Рішення

від 08.11.2018 по справі 2140/1340/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1340/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гомельчука С.В.,

при секретарі Воронцовій К.С.,

за участю:

представника позивача - Кізими І.В.,

представників відповідача - Мєзєнцевої Н.А., Степанця Ю.В.,

представника третьої особи - Кравченка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Інфоцентр-Каховка" до Головного управління Держпраці у Херсонській області, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутстаффер" про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

встановив:

Приватне підприємство Інфоцентр-Каховка (далі - позивач, ПП Інфоцентр-Каховка ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області (далі - відповідач, Головне управління), у якому просить визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 21 червня 2018 року №ХС1791/1194/П/ПТ/ТД в розмірі 1 228 590,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21 червня 2018 року отримав постанову про накладення штрафу від 21 червня 2018 року № ХС1791/1194/П/ПТ/ТД, якою на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на нього накладено штраф у розмірі 1 228 590,00 грн. за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України. Дана постанова винесена за результатами інспекційного відвідування, яке відбулося з 06 червня 2018 року по 07 червня 2018 року. Відповідачу були надані письмові пояснення та відповідні документи стосовно того, що праця найманих працівників/неоформлених працівників у господарській діяльності не використовується, персонал надано в найм ТОВ "Стафф-Сервіс" згідно умов укладеного господарського договору аутстаффінга від 01 червня 2016 року. Зазначене підприємство є посередником з працевлаштування, роботодавцем наданого персоналу є фірма ТОВ "Марінекс ЛТД". Чинним законодавством про працю не передбачено ведення замовником послуги аутстаффінга будь-яких облікових документів по персоналу, роботодавцем якого виступає третя особа. Договір аутстаффінга недійсним судом не визнано і жодна особа не заперечує дійсність цього договору або їх окремих положень на підставах, встановлених законом. Навмисне спотворення посадовими особами ГУ Держпраці у Херсонській області результатів державного нагляду (контролю) призводить до порушення прав працівника на працю, яку він обирає, що суперечить ст.43 Конституції України. Згідно ст.2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципів рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників. При цьому, позивач наголошує на порушенні відповідачем порядку проведення інспекційного відвідування, зокрема п. п. 6, 8 Порядку, затвердженого постановою Кабміну від 26 квітня 2017 року № 295. Вказує на те, що в Акті інспекційного відвідування від 07 червня 2018 року підставою для його проведення зазначено ст. 259 Кодексу законів про працю та п. п. 19, 31 наведеного Порядку, однак ці норми є загальними та не мають ніякого відношення до підстав проведення перевірки. Стверджує, що як до початку, так і після проведення перевірки, позивача не ознайомлено з листом ГУ ДФС у Херсонській області від 25 квітня 2018 року № 3868/9/21-22-23-02-03 та з рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування, чим фактично було позбавлено можливості ознайомитись із фактичними підставами проведення інспекційного відвідування. Стверджує, що письмові пояснення гр. ОСОБА_6, які надано нею під час проведення перевірки не відповідають ознакам допустимого доказу для встановлення факту не оформлення найманих працівників, оскільки отримання їх інспектором відбулося з порушенням ч. 3 п. 11 зазначеного Порядку, з огляду на те, що головний бухгалтер підприємства підтвердила відібрання письмових пояснень у ОСОБА_6 та зазначила, що дані пояснення написані нею під диктовку інспектора праці ОСОБА_7 Таким чином, з боку відповідача здійснено незаконне втручання в трудові відносини між працівниками та їх роботодавцем. Оскаржувана постанова вочевидь суперечить нормам ст. ст. 19, 43 Конституції України та не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою від 16 липня 2018 року вирішено відкрити провадження у справі, здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 14 серпня 2018 року.

14 серпня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що відповідно до ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю фізичними особами - підприємцями, юридичними особами, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабміну від 26 квітня 2017 року № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. На підставі листа ГУ ДФС у Херсонській області від 25 квітня 2018 року № 3868/9/21-22-23-02-03, відповідно до наказу ГУ Держпраці у Херсонській області від 22 травня 2018 року № 461 та направлення від 22 травня 2018 року № 632 відповідачем проведено інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю ПП Інфоцентр-Каховка . Під час інспекційного відвідування встановлено, що працівники: ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_6 допущені до роботи ПП Інфоцентр-Каховка без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України. Що стосується наданого договору аутстаффінга, відповідач вказує на те, що за своєю природою він є договором з надання послуг, при цьому можливість (порядок) надання вказаних послуг врегульовано Законом України "Про зайнятість населення", який встановлює дві категорії суб'єктів господарювання, ті, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців. Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України "Про зайнятість населення" діяльність суб'єктів господарювання - роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, здійснюється на підставі дозволу, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. Такого дозволу ТОВ "Стафф-Сервіс" не має, а згідно листа ГУ ДФС у Херсонській області від 01 червня 2016 року № 3450/9/21-22-13-06 ТОВ "Стафф-Сервіс" взагалі не має найманих працівників. З цих підстав ГУ Держпраці у Херсонській області не взято до уваги вищевказаний договір. Щодо доводів позивача про порушення Головним управлінням порядку проведення інспекційного відвідування, а саме приписів п. п. 6, 8 Порядку, затвердженого постановою Кабміну № 295, відповідач посилаючись на положення ст. 12 Конвенції МОП № 81 1947 року (ратифікована Законом України від 08 вересня 2004 року № 1985-IV), п. п. 6, 8 Порядку № 295, вказує на те, що проведення перевірки може здійснюватися без попереднього повідомлення об'єкта інспекційного відвідування. Зазначає, що джерело, яке стало підставою для проведення перевірки, а саме лист ГУ ДФС у Херсонській області, не підлягає розголошенню та не є обов'язковим для пред'явлення при інспекційному відвідуванні. На переконання відповідача доводи підприємства про відмінність підстав на проведення перевірки, які наведені в направленні від 22 травня 2018 року та в Акті від 07 червня 2018 року не мають братися судом до уваги, оскільки зазначені документи складені згідно вимог, встановлених ч. 3 ст. 6, ч. 3 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу Мінсоцполітики від 18 серпня 2017 року №1338. Таким чином, відповідач зауважує на обґрунтованості винесення постанови про накладення штрафу від 21 червня 2018 року №ХС1791/1194/П/ПТ/ТД. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Протокольною ухвалою від 14 серпня 2018 року згідно приписів ст. ст. 181, 223 КАС України у зв'язку із неознайомленням позивача із відзивом, судом прийнято рішення оголосити перерву в підготовчому засіданні та призначено наступне засідання на 06 вересня 2018 року. Проте, підготовче засідання не відбулось, так як з 03 вересня 2018 року по 05 жовтня 2018 року головуючий суддя по справі перебував на лікарняному.

Відтак, ухвалою від 09 жовтня 2018 року вирішено призначити підготовче засідання на 16 жовтня 2018 року.

04 вересня 2018 року до суду подано відповідь на відзив, згідно якої вбачається, що позивач не погоджується із позицією Головного управління, викладеною у відзиві. На переконання позивача, відповідач залишив поза увагою Порядок формування та ведення переліку суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб'єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2013 року № 400. Вважає, що Головне управління, вказавши ст. 39 Закону України "Про зайнятість населення", не звернуло уваги на ст. 37 цього Закону, котра регламентує діяльність суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва в Україні. Обґрунтовуючи правомірність своєї діяльності та безпідставність оскарженого рішення посилається на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року по справі № 804/7238/17, рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року по справі № 821/1103/17, якими встановлено, що роботодавцем відповідних працівників є саме ТОВ Марінекс ЛТД , яке у свою чергу має вести кадровий облік працівників, виплачувати винагороду, проводити обчислення, нарахування та сплату податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів усіх рівнів, що нараховуються у зв'язку із виплатою вказаним працівникам винагороди.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2018 року залучено до участі в розгляді даної справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Аутстаффер" (далі - ТОВ "Аутстаффер") в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Вирішено викликати для допиту свідків: ОСОБА_17 та інспектора ГУ Держпраці у Херсонській області ОСОБА_20, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 08 листопада 2018 року.

