Постанова

від 10.12.2018 по справі 520/9222/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 520/9222/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калитки О. М.

суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінгрупп Україна" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2018, суддя І інстанції Сліденко А.В., місце складання м. Харків, повний текст складено 24.10.18 по справі № 520/9222/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінгрупп Україна"

до Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради

про визнання протиправною та скасування постанови Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами "ОМС/ХК1022/779/919/НП-ФС від 25.09.2018 р.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінгрупп Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами "ОМС/ХК1022/779/916/НП-ФС від 25.09.2018 разом із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 у справі № 520/9222/18 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінгрупп Україна" про забезпечення адміністративного позову від 23.10.2018.

Позивач не погодився із ухвалою суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що ухвалу суду першої інстанції прийнято з порушення норм процесуального права, просив суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстави, передбачені ст. 150 КАС України, в даному випадку відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ч .1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Положеннями ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначені види забезпечення позову, а саме: 1) зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) заборона відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановлення обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає, що підстави, визначені статтею 150 КАС України є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

В обґрунтування заявленого клопотання, позивачем зазначено про наявність обставин, які свідчать про необхідність вжиття заходів заборони вчиняти певні дії для забезпечення позову, а саме: про існування очевидних ознак протиправності спірного рішення відповідача, просив суд вжити заходів забезпечення адміністративного позову, а саме: 1) зупинити дію постанови Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами "ОМС/ХК1022/779/916/НП-ФС від 25.09.2018 р. до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовною заявою ТОВ "Вінгрупп Україна" від 23.10.2108 р. про визнання протиправною та скасування вказаної постанови; 2) заборонити Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради пред'являти постанову Адміністрації Слобідського району Харківської області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами "ОМС/ХК1022/779/916/НП-ФС від 25.09.2018 р. до виконання органами державної виконавчої служби до набрання сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовною заявою ТОВ "Вінгрупп Україна" від 23.10.2108 р. про визнання протиправною та скасування вказаної постанови.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, позивачем не надано достатніх та достовірних доказів про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити її життя чи діяльність господарської одиниці. Жодних даних, які б посвідчували ту обставину, що відповідач, не дочекавшись дати набрання судовим рішенням у справі законної сили, передав постанову для примусового виконання до органів ДВС, в матеріалах справи відсутні.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, тому, ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 у справі № 520/9222/18 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінгрупп Україна" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 по справі №520/9222/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України..

Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка Судді (підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 12.12.2018.