Постанова

від 15.11.2018 по справі 569/1566/16-ц

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 року м. Рівне

Справа № 569/1566/16-ц

Провадження № 22-ц/4815/131/18

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач), Гордійчук С.О., Боймиструка С.В.,

секретар судового засідання: Тхоревський С.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Приватне підприємство "Торговий центр-Д",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Рівненська міська рада,

за участю: представника ОСОБА_5 та ПП "Торговий центр-Д" - Полевка В.А., позивачки, її представника-адвоката ОСОБА_9

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області в складі судді Першко О.О. від 14 червня 2018 року, ухваленого в 12 год. 40 хв. в м. Рівне, дата складання повного судового рішення - 18 червня 2018 року,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ПП "Торговий центр-Д", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Рівненська міська рада про визнання дій протиправними, усунення перешкод в користуванні майном.

Позовну заяву мотивує тим, то їй на праві спільної власності належить частина житлового будинку АДРЕСА_1. До складу домоволодіння входить: 1/2 частина житлового будинку загальною площею 44,5 кв.м., сарай, 1/2 частина огорожі зі сторони АДРЕСА_1, а також огорожа зі сторони Гідропарку, септик та виїзні ворота зі сторони гідропарку. Домоволодіння знаходиться на земельній ділянці площею 0,0623 га, що належить їй на праві власності для обслуговування будинку та прибудинкових споруд. В технічному паспорті на домоволодіння та на плані земельної ділянки вказано огорожу, виїзні ворота зі сторони Гідропарку. Суміжною зі сторони гідропарку є земельна ділянка загальною площею 0,4059 га, що була надана в оренду Рівненською міською радою суміжним землекористувачам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які в подальшому передали цю земельну ділянку в суборенду для ПП "Торговий центр-Д". Однак, з осені 2013 року до весни 2015 року відповідачі без узгодження з нею впритул до належної їй металевої огорожі самочинно збудували бетонний фундамент висотою 0,6 метра га дерев'яний штахетний паркан, що перекривають під'їзд зі сторони гідропарку до належного їй житлового будинку та земельної ділянки.

Вважає, що своїми діями відповідачі повністю заблокували їй виїзні ворота зі сторони гідропарку, чим унеможливили користування ними та прямий вихід в зону відпочинку.

Крім того, має місце заводнення металевих воріт та огорожі, оскільки при будівництві фундаменту було порушено необхідні інженерно-технічні заходи, що запобігти стіканню атмосферних опадів та ґрунтових вод з її земельної ділянки на територію гідропарку.

Вказані незручності унеможливили користування та обслуговування виїзних воріт та огорожі, оскільки земельна ділянка біля огорожі та воріт фактично перетворилась на болото, а тому постійне пошкодження сприяє підвищеному впливу корозії.

Просить визнати дії відповідачів протиправними, такими, що порушують її право вільно володіти та користуватися належним майном (виїзними воротами та металевою огорожею), зобов'язати всіх відповідачів солідарно усунути перешкоди в користуванні виїзними воротами та металевою огорожею, за адресою: АДРЕСА_1) шляхом знесення самочинного будівництва або за рахунок: дерев'яного штахетного паркану, скріпленою металевими трубами по всій довжині паркану суміжного впритул до її огорожі та виїзних воріт; бетонною фундаменту по всій його довжині та ширині, що споруджений впритул до її огорожі та виїзних воріт.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14 червня 2018 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ПП "Торговий центр-Д", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог па предмет спору Рівненська міська рада, про визнання дій протиправними, усунення перешкод у користуванні майном задоволено частково.

Визнано дії ПП "Торговий центр-Д" протиправними, такими, що порушують право ОСОБА_4 вільно володіти на користуватися належним їй майном, а саме виїзними воротами та металевою огорожею, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано ПП "Торговий центр-Д" усунути перешкоди в користуванні виїзними воротами та металевою огорожею, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення дерев'яного штахетного паркану, скріпленого металевими трубами по всій довжині паркану суміжного впритул до виїзних воріт ОСОБА_4 та бетонного фундаменту по всій його довжині та ширині, що споруджений впритул до огорожі та виїзних воріт ОСОБА_4

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до відповідачки ОСОБА_5, оскільки під час судового розгляду не встановлено, що її діями порушуються права позивача.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5 покликається на незаконність вказаного рішення суду.

