Постанова

від 19.11.2018 по справі 2а-8895/12/2070

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року

Київ

справа №2а-8895/12/2070

адміністративне провадження №К/9901/1222/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув касаційну скаргу розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Харківський завод ЖБК-5 до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Індустріальна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області ДПС подала до суду позов, в якому просила скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.07.2012 № 0000652210 про визначення податку на прибуток підприємств в сумі 507 092,00 грн за основним платежем та податкове повідомлення-рішення від 18.07.2012 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2012 року в сумі 304 544 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що фактичне вчинення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними та іншими документами, копії яких додані до позовної заяви. Контролюючий орган при проведенні перевірки не врахував використання товарів та послуг в господарській діяльності позивача, висновки сформував тільки на підставі інформації з актів перевірок контрагентів.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 06.11.2012 адміністративний позов задовольнив повністю, скасував податкове повідомлення-рішення від 18.07.2012 № 0000652210 про визначення податку на прибуток підприємств в сумі 507 092 грн за основним платежем та податкове повідомлення-рішення від 18.07.2012 № 0000662210 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2012 року в сумі 304 544 грн.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.05.2013 залишив без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що господарські операції з придбання позивачем товарів/послуг є реальними, підтверджуються дослідженими судом первинними документами. Висновки контролюючого органу про нереальне вчинення господарських операцій є необґрунтованими.

Індустріальна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області ДПС оскаржила судові рішення до Вищого адміністративного суду України.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права. Посилаючись на обставини, що зазначені в акті перевірки, зазначає про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 Про визначення дня початку роботи Верховного Суду днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.11.2018 прийняв до провадження касаційну скаргу та призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 06.11.2018.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 18.07.2012 № 0000652210 податку на прибуток підприємств в сумі 507 092,00 грн за основним платежем та для зменшення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 18.07.2012 від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2012 року в сумі 304 544 грн слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті планової виїзної перевірки від 06.07.2012 № 1376/22-106/37368159 за період з 25.10.2010 по 31.03.2012, про порушення позивачем вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2., підпунктів 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. Контролюючий орган вважає, що позивач завищив валові витрати/витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податковий кредит за господарськими операціями з придбання позивачем у ПП Світ Кассандри-350 , ТОВ Промспец Консалдинг , ТОВ Промтехноопт , ТОВ Завод ЖБК-5 , ТОВ Промбуд-Монтажінвест товарів/послуг, оскільки такі операції є нереальними. Висновки про нереальність зазначених операцій контролюючий орган обґрунтовує посиланням на висновки, викладені в актах перевірки зазначених контрагентів з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, про відсутність матеріально-технічних умов для вчинення господарських операцій.

Порядок формування платником податку на додану вартість податкового кредиту за звітні періоди, що передували січню 2011 року, регулювався пунктами 7.2, 7.4, 7.5 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , а починаючи з січня 2011 року - статтею 198 Податкового кодексу України. Порядок формування платником податку на прибуток підприємств валових витрат за звітні періоди, що передували ІІ кварталу 2011 року, регулювався статтею 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , а починаючи з ІІ кварталу 2011 року - статтею 138 Податкового кодексу України.

Аналіз пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, пункту 138.2, підпункту139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.3, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України свідчить, що у податковому обліку господарські операції та витрати за ними мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. Податковий кредит має бути обов'язково підтверджений податковою накладною, виданою платником податку на додану вартість.

Суди попередніх інстанцій не встановили жодного з порушень зазначених норм закону, яке б позбавляло позивача права на формування валових витрат/витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту. Суди попередніх інстанцій дослідили копії первинних документів, складених щодо господарських операцій: договорів, за якими придбавались товари/послуги, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, виписок з розрахункового рахунку, актів приймання-передачі сировини на переробку, податкових накладних, акта виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, відомості ресурсів до договірної ціни тощо, та за результатами їх оцінки дійшли висновків про відповідність їх вимогам закону та складення щодо реальних господарських операцій з придбання товарів/послуг. При цьому суди встановили факт придбання позивачем товарів/послуг з метою використання в господарській діяльності.

Щодо висновку контролюючого органу про нереальне вчинення господарських операцій позивача з контрагентами, який обґрунтовується тільки інформацією акта перевірки контрагентів щодо його господарських операцій, то такі обґрунтування є недостатніми за відсутності аналізу самих господарських операцій та первинних документів.

Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справ, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди не допустили неправильного їх застосування. Доводи, наведені в касаційній скарзі, є ідентичними доводам, якими контролюючий орган обґрунтовував свою позицію щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в судах попередніх інстанцій, та є такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду