Рішення

від 05.11.2018 по справі 2240/2511/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2240/2511/18

РІШЕННЯ

іменем України

05 листопада 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.

за участю:секретаря судового засідання Бачок О.В. представника позивача ОСОБА_1 розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в якому просить:

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби форми "Р" № НОМЕР_1 від 30.03.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 18 128,75 грн., в т.ч. за податковим зобов'язанням - 14503,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом) - 3625,75 грн.;

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби форми "Р" № НОМЕР_2 від 30.03.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 33 465,00 грн., в т.ч. за податковими зобов'язаннями - 26 772,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 16693,00 грн.;

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби форми "В4"№ НОМЕР_3 від 30.03.2018 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на додану вартість в розмірі 233,00 грн.;

судові витрати по справі повністю покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.03.2018 року посадовими особами відповідача, складений акт від 12.03.2018 року №33/28-10-48-11/35750435 документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" з питань господарських відносин з ТОВ "Техно Маркет" за квітень 2015 року, ТОВ "Устимівський Котельно-Механічний Завод" за липень 2015 року та ТОВ "Град-С" за липень 2015 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів, робіт (послуг) або подальшої реалізації цих товарів, робіт (послуг) отриманих у вищезазначених контрагентів та з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства.

На підставі вказаного Акту перевірки та з врахуванням висновку викладеного за наслідками розгляду заперечень позивача, Офісом великих платників податків ДФС України винесено податкові повідомлення-рішення:

форми "Р" № НОМЕР_1 від 30.03.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 18 128,75 грн., в т.ч. за податковим зобов'язанням - 14503,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом) 3625,75 грн.,

форми "Р" № НОМЕР_2 від 30.03.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 33 465,00 грн., в т.ч. за податковими зобов'язаннями - 26 772,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 6693,00 грн.

форми "В4" № НОМЕР_3 від 30.03.2018 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на додану вартість в розмірі 233,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" не погоджується із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 30.03.2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 і вважає, що вони прийняті із порушенням Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), діючих нормативно-правових актів України та підлягає скасуванню, тому звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначає, що господарські операції ТОВ "Т-Стиль" з контрагентами не мали реального характеру. Наявність у ТОВ "Т-Стиль" документів, які відповідно до Податкового кодексу України є необхідними для формування податкового кредиту - податкові накладні не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту, у зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких накладних на думку відповідача є недостовірними.

Крім цього, у відзиві відповідач вказує на те, що представлені ТОВ "Т-Стиль" до перевірки документи не підтверджують факт придбання товарів, робіт та послуг, не є свідченням реальності господарських операцій та містять недостовірні дані щодо змісту господарських операцій, а намір одержати дохід лише за рахунок відшкодування ПДВ без здійснення реальної господарської діяльності не можна розглядати як самостійну ділову мету, тому відповідач вважає позовну заяву ТОВ "Т-Стиль" безпідставною та просить суд залишити її без задоволення.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.07.2018 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 15.08.2018 справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.

18.10.2018 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомленні завчасно та належним чином.

Положеннями ст. 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що відповідач (суб'єкт владних повноважень) був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи та не з'явився у судове засідання, суд вирішив розглянути справу по суті без участі представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Офісом великих платників податків ДФС на підставі п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75., п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (із змінами і доповненнями), наказу Офісу великих платників податків ДФС від 12.02.2018 № 210 проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ "Т-Стиль" (код за ЄДРПОУ 35750435) з питань господарських відносин з ТОВ "Техно Маркет" (код за ЄДРПОУ 38670947) за квітень 2015 року, ТОВ "Устимівський Котельно-Механічний Завод" (код за ЄДРПОУ 35584366) за липень 2015 року та ТОВ "Град-С" (код за ЄДРПОУ 34330599) за липень 2015 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів, робіт (послуг) або подальшої реалізації цих товарів, робіт (послуг) від вищезазначеного контрагента та з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства.

За результатами перевірки складено Акт від 12.03.2018 № 33/28-10-48-11/35750435, згідно якого встановлено наступні порушення:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого, занижено податок на додану вартість на суму 27005,00 грн., у т.ч. за квітень 2015 р. на суму 26772 грн. та за липень 2015 р. в сумі 233,00 грн.;

- п.5, п.6, п.7, п.10, п.11, п.12, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, п.6, п.9, п.10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (св.) затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. №246 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за №751/4044, п.п.134.1.1 п.134.1 ст134, п.135.1 ст.135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 14293 грн., у т.ч. за 2 квартал 2015 -1317 грн., за 3 квартал 2015 - 774 грн., за 4 квартал 2015 - 6355 грн., за 1 квартал 2016 - 829 грн., за 2 квартал 2016 - 829 грн.. за 3 квартал 2016 - 828 грн., за 4 квартал 2016 - 829 грн., за 1 квартал 2017 - 829 грн., за 2 квартал 2017 - 829 грн., за 3 квартал 2017-873 грн.

ТОВ "Т-Стиль" не погоджуючись з висновками Акта перевірки, в порядку п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, подало свої заперечення та додаткові документи.

За наслідками розгляду заперечень посадовими особами Львівського управління Офісу великих платників податків прийнято рішення та викладено розділ 5 "Висновок" в наступній редакції:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого, занижено податок на додану вартість за квітень 2015 р. на суму 26772 грн., та завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2015 р. в сумі 233 грн.;

- п.5, п.6, п.7, п.10, п.11, п.12 Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, п.6, п.9, п.10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (св.) затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. №246 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за №751/4044, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст134, п.135.1 ст 135, п.137,1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 14503 грн., у т,ч. за 2 квартал 2015 -1317 грн., за 3 квартал 2015 - 1317 грн., за 3 квартал 2015 - 984 грн., за 4 квартал 2015 - 6355 грн., за 1 квартал 2016 - 829 грн., за 2 квартал 2016 - 829 грн., за 3 квартал 2016 - 829 грн., за 4 квартал 2016 - 829 грн., за 1 квартал 2017 - 829 грн., за 2 квартал 2017 - 829 грн. за 3 квартал 2017 - 873 грн.

На підставі Акту перевірки №33/28-10-48-11/35750435 від 12.03.2018 та з врахуванням висновку викладеного за наслідками розгляду заперечень позивача, Офісом великих платників податків ДФС України винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" № НОМЕР_1 від 30.03.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 18128,75 грн., в т.ч. за податковим зобов'язанням - 14503,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом) 3625,75 грн.

- форми "Р" № НОМЕР_2 від 30,03.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 33465,00 грн., в т.ч. за податковими зобов'язаннями - 26772,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 6693,00 грн.

- форми "В4" № НОМЕР_3 від 30.03.2018 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на додану вартість в розмірі 233,00 грн.

Вважаючи, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення прийняті із порушенням норм матеріального права, ТОВ "Т-Стиль" скористалося своїм правом на досудове врегулювання спору шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України від 21.04.2018 р. вих. №03/304.

Рішенням ДФС України від 15.05.2018 р. №16506/6/99-99-11-01-02-25 продовжено розгляд скарги до 23.06.2018 р., а рішенням ДФС України від 20.06.2018р. №20997/6/99-99-11-01-02-25 скаргу ТОВ "Т-Стиль" залишено без розгляду та повернено її скаржнику.

Однак, позивач не погоджується з такою позицією відповідача та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.1 ст.135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За положеннями п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання і юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємств установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської діяльності і складання первинного документа.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є однією із визначальних для дослідження судом під час прийняття рішення у даній справі.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Як вбачається з акта перевірки від 12.03.2018 року №33/28-10-48-11/35750435 за результатами перевірки ТОВ "Т-Стиль" з питань господарських відносин з ТОВ "Техно Маркет" зроблено висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства, оскільки податковим органом не встановлено придбання/отримання ТМЦ безпосередньо ТОВ "Техно Маркет", тому ТОВ "Т-Стиль" неправомірно збільшено вартість основних засобів з 01.06.15 на суму 87467,85 грн.

В акті перевірки від 12.03.2018 року №33/28-10-48-11/35750435 відповідач також вказує на те, що результати, відображені у даних податкового обліку за господарськими операціями фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій учасників такої операцій (імітація купівлі товару (робіт, послуг) в особи, яка його не продавала як випливає з обставин, наведеної податковій інформації по взаєморозрахунках ТОВ "Т-Стиль" з контрагентом постачальником ТОВ "Техно Маркет".

Використовуючи на підставі п.п. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПК України, наявну узагальнюючу інформацію по взаєморозрахунках ТОВ "Техно Маркет" з контрагентами-постачальниками, а також дані ІС "Податковий блок" та підсистеми "Архів електронної звітності" встановлено неможливість реалізації ТМЦ та послуг по ланцюгах поставки на користь ТОВ "Т-Стиль".

Суд не погоджується з таким висновком відповідача, оскільки податковий орган використовував під час проведення перевірки (з 15.02.2018 року по 07.03.2018 року) для підтвердження, ознаки нереальності операцій податкову інформацію отриману від ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві викладену в листі №2/7/26-56-22-02-01 від 17.06.2015 року. Тобто для підтвердження та аргументування своїх висновків податковим органом було фактично використано інформацію лише власних баз даних ( АІС "Податковий блок"; Архів електронної звітності (ЄРПН) та ін.