Зазначає, що твердження суду в оскаржуваному рішенні про те, що сервітут на земельну ділянку, площею 4059 кв.м. існував з 2009 року, не відповідає дійсності, оскільки відповідно до чинного законодавства України, підставами для виникнення сервітуту є договір або рішення суду. Рішення Рівненської міської ради не є законною підставою для виникнення права сервітуту. У встановленому законом порядку ніякий сервітут не встановлювався та обтяження у вигляді сервітуту не було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Помилковим є висновок суду про те, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 з часів своєї забудови зорієнтована вільним виїздом на АДРЕСА_1 в сторону спірної земельної ділянки і на ній наявні ворота та хвіртка для можливості такого виходу та виїзду, якими користувалася позивач та попередній власник земельної ділянки, так як АДРЕСА_1, що відноситься до земель загального користування, проходить з протилежного боку земельної ділянки позивачки, і саме на неї безпосередньо виходить існуючий виїзд позивачки.

Що стосується спірної земельної ділянки, то вона межує з АДРЕСА_1 на ділянці завширшки приблизно в 1-2 метри та виїзд через неї безпосередньо на АДРЕСА_1 неможливий, оскільки в тому місці відсутнє тверде покриття, посаджені кущі та дерева.

Звертає увагу на те, що позивачка має вільний виїзд безпосередньо на АДРЕСА_1, а побудовані нею додаткові ворота на земельну ділянку, площею 4059 кв.м., є другим додатковим виїздом з належної їй земельної ділянки, які були побудовані нею самочинно після того, як в 2013 році відповідачі почали облаштування асфальтобетонного покриття на зазначеній земельній ділянці.

Висновок суду про те, що позовні вимоги підтверджуються показами свідків, також не відповідає дійсності, оскільки позивач ОСОБА_4 є зацікавленою стороною по справі, тому будь-які її твердження, навіть надані нею в якості свідка по справі, мають підтверджуватися відповідними доказами.

Право власності на земельну ділянку позивач набула через 4 роки після смерті ОСОБА_11, а тому будь-які твердження позивачки про наявність між ними усної домовленості про користування спірною земельною ділянкою є безпідставними.

Покази свідка ОСОБА_12, про нібито наявну таку домовленістю з попереднім власником, не можуть прийматися до уваги в зв'язку з тим, що на момент смерті ОСОБА_11, а саме - вересень 2010 року, вказаний свідок разом із ОСОБА_4 не проживав, та не міг бути свідком укладення зазначеної угоди.

Вважає безпідставними твердження суду про те, що договір сервітуту без номеру від 6 квітня 2017 року був зареєстрований, так як в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21 червня 2017 року за №90217333 було зареєстровано договір сервітуту від 30 травня 2017 року, який в матеріалах справи відсутній

Крім того, договір від 30 травня 2017 року був підписаний та зареєстрований після прийняття ухвали про забезпечення позову по справі №509/16753/16-а від 13 квітня 2017 року, відповідно до якої було зупинено дію рішення Рівненської міської ради від 27 жовтня 2016 року №1911 до ухвалення рішення по справі, а тому до уваги прийнятим бути не може.

З наведених підстав ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивачем на апеляційну скаргу ОСОБА_4 подано відзив, в якому вона вказує, що твердження відповідача про появу виїзду з належної їй земельної ділянки на АДРЕСА_1 зі сторони гідропарку не відповідає дійсності, оскільки пунктом 5.3 рішення Рівненської міської ради №2464 від 21.05.2009 року, яким ОСОБА_11 передано в оренду земельну ділянку, загальною площею 4059 м.кв. на АДРЕСА_1, було встановлено, що вказана земельна ділянка передається в оренду за умови встановлення сервітуту на проїзд.

Доводить, що 6.04.2017 року між нею та Рівненською міською радою укладено договір про встановлення сервітуту, яким міська рада надала їй та членам її сім'ї право на безоплатний проїзд і прохід земельною ділянкою, площею 285,6 кв.м. по АДРЕСА_1 та вказане право нею було зареєстровано.

Крім того, зазначає, що згідно листа Управління містобудування та архітектури від 08.05.2014 року, земельні ділянки на АДРЕСА_2 з часів своєї забудови зорієнтовані вільним виїздом на АДРЕСА_1.

Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного

Частиною 1 статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідачем згідно цивільно-процесуального закону є особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнає чи оспорює його суб'єктивне право, свободи чи інтерес, який охороняється законом.