Сторони забезпечили явку своїх представників у судове засідання. Проте, інспектор ГУ Держпраці у Херсонській області ОСОБА_20 до суду не з'явилася.

Представник позивача та представник ТОВ "Аутстаффер" позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представники відповідача проти позову заперечили і просили відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін та показання свідка, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заяви по суті, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ПП Інфоцентр-Каховка зареєстроване як юридична особа з 10 лютого 2011 року (номер запису в ЄДРПОУ 1 500 102 0000 000688). Підприємство знаходиться на обліку Каховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області як платник податків з 10 лютого 2011 року за № 22365.

На підставі листа ГУ ДФС у Херсонській області від 25 квітня 2018 року № 3868/9/21-22-23-02-03 відповідно до пп. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю з додержання законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 начальником ГУ Держпраці у Херсонській області 22 травня 2018 року прийнято наказ № 461 "Про проведення інспекційного відвідування" щодо ПП Інфоцентр-Каховка за фактичною адресою здійснення господарської діяльності: Херсонська обл., м. Каховка, вул. Золіна, 139 (код ЄДРПОУ 37555274).

22 травня 2018 року видано направлення № 632 на проведення інспекційного відвідування ПП Інфоцентр-Каховка з питання дотримання законодавства про працю, в тому числі оформлення трудових відносин.

Відповідно до ст. 259 КЗпП України, ч. 3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п.п.19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, у період з 06 червня 2018 року по 07 червня 2018 року проведено інспекційне відвідування ПП Інфоцентр-Каховка за місцем здійснення господарської діяльності - Херсонська обл., м. Каховка, вул. Золіна, 139 (код ЄДРПОУ 37555274), за результатами якого складено акт від 07 червня 2018 року №ХС1791/1194/АВ.

Під час здійснення інспекційного відвідування було встановлено, що у ПП Інфоцентр-Каховка 11 працівників (ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_6) допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

До інспекційного відвідування надано: пояснювальну записку керівника ОСОБА_19, копію повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_17, пояснювальну охоронця ОСОБА_6, копію договору аутстаффінга з додатками від 01 червня 2016 року, копію договору доручення від 30 квітня 2018 року, копію акта прийому-передачі наданих послуг від 30 квітня 2017 року та копію акта надання персоналу, які свідчать про надання ТОВ "Стафф-Сервіс" персоналу в кількості 11 осіб позивачу, роботодавцем яких виступає фірма ТОВ "Марінекс ЛТД".

Згідно пояснень ОСОБА_19 на ПП Інфоцентр-Каховка наведені працівники фактично виконують свою роботу по договору аутстаффінга від 01 червня 2016 року.

Відповідно до письмового пояснення ОСОБА_6 остання отримує заробітну плату від керівника ПП Інфоцентр-Каховка - ОСОБА_19

У судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_17, яка працює головним бухгалтером ПП Інфоцентр-Каховка . Свідок підтвердила відібрання письмових пояснень у ОСОБА_6 та зазначила, що дані пояснення написані нею під диктовку інспектора праці ОСОБА_7

13 червня 2018 року начальником ГУ Держпраці у Херсонській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення на підприємство штрафу 21 червня 2018 року о 12:00 год. Того ж дня позивачу направлено відповідне повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю.

За результатами розгляду справи ГУ Держпраці у Херсонській області винесено постанову від 21 червня 2018 року № ХС1791/1194/П/ПТ/ТД, якою на ПП Інфоцентр-Каховка накладено штраф у розмірі 1 228 590,00 грн. за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Не погоджуючись з даною постановою, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами пп. 9 п. 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль, зокрема, за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Підпунктом 5 пункту 6 Положення № 69 визначено, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Статтею 259 КЗпП України встановлено, що Державна служба України з питань праці має реалізовувати державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 5 Порядку № 295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів; Пенсійного фонду України та його територіальних органів; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

З аналізу даних правових норм слідує, що ГУ Держпраці у Херсонській області, як територіальний орган Державної служби України з питань праці, здійснює контроль за додержанням, у тому числі і юридичними особами, законодавства про працю, який проводиться і у формі інспекційного відвідування. Однією з підстав проведення інспекційного відвідування є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 пункту 5 Порядку № 295.

З матеріалів справи вбачається, що наказ від 22 травня 2018 року № 461 "Про проведення інспекційного відвідування" винесено відповідно до пп. 3 п. 5 Порядку № 295 та листа ГУ ДФС у Херсонській області від 26 квітня 2018 року № 3868/9/21-22-23-02-03.

Тобто, зі змісту пп.3 п.5 Порядку № 295 слідує, що наказ винесено за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятих за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у пп.1, 2, 4-7 цього пункту.

Таким чином, наказ від 22 травня 2018 року № 461 "Про проведення інспекційного відвідування" прийнято за наявності підстав, визначених п. 5 Порядку № 295.

Відповідно до п. 6 Порядку № 295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю. Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (п. 8 Порядку № 295).

Згідно п. 9 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Пунктом 11 Порядку № 295 визначено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання (п. 12 Порядку № 295).

В той же час відповідно до п. 13 Порядку № 295 інспекторам праці забороняється: 1) виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду індивідуальних або колективних трудових спорів; 2) підміняти працівників об'єкта відвідування під час проведення розрахунків або перерахунків розмірів належних працівникам коштів, готувати висновки про відповідність або невідповідність нормативних актів об'єкта відвідування вимогам нормативно-правових актів з метою їх подальшого передання працівникам (у тому числі звільненим), іншим особам чи органам; 3) проводити інспекційні відвідування з метою отримання від об'єкта відвідування будь-яких документів або їх копій для подальшого передання іншим особам; 4) розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність і повноту виконання рішень суду; 5) розголошувати виробничі та комерційні таємниці чи виробничі процеси, з якими вони могли ознайомитися під час виконання своїх обов'язків, крім випадків, передбачених законом, у тому числі протягом трьох років після звільнення з посади; 6) розголошувати джерело будь-якої скарги, доведеної до їх відома, на недоліки або порушення і повідомляти об'єкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведене у зв'язку з отриманням такої скарги; 7) вилучати в об'єктів відвідування оригінали їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп'ютерів і їх частин.

Згідно п. 14 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку; 3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису; 4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником; 5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов'язки; 6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об'єкта відвідування; 8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці; 9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.

З викладеного слідує, що про проведення інспекційного відвідування повинен бути повідомлений об'єкт відвідування або уповноважена ним посадова особа. Права інспекторів праці під час проведення інспекційних відвідувань чітко визначені п. 11 Порядку № 295, а п. 13 Порядку №295 перелічені дії, які забороняється вчиняти інспекторам праці. При цьому пп. 2 п. 14 Порядку № 295 передбачені випадки, коли об'єкт відвідування має право не допускати інспекторів праці до проведення інспекційного відвідування.

З матеріалів справи вбачається, що перед проведенням перевірки директору ПП Інфоцентр-Каховка 06 червня 2018 року було пред'явлено службове посвідчення інспектора праці ОСОБА_7 НОМЕР_1, ознайомлено з направленням на проведення інспекційного відвідування від 22 травня 2018 року № 632; інспекційне відвідування проведено в його присутності, що не заперечується позивачем; під час інспекційного відвідування директором ПП Інфоцентр-Каховка 06 червня 2018 року надано пояснення, а за результатами його проведення - підписано та отримано один примірник Акта від 07 червня 2018 року № ХС1791/1194/АВ.

