Постанова

від 07.11.2018 по справі 760/21787/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 760/21787/16-ц

провадження № 61-41198св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П. ,

учасники справи:

позивач - обслуговуючий кооператив Прогрес-Житло ,

відповідач - ОСОБА_3,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4, на постанову Апеляційного суду міста Києва від 21 червня 2018 року у складі колегії суддів: Саліхова В. В., Семенюк Т. А., Шкоріної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року обслуговуючий кооператив Прогрес-Житло (далі - ОК Прогрес-Житло , кооператив) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому, уточнивши позовні вимоги, просив зобов'язати відповідача передати йому майно, а саме: бухгалтерську документацію, що включає в себе розрахункові рахунки кооперативу, касові ордери, розрахунки по оплаті праці, розрахунки з підзвітними особами, розрахунки з постачальниками і підрядниками, розрахунки і нарахування квартирної плати та комунальних послуг; доходи і розрахунки; податкові звіти, статут ОК Прогрес-Житло , рішення Державної податкової інспекції про те, що кооператив є неприбутковою організацією, довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідку про державну реєстрацію фізичної особи, довідку про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, печатку кооперативу.

Вимоги обґрунтовував тим, що відповідач як колишній голова кооперативу безпідставно утримує в себе вищезазначене майно та добровільно відмовляється його повертати.

На підставі статей 387, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) просив позов задовольнити.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року у складі судді Шереметьєвої Л. А. у задоволенні позову ОК Прогрес-Житло відмовлено.

Суд виходив із недоведеності позовних вимог.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 21 червня 2018 року у складі колегії суддів: Саліхова В. В., Семенюк Т. А., Шкоріної О. І., рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ОК Прогрес-Житло .

Зобов'язано ОСОБА_3 передати ОК Прогрес-Житло належне майно, а саме: бухгалтерську документацію, що включає в себе: розрахункові рахунки ОК Прогрес-Житло ; касові ордери; розрахунки по оплаті праці; розрахунки з підзвітними особами; розрахунки з постачальниками і підрядниками; розрахунки і нарахування квартирної плати та комунальних послуг; доходи і розрахунки; податкові звіти; всю іншу документацію: статут кооперативу; рішення Державної податкової інспекції про те, що ОК Прогрес-Житло є неприбутковою організацією; довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; довідку про державну реєстрацію фізичної особи; довідку про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки; печатку кооперативу.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд мотивував рішення доведеністю факту незаконного володіння відповідачем документацією ОК Прогрес-Житло , яка підлягає витребуванню на користь останнього.

До суду касаційної інстанції від ОСОБА_3 надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та направити справу на новий апеляційний розгляд.

Зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що витребувані документи перебувають у нього. Оскільки в даному випадку має місце віндикаційний позов, то суд міг витребувати тільки індивідуально визначені речі. Крім того, позивач не довів обставин вибуття спірного майна з його володіння та знаходження його в натурі у відповідача, у зв'язку з чим апеляційний суд дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Від ОК Прогрес-Житло надійшов відзив, у якому його представник просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, вважаючи постанову апеляційного суду законною та обґрунтованою.

Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам постанова апеляційного суду не відповідає.

Суди встановили, що відповідач у період із 23 березня 2010 року до 18 жовтня 2016 року обіймав посаду голови правління ОК Прогрес-Житло .

Загальними зборами членів ОК Прогрес-Житло від 18 жовтня 2016 року відповідача звільнено з займаної посади, зобов'язано повернути документацію та печатку ОК Прогрес-Житло голові зборів ОСОБА_5., доручено ревізійній комісії кооперативу провести внутрішню перевірку фінансової документації, про що складено відповідний акт.

Починаючи з 19 жовтня 2016 року члени ревізійної комісії неодноразово звертались до відповідача з проханням надати всю документацію та печатку кооперативу, однак останній відмовився виконати рішення зборів, у зв'язку з чим 24 жовтня 2016 року представники позивача викликали працівників патрульної поліції і написали відповідну заяву за фактом незаконного заволодіння та утримання документації.

Оскільки зазначені заходи не дали результату, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зробив висновок про те, що позивач не надав належних і допустимих доказів того, що документи, які він просить повернути, знаходяться саме у відповідача.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд, застосувавши положення статей 387, 1212 ЦК України, виходив із того, що ОСОБА_3 незаконно заволодів майном, яке належить кооперативу, та відмовляючись добровільно повернути його, порушує права позивача.

Однак із висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна з огляду на таке.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Застосовуючи положення статті 387 ЦК України, необхідно враховувати, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї статті застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (пункт 2 частини третьої статті 1212 ЦК України).

Установивши, що позивач не довів належними і допустимими доказами факту незаконного заволодіння та утримання позивачем індивідуально визначеного майна кооперативу, суд першої інстанції, правильно застосувавши норми матеріального права, з дотриманням процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ураховуючи те, що під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону, тому рішення суду є законним і обґрунтованим.

Оскільки апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 413, 416, 417 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4, задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду міста Києва від 21 червня 2018 року скасувати.

Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат Судді:Н. О. Антоненко В. І. Журавель В. М. Коротун В. П. Курило