Правовими наслідками задоволення судом позову є зобов'язання відповідача як особи, до якої позивачем пред'являється матеріально - правова вимога, вжити заходів до вчинення дій, утримання від вчинення дій та усунення обставин, що призвели до порушення, невизнання чи оспорювання права або охоронюваного законом інтересу шляхом, зазначеним у резолютивній частині судового рішення.

Даним оскаржуваним рішенням суду позов ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, усунення перешкод у користуванні майном задоволено лише в частині вимог до ПП "Торговий центр-Д", а в задоволенні позовних вимог до решти відповідачів, у тому числі і ОСОБА_13, відмовлено. ПП "Торговий центр-Д" апеляційної скарги не подавав, а тому з ним погодився.

Однак, ОСОБА_13, звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення повністю і в позові відмовити, не наведено жодних доводів про те, яким чином рішення суду, постановлене щодо інших відповідачів зачіпає її права, інтереси та обов'язки, як фізичної особи, сторони у справі, мотивів та висновків, до яких прийшов суд не оспорює.

Будь-які дані про те, що ПП "Торговий центр-Д", позовні вимоги до якого задоволено та на яке судом покладено обов'язок усунути позивачу перешкоди в користуванні виїзними воротами та металевою огорожею, уповноважувало ОСОБА_5, як фізичну особу на подання апеляційної скарги в його інтересах також відсутні, а тому в апеляційному порядку перевіряється рішення суду в частині що стосується вимог до ОСОБА_5

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Статтею 98 ЗК України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

За змістом частини першої статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Відповідно до ч.1 ст.404 ЦК України п раво користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Згідно із положеннями статей 91, 96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Відповідно до статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.

Статтею 152 ЗК України передбачено право землекористувача вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Судом встановлено, що згідно витяту про державну реєстрацію прав КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" №36628843 від 10 грудня 2012 року ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належить домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 148).

Також, на підставі договору дарування земельної ділянки, укладеного 20 червня 2014 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_4, позивач є власником земельної ділянки, загальною площею 0,0623 га, що розташована в АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_3 (т.1 а.с.92-93, 94).

Рішенням Рівненської міської ради №2464 від 21 травня 2009 року "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, вилучення та надання земельних ділянок і зняття з розгляду деяких питань" Рівненська міська рада передала суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_11 в оренду на десять років земельну ділянку загальною площею 4059 кв.м. на АДРЕСА_1 для розміщення колектора зливових і талих вод та відкритої автостоянки для паркування транспортних засобів відвідувачів волейбольних полів, тенісних кортів та працівників (підприємців) ринку. Встановлено, що вищевказана земельна ділянка передавалася в оренду за умови встановлення сервітуту на проїзд (т.1 а.с. 140-143).

Згідно рішення Рівненської міської ради №2480 від 8 листопада 2012 року "Про передачу в оренду земельних ділянок на АДРЕСА_1" передано ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_7 земельні ділянки запільною площею 7316 кв.м. на АДРЕСА_1 за рахунок земель, які перебували в оренді приватного підприємця ОСОБА_11: земельну ділянку площею 4059 кв.м. в оренду на три роки за умови наскрізного проїзду для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для розміщення колектора талих та зливних вод та відкритої автостоянки для паркування транспортних засобів відвідувачів волейбольних полів, тенісних кортів та працівників (підприємців) ринку), з правом дострокового вилучення для потреб міста, без права будівництва, з правом укладання договору суборенди та за умови погашення боргу з орендної плата, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 5 лютого 2010 року №041058300036; земельну ділянку площею 3257 кв.м. в оренду строком на три роки за умови наскрізного проїзду, для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для облаштування майданчика для паркування транспортних засобів відвідувачів та працівників (підприємців) ранку), з правом дострокового вилучення для потреб міста, без права будівництва, з правом укладання договору суборенди. (т. 1 а.с.40).

