Постанова

від 15.11.2018 по справі 814/729/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/729/18

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Дата та місце ухвалення: 29.05.2018 р. м. Миколаїв

П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

судді - Стас Л.В.

судді - Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оптімус-М до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Оптімус-М звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України з вимогами про визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 31.01.2018 року № 579761/38955654, від 31.01.2018 року № 579762/38955654, від 31.01.2018 року № 579763/38955654, від 31.01.2018 року № 579764/38955654, від 31.01.2018 року № 579765/38955654; зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 46 від 27.11.2017 року, № 14 від 04.12.2017 року, № 31 від 14.12.2017 року, № 26 від 11.12.2017 року, № 29 від 14.12.2017 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року заявлений позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Державна фіскальна служби України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Оптімус-М зареєстровано юридичною особою державним реєстратором, про що 29.10.2013 року в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис.

Основним видом діяльності товариства є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням КВЕД 46.73.

03.01.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Оптімус-М уклало договір поставки № 15 з відкритим акціонерним товариством Антарес-Буд , предметом якого було поставка будівельних матеріалів на умовах, визначених у договорі.

В порядку та на умовах вказаного договору 27.11.2017 року, 04.12.2017 року, 11.12.2017 року та 14.12.2017 року ТОВ Оптімус-М поставило на адресу ТОВ Антарес-Буд будівельні матеріали (плоский лист 0,5 мм поліестер в плівці, арматура ф16, арматура ф12, круг ф6,5, дріт ф1,2, електроди стандарт РЦ ф3 2,5 кг/п, металопрофіль Т-10 В0,5 мм поліестер, нестандартні аксесуари 0,5 мм), всього на суму 402055,30 грн. з ПДВ.

Позивачем були складені та направлені на реєстрацію податкові накладні № 46 від 27.11.2017 року на суму 333718,84 грн., № 14 від 04.12.2017 року на суму 40825,78 грн., № 31 від 14.12.2017 року на суму 7661,70 грн., № 26 від 11.12.2017 року на суму 12389,78 грн., № 29 від 14.12.2017 року на суму 7459,20 грн.

ДФС України було прийнято зазначені податкові накладні, проте їх реєстрацію зупинено з посиланням на п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

У квитанціях про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено, що податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7210, 7214, 3919, 3920, 3921. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

ТОВ Оптімус-М направлено на адресу Державної фіскальної служби України пояснення та повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН, реєстрацію яких зупинено, № 8 від 24.01.2018 року, № 9 від 24.01.2018 року, № 10 від 24.01.2018 року, № 11 від 24.01.2018 року та № 12 від 24.01.18 року, з усіма необхідними документами, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій (рахунки-фактури, договори, платіжні доручення, видаткові та податкові накладні, тощо).

Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті рішення від 31.01.2018 року № 579761/38955654, від 31.01.2018 року № 579762/38955654, від 31.01.2018 року № 579763/38955654, від 31.01.2018 року № 579764/38955654, від 31.01.2018 року № 579765/38955654 про відмову у реєстрації податкових накладних № 46 від 27.11.2017 року, № 14 від 04.12.2017 року, № 31 від 14.12.2017 року, № 26 від 11.12.2017 року, № 29 від 14.12.2017 року, відповідно до яких у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність рішень щодо відмови у реєстрації податкових накладних № 46 від 27.11.2017 року, № 14 від 04.12.2017 року, № 31 від 14.12.2017 року, № 26 від 11.12.2017 року, № 29 від 14.12.2017 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх правильними та такими, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 6 зазначеного Критерію моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75% загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Цим же наказом затверджений Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до цього Переліку для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 190 від 29.03.2017 року (чинної та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, підставами для зупинення реєстрації спірних податкових накладних є виявлення невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товаром УКТЗЕД: 7210, 7214, 3919, 3920, 3921.

У податкових накладних № 46 від 27.11.2017 року, № 14 від 04.12.2017 року, № 31 від 14.12.2017 року, № 26 від 11.12.2017 року, № 29 від 14.12.2017 року поставлений товар відносяться саме до зазначених кодів.

Водночас, аналізуючи зміст таких рішень відповідача, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність зупинення реєстрації спірних податкових накладних, як передумови прийняття відповідних рішень Комісії, адже у квитанціях, відповідачем не вказано, ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567.

Натомість, позивач надав ДФС України всі первинні документи та пояснення щодо походження, придбання такого товару (договори, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні).

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що надані ТОВ Оптімус-М документи на адресу відповідача, цілком відповідають вимогам, викладеним у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, всупереч визначеній в оскаржуваних рішеннях підставі їх прийняття, як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом у рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Так, з самих оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних вбачається, що вони прийняті з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Водночас, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що зазначена підстава є лише цитатою з постанови Кабінету Міністрів України № 190 від 29.03.2017 року.

В свою чергу, у самих рішеннях відсутня будь-яка конкретизація, які саме документи, надані позивачем, складені з порушенням законодавства, яких документів не вистачило для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкових накладних.

Як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи, відповідачем не надано такої конкретизації претензій до первинних документів.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень відповідача про відмову у реєстрації спірних податкових накладних.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 19.11.2018 р.

Головуючий суддя: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька