Рішення

від 15.11.2018 по справі 1540/3786/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/3786/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року м.Одеса

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Аракелян М.М.

За участю секретаря - Гуманенко О.В.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за довіреністю

Від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ» , в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0010871405 від 20 березня 2018 року Головного управління ДФС в Одеській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Ростдорстрой не погоджується з податковим повідомленням - рішенням Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від " 20" березня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 577 719 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 394 430 грн., винесеним на підставі ОСОБА_4 документальної позапланової виїзної перевірки №362/1532-14- 05/336558865 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «РСВ ПАК» код за ЄДРПОУ 40681002 за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 року » від 26.02.2018 року.

Як зазначив представник позивача, за результатами перевірки посадові особи відповідача дійшли висновків,що ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ" порушено вимоги п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями та незаконно було завищено податковий кредит по податку на додану вартість по отриманим товарам та послугам від ТОВ РСВ ПАК у вересні 2017 року на суму ПДВ у розмірі 1577719 грн. та як наслідок занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1577719,0 грн. Посадовими особами контролюючого органу було поставлено під сумнів реальність господарських операцій, зокрема, за договорами поставки та отриманих послуг: 18/04-17 від 18.04.17 року, 2РР /АБЗ від 01.09.2017 року, 24ПП 24.04.2017 року. На думку представника позивача, дані висновки акту перевірки є безпідставними та сформовані лише на суб'єктивному баченні перевіряючих, без надання належної оцінки всім наявним первинним документам, а податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. На думку перевіряючих, товарно-транспортні накладні, які виписані у серпні 2017 року не можуть підтвердити поставку асфальтобетону за видатковою накладною від 01 вересня 2017 року. Під час перевірки були надані усні пояснення, що видаткова накладна від 01.09.2017 року враховує партії асфальту, перевезення яких фактично були здійснені до її підписання. Зазначене ніяк не спростовує факт отримання та подальшого використання асфальту у господарській діяльності. Щодо невідповідності дат, зазначених на актах, згідно яких ТОВ "РСВ ПАК" були виконані послуги з виробництва асфальту з матеріалів замовника та паспортами на виробництво представник позивача зазначив, що акти виконаних послуг, як і акти приймання-передачі будівельних матеріалів від замовника виконавцю, є підсумковими, тобто враховують в себе не лише вироблену в цей день продукцію, а й ту, що була виготовлена раніше, що не суперечить умовам договору. На думку представника позивача дефекти у товарно-транспортних накладних можуть слугувати підставою для встановлення порушення вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні та не можуть ставити під сумнів реальне здійснення господарських операцій. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платника податків.

Посилаючись на положення ст. ст. 4, 21, 198, 201 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , положення Закону України Про автомобільний транспорт представник позивача зазначив, що ТТН є обов'язковими для застосування відправниками й одержувачами вантажів і слугують підставою для обліку транспортної роботи та проведення розрахунків за договором перевезення. При цьому оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Представник зазначив, що всі податкові накладні від постачальника товарів та послуг були належним чином зареєстровані, тобто ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ" мало достатні підстави для нарахування податкового кредиту. Крім того в акті перевірки зазначено, що згідно зареєстрованих податкових накладних ТОВ "РСВ ПАК" задекларовано значні обсяги з придбання товарів, зокрема, дизельного палива, асфальту, газу природного, арматури, бетону, цементу, бітуму та ін., що навпаки підтверджує реальність операцій. Як вбачається з акту перевірки, в якості доказу не підтвердження реальності вищевказаних господарських операцій, є твердження податкового органу про неможливість реального виконання укладених ТОВ " РОСТДОРСТРОЙ " зі своїми контрагентами договорів, оскільки вказані підприємства відсутні за місцем знаходження та не мають трудових ресурсів та основних засобів. При цьому податковий орган посилався на дані податкових перевірок вказаних суб'єктів господарювання. Однак, на думку представника позивача, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та мас необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Вказуючи на те, що реальність спірних господарських операцій підтверджувалася ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ " наданими первинними документами, яким посадові особи податкового органу не надали належної оцінки, представника позивача вважає, що податкове повідомлення рішення №0010871405 від 20 березня 2018 року підлягає скасуванню в судовому порядку як протиправне.

Ухвалою суду від 06.08.2018 року відкрито провадження у справі №1540/3786/18.Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.08.2018 року. Зобов'язано Головне управління ДФС в Одеській області надати до суду належним чином засвідчені копії акту «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» код ЄДРПОУ 33658865 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійснені фінансово-господарських відносин з ТОВ «РСВ ПАК» код за ЄДРПОУ 40681002 за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 року» від 26.02.2018 року №362/15-32-14-05/336558865 та всіх документів, які стали предметом перевірки та на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.03.2018 року.

