Постанова

від 14.11.2018 по справі 914/2372/16

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2018 р. Справа №914/2372/16

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Зварич О.В.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради б/н від 24.09.2018.

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.09.2018 (головуючий суддя Горецька З.В., судді Іванчук С.В., судді Рим Т.Я.)

у справі № 914/2372/16

за первісним позовом позивача 1 Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів

позивача 2 Комунального підприємства Львівської обласної ради Нерухомість та майно , м.Львів

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Замок Лева , м. Львів

про стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за безпідставне користування приміщеннями за адресою: м. Львів, вул. Глінки, 7, 9 станом на 15.08.2016 у розмірі 262 493,63 грн.

за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Замок Лева , м. Львів

до відповідача 1 Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м.Львів

відповідача 2 Комунального підприємства Львівської обласної ради Нерухомість та майно , м. Львів

про відшкодування вартості невід'ємних поліпшень

за участю представників за первісним позовом:

від позивача-1: ОСОБА_3 - довіреність № 15 від 05.01.2018 року;

від позивача-2: ОСОБА_4 - довіреність № 836 від 22.10.2018 року;

від відповідача: ОСОБА_5 - ордер серії ЛВ № 140305 від 07.11.2018 року.

ВСТАНОВИВ:

05.06.2016 Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та КП Львівської обласної ради Нерухомість та майно звернулися до Господарського суду Львівської області із позовом до ТзОВ Замок Лева про стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за безпідставне користування приміщеннями за адресою: м. Львів, вул. Глінки, 7, 9 станом на 15.08.2016 у розмірі 262493,63 грн.

25.10.2016 ТзОВ Замок Лева звернулося до Господарського суду Львівської області із зустрічним позовом до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та Комунального підприємства Львівської обласної ради Нерухомість та майно про стягнення 856 257,00 грн. вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна на підставі договору №1/2002 на оренду нерухомого майна від 01.11.2002, укладеного між Управлінням адміністративними будинками Львівської обласної ради та ТзОВ Замок Лева .

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.09.2018 було призначено у даній справі будівельно-технічну експертизу. На вирішення експерта було поставлено питання: яка вартість невід'ємних поліпшень, які були здійснені у приміщеннях за адресою: м. Львів, вул. Глінки, 7,9 в період з 1995 по 31.12.2015?

Не погоджуючись з даною ухвалою суду Управлінням майном Львівської обласної ради було подано до суду апеляційну скаргу б/н від 24.06.2018, в якій просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.09.2018 скасувати і прийняти рішення про поновлення розгляду справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що суд не взяв до уваги пояснення управління про необхідність з'ясування питання: чи відповідно до укладеного договору оренди від 01.11.2002 № 1/2002 ТзОВ Замок Лева , після узгодження з орендодавцем і укладенням письмових додатків до договору оренди, здійснювались покращення нерухомого майна. Крім цього, апелянт стверджує, що судом першої інстанції не дотримано порядку призначення та проведення судової експертизи.

Комунальним підприємством Львівської обласної ради Нерухомість та майно було подано до суду відзив на апеляційну скаргу № 769 від 04.10.2018, в якому просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.09.2018 та прийняти рішення, яким поновити розгляд справи.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права.

ТзОВ Замок Лева було подано до суду пояснення по справі б/н і дати (вх. № 01-04/397/10 від 07.11.2018, в яких стверджує, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2006 встановлено, що з 1995 року між сторонами існують правовідносини щодо оренди будинків № 7 та № 9 по вуд. Глінки у м. Львові, а орендодавцем (ТзОВ Замок Лева ) було здійснено невід'ємні покращення орендованого майна, які були погоджені Управлінням адміністративними будинками Львівської обласної ради.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи сторін, суд встановив наступне .

Відповідно до частини першої статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання в сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (частина перша статті 100 ГПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 228 і пункту 6 частини першої статті 229 ГПК України у випадку призначення експертизи суд може зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.

Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об'єктивним дослідженням обставин та доказів.

Так, судом встановлено, що підставою первісного позову у даній справі є користування після припинення дії договору орендарем нежитловими приміщеннями в адміністративних будинках № 7,9 по вул. Глінки у місті Львові загальною площею 868,8 кв.м., які передані йому в оренду відповідно до договору оренди нерухомого майна № 1/2002 від 01.11.02р., а позивач за зустрічним позовом (орендар) стверджує, що у зв'язку із незадовільним станом об'єкта оренди, змушений був провести попередньо погоджені невід'ємні покращення орендованого майна, що дає йому право на відшкодування вартості невід'ємних покращень.