Водночас, в акті перевірки не зазначено жодної інформації з АС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" системи "Податковий блок".

В акті перевірки, посадовими особами контролюючого органу також зазначено контрагентів ТОВ "Техно Маркет" за рахунок яких сформовано податковий кредит, а саме: ТОВ "Термінал Експо" (код ЄДРПОУ 38408663), ТОВ "Кіпріада Сан" (код ЄДРПОУ 38663534), ТОВ "Уельс" (код ЄДРПОУ 38805591), ТОВ "Енкі Констракт" (код ЄДРПОУ 39035926), ТОВ "Логан Груп" (код ЄДРПОУ 39171636), ТОВ "ОСОБА_2 ЛТД" (код ЄДРПОУ 39209561), ТОВ "Транслокалсервіс" (код ЄДРПОУ 38408663), ТОВ "Мульті Мол" (код ЄДРПОУ 39350295). Згідно податкової інформації по даним контрагентам, зазначеним в акті перевірки, встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт/послуг).

Разом з тим, відповідно до змін, внесених Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII до Податкового кодексу України, обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) підлягають всі податкові накладні сформовані за операціями, датованими починаючи лише з 01 лютого 2015 року, в тому числі податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, а також податкові накладні, що не надаються покупцю, а також незалежно від суми ПДВ, вказаній в такій податковій накладній.

Розрахунок коригування до таких податкових накладних також обов'язково реєструється в ЄРПН. До вищезазначених змін Податкового кодексу України, діяла інша норма: реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень.

Таким чином, податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до вказаних норм, контрагенти за рахунок яких сформовано податковий кредит ТОВ "Техно Маркет" могли і не реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (за період з 01.07.2013 року по 31.01.2015 року) на придбання комплектуючих до охоронних, протикрадіжних систем, систем відео -спостереження, тощо, в зв'язку з тим, що податок на додану вартість не перевищував 10 тисяч гривень в одній накладній.

Також, суд звертає увагу на те, що перевіряючими не було зазначено в акті перевірки жодних первинних документів які контрагентами - постачальниками були надані органам ДФС і на підставі яких зроблені висновки в інформаційних довідках, а згодом і в акті перевірки.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання умов усного договору купівлі-продажу, рахунок фактура ТОВ "Техно Маркет" (продавець) було здійснено поставку товару ТОВ "Т-Стиль" (покупець), а саме: знімний пристрій для датчиків SUPERTAG, ручний із замком 1 шт., жорсткий акустомагнітний датчик Supertag Extra Grey 5000 шт., знімач електричний AMD-3050 Power Detacher для Super Tag 1 шт., голки для датчика Supertag Grey 5000 шт., акустомагнітна система Detex Line Magnum 40, а також знімний пристрій для датчиків SUPERTAG, ручний із замком 1 шт., що підтверджується видатковими накладними №588 від 06.04.2015 та №675 від 16.04.2015 та податковими накладними № 59 від 03.04.2015 року, № 65 від 06.04.2015 року, № 66 від 06.04.2015 року.

Крім цього, ТОВ "Техно Маркет" та ТОВ "Т-Стиль" було складено акт надання послуг №430 від 06.04.2015 відповідно до якого ТОВ "Техно Маркет" виконало роботу з надання послуги з пусконаладки протикрадіжної системи про що ТОВ "Т-Стиль" було також складено податкову накладну № 205 від 16.04.2015 року, оплата здійснювалася в безготівковому порядку, що підтверджується виписками банку за період 03.04.2015 року - 03.04.2015 року, 16.04.2015 року - 16.04.2015 року, 30.04.2015 року - 30.04.2015 року, заборгованість відсутня.

Усі зазначені первинні документи, мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України, поставка товару та використання вказаної продукції в подальшому в господарській діяльності позивача відповідачем у ході судового розгляду не заперечувалась, як відповідачем не було надано суду доказів протилежного.

Таким чином, вказана господарська операція належним чином зафіксована у бухгалтерському обліку ТОВ "Т-Стиль". Тобто, в результаті отримання товарів та послуг був фактично проведений рух активів, змінено майновий стан підприємств, а також змінено структуру активів та стан зобов'язань суб'єктів господарювання, що в свою чергу підтверджує реальність здійсненої господарської операції.

Отже, висновки податкового органу щодо заниження сум податкового зобов'язання платника податків з податку на додану вартість з тих підстав, що ТОВ "Техно Маркет" не виконав належним чином свого зобов'язання, на переконання суду не можуть мати наслідком для ТОВ "Т-Стиль" відповідальності за дії вказаного контрагента.

