Справа № 369/3062/16-ц
Провадження №2/369/2242/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2018 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Головатюк В.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-ті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_5, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку, -
в с т а н о в и в :
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_5, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку.
Позивач ОСОБА_3 повторно не з'явився в судове засідання і від нього не надходила заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Як вбачається із матеріалів справи у призначені судові засідання, які відбулись 04 жовтня 2018 року та 07 листопада 2018 року позивач, який був належним чином повідомлений про час та місце їх проведення, повторно не з'явився.
Належність повідомлення судом позивача про час та місце розгляду справи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами - зворотнім повідомленням рекомендованих листів та розпискою. Про судові засідання позивач був повідомлений завчасно - 24 вересня 2018 року та 22 жовтня 2018 року відповідно. Жодних заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, повідомлення причини неявки ні в паперовому вигляді, ні електронною поштою до суду не надходило. Також не містить матеріали справи заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв розумності строку є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини Чікоста і Віола проти Італії .
Наведене свідчить про недобросовісність здійснення позивачем за зустрічним позовом своїх процесуальних прав.
Слід звернути увагу, що такі дії порушують права інших учасників розгляду справи, які добросовісно виконують покладений процесуальним законом обов'язок щодо явки до зали суду.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивач, який належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, повторно не з'явився до суду, не підтримавши вимоги в судовому засіданні, із заявою про розгляд справи за його відсутності не звертався, його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Керуючись ст. 223, ст. 257 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_5, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України про те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.С. Пінкевич
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2018 |
Оприлюднено | 20.11.2018 |
Номер документу | 77930517 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Пінкевич Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні