Постанова

від 15.11.2018 по справі 917/2132/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2018 р. Справа № 917/2132/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є. , суддя Барбашова С.В. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю прокурора- Ногіна О.М. (посвідчення №032167 від 11.02.15 р.),

та представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №01-52/0/72 від 09.01.2018),

відповідача - ОСОБА_2 (керівник, паспорт серія КН484784 від 15.10.97 р.),

треті особи - не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.№101) на рішення господарського суду Полтавської області від 29.05.2018 у справі № 917/2132/17 (повний текст якого складено 01.06.2018 в приміщенні зазначеного суду суддею Солодюк О.В.)

за позовною заявою Миргородської місцевої прокуратури, вул.Кашинського, 1, м.Миргород, Полтавська область, 37600 в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації, вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014

до Колективного підприємства Миргородського міжгосподарського підприємства по виробництву риби, вул. Миргородських дивізій, 4, м. Миргород, Полтавська область, 37600

треті особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

1. на стороні позивача: Миргородська районна державна адміністрація Полтавської області (вул. Гоголя, 120, м. Миргород, Полтавська область, 37600)

2. на стороні відповідача: Полтавське обласне управління водних ресурсів (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039)

про повернення земельних ділянок

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор звернувся до господарського суду Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації з позовом до Колективного підприємства Миргородського міжгосподарського підприємства, в якому просив суд зобов'язати відповідача повернути Полтавській обласній державній адміністрації за актами прийому-передачі наступні об'єкти:

-земельну ділянку водного фонду, площею 76,5 га, розташовану на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району;

-водний об'єкт загальнодержавного значення Дмитренково , площею водного дзеркала 16,7 га, розташований на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району;

-водний об'єкт загальнодержавного значення Малинівка , площею водного дзеркала 18,6 га, розташований на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району;

-водний об'єкт загальнодержавного значення БАМ , площею водного дзеркала 41,1 га, розташований на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що після закінчення строку дії договору оренди землі від 02.04.2002 та договорів оренди водних об'єктів №№107, 108, 109 від 31.05.2012, укладених між відповідачем та Миргородською районною державною адміністрацією, відповідач не виконав свого обов'язку з повернення орендованих об'єктів та продовжує їх використовувати за відсутності відповідних документів. Вказані обставини, як зазначає прокурор, свідчать про порушення відповідачем вимог ст.ст.93, 122, 125 Земельного кодексу України, ст.ст.44, 48, 49, 51 Водного кодексу України, ст.ст.530, 785 Цивільного кодексу України. Прокурор зазначає, що Полтавська обласна державна адміністрація, яка на цей час є уповноваженим органом на розпорядження спірною земельною ділянкою водного фонду, не вжила заходів для повернення земельної ділянки та водних об'єктів після закінчення строку дії договорів оренди, що є порушенням інтересів держави та підставою для представництва прокурором інтересів позивача в суді, відповідно до ст.23 Закону України Про прокуратуру .

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.05.2018 у справі №917/2132/17 позов задоволено.

Суд першої інстанції при ухваленні вказаного рішення виходив з того, що строк дії договору оренди земельної ділянки водного фонду закінчився 02.04.2012; строки дії договорів оренди водних об'єктів - 27.04.2014; відповідач до теперішнього часу користується зазначеними об'єктами; договори оренди не поновлені на новий строк; відповідач протягом тривалого часу не вживав заходів для своєчасного виготовлення паспортів водних об'єктів та проектів землеустрою відповідно до ст.50 Закону України Про землеустрій , а тому наявні підстави для задоволення позову про повернення відповідачем позивачу земельної ділянки водного фонду та водних об'єктів.

Відповідач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач не погоджується з висновками суду першої інстанції про неможливість поновлення договорів оренди землі та водних об'єктів, оскільки:

- у 2015 році Полтавським обласним управлінням водних ресурсів виготовлені паспорти водних об'єктів;

-розпорядженням Полтавської обласної державної адміністрації №144 від 05.04.2017 відповідачу надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

-14.03.2018 відповідачем укладено договори на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

-позивач не вимагає повернення водних об'єктів та не підтримує заявлений прокурором позов.