22 серпня 2018 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що в акті перевірки відображено детальний аналіз кожного документа, операції щодо поставки матеріалів та виконання послуги, за наслідком чого встановлено неможливість фактичного здійснення спірних господарських операцій та на підставі відомостей та мотивів, аналогічних висновкам ОСОБА_4 перевірки, просив суд у задоволенні позовних вимог ТОВ РОСТДОРСТРОЙ відмовити.

Підготовче засідання, призначене на 22.08.2018 року, було відкладено на 13.09.2018 року для надання додаткового часу представнику позивача на ознайомлення з відзивом на позовну заяву та надання відповіді на відзив.

Підготовче засідання 13.09.2018 року перенесено на 01.10.2018 року у зв'язку перебуванням судді Аракелян М.М. у відпустці з 10.09.2018 року по 14.09.2018 року включно.

Ухвалою суду від 01.10.18 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №1540/3786/18 та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 17.10.2018 року.

01 жовтня 2018 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№28831/18), в якій зазначено, що всі господарські операції позивача підтверджуються видатковими накладними, актами наданих послуг та товарно-транспортними накладними. Всі первинні документи по спірним господарським операціям ТОВ РОСТДОРСТРОЙ були надані під час перевірки та раніше у відповідь на запит відповідача. Вся первинна документація відповідає вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України , тому, на думку представника позивача, висновки перевіряючи є необґрунтованими та безпідставними, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 17.10.2018 року закрито підготовче провадження у справі №1540/3786/18 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05.11.2018 року.

У судовому засідання 05.11.2018 року представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи та оцінивши надані учасниками справи докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України на підставі направлень, виданих ГУ ДФС в Одеській області від 05.02.2018 року №668/14-05, 667/14-05 та на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області №563 від 31.01.2018р. посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю РОСТДОРСТРОЙ , з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ РСВ ПАК , за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 року, за результатами якої складено акт від 26.02.2018 року №362/15-32-14-03/336558865.

Перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету, на суму 1577719 грн., у тому числі по періодам: вересень 2017 в сумі 1577719 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.03.2018 року №0010871405, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) на 1577719 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 394430 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними висновками контролюючого органу, вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішенням Головного управління ДФС в Одеській області, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку правомірності донарахувань позивачу податкових зобов'язань та штрафних санкцій з податку на додану вартість, суд виходить з наступного.

Як зазначається в акті ГУ ДФС в Одеській області, перевіркою встановлено, що за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 року ТОВ РОСТДОРСТРОЙ задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 57114417,0 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 року встановлено його завищення на суму 1577719 грн., у тому числі у вересні на суму 1577719 грн.

В перевіряємому періоді ТОВ Ростдорстрой та ТОВ РСВ ПАК заключено договір від 24.04.2017 №24ПП року щодо організації прийняття і доставки вантажу.

Згідно умов договору від 24.04.2017 №24ПП року Перевізник за зобов'язується організувати власними та/або залученими силами та засобами прийняття і доставку до пунктів призначення за маршрутом, визначеним на підставі погоджених Сторонами заявок, вантажу, який Замовник та/або за його вказівкою інший вантажовідправник надає Перевізнику до перевезення, а Замовник зобов'язується сплачувати Перевізнику провізну плату у розмірі та порядку, визначеному даним Договором.

На виконання даного договору ТОВ РСВ ПАК виписано (оформлено) акти надання послуг та податкові накладні, які наявні у ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ , а саме акти №513 (рганізація послуг з перевезення грунту 8806т на відстань до 30км по маршруту Кар'єр- а/дорога М-22Полтава-Олександрія, км 70+650 км73), №514 (Організація послуг з перевезення матеріалу від фрезерування 240,830 тн на відстань 47 км по маршруту : а/д М-05 Київ-Одеса, км 15+600 - км 17+740 -с.Дерев'яна, ву.Молодіжна, 21), №518 (Організація послуг з перевезення грунту 5250,00 тн на відстань до 5 км по маршруту:кар'єр - а/д Т-16-28 /М-15/-Спаське-Вилкове, км 0+000 - км 17+552) від 29.09.2017 року.

На підставі чого 29.09.2018 року складено податкові накладні №70 на суму ПДВ 151797,8, №71 на суму ПДВ - 5779,92 грн., №72 на суму ПДВ 14731, 5 грн.

Як встановлено перевіряючими, суми ПДВ по вищевказаним податковим накладним включено ТОВ РОСТДОРСТРОЙ до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2017 року та відповідає даним додатку 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту до декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 від 20.10.2017 Реєстраційний №: НОМЕР_2 у рядку 66 колонка 7 (Сума податку на додану вартість основна ставка) Розділі ІІ та даним Єдиного реєстру податкових накладних.