Тобто, позивачем було допущено інспекторів праці до інспекційного відвідування, що свідчить про відсутність підстав для недопуску, визначених пп. 2 п. 14 Порядку № 295.

З огляду на вказане, посилання позивача на порушення відповідачем п. п. 6, 8 Порядку № 295 та невідповідність підстав інспекційного відвідування, наведених у направленні від 22 травня 2018 року № 632 підставам, що наведені в Акті від 07 червня 2018 року № ХС1791/1194/АВ є необґрунтованими.

В той же час, суд вважає безпідставними доводи позивача відносно протиправності дій інспектора праці щодо не ознайомлення уповноважених осіб підприємства із листом ГУ ДФС у Херсонській області (підстава інспекційного відвідування) та відповідним рішенням керівника суб'єкта владних повноважень, так як наведені документи не є обов'язковими до пред'явлення уповноваженим особам об'єкта перевірки та не можуть свідчити на користь висновку про порушення порядку інспекційного відвідування, встановленого Порядком № 295. Крім того, підпунктом 6 п. 13 Порядку № 295 встановлено, що інспектору праці заборонено розголошувати джерело будь-якої скарги.

Суд при вирішенні питання щодо правомірності проведення інспекційного відвідування не бере до уваги доводи позивача про те, що письмові пояснення гр. ОСОБА_6, які надано нею під час проведення перевірки, не відповідають ознакам допустимого доказу через отримання їх інспектором з порушенням ч. 3 п. 11 Порядку № 295, оскільки такі доводи не підтверджені доказами, а тому судом вважаються лише припущеннями позивача. Такий висновок суду ґрунтується на наявності в матеріалах справи належним чином засвідченої копії письмових пояснень ОСОБА_6 від 06 червня 2018 року, які підписано нею особисто.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що інспекційне відвідування Приватного підприємства Інфоцентр-Каховка проведене відповідачем згідно вимог, встановлених Порядком №295, а тому доводи позивача щодо неправомірності проведення такого відвідування є безпідставними.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості висновків інспекційного відвідування, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач не погоджується з встановленими під час інспекційного відвідування висновками про порушення законодавства про працю, а саме ч. 3 ст. 24 КЗпП України у зв'язку з допуском до роботи працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу. Вказує на те, що персонал надано в найм ТОВ "Стафф-Сервіс" згідно умов укладеного між ними господарського договору аутстаффінга від 01 червня 2016 року, яке є посередником з працевлаштування, а роботодавцем персоналу виступає фірма ТОВ "Марінекс ЛТД". Чинним законодавством не передбачено ведення замовником послуги аутстаффінга будь-яких облікових документів по персоналу, роботодавцем якого виступає третя особа.

Суд не погоджується з такими доводами позивача з наступних підстав.

Аутстаффінг (англ. out - "поза" + англ. Staff - "штат") передбачає надання підприємства-провайдера в розпорядження підприємства-замовника персоналу для виконання певних робіт.

В міжнародному праві порядок застосування аутстаффінга регулюється Конвенцією про приватні агентства зайнятості № 181, ухваленою 19 червня 1997 року, що не ратифікована Україною.

Термін "аутстаффінг" в законодавстві України не закріплений, проте норми, визначені ст.39 Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року № 5067-VІ, поширюються на правовідносини, що виникають під час провадження діяльності суб'єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, що є тотожним природі договору аутстаффінга.