15.11.2016 ухвалою Господарського суду Львівської області було призначено будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі. На вирішення судової експертизи поставлено наступні питання: які невід ємні покращення були здійсненні у приміщеннях за адресою: м. Львів, вул. Глінки 7,9 в період з 1995 р. по 31.12.15р. ?; яка вартість таких невід ємних покращень?

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.11.2016 (про призначення експертизи) скасовано, а справу направлено на розгляд до місцевого суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2017 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 залишено без змін.

В постанові Вищого господарського суду України зазначено наступне:

- як вбачається з матеріалів справи, заява ТзОВ Замок Лева про призначення судової будівельно-технічної експертизи від 15.11.2016 б/н подана до суду першої інстанції 15.11.2016, тобто в день судового засідання і того ж дня судом першої інстанції дану заяву задоволено, винесено ухвалу про зупинення провадження у справі та призначено судову будівельно-технічну експертизу.

- в порушення вимог статей 4-2, частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції не забезпечено можливості позивачам (за первісним позовом), реалізувати своє право щодо надання господарському суду свого переліку питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

- місцевим господарським судом порушено частину 2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо надання можливості позивачам висловити свої заперечення щодо поданого клопотання відповідача (за первісним позовом).

В подальшому, 20.06.2018 ТзОВ Замок Лева подало аналогічне клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи у справі. Будь-яких документів, які б підтверджували, що ним здійснювались невід'ємні поліпшення, суду подано не було.

Управляння майном спільної власності Львівської обласної ради заперечило щодо призначення експертизи посилаючись на те, що ТзОВ Замок Лева не надало дозволів орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень, а також документів, які б підтверджували здійснення поліпшень.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.07.2018 було витребувано від ТзОВ Замок Лева : належним чином завірені копії договорів оренди з додатками щодо будівель за адресою: м. Львів, вул. Глінки 7,9 укладених в період з 1991 р. по жовтень 2002 р.; належним чином засвідчені додатки до договору оренди від 01.11.2002 № 1/2002 відповідно до п. 4.5 даного договору; належним чином засвідчені договори підряду, і інші угоди щодо здійснення робіт з покращенням майна за адресою: м. Львів, вул. Глінки 7,9; акти приймання-передачі виконаних робіт, чеки, накладні, що засвідчують певні витрати по ремонту і покращення майна за адресою: м. Львів, вул. Глінки 7,9; належним чином засвідчена проектно-кошторисна документація узгоджена з орендодавцем.

ТзОВ Замок Лева не подало до суду витребуваних документів, а подало письмові пояснення від 12.09.2018, де зазначило, що факт невід'ємних поліпшень підтверджується судовими рішеннями у справі № 1/280-20/97.

Незважаючи на відсутність витребуваних документів, ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.09.2018 було призначено у даній справі будівельно-технічну експертизу. На вирішення експерта було поставлено питання: яка вартість невід'ємних поліпшень, які були здійснені у приміщеннях за адресою: м. Львів, вул. Глінки, 7,9 в період з 1995 по 31.12.2015?

Судом встановлено, що оскаржувана ухвала прийнята без з'ясування обставин справи, з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992р. №2269-XII (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 29.06.2004 р. N 1905-IV) орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

При винесенні ухвали про зупинення провадження у справі, місцевий господарський суд не обґрунтував неможливість самостійного встановлення судом фактичних обставин при розгляді даної справи за результатами оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності. Крім того, судом поставлено питання, щодо вартості невід'ємних покращень, які були здійсненні у приміщеннях за адресою: м. Львів, вул. Глінки 7,9 в період з 1995 р. по 31.12.15, в той час як договір оренди нерухомого майна №1/2002 був укладений 01.11.2002р., а відповідно до вимог ст. 180 ГПК України зустрічний позов повинен бути пов'язаний з первісним.

Водночас, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою призначив будівельно-технічну експертизу для встановлення вартості невід'ємних поліпшень. Однак, відповідно до Інструкції № 53/5 Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень для визначення різних видів вартості поліпшень будівель та їх частин, споруд, тощо суд призначає у справі оціночно-будівельну експертизу.

У зв'язку з викладеним, з урахуванням конкретних обставин справи, оскаржувану ухвалу не можна визнати обґрунтованою та такою, що винесена з дотриманням норм процесуального права.

У підсумку, призначення судової експертизи призвело до прийняття судом необґрунтованої ухвали про зупинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 п. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 12.09.2018 і направлення справи на розгляд до місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 280, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради б/н від 24.09.2018 задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.09.2018 у справі № 914/2372/16 скасувати. Справу направити на розгляд до місцевого суду.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.11.2018.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Зварич О.В.