На підтвердження надання послуг перевезення вантажів ТОВ РСВ ПАК у вересні 2017 року до перевірки надано товарно-транспортні накладні, які на думку перевіряючих не відповідають вимогам чинного законодавства.

До акту надання послуг від 29.09.2017 №513 надано Реєстр товарно-транспортних накладних за послуги організації перевезення матеріалів за червень 2017 р. (копія додається - додаток №2). Відповідно до даного реєстру, перевезення здійснені в травні 2017 і в червні 2017 року перевізниками ФОП ОСОБА_4С. , ТОВ Нива-1 , ТОВ ААП 10967 , ТОВ Шляхбудмонтаж , назва вантажу - грунт.

До акту надання послуг від 29.09.2017 №514 надано Реєстр виконаних перевезень ТОВ Г.ОСОБА_5 Транс Юкрейн в липні 2017 року для ТОВ РСВ ПАК (копія додається - додаток №4). Відповідно до даного реєстру, перевезення здійснені 08.07.2017, 16.07.2017 та 17.07.2017 року на автомобілях Мерседес АА06-24ЕЕ, Мерседес АА06 -29ЕЕ, Мерседес АА06-32ЕЕ, маршрут Київ-Одеса, назва вантажу - асфальтна крихта.

До акту надання послуг від 29.09.2017 №518 надано реєстр товарно-транспортних накладних (копія додається - додаток №5). Відповідно до даного реєстру, перевезення здійснені в червні 2017 року і в серпні 2017 року перевізниками ФОП ОСОБА_6М. (1 ТТН), ТОВ Примор'є-транс , назва вантажу - грунт.

В акті зазначено, що ТТН, відображені в реєстрі товарно-транспортних накладних за №280 від 02.06.2017, №83 від 20.06.2017 (ТОВ НИВА-1 ), не надані до перевірки. В ТТН від 18.06.2017 значиться №80,81, в ТТН від 21.06.2017 значиться №85,86 (ТОВ НИВА-1 ).

В наданих до перевірки товарно-транспортних накладних не визначено марка та модель автомобіля та причепа/напівпричепа. Згідно наданих до перевірки товарно - транспортних накладних, перевезення вантажу здійснювалось водіями, які є фізичними особами. У товарно-транспортних накладних зазначені лише прізвища водіїв, але відсутні номера їх посвідчень. Відсутні дані щодо серії,номеру довіреності вантажоодержувача. Не визначено відповідальну особу вантажоодержувача. Відпуск дозволив (ПІБ, посада, підпис, печатка)- відомості відсутні. Усього відпущено на загальну суму - відомості відсутні. Відсутні дані про супровідні документи. Кількість місць, масою брутто,т - відомості відсутні. Розділ Вантажно - розвантажувальні операції взагалі не заповнено, тобто не зазначено вид операції (навантаження або розвантаження), час прибуття, вибуття, простою транспорту. В деяких ТТН взагалі неможливо розібрати ані ПІБ водія, ані перевізника, замовника, вантажоотримувача, відсутні печатки автомобільного перевізника.

В наданих до перевірки актах надання послуг перевезення за вересень 2017 року, що складені між замовником ТОВ РОСТДОРСТРОЙ та виконавцем ТОВ РСВ ПАК , зазначена дата складання - 29.09.2017 року, в наданих товаро-транспортних накладних дата складання та виконання послуги з перевезення - травень, червень, липень, серпень 2017 року. Крім того, складені ТТН з значними порушеннями та недоліками, які наведені вище.

Також в акті зазначено, що в перевіряємому періоді ТОВ Ростдорстрой (Покупець) та ТОВ РСВ ПАК (Постачальник) укладено Договір № 18/04-17 ПУ від 18 квітня 2017 року на постачання дорожньо - будівельних матеріалів. За умовами договору Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупцю дорожньо-будівельні матеріали (необхідні для будівництва та ремонту об'єктів транспортної інфраструктури : гранітну продукції, пісок, мінеральний порошок, бітумну емульсію та бітум дорожній , асфальтобетонні, щебенево-мастикові асфальтобетоні суміші та інше ) (далі- Товар ), а покупець зобов'язується приймати у власність і оплачувати Товар відповідно до умов цього договору. Умови даного договору викладенні Сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства України та застосування правил Інкотермс ред.2010 року.

На виконання умов договору поставки №18/04-17ПУ від 18.04.2017 року ТОВ РСВ ПАК виписано (оформлено) такі видаткові та податкові накладні, які наявні у ТОВ РОСТДОРСТРОЙ .

Суми ПДВ по податковим накладним відповідно до переліку зазначеному в акті перевірки включено ТОВ РОСТДОРСТРОЙ до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2017 року та відповідає даним додатку 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту до декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 від 20.10.2017 Реєстраційний №: НОМЕР_2 у рядку 66 колонка 7 (Сума податку на додану вартість основна ставка) Розділі ІІ та даним Єдиного реєстру податкових накладних.

Як зазначено в акті перевірки ТОВ РОСТДОРСТРОЙ були надані до перевірки товарно-транспортні накладні, датовані червнєм-вереснем 2017 року, згідно яких автомобільними перевізниками були : ТОВ "Автотранслайн", ТНТ Компані, ТОВ "Примор'є-транс", ООО "Нива-1", НИКЛайн, ФОП ОСОБА_7(перелік ТТН наведено у додатку до акту №6).

Дорожні знаки були придбані ТОВ Ростдорстрой згідно видаткових накладних від 05.09.2017 № 481 - в кількості 54 шт та № 482- в кількості 58 шт .

До перевірки надані ТТН щодо перевезення дорожніх знаків, датовані 01.09.2017 року: №0000000063, автомобільний перевізник - ТОВ "Автотранслайн", автомобіль НОМЕР_3, водій - ОСОБА_8, транспортування від м.Полтава до а/д М-22 Полтава-Олександрія, км70+650-к73+000; №0000000064, автомобільний перевізник - ТОВ "Автотранслайн", автомобіль НОМЕР_4, водій - ОСОБА_9, транспортування від м.Полтава до а/д М-22 Полтава-Олександрія, км70+650-к73+000.

Відповідно до наданих позивачем видаткових накладних та актів приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року перевіряючими встановлено, що перевезення знаків здійснено 01.09.2017 року, акти про виконання ремонту доріг, в яких здійснено встановлення дорожніх знаків, прийнято замовником 01.09.2017 року, тоді як відповідно до видаткових накладних, постачання товару та, відповідно, перехід права власності від ТОВ РСВ ПАК до ТОВ Ростдорстрой здійснено лише 05.09.2017 року.

Як зазначено в акті перевірки, невідповідність дати придбання дорожніх знаків, дати їх транспортування та дати виконання робіт вказує на відсутність реального здійснення операції придбання дорожніх знаків.

Плитка тактильна напольна жовта "Полоса" 330' 330' 30, Плитка тактильна напольна жовта "Конус" 330' 330' 30, Георешітка композитна Armatex RSR 50/50 (5.2' 100м) були придбані ТОВ Ростдорстрой згідно видаткових накладних: від 15.09.2017 № 496 - Плитка тактильна напольна жовта "Полоса" 330' 330' 30 в кількості 511 шт.; від 15.09.2017 № 495 - Плитка тактильна напольна жовта "Конус" 330' 330' 30 в кількості 232 шт., георешітка композитна Armatex RSR 50/50 (5.2' 100м) в кількості 24 кв.м.

До перевірки надані ТТН щодо перевезення плитки напольної Полоса та Конус , георешітки, датовані 01.09.2017 року : №0000000041, автомобільний перевізник - ТОВ "Автотранслайн", автомобіль - МАЗ-551605(0183) ВН0367ВА, водій - ОСОБА_10, транспортування від с.Дачне, вул. Армійська 1-В до а/д М-15 Одеса-Рені, км175+000-км179+000- перевезення плитки напольної Полоса в кількості 511 шт.; №0000000042, автомобільний перевізник - ТОВ "Автотранслайн", автомобіль - МАЗ-551605(0183) ВН0367ВА, водій - ОСОБА_10, транспортування від с.Дачне, вул. Армійська 1-В до а/д М-15 Одеса-Рені, км175+000-км179+000- перевезення плитки напольної Конус в кількості 232 шт. №0000000022, автомобільний перевізник - ТОВ "Автотранслайн", автомобіль - VOLVO 400НР FM 8' 4 (самосвал)ВН4704ВІ, водій - ОСОБА_10 ОСОБА_11, транспортування від с.Дачне, вул. Армійська 1-В до Ленінградське шосе, м.Одеса- перевезення георешітки.

Тобто, перевіряючими встановлено невідповідність дати придбання плитки напольної Полоса та Конус , георешітки та дати їх транспортування, невідповідність адреси доставки плитки, що вказує на відсутність реального здійснення операції їх придбання. Не надано належним чином оформлених документів, підтверджуючих транспортування емульсії бітумної від ТОВ РСВ ПАК до ТОВ Ростдорстрой . ТТН, які підтверджують транспортування цементу від ТОВ РСВ ПАК до ТОВ Ростдорстрой до перевірки не надано.