Також пп. 14.1.183 п. 14.1 ст. 14 ПК України містить визначення поняття послуги з надання персоналу як господарської або цивільно-правової угоди, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій. Угода про надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту із особою, у розпорядження якої вони направлені. Інші умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про зайнятість населення" діяльність суб'єктів господарювання - роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, здійснюється на підставі дозволу, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Порядок видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 3 частини 1 статті 39 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що суб'єкти господарювання - роботодавці, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, направляють працівників за умови, якщо це передбачено колективним договором такого роботодавця, та за наявності згоди первинної профспілкової організації і зобов'язані: 1) укласти договір з роботодавцем про застосування праці працівника; 2) виплачувати працівникові заробітну плату в розмірі, не нижчому, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та заробітної плати, яку отримує працівник у роботодавця за виконання такої ж роботи; 3) забезпечувати працівнику час роботи та відпочинку на умовах, визначених для працівників роботодавця, що передбачено умовами колективного договору та правилами внутрішнього трудового розпорядку; 4) нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на користь працівника; 5) не перешкоджати укладенню трудового договору між працівником та роботодавцем, у якого виконувалися ним роботи.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України "Про зайнятість населення" забороняється діяльність суб'єктів господарювання - роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця без дозволу.

Так, позивачем надано до суду Витяг з переліку суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб'єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців, серед яких у переліку значиться і ТОВ "Стафф-Сервіс", проте у графі "Відомості про номер дозволу та/або ліцензії, орган, що їх видав, дата видачі (для суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, та суб'єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців на умовах трудового договору)" інформація відсутня.

Згідно укладеного між ПП Інфоцентр-Каховка та ТОВ "Стафф-Сервіс" договору аутстаффінга від 01 червня 2016 року, предметом даного договору визначено: Виконавець приймає на себе зобов'язання виконувати за заявкою Клієнта послуги з надання Клієнтові працівників Виконавця для участі у виробничому процесі, керуванні виробництвом або для виконання інших функцій, пов'язаних з виробництвом та/або реалізацією продукції, на умовах цього договору (п.1.1 договору). Згідно п. 2.1.6 договору Виконавець зобов'язується належним чином вести кадровий облік по усіх своїх працівниках. Обов'язок по належному оформленню трудових або інших договорів зі своїми працівниками повністю лежить на Виконавці.

Тобто, за умовами договору ТОВ "Стафф-Сервіс" зобов'язане виконувати за заявкою ПП Інфоцентр-Каховка послуги з надання своїх працівників, належним чином вести кадровий облік своїх працівників. Договором аутстаффінга не передбачено виконання ТОВ "Стафф-Сервіс" посередницьких послуг з працевлаштування працівників ТОВ "Марінекс ЛТД" і такі умови не можуть бути передбачені договором аутстаффінга, оскільки це суперечить самому змісту даного договору.

В той же час листом ГУ ДФС у Херсонській області від 01 червня 2016 року № 3450/9/21-22-13-06 повідомлено, що ТОВ "Стафф-Сервіс" не має найманих працівників. Даний факт не заперечує у судовому засіданні і представник позивача, представник ТОВ "Стафф-Сервіс", які зазначили, що персонал наданий ПП Інфоцентр-Каховка для роботи за договором аутстаффінгу від 01 червня 2016 року та вказані робітники є працівниками ТОВ "Марінекс ЛТД", а ТОВ "Стафф-Сервіс" виступало посередником у їх працевлаштуванні.

Доводи представника позивача про те, що в даному випадку відповідачем необхідно було врахувати вимоги ст. 37 Закону України "Про зайнятість населення" суд не бере до уваги, оскільки нею врегульовано інші правовідносини, ніж ті, які визначено сторонами договору аутстаффінга від 01 червня 2016 року. Так, цією статтею визначено діяльність суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, а договором аутстаффінгу від 01 червня 2016 року, укладеного між ПП Інфоцентр-Каховка та ТОВ "Стафф-Сервіс", встановлено зобов'язання ТОВ "Стафф-Сервіс" надавати позивачу послуги з надання своїх працівників.