11 червня 2013 року між Рівненською міською радою та ОСОБА_5, ОСОБА_6. ОСОБА_7 укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І. за реєстровим №813, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Рівненської міської ради (22 сесія, 6 скликання) № 2480 від 8 листопада 2012 року надав, а орендарі прийняли в строкове платне користування земельні ділянки загальною площею 7 316 кв.м. на АДРЕСА_1 в м. Рівному за рахунок земель, які перебували в оренді приватною підприємця ОСОБА_11, а саме: земельну ділянку площею 4059 кв.м. в оренду на три роки за умови наскрізного проїзду для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільною транспорту та дорожнього господарства (для розміщення колектора талих та зливних вод та відкритої автостоянки для паркування транспортних засобів відвідувачів волейбольних полів, тенісних кортів та працівників (підприємців) ринку), з правом дострокового вилучення для потреб міста, без права будівництва, з правом укладання договору суборенди та за умови погашення боргу з орендної плати, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 5 лютою 2010 року № 041058300036; земельну ділянку площею 3257 кв.м. в оренду строком на три роки за умови наскрізного проїзду, для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для облаштування майданчика для паркування транспортних засобів відвідувачів та працівників (підприємців) ринку), з правом дострокового вилучення для потреб міста, без права будівництва, з правом укладення договору суборенди (т.1 а.с.41-43).

На підставі вказаного договору оренди землі Рівненською міською радою було передано ОСОБА_5, ОСОБА_6 га ОСОБА_7 ряд земельних ділянок, зокрема земельну ділянку площею 4059 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться по АДРЕСА_1, в оренду, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 11 червня 2013 року (т.1 а.с.58).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншою речового права №4723720 від 11 червня 2013 року за ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,4059 га по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.59).

Із плану зовнішніх меж земельної ділянки, що передана в оренду на три роки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, та яка знаходиться в м. Рівному на АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) вбачається, що із даною земельною ділянкою, зокрема межують землі ОСОБА_14 (т.1 а.с.55).

10 грудня 2013 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ПП "Торговий центр-Д" уклали договір суборенди землі, посвідчений приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Чайковською А.О. за реєстровим №938, відповідно до якого передали ПП "Торговий центр-Д" в строкове платне користування земельні ділянки загальною площею 7316 кв.м. на АДРЕСА_1 в м. Рівному, які перебувають в оренді ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на підставі договору оренди, посвідченого приватним нотаріусом Рівненською міського нотаріального округу Кострикіним В.І. 11 червня 2013 року за реєстровим №813, зокрема земельну ділянку площею 4059 кв.м. в суборенду за умови наскрізного проїзду для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільною транспорту та дорожнього господарства (для розміщення колектора талих та зливних вод та відкритої автостоянки для паркування транспортних засобів відвідувачів волейбольних полів, тенісних кортів та працівників (підприємців) ринку, з правом дострокового вилучення (т.1 а.с.68-69).

Рішенням Рівненської міської ради від 16 червня 2016 року №793 "Про поновлення договору оренди земельних ділянок на вул. Здодбунівській" поновлено ОСОБА_5, ОСОБА_6. ОСОБА_7 на 3 роки договір оренди земельних ділянок загальною площею 7316 кв.м. на АДРЕСА_1 з числа земель, які надані ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в оренду, в тому числі земельної ділянки площею 4059 кв.м. для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для розміщення колектора талих та зливних вод та відкритої автостоянки для паркування транспортних засобів відвідувачів волейбольних полів, тенісних кортів та працівників (підприємців) ринку), за умови наскрізного проїзду, з правом дострокового вилучення для потреб міста, без права будівництва і з правом укладання договору суборенди (т.1 а.с.164).

Сторонами не заперечується, що між належною ОСОБА_4 земельною ділянкою та земельною ділянкою, загальною площею 4059 кв.м. на АДРЕСА_1, яка перебуває в користуванні відповідачів, ПП "Торговий центр-Д" було влаштовано впритул до огорожі та виїзних воріт позивача дерев'яний штахетний паркан, скріплений металевими трубами та бетонний фундамент, які повністю блокують виїзд на АДРЕСА_1 м. Рівного із земельної ділянки позивача в сторону спірної земельної ділянки.

22 вересня 2016 року рішенням Рівненської міської ради № 1715 "Про внесення зміни до рішення Рівненської міської ради від 16 червня 2016 року №793 "Про поновлення договору оренди земельних ділянок на АДРЕСА_1" внесено зміну до рішення Рівненської міської ради від 16 червня 2016 року №793 "Про поновлення договору оренди земельних ділянок на АДРЕСА_1": у підпункті 1 пункту 1 рішення після слів "договору суборенди" додано слова "установити, що вищезазначена земельна ділянка передається в оренду за умови встановлення сервітуту на проїзд" (т.1 а.с.201).