А надана до перевірки ТТН щодо перевезення цементу М400 у кількості 10,63т: № НОМЕР_5 від 01.09.2017, автомобільний перевізник - ТОВ "Автотранслайн", автомобіль НОМЕР_6, водій - ОСОБА_12, транспортування від м.Полтава до а/д М-22 Полтава-Олександрія, км48+000-к51+900 складена з численними порушеннями, а саме: не визначено марка та модель причепа/напівпричепа. Згідно наданої до перевірки ТТН, перевезення вантажу здійснювалось водієм, який є фізичною особою. У товарно - транспортній накладній зазначено лише прізвище водія, але відсутній номер посвідчення. Відсутні дані щодо серії, номеру довіреності вантажоодержувача . Не визначено відповідальну особу вантажоодержувача. Відпуск дозволив (ПІБ, посада, підпис, печатка)- відомості відсутні. Усього відпущено на загальну суму - відомості відсутні. Відсутні дані про супровідні документи. Кількість місць, масою брутто,т - відомості відсутні. Розділ Вантажно - розвантажувальні операції взагалі не заповнено, тобто не зазначено вид операції (навантаження або розвантаження), час прибуття, вибуття, простою транспорту. Печатки автомобільного перевізника відсутні.

Як встановлено перевіряючими, в ТТН №123 від 28.06.2017 (Автомобіль-МАН 23-40 (повний реєстраційний номер не зазначений), Автомобільний перевізник - ТОВ "Примор'є-транс", Водій - Запорожец) зазначено про перевезення грунту - 7 ходок вЂ� 10 км, кількість перевезеного вантажу не зазначена. Інших ТТН на підтвердження перевезення цементу до перевірки не надано. ТТН щодо перевезення матеріалів - Кільце з/б D=1,5 H=0,9, Плита перекриття ( на кільце D=1,5 м) (2 шт), кріплення до перевірки не були надані.

ТОВ РОСТДОРСТРОЙ були надані до перевірки товарно-транспортні накладні щодо перевезення Асфальту К3 щільний тип А, згідно яких автомобільними перевізниками були : ТОВ "ТК Пегас", ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_14, ТОВ "Главбудком", ФОП ОСОБА_15, ФОП Супруненко , НИКЛайн (перелік ТТН наведено у додатку до акту №8). Всі надані ТТН датовані серпнем 2017 року, тобто перевезення фактично відбулось в серпні 2017 року, та не мають відношення до перевезення асфальтобетону, придбаного згідно видаткової накладної від 01.09.2017 року, право власності від ТОВ РСВ ПАК до ТОВ РОСТДОРСТРОЙ перейшло у вересні 2017.

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, перевіряючі дійшли висновку, що первинні документи, надані до перевірки, хоча і відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте не відображають реального здійснення операцій із придбання будівельних матеріалів, тобто є недостовірними, дефектними.

В розділі 3.1.3.3 ОСОБА_7 перевірки зазначено, що в перевіряємому періоді ТОВ Ростдорстрой та ТОВ РСВ ПАК укладено Договір №2РР/АБЗ від 01.09.2017 на здійснення робіт по виготовленню асфальтобетону, відповідно до умов якого Виконавець бере на себе зобов'язання власними силами з матеріалів Замовника здійснювати роботи по виготовленню асфальтобетону (далі- роботи ), а Замовник бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити виконанні роботи.

На виконання договору від 01.09.2017 №2РР/АБЗ ТОВ РСВ ПАК (код за ЄДРПОУ 40681002) виписано на адресу ТОВ Ростдорстрой податкові та видаткові накладні на загальну суму ПДВ 442558,33грн. суми ПДВ по яким включено ТОВ РОСТДОРСТРОЙ до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2017 року та відповідає даним додатку 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту до декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 від 20.10.2017 Реєстраційний №: НОМЕР_2 у рядку 66 колонка 7 (Сума податку на додану вартість основна ставка) Розділі ІІ та даним Єдиного реєстру податкових накладних. У бухгалтерському обліку операції щодо придбання товарно-матеріальних цінностей відображено проводками: Дт рах. 23 виробництво - на суму 2212791,59 грн., Дт рах. 6442 податок додану вартість - на суму 442558,33грн., Кт рах. 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками - на суму 2655349,92 грн.

Розрахунки між суб'єктами господарювання по договору 01.09.2017 №2РР/АБЗ у вересні 2017 року не проводились. Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за розрахунками з ТОВ РСВ ПАК рахується кредиторська заборгованість по договору 01.09.2017 №2РР/АБЗ.