Що стосується тверджень представника позивача про залишення відповідачем поза увагою Порядку формування та ведення переліку суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб'єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2013 року № 400 (далі - Порядок № 400), суд зазначає, що даний Порядок жодним чином не впливає на висновки відповідача про порушення ПП Інфоцентр-Каховка трудового законодавства. Так, Порядок № 400 визначає процедуру формування та ведення переліку суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб'єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців (далі - перелік). Відповідно до п.2 Порядку № 400 включенню до переліку підлягають суб'єкти господарювання, які відповідно до статей 36-39 Закону України "Про зайнятість населення" надають послуги з посередництва у працевлаштуванні та здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців (далі - посередники).

Суд зауважує на тому, що відповідач не заперечує факту включення ТОВ "Стафф-Сервіс" до вказаного переліку, при цьому на підтвердження наведеного позивач надав до суду відповідний витяг.

Як вже зазначалося, згідно умов договору аутстаффінга від 01 червня 2016 року ТОВ "Стафф-Сервіс" не надавало ПП Інфоцентр-Каховка посередницьких послуг з працевлаштування, а зобов'язано було надавати своїх працівників, яких ТОВ "Стафф-Сервіс" не має.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, відповідачем правомірно не взято до уваги договір аутстаффінга від 01 червня 2016 року, укладений позивачем з ТОВ "Стафф-Сервіс".

Стосовно наданих позивачем витягів з наказів ТОВ "Марінекс ЛТД" про прийняття на роботу суд зазначає, що дані копії не містять обов'язкових реквізитів, встановлених Вимогами до оформлення документів (ДСТУ 4163-2003). Так як витяги є копіями первинних документів, відповідно до п. 5.27 необхідним реквізитом є відмітка про засвідчення копій документів та особи, яка їх засвідчила, що на цих копіях відсутня. Крім того, витяги складені іноземною фірмою-нерезидентом та скріплені її печаткою, однак викладені українською мовою без будь-якого засвідчення автентичності перекладу.

Отже, враховуючи все вищезазначене, суд погоджується з висновками відповідача про те, що позивачем порушено ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

Так, ч. 1 ст. 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст. 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на зазначене, позивачем не спростовано встановлені відповідачем під час здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин порушення позивачем трудового законодавства, що зафіксовані актом інспекційного відвідування від 07 червня 2018 року № ХС1791/1194/АВ.

Відтак, на підставі вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, який визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України та ч. ч. 2-7 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", за наслідками проведеного у період з 06 червня по 07 червня 2018 року інспекційного відвідування, 21 червня 2018 року відбувся розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Позивача було повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю 21 червня 2018 року шляхом направлення на його адресу відповідного повідомлення, що узгоджується з вимогами п. 6 Порядку № 509.

За наслідками розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, 21 червня 2018 року начальником ГУ Держпраці у Херсонській області правомірно винесено постанову № ХС1791/1194/П/ПТ/ТД про накладення штрафу на ПП Інфоцентр-Каховка у розмірі 1 228 590,00 грн.

Таким чином, оскаржувана позивачем постанова про накладення штрафу від 21 червня 2018 року № ХС1791/1194/П/ПТ/ТД прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, є правомірною та скасуванню не підлягає.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

На підставі ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позивач свою позицію не довів та не обґрунтував. Натомість, відповідач довів правомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафних санкцій на ПП Інфоцентр-Каховка .

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що має бути залишеним без задоволення.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

вирішив :

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Інфоцентр-Каховка" (код ЄДРПОУ 37555274, 74800, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Золіна, 139) до Головного управління Держпраці у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39792699, 73003, м.Херсон, вул. Театральна, 8), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутстаффер" (код ЄДРПОУ 38044531, 73013, м. Херсон, пров. Білозерський, 30) про визнання протиправною та скасування постанови від 21 червня 2018 року № ХС1791/1194/П/ПТ/ТД відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 листопада 2018 р.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 10.4.1