Рішенням Рівненської міської ради №2533 від 16 березня 2017 року "Про погодження громадянці ОСОБА_4 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки на АДРЕСА_1, на яку поширюється право сервітуту на право проходу та проїзду на велосипеді та на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху" погоджено ОСОБА_4 технічну документацію із землеустрою шодо встановлення меж частини земельної ділянки площею 285,6 м.кв., на яку поширюється право сервітуту на право проходу та проїзду на велосипеді та на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху через земельну ділянку площею 4059 м.кв. на АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) з числа земель, які надані в оренду громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (т.2 а.с.46).

6 квітня 2017 року між Рівненською міською радою та ОСОБА_4 укладено договір про встановлення земельного сервітуту, згідно якого міська рада надала позивачу та членам її сім'ї право на безоплатний проїзд і прохід земельною ділянкою (проїзною частиною) площею 285,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_2 (т.2 а.с.49-51).

Згідно п. 1.6 вказаного договору підставою встановлення земельного сервітуту в інтересах сервітуарія є необхідність здійснення виїзду (виходу) із присадибної ділянки на суміжну ділянку ( кадастровий номер НОМЕР_2).

Актом приймання-передачі земельної ділянки на яку встановлюється земельний сервітут від 6 квітня 2017 року Рівненська міська рада надала ОСОБА_4 та членам її сім'ї право на безоплатний проїзд і прохід земельною ділянкою, а ОСОБА_4 прийняла земельну

ділянку площею 285.6 кв.м. на АДРЕСА_1 на підставі договору земельного сервітуту (т.2 а.с.52).

Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 21 червня 2017 року №90217333 за ОСОБА_4 19 червня 2017 року було зареєстровано право користування (сервітут) на право на безоплатний проїзд і прохід земельною ділянкою площею 4059 га. на АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1. Згідно даного витягу підставою для встановлення сервітуту був договір про встановлення земельного сервітуту від 30 травня 2017 року, укладений між Рівненською міською радою та ОСОБА_4 (т.2. а.с.36-37).

Враховуючи викладене, встановивши, що ОСОБА_4 у встановленому законом порядку було зареєстровано наданий їй сервітут на право безоплатного проїзду та проходу земельною ділянкою площею 4059 га. на АДРЕСА_1 в м.Рівне, а відповідачем ОСОБА_5 не влаштовались впритул до огорожі та виїзних воріт позивача дерев'яний штахетний паркан, скріплений металевими трубами та бетонний фундамент, а тому права та інтереси останньої не порушені, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові до ОСОБА_5

Твердження відповідача про те, що сервітут не встановлювався та обтяження у вигляді сервітуту не було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно спростовуються витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 21 червня 2017 року №90217333.

Покликання апелянта на наявність у позивача, крім побудованих нею додаткових воріт на земельну ділянку площею 4059 кв.м., вільного виїзду безпосередньо на АДРЕСА_1 не позбавляють ОСОБА_4 права використовувати, наданий їй Рівненською міською радою сервітут на право безоплатного проїзду та проходу вказаною земельною ділянкою.

Доводи апеляційної скарги щодо помилковості висновку суду про існування сервітуту на земельну ділянку, площею 4059 кв.м. з 2009 року, є безпідставними, оскільки оскаржуване рішення таких висновків суду не містить.

Також, відсутні у рішенні суду першої інстанції покликання на покази, допитаних в якості свідків, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 про наявність між позивачем та попереднім користувачем спірної земельної ділянки ОСОБА_11 усної домовленості щодо користування нею.

Не спростовують висновків суду про наявність зареєстрованого сервітуту позивача на право безоплатного проїзду та проходу спірною земельною ділянкою, доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи договору сервітуту від 30 травня 2017 року.

Не заслуговують на увагу і покликання ОСОБА_5 на те, що договір від 30 травня 2017 року був підписаний та зареєстрований після прийняття ухвали про забезпечення позову по справі №509/16753/16-а від 13 квітня 2017 року, відповідно до якої було зупинено дію рішення Рівненської міської ради від 27 жовтня 2016 року №1911 до ухвалення рішення по справі, оскільки на даний час вказаний договір є чинним та недійсним не визнавався.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам і ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування немає.

Судові витрати, понесені по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги на підставі частин 1,13 ст. 141 ЦПК України слід віднести за рахунок ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375,376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 червня 2018 року в частині вимог до ОСОБА_5 про визнання дій протиправними, усунення перешкод в користуванні майном залишити без змін.

Судові витрати по оплаті судового збору за подачу апеляційної скарги віднести за рахунок ОСОБА_5.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 листопада 2018року.

Судді: Бондаренко Н.В.

Гордійчук С.О.

Боймиструк С.В.