюківки Чернігівської області підтверджується документально: копією свідоцтва про народження брата, ОСОБА_9, копією свідоцтва про її народження.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред»явити позов про його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. За заявою заінтересованої особи суд може визнати її власником нерухомого майна, якщо буде встановлено, що це не суперечить чинному законодавству та не буде порушувати права спадкоємців на майно. Враховуючи вказане, ОСОБА_3 слід визнати власником вищевказаного спадкового майна, а саме будинку з господарськими будівлями в м. Корюківка по вул.  Шевченка №106 (раніше 140).

Позивачі при подачі позовів сплатили судові витрати по сплаті державного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язаного з розглядом даної цивільної справи, про відшкодування цих витрат позивачі вимог не заявляють, тому ці витрати слід залишити за ними.

Керуючись ст.ст. 12, 14, 16, 17 Закону України «Про власність», ст.ст. 331, 392, 1260, 1262, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст. 81, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_3, власником спадкового нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями по вул.  Шевченко, 106, в м. Корюківка Чернігівської області, що належало спадкодавцю ОСОБА_9, померлого 08 травня 2008 року.

ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання права власності на нерухомість, 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться в м. Корюківка Чернігівської області по вул.  Шевченко, 106, за ОСОБА_8, померлої 13 липня 2006 року - відмовити.

Витрати сплачені позивачами при зверненні з позовами до суду, а саме державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення по розгляду даної справи - залишити за ними.

На рішення суду протягом 10 днів з часу його проголошення може бути подана заява про апеляційне оскарження, після надання якої за сторонами зберігається право на протязі 20 днів подати апеляційну скаргу.