Як зазначає відповідач, ним своєчасно вжито заходи для поновлення договорів оренди водних об'єктів, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з рішенням суду першої інстанції та зазначає про те, що після виготовлення та затвердження проектів землеустрою на земельні ділянки під спірними водними об'єктами договори оренди з відповідачем будуть поновлені та відповідач матиме змогу отримати дозвіл на спеціальне водокористування. Позивач також вказує на те, що відповідач своєчасно звернувся до орендодавця з клопотанням про поновлення договорів оренди, розпочав виготовлення землевпорядної документації, не має заборгованості зі сплати орендної плати за земельну ділянку та водні об'єкти, у зв'язку з чим прокурором не доведено порушення інтересів держави. Просить рішення господарського суду Полтавської області від 29.05.2018 у цій справі скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Прокурор надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що доводи відповідача в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків місцевого господарського суду про користування відповідачем водними об'єктами та земельною ділянкою з порушенням вимог чинного законодавства. Прокурор вважає безпідставними посилання відповідача на укладення ним договорів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, оскільки такі договори не посвідчують права оренди на земельні ділянки. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 29.05.2018 у цій справі - без змін.

Відповідач надав суду попередні договори оренди землі та водних об'єктів від 16.10.2018, укладені відповідачем з Полтавською обласною державною адміністрацією на період виготовлення документації із землеустрою, технічної документації з нормативної грошової оцінки, реєстрації земельної ділянки, укладення та реєстрації основних договорів оренди (а.с.132-152 т.2).

Прокурор надав суду додаткові пояснення №05/2-вих18 від 14.11.2018, в яких зазначає про те, що надані відповідачем попередні договори оренди земельних ділянок та водних об'єктів не є належними доказами, оскільки вони не посвідчують право оренди відповідно до ст.125 Земельного кодексу України. Крім того, прокурор вказує на те, що надані відповідачем договори є нікчемними, оскільки не містять зобов'язань щодо укладення договору в майбутньому, як це передбачено ст.635 Цивільного кодексу України.

В судове засідання 15.11.2018 треті особи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що треті особи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу без участі їх представників.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Розпорядженням Миргородської районної державної адміністрації №327 від 27.11.2001 Миргородському міжгосподарському підприємству по виробництву риби надано в оренду, терміном на 10 років, земельну ділянку із земель запасу Шахворостівської сільської ради Миргородського району площею 120,4 га, в тому числі ставків - 120,3 га, земель під гідроспорудами 0,1 га для вирощування ставкової риби.

На виконання вказаного розпорядження, 30.11.2001 Миргородська районна державна адміністрація та Миргородське міжгосподарське підприємство по виробництву риби підписали акт прийому-передачі земельної ділянки (а.с.20 т.1).

Актом від 30.11.2001 встановлено межі переданої в оренду земельної ділянки (а.с.21 т.1).

02.04.2002 року між Миргородською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Миргородським міжгосподарським підприємством по виробництву риби (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду, за умовами якого орендодавець передав орендарю земельну ділянку площею 120,4 га, розташовану на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району, в тому числі ставків - 120,3 га, земель під гідроспорудами 0,1 га (далі -договір оренди землі) (а.с.14-18 т.1).

Земельна ділянка передана в оренду з метою вирощування ставкової риби (п.2.1 договору оренди землі).

Пунктом 2.3 договору оренди землі визначено розмір та порядок сплати орендної плати.

Відповідно до п.2.2 договору оренди землі, договір укладений терміном на 10 років, починаючи з дати його реєстрації. По закінченню терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення. Умови цього договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності договором, законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором. При переході права власності на землю від орендодавця до іншої особи договір оренди зберігає чинність для нового власника.

За умовами п.2.4 та п.3.2 договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути земельну ділянку орендодавцю після закінчення строку оренди у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.

В п. 8 договору зазначено, що він набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Вказаний договір нотаріально посвідчено та зареєстровано у Миргородській районній державній адміністрації, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №1 а.с 02.04.2002 (а.с.19 т.1).

Розпорядження голови Миргородської районної державної адміністрації № 142 від 19.07.2012 (а.с.23-24 т.1) внесено зміни до договору оренди землі від 02.04.2002, укладеного між Миргородською районною державною адміністрацією та Миргородським міжгосподарським підприємством по виробництву риби, а саме зменшено площу орендованої земельної ділянки у зв'язку з добровільною відмовою від користування 43,9 га земель під водою в межах Шахворостівської сільської ради;

-продовжено та поновлено дію договору оренди землі від 02.04.2002 на 1 рік;

-надано дозвіл терміном до 01.01.2013 на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право оренди на земельні ділянки водного фонду в межах Шахворостівської сільської ради загальною площею 76, 5 га, із земель державної власності для рибогосподарських потреб.

Розпорядженням голови Миргородської районної державної адміністрації №114 від 31.05.2012 передано в оренду Миргородському міжгосподарському підприємству по виробництву риби водні об'єкти, розташовані на території Шахворостівської сільської ради, загальною площею водного дзеркала 76,4 га, а саме: 16,7 га Дмитренково , 18,6 га Малинівка , 41,1 га БАМ для риборозведення, вирощування і вилову риби (а.с.22 т.1).

На виконання вказаного розпорядження, 31.05.2012 між Миргородською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Миргородським міжгосподарським підприємством по виробництву риби (орендар) укладені договори оренди водного об'єкту № 107, № 108, № 109 (а.с.25-26, 28-29, 31-32 т.1).

Відповідно до вказаних договорів (п.1.1) орендодавцем передано орендарю в строкове платне володіння та користування водні об'єкти загальнодержавного значення: водний об'єкт площею водного дзеркала 16,7 га Дмитренково ; водний об'єкт площею водного дзеркала 18,6 га Малинівка ; водний об'єкт площею водного дзеркала 41,1 га БАМ . Водні об'єкти розташовані на землях Шахворостівської сільської ради Миргородського району та передані в оренду з метою риборозведення, вирощування та вилову риби.

Наведені договори укладені на строк один рік та діють з 27.04.2012 по 27.04.2013 з виготовленням паспортів на водні об'єкти (п.2.1 договорів).

За умовами п.п.2.2, 2.3 договорів оренди водних об'єктів, після закінчення строку їх дії орендар має за інших рівних умов переважне право на їх поновлення. Не пізніше ніж за 60 днів до закінчення терміну дії договорів орендар зобов'язаний звернутися до орендодавця з клопотанням про продовження терміну дії договорів оренди. Ненадходження такого клопотання у вказаний термін є рівноцінним відмові орендаря від продовження договорів оренди.

В п.10.5 договорів оренди водних об'єктів визначено, що по закінченню терміну договору орендар має право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін, не пізніше ніж за 2 місяці до його закінчення.

Як визначено в п. 4.3 договорів оренди водних об'єктів, повернення водного об'єкту орендарем орендодавцю проводиться згідно акту прийому-передачі. Водний об'єкт вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. Водний об'єкт повертається орендодавцю в екологічно-чистому стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду.

Пунктом п. 7.1 договорів оренди водних об'єктів зобов'язано орендаря прийняти в оренду водні об'єкти за відповідними площами водного дзеркала. Приступити до їх використання після підписання договору оренди та погодження його в установленому порядку з Державними органами охорони навколишнього природного середовища та обласного виробничого управління водного господарства та з моменту укладання договору оренди на земельну ділянку, на якій розташований водний об'єкт.

Відповідно до п.7.11 вказаних договорів, орендар зобов'язався у належному стані повернути орендодавцю водний об'єкт оренди після закінчення строку оренди.

Вказані договори зареєстровані у Миргородській районній державній адміністрації, про що в книзі записів реєстрації договорів оренди вчинено записи від 31.05.2012 з відповідними номерами.

31.05.2012 між Миргородською районною державною адміністрацією та Миргородським міжгосподарським підприємством по виробництву риби підписано акти приймання-передачі водних об'єктів (а.с.27,30,33 т.1).

Додатковими угодами №№1, 2, 3 від 26.04.2013 до вказаних договорів, строк дії договорів оренди водних об'єктів був продовжений на 1 рік, тобто, до 27.04.2014 (а.с.27 зворот, 30 зворот, 33 зворот т.1).

В наведених додаткових угодах сторони також узгодили, що орендар виготовляє паспорт водного об'єкту, який до 27.04.2014 року повинен бути представлений орендодавцю.

