Постанова

від 20.02.2019 по справі 369/3062/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м . Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Волчко А.Я.

№22-ц/824/ 2648/2019 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №369/3062/16-ц

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 року Київський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Українець Л.Д.

суддів Оніщука М.І. ,

Чобіток А.О.,

за участю секретаря Федорчук Я.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником ОСОБА_4 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 вересня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богданова Вікторія Миколаївна, Реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

В С Т А Н О В И В

У квітні 2016 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.12.2014 року, яке набрало законної сили, її позов задоволено, визнано незаконним та скасовано розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 3272 від 7.12.2012 року, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2.0000 га за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, Гореницька сільська рада, виданий на ім'я ОСОБА_8, визнано незаконним та скасовано розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 3822 від 29.12.2012 року, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2.0000 га за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, Гореницька сільська рада, виданого на ім'я ОСОБА_8 на підставі вказаного розпорядження, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, укладений 31 липня 2013 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_6, посвідченим приватним нотаріусом Левашовим Олександром Геннадійовичем, скасовано кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

У межах даної справи, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.10.2014 року було вжито заходи забезпечення позову та накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1.

Разом з тим, під час виконання даного рішення вона дізналася, що 14.03.2016 року ОСОБА_6 уклала з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богдановою В.М.

Вважала даний договір купівлі-продажу недійсним, оскільки на час його укладення відповідно до рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2.12.2014 року ОСОБА_6 не була власником спірної земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 скасовано, діяли заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку.

Ураховуючи наведене просила суд:

визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 14 березня 2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, посвідченим приватним нотаріусом БогдановоюВікторією Миколаївною, серія та номер 220;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 2877617 від 16.03.2016 року, номер запису про право власності 13718529.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 05 вересня 2017 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, укладений 14 березня 2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Богдановою Вікторією Миколаївною, серія та номер 220 та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28767617 від 16.03.2016 року, номер запису про право власності 13718529.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 16 лютого 2018 року в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_10 про перегляд заочного рішення суду від 05 вересня 2017 року відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що судом не враховано істотні обставини спору та ухвалено рішення без урахування положень ст.388 ЦК України, тобто не застосовано норму, що підлягала застосуванню, чим порушено права ОСОБА_3 як добросовісного набувача майна.

Звертає увагу на те, що добросовісність набуття майна ОСОБА_3 не оспорювалася.

Також вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушених прав, оскільки оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки не може бути визнаний недійсним. Для захисту прав особи, що вважає себе власником майна, у разі продажу спірного майна третій особі встановлений особливий порядок захисту її прав, закріплений у ст. 388 ЦК України.

ОСОБА_6, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу БогдановаВ.М. в судове засідання не з"явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені, що підтверджується зворотніми повідомленнями про вручення їм поштових відправлень відповідно 19.01.2019 та 21.01.2019 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників відповідача ОСОБА_3 та позивача ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 грудня 2014 року в справі №369/6269/14-ц , яке набрало законної сили 28 жовтня 2015 року, позов ОСОБА_5 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_8, ОСОБА_6, третя особа Управління Держземагенства Києво-Святошинського району Київської області про визнання незаконними розпорядження, визнання недійсними актів, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування кадастрового номеру земельної ділянки задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 3272 від 7.12.2012 року про надання дозволу ОСОБА_8 на розробку проекту землеустрою. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 3405 від 12.12.2012 року про затвердження проекту землеустрою на ім'я ОСОБА_8. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2.0000 га за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, Гореницька сільська рада, виданий на ім'я ОСОБА_8. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 3822 від 29.12.2012 року про зміну цільового призначення земельної ділянки. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2.0000 га за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, Гореницька сільська рада, виданого на ім'я ОСОБА_8 на підставі вказаного розпорядження. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 31 липня 2013 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Левашовим Олександром Геннадійовичем. Скасовано кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

14 березня 2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, посвідчений приватним нотаріусом Богдановою Вікторією Миколаївною. З договору вбачається, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 31 липня 2013 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Левашовим Олександром Геннадійовичем.