В наданих до перевірки товарно-транспортних накладних - перевезення здійснені 01,02,05 вересня 2017 року (перелік наведено у додатку до акту №13) не визначено марка та модель причепа/напівпричепа. Згідно наданих до перевірки товарно - транспортних накладних, перевезення вантажу здійснювалось водіями, які є фізичними особами. У товарно - транспортних накладних зазначені лише прізвища водіїв, але відсутні номера їх посвідчень. Відсутні дані щодо серії, номеру довіреності вантажоодержувача. Не визначено відповідальну особу вантажоодержувача. Відпуск дозволив (ПІБ, посада, підпис, печатка)- відомості відсутні. Усього відпущено на загальну суму - відомості відсутні. Відсутні дані про супровідні документи. Розділ Вантажно - розвантажувальні операції взагалі не заповнено, тобто не зазначено вид операції (навантаження або розвантаження), час прибуття, вибуття, простою транспорту. Відсутні печатки автомобільного перевізника.

Таким чином, перевіряючі дійшли висновку, що первинні документи, надані до перевірки, хоча і відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте не відображають реального здійснення операцій із придбання виготовленого асфальтобетону, тобто є недостовірними, дефектними.

Як вбачається з розділу 3.1.3.4 ОСОБА_7 перевірки, перевіряючі, посилаючись на узагальнену податкову інформацію контрагента позивача - ТОВ РСВ ПАК за звітні періоди декларування ПДВ: липень-вересень 2017 року зазначили, що під час проведеного аналізу наявних трудових ресурсів: з однієї сторони - незначна кількість працюючих та з другої сторони значний обсяг фактично оформлених ТОВ РСВ ПАК операцій на реалізацію ТМЦ передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями.

Таким чином, господарські операції між ТОВ РСВ ПАК та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності та штучне штучне формування податкового кредиту ТОВ РОСТДОРСТРОЙ , по ланцюгу постачання від ТОВ РСВ ПАК .

За результатами перевірки посадові особи ГУ ДФС в Одеській області дійшли висновків, що ТОВ Ростдорстрой здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання товарів та послуг перевезення і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва.

Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Надані до перевірки документи не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Згідно первинних документів, наданих до перевірки, даних ЄРПН, ТОВ Ростдорстрой здійснено лише документальне оформлення придбаних товарів та товарно-матеріальних цінностей, послуг без фактичної їх поставки та виконання, формування податкового кредиту без реального здійснення господарської та іншої економічної діяльності за такими операціями.

З цих міркувань перевіряючі дійшли висновку що ТОВ Ростдорстрой відсутні підстави для формування в обліку показників з податкового кредиту згідно з податковими накладним контрагентів, та як наслідок, порушено п. 198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит на суму 1577719 грн., у тому числі по періодам: вересень 2017 в сумі 1577719 грн.

Згідно з п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. № 727, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.5 цього ж Порядку факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В порушення вищенаведеного положення перевіряючими в акті перевірки викладені порушення без врахування всіх первинних документів наданих до перевірки , а порушення висвітлені нечітко, необ'єктивно та не у повній мірі, акт не містить систематизованого викладу виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства саме об'єктом перевірки (позивачем).

На переконання суду, вищезазначені висновки є необ'єктивними та зроблені без урахування всіх визначальних факторів, оскільки перевіряючими безпідставно не надано належної оцінки первинним документам, що підтверджують реальність господарських операцій, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства та були надані в ході перевірки на відповідні запити контролюючого органу, що підтверджується положеннями розділу 3.1 ОСОБА_7 перевірки. Натомість констатовано, що ці документи не доводять реальності операції. Такі твердження перевіряючих аргументовано можна назвати оціночними судженнями, які, в свою чергу, не містять фактичних даних і не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані. У зв'язку із цим оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, і в будь-кому разі не можуть слугувати підставою для невизнання наслідків господарських операцій платника податків.

При цьому суд зауважує, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Тому суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, та дослідивши реальність господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, дійшов висновку про обґрунтованість формування позивачем показників податкової звітності.

Суд зазначає, що в акті перевірки висновки про фіктивний характер відносин ТОВ РОСТДОРСТРОЙ та його контрагента ТОВ РСВ ПАК ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи, які б спростовували надані позивачем документи та свідчили на користь висновків податкового органу.

01.09.2015 набрав чинності Закон України № 655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» , яким заборонено контролюючим органам використовувати акт перевірки в якості підстави для висновків відносно взаємовідносин з контрагентами підприємства, в тому числі відпрацьовувати в інформаційних базах контролюючих органів, у випадку якщо податкове повідомлення-рішення не приймалося по результатам перевірки.

Суд також враховує висновок Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладений у постанові № 21-511а14 від 9 грудня 2014 р., про те, що висновки, викладені у акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу.

Присутні в акті перевірки висновки побудовані на припущеннях співробітників податкового органу. Сумніви перевіряючих самі по собі не можуть бути покладені в основу заперечення реальності господарських операцій, адже судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірності відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Так, припущенням перевіряючих є те, що контрагент позивача - ТОВ РСВ ПАК не мав достатніх потужностей для здійснення спірних господарських операцій у перевіряємий період, оскільки цей висновок ґрунтується виключно на відомостях баз даних податкового органу без підтвердження цього належними та допустимими доказами та за відсутності належного дослідження наданих позивачем первинних документів.

Як встановлено судом та підтверджується актом перевірки від 26.02.2018 року (п.3.1 розділ 3), ТОВ РОСТДОРСТРОЙ неодноразово надавало на запити контролюючого органу інформацію у вигляді первинних документів за відповідний період, які також наявні в матеріалах справи та після повного та всебічного їх дослідження, на думку суду, є достатніми для підтвердження спірних господарських операцій.

Посилаючись на такі припущення, які базуються на неналежному дослідженні наданих позивачем первинних документів, податковий орган робить невмотивований висновок про заниження суми податку на додану вартість на суму 1577719 грн. за вересень 2017 року.

Слід зазначити, що позивачем надані до матеріалів справи первинні документи (договори, акти виконаних робіт, платіжні доручення, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні), якими підтверджується проведення господарських операцій з ТОВ РСВ ПАК .

Певні недоліки в їх оформленні можуть мати підґрунтям суб'єктивні чинники (недостатня кваліфікація осіб, які їх складали, неуважність, тощо), та самі по собі не можуть свідчити про фіктивний характер задокументованих господарських операцій.

Як вбачається з акту перевірки, висновки перевіряючих аргументовані також неналежним оформленням товарно-транспортних накладних (їх відсутності), наданих ТОВ РОСТДОРСТРОЙ на підтвердження реальності виконання договорів №18/04-17 від 18.04.2017 року, №2РР/АБЗ від 0109.2017 року, №24ПП від 24.04.2017 року.

При цьому ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків вникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997року , товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Водночас, судом вставновлено, що Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997року , не встановлено правил податкового обліку платників податку, а лише встановлено права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Крім того, за умови встановлення факту перевезення товару у процесі його поставки від заявлених контрагентів порядок заповнення товарно-транспортних накладних не має вирішального значення для визначення податкових наслідків операцій з поставки товару (Постанова ВС/КАС від 06.02.2018р. у справі № 804/4940/14 , ЄДРСРУ №72029288).

Таким чином, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постановах від 06.02.2018р. у справі №816/166/15-а, від 11.09.2018р. у справі №804/4787/16.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ РОСТДОРСТРОЙ достовірно відображено отримання податкових накладних від ТОВ РСВ ПАК , яке в свою чергу , у відповідності до законодавства було зареєстровано платником ПДВ, установчі документи юридичних осіб не були визнані недійсними, операції відбулися на підставі укладених договорів про надання послуг (поставки), належне виконання яких підтверджується актами виконаних робіт, видатковими накладними, податковими накладними, а оплата коштів - виписками банківського рахунку та платіжними дорученнями. Отримання послуг (товарів) опосередковано підтверджується їх використанням в основній господарській діяльності позивача.

Відповідно до пп. 4.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - це сума будь яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податків, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку інші особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.186.1 ст.186 ПК України місцем постачання товарів є: фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені. Якщо постачання товарів здійснюється для споживання на борту морських та повітряних суден або у поїздах на ділянці пасажирського перевезення, що здійснюється в межах митної території України, місцем постачання вважається пункт відправлення пасажирського транспортного засобу. Ділянкою пасажирського перевезення, що здійснюється в межах митної території України, вважається ділянка, на якій відбувається таке перевезення без зупинок за межами митної території України між пунктом відправлення та пунктом прибуття пасажирського транспортного засобу. Пункт відправлення пасажирського транспортного засобу - перший пункт посадки пасажирів у межах митної території України, у разі потреби - після зупинки за межами митної території України. Пункт прибуття транспортного засобу на митній території України - останній пункт на митній території України для посадки/висадки пасажирів на митній території України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду, згідно вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5 ст.198 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України; в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Суд зазначає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

При цьому суд критично оцінює визнання перевіряючими «дефектними» певної частини документів, зокрема товарно-транспортних накладних, оскільки такі судження без додаткового документального підтвердження не можуть доводити фіктивний характер господарських операцій.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (п.110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції") суд визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Відповідні положення про податкові штрафи передбачають певні засоби захисту, які ґрунтуються на суб'єктивних ознаках, що вимагає від суду враховувати нюанси і не бути занадто рестриктивним в оцінці кожної конкретної справи щодо наявності в ній підстав для скасування податкового штрафу чи звільнення від його сплати.

