Рішення

від 16.11.2018 по справі 520/9222/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

16.11.2018 р. справа №520/9222/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденка А.В.,

за участі:

секретаря - Стрєлка О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінгрупп Україна" до Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради провизнання протиправною та скасування постанови Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами "ОМС/ХК1022/779/916/НП-ФС від 25.09.2018 р. , -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Вінгрупп Україна , у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про визнання протиправним та скасування постанови Адміністрації Московського району Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування від 25.09.2018р. №ОМС/ХК1022/779/916/НН-ФС.

Підставами позову є доводи про те, що владний суб'єкт порушив процедуру проведення перевірки, а висновки відносно створення перешкод є вигаданими та надуманими.

Відповідач, Адміністрація Московського району Харківської міської ради, правом на подання відзиву на позов не скористався.

Суд, вивчивши доводи позову, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що 02.07.2018 р. виконавчим органом міської ради як органом державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення було видано наказ №98 з приводу проведення інспекційного відвідування ТОВ Вінгрупп Україна з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці.

27.07.2018 р. працівники владного суб'єкта прибули за місцезнаходженням суб'єкта господарювання і пред'явили посвідчення на проведення заходу державного контролю.

Тому, суд вважає, що владним суб'єктом у спірних правовідносинах були дотримані вимог ч. 3 ст. 6 та ч. 5 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Вказані обставини визнані суб'єктом господарювання - позивачем по справі у листі від 27.07.2018 р. (а.с. 23).

У зв'язку з відсутністю керівника суб'єкта господарювання необхідні для проведення заходу контролю документи працівникам владного суб'єкта не надавались.

Вказане було зумовлено таким варіантом організації господарської діяльності Товариства, при якому при залишенні робочого місця через відпустку керівник ТОВ не залишив інших працівників Товариства, уповноважених на ведення зносин з державою.

Суд вважає, що саме таке рішення керівника Товариства створило передумови для майбутніх порушень закону і з об'єктивною невідворотністю спричинило фактичне вчинення ТОВ відмови від проведення будь-яких заходів державного нагляду (контролю) у період відсутності керівника ТОВ.

З огляду на викладене, факт відмови ТОВ від надання документів до перевірки 27.07.2018 р. суд вважає доведеним.

Ця обставина зафіксована складеним працівниками органу державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення актом №ОМС/1022/779/916/АН від 27.07.2018 р.

Наведені позивачем доводи цієї обставини не спростовують.

10.08.2018 р. працівниками виконавчого органу міської ради - УПтаСЗН району повторно складено акт №ОМС/ХК1022/779/916/НП про ненадання ТОВ Вінгрупп Україна документів до позапланового заходу нагляду (контролю).

Оскільки судом установлено, що керівник позивача з 27.07.2018 р. знаходився у безперервній відпустці тривалістю 24 календарних дня, а іншої посадової (службової) особи, уповноваженої на зносини з органами державного управління (нагляду, контролю) та органами місцевого самоврядування у Товариства не було, то суд вважає доведеним факт створення ТОВ перешкод у проведенні перевірки.

25.09.2018 р. виконавчим органом міської ради - УПтаСЗН району було прийнято постанову №ОМС/ХК1022/779/916/НН-ФС про накладення штрафу розміром 11169,00 грн.

Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення владного суб'єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу реалізації органами управління контролю за діяльністю суб'єктів господарювання у сфері охорони праці унормовані, насамперед, приписами ст. 259 Кодексу законів про працю України, ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування , Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (затверджено постановою КМУ від 26.04.2017 р. №295; далі за текстом - Порядок контролю №295), Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (затверджено постановою КМУ від 26.04.2017р. №295; далі за текстом - Порядок нагляду №295), Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (затверджений постановою КМУ від 17.07.2013 р. №509; далі за текстом - Порядок про штрафи №509).

Так, за визначенням ч. 1 ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; а під заходами державного нагляду (контролю) слід розуміти планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

У силу застереження ч. 4 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Частиною 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначені підстави для проведення позапланових заходів нагляду (контролю), а згідно з ч. 2 цієї ж статті ці підстави не охоплюють випадку ч. 4 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Суд відмічає, що норми чинного законодавства України про працю та зайнятість населення та про порядок функціонування органів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення не покладають на владного суб'єкта обов'язку попереднього та завчасного сповіщення суб'єкта господарювання про запланований захід позапланового нагляду (контролю).

Такий обов'язок існує виключно стосовно планового заходу нагляду (контролю).

З огляду на викладене, суд не знаходить порушень закону у діях працівників виконавчого органу міської ради - УПтаСЗН району при проведенні перевірки позивача у спірних правовідносинах.

Факт ненадання документів до перевірки має місце у спірних правовідносинах.

Причиною настання згаданої події є власне та самостійне рішення керівника Товариства, який при вибутті у відпустку не передав іншим працівникам ТОВ повноважень на зносини з органами нагляду (контролю).

Таким чином, факт скоєння позивачем протиправного діяння у вигляді перешкод у проведенні перевірки у розумінні ст. 265 КЗпП України суд визнає доведеним.

Міра юридичної відповідальності у даному конкретному випадку обрана владним суб'єктом вірно, цілком узгоджується з обставинами фактичної дійсності, виконана процедура накладення штрафу не свідчить про недотримання прав та інтересів позивача.

При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (рішення від 21.01.1999р. у справі «ОСОБА_2 проти Іспанії» , від 22.02.2007р. у справі «Красуля проти Росії» , від 05.05.2011р. у справі «Ільяді проти Росії» , від 28.10.2010р. у справі «Трофимчук проти України» , від 09.12.1994р. у справі «Хіро Балані проти Іспанії» , від 01.07.2003р. у справі «Суомінен проти Фінляндії» , від 07.06.2008р. у справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та ОСОБА_3 (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії» ), згідно з якими право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом перелічених рішень вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Проведеним судовим розглядом не виявлено факту порушення оскарженим рішенням владного суб'єкта права та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин у галузі охорони праці та промислової безпеки, що є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України Про судовий збір .

Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 241-243, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України 16 листопада 2018 року.

Суддя Сліденко А.В.