Звертаючись в суд з даним позовом ОСОБА_5 просила визнати недійсним договір купівлі-продажу, оскільки на час його укладення відповідно до рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2.12.2014 року ОСОБА_6 не була власником спірної земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 скасовано, діяли заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 на момент його укладення втратила право володіти, користуватися та розпоряджатися спірною земельною ділянкою, тому спірна угода суперечить статті 129-1 Конституції України, статтям 316, 319 Цивільного кодексу України, статтям 78, 90, 132 Земельного кодексу України.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується в повному обсязі, виходячи з наступного.

Встановлено і це не заперечується учасниками процесу, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки 14 березня 2016 року, документ, на підставі якого ОСОБА_6 була власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, визнаний недійсним та сам кадастровий номер був скасований судом, про що їй було відомо, оскільки копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 жовтня 2015 року отримано нею 27.01.2016 року.

Також з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.10.2014 року в межах розгляду цивільної справи №369/6269/14-ц було вжито заходи забезпечення позову та накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1.

З Інформації про зміни права власності в частині інформації про зміни обтяження вбачається, що державна реєстрація обтяження проведена 16.10.2014 року ОСОБА_11, реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, індексний номер рішення 16522238.

Разом з тим, з Інформації про зміни права власності в частині інформації про зміни обтяження вбачається, що 11.08.2015 року припинено обтяження, відомості внесено до реєстру 12.08.2015 року ОСОБА_12, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, індексний номер рішення 23574830.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, відповідачами не надано жодних документів, які б свідчили про законність та обґрунтованість припинення обтяження на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 до 12.08.2015 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_6 не мала право розпоряджатися земельною ділянкою та укладати спірний договір купівлі-продажу.

Відповідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За статтею 90 Земельного Кодексу України виключно власники земельних ділянок мають право, зокрема, продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Статтею 210 Земельного Кодексу України передбачено, що угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст.152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (ст.16 ЦК України).

З огляду на те, що ОСОБА_6 на момент укладення оспорюваного договору втратила право володіти, користуватися та розпоряджатися спірною земельною ділянкою та діяли обмеження, накладені ухвалою суду від 2 жовтня 2014 року, суд дійшов вірного висновку про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, укладений 14 березня 2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Богдановою ВікторієюМиколаївною.

Також судом правомірно задоволено вимогу про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28767617 від 16.03.2016 року, номер запису про право власності 13718529, оскільки дана вимога має похідний характер.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не застосовано норму ст.388 ЦК України, яка підлягала застосуванню, чим порушено права ОСОБА_3 як добросовісного набувача майна не є підставою для скасування рішення суду оскільки позивач звернулася з позовом про визнання договору недійсним , а не про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушених прав, оскільки спірна угода порушує права та інтереси позивача, так як спірна земельна ділянка, була виділена їй в натурі ( на місцевості) як земельна частка (пай) в порядку Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) . У зв'язку з укладенням спірного договору, ОСОБА_5 не може закінчити процедуру отримання правовстановлюючого документу, тому, як вірно зауважено судом першої інстанції, лише шляхом визнання недійсною угоди може бути відновлене її порушене право.

Оскільки ОСОБА_5 не є власником спірної земельної ділянки, а питання про витребування майна з чужого незаконного володіння може ставити лише його власник, тому в даному випадку єдиним законним способом захисту порушеного права є визнання угоди щодо спірної земельної ділянки недійсною.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Всі вони були предметом дослідження суду першої інстанції.

Суд повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну оцінку і в колегії суддів відсутні правові підстави для переоцінки доказів.

Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4 залишити без задоволення .

Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 лютого 2019 року.

Суддя-доповідач Л.Д. Українець

Судді М.І. Оніщук

А.О. Чобіток