В той же час, податковим органом під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції і при цьому містять дані, що, зокрема, дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні такої операції.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

При цьому доцільно керуватись принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Дослідивши надані позивачем копії первинних документів, суд вважає, що позивачем підтверджено документально здійснення господарських операцій з ТОВ РСВ ПАК .

Суд не може погодитися з висновками відповідача про те, що ТОВ РОСТДОРСТРОЙ не було отримано товарів/послуг лише з тих підстав, що на його думку за податковою інформацією контрагент позивача не міг поставити продукцію та послуги, оскільки, по-перше це спростовується матеріалами справи, а по-друге, оцінка відповідачем виконання умов спірних договорів щодо поставок товарів та фактичне заперечення його виконання сторонами правочину не може бути засноване на такому поверховому аналізі відомостей з інформаційних систем контролюючого органу, без дослідження фактичного руху активів.

Суд погоджується з аргументами позивача про те, що застосування одних лише інформаційних баз даних податкового органу, відомості яких не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, та в подальшому можуть спростовані, не можуть бути використані в якості належних та єдиних доказів порушень вимог податкового законодавства платником податків.

Так, в силу приписів пп.83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПК України податкова інформація є однією, але не єдиною підставою для висновків під час проведення перевірок.

Таким чином, сама по собі наявність податкової інформації щодо контрагентів платника податків може свідчити лише про можливі порушення ними норм Податкового кодексу України, цивільного та/чи господарського законодавства, однак спростовувати реальність господарських операцій відповідно платника податків не спроможна.

Необґрунтованість податкової вигоди настає у разі використання платником штучних форм господарської діяльності, які не відповідають дійсному економічному змісту господарської операції, з метою одержання податкової економії без відповідних економічних підстав.

Використання платником нелегальних способів ухилення від оподаткування податковою перевіркою не виявлено. Доказів на підтвердження домінування податкової мети (зниження податкового навантаження, одержання податкових пільг та переваг тощо) над комерційною метою, що притаманна даному виду господарських операцій, податковою інспекцією не представлено.

Вирішуючи спір, суд враховує, що будь-яке перевищення повноважень державним органом в аспекті оцінювання наданих документів є несумісними з його обов'язком відповідати принципам «нейтральності» та «безсторонності» .

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Позивачем як до перевірки, так і до суду надано первинні документи у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, на підтвердження фактичного здійснення спірних господарських операцій за перевіряємий період.

Суд враховує, що первинна документація містить достовірну і несуперечливу інформацію. Натомість, позиція відповідача спростовується дослідженими первинними документами, які підтверджують фактичне постачання товарів (надання послуг) та дійсність яких нічим наразі не спростовується.

Отже, враховуючи, що всі документи в сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності Підприємства (матеріали справи містять договори, видаткові накладні, ТТН тощо), а також враховуючи висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, які фактично обґрунтовано лише відсутністю у контрагентів необхідних умов для ведення господарської діяльності та несвоєчасне звітування, а також принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презюмується податковим законодавством, зокрема, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано).

В даному випадку суб'єктом владних повноважень, який заперечує проти адміністративного позову, не спростовано доводів сторони позивача та не доведена правомірність оскаржуваного рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1.2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до частини 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач не довів суду законність оскаржуваного рішення, а аргументи, викладені у відзиві на позовну заяву, фактично дублюють висновки акту перевірки та не мають узгодженості та зв'язку із мотивами і доводами позовної заяви.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.159 КАС України при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно ч.1, п.5 ч.2 ст.162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не наводить вагомих аргументів на користь позиції податкового органу, викладеної в ОСОБА_7 перевірки, які б переважили правові підстави позову та доводи позивача.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 29582,25 грн. відповідно до платіжного доручення №5537 від 05.07.2018 року, який згідно з ч.1 ст.139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ» (65009, м. Одеса, вул.Генуезька, буд.1А) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0010871405 від 20 березня 2018 року.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ:39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ» (65009, м. Одеса, вул.Генуезька, буд.1А; код ЄДРПОУ: 33658865) судовий збір у сумі 29582 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дві)грн. 25 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне рішення складено 15.11.2018 року.

Суддя М.М. Аракелян

Справа № 1540/3786/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

05 листопада 2018 року м.Одеса

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Аракелян М.М.

За участю секретаря - Гуманенко О.В.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за довіреністю

Від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ» (65009, м. Одеса, вул.Генуезька, буд.1А) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0010871405 від 20 березня 2018 року.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ:39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ» (65009, м. Одеса, вул.Генуезька, буд.1А; код ЄДРПОУ: 33658865) судовий збір у сумі 29582 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дві)грн. 25 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне рішення буде складено та підписано протягом десяти днів .

Суддя М.М. Аракелян

.