Судом також встановлено використання ТОВ "Т-Стиль" придбаної у ТОВ "Техно Маркет" продукції у власній господарській діяльності, що підтверджується актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, оборотно-сальдовими відомостями та інвентаризаційними описами.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Т-Стиль" з ТОВ "Град-С" суд встановив наступне.

31 липня 2015 року між ТОВ "Т-Стиль" (замовник) та ТОВ "Град-С" (експедитор) було укладено договір на транспортування та експедирування вантажу №3107-1/з.

На виконання умов вказаного договору та на підставі договору-заявки №317/з на транспортно-експедиційні послуги від 31.07.2015 року ТОВ "Град-С" здійснило поставку ТОВ "Т-Стиль" труб металевих, 0,4 т. у підтвердження фактичного виконання вказаного джоговору, сторонами були складені наступні первинні документи, зокрема: рахунок-фактура №Гр-0000317 від 31.07.2015 року, податкова накладна № 81 від 31.07.2015 року, акт №Гр-0000317 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.07.2015 року.

Оплата за вказані послуги транспортування та експедирування вантажу здійснювалася в безготівковому порядку, що підтверджується випискою банку за період 10.08.2015 року - 10.08.2015 року та платіжним дорученням №7660 від 10.08.2015 pоку, заборгованість відсутня.

Вказана господарська операція належним чином зафіксована у бухгалтерському обліку ТОВ "Т-Стиль". Тобто, в результаті отриманої послуги був фактично проведений рух активів, змінено майновий стан підприємств, а також змінено структуру активів та стан зобов'язань суб'єктів господарювання, що в свою чергу підтверджує реальність здійсненої господарської операції.

Разом з тим, виходячи з вказаних в Акті перевірки обставин, контролюючий орган зробив висновки, що ТОВ "Т-Стиль" та ТОВ "Град-С" не здійснювали реально фінансово - господарські операції, а оформлювали відносини лише для отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки фактичність операції підтверджена первинними бухгалтерськими документами зокрема, договором на транспортування та експедирування вантажу від 31.07.2015 №3107-1/з, заявкою на транспортно-експедиційні послуги від 31.07.2015 №317/з, рахунком-фактурою № Гр-0000317 від 31.07.2015, актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № Гр-0000317, податковою накладною від 31.07.2015 №81, виписками по рахунку та актом звірки взаєморозрахунків.

Також судом встановлено, що ТОВ "Град-С" транспортувало продукцію придбану позивачем у ТОВ "Устимівський котельно-механічний завод" за договором постачання від 06.07.2015 №23-15, взаємовідносини з яким перевірялись податковим органом та не висловлено будь-яких зауважень, щодо їх фактичності.

Щодо ненадання для перевірки товаро - транспортної накладної, то на думку суду відсутність товарно-транспортної накладної не може слугувати безумовною підставою для висновку щодо відсутності підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей позивачем, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено надання послуг із перевезення вантажів, та жодним чином не факт придбання товару.

Крім цього, в первинних документах, які надавалися під час перевірки ТОВ "Т-Стиль" є всі обов'язкові реквізити, згідно із законодавства, а саме п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Так, за положеннями ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.

Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов такого висновку: "Суд вважає, що компанія-заявник не повинна відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок ССПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії". У пункті 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого і впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

При цьому, у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені контролюючим органом аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 72 КАС України.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що господарські операції між ТОВ "Т-Стиль" та ТОВ "Град-С", ТОВ "Техно Маркет" мали реальний характер, послуги щодо поставки товару та отримані товари згідно видаткових накладних, були фактично надані (виконані) та прийняті ТОВ "Т-Стиль", що підтверджується первинними бухгалтерськими документами оформленими під час здійснення господарської операції з дотриманням вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України. При цьому, будь яке невиконання ТОВ "Град-С" та ТОВ "Техно Маркет", як платником податків, власних зобов'язань перед державою, на переконання суду, не може покладатися, як наслідок у вину ТОВ "Т-Стиль" у випадку реального виконання господарських правочинів. Отже, ТОВ "Т-Стиль" має всі необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, а тому на переконання суду наявні всі підстави для задоволення позовних вимог ТОВ "Т-Стиль".

У зв'язку із задоволенням позовних вимог ТОВ "Т-Стиль", з врахуванням положень ст. 139 КАС України, суд приходить до висновку, що на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1762,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 30.03.2018 № НОМЕР_1, №0002824811 та № НОМЕР_3.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" судові витрати в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 листопада 2018 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" (вул. Курчатова, 6, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 35750435) Відповідач:Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11 г, Київ, 04119 , код ЄДРПОУ - 39440996)

Головуючий суддя ОСОБА_3