Також вказаними додатковими угодами викладено п.8.1 договорів оренди водних об'єктів № 107,108, 109 в наступній редакції: Приступити до використання водного об'єкту з моменту укладення договору оренди на земельну ділянку, на якій розташований водний об'єкт .

До матеріалів справи надано дозвіл на спеціальне водокористування, виданий відповідачу 09.10.2012 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, зі строком дії до 09.10.2017 (а.с.44-47 т.1).

Листом №1 від 07.04.2014 відповідач звернувся до Полтавської обласної державної адміністрації з проханням продовжити строк дії договору оренди (а.с.215 т.1).

Полтавська обласна державна адміністрація в листі №5213/01-37 від 14.08.2014 повідомила відповідача про те, що строк дії договорів оренди водних об'єктів закінчився, однак, відповідачем не виконано обов'язку з виготовлення паспортів водних об'єктів. За таких обставин, позивач вказав на те, що він не має змоги поновити договори оренди за відсутності паспортів водних об'єктів (а.с.216-217 т.1).

Відповідач звернувся до позивача з листом №3 від 12.10.2015, в якому зазначив про те, що виготовлення паспортів водних об'єктів, які він орендував, включено до Переліку водних об'єктів, розташованих на території Полтавської області, які підлягають паспортизації за рахунок коштів, виділених з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Полтавської області для здійснення природоохоронних заходів у 2015 році . Заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку та водні об'єкти у відповідача відсутня; водні об'єкти знаходяться в зарибленому стані. Відповідач просив продовжити строк дії договорів оренди водних об'єктів та надати дозвіл на розробку проектів землеустрою земельних ділянок під водними об'єктами (а.с.64 т.1).

Також листом від 10.11.2015 відповідач просив позивача надати дозвіл на розробку технічної документації зі встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (а.с.65 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що у 2015 році Полтавським обласним управління водних ресурсів були виготовлені паспорти спірних водних об'єктів (а.с.48-62 т.1).

Розпорядженням Полтавської обласної державної адміністрації № 144 від 05.04.2016 відповідачу надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду із земель державної власності, орієнтовною площею 16,7000 га, 20,4786 га та 42,8196 га, які знаходяться за межами села Шахворостівка Шахворостівської сільської ради Миргородського району, разом з розташованими на них водними об'єктами для рибогосподарських потреб (а.с. 42 т.1).

Розпорядженням Полтавської обласної державної адміністрації № 91 від 09.02.2017 внесено зміни до розпорядженням Полтавської обласної державної адміністрації № 144 від 05.04.2016, а саме, замінено у назві та тексті розпорядження слова Миргородське міжгосподарське підприємство по виробництву риби на слова Колективне підприємство Миргородське міжгосподарське підприємство по виробництву риби у відповідних відмінках по тексту (а.с.43 т.1).

14.03.2018 відповідачем укладено з ДП Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою договори №№170,171,172 на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду з розташованими на них водними об'єктами (ставками), які знаходяться за межами с. Шахворостівка Шахворостівської сільської ради Миргородського району (а.с.166-174 т.1).

В додатках №1 Календарний план виконання робіт до вказаних договорів закінчення робіт за договорами заплановано на вересень 2018.

Під час апеляційного провадження у цій справі відповідач надав суду попередні договори оренди землі та водних об'єктів, укладені ним 16.10.2018 з Полтавською обласною державною адміністрацією (а.с.132-152 т.2).

Вказані попередні договори укладено згідно ст.635 Цивільного кодексу України на період виготовлення документації із землеустрою, технічної документації з нормативної грошової оцінки, реєстрації земельної ділянки, укладення та реєстрації основних договорів оренди (п.8 попередніх договорів).

Судова колегія враховує наступне.

Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами...

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської ОСОБА_3 Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

У цій справі прокурор звернувся в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації (як суб'єкта права державної власності на землі водного фонду) з позовом про повернення Полтавській обласній державній адміністрації земельних ділянок та водних об'єктів державної форми власності.

В позові прокурор обгрунтував наявність інтересів держави порушенням, на його думку, відповідачем прав Полтавської обласної державної адміністрації на розпорядження земельними ділянками державної форми власності. Вказане порушення, як зазначає прокурор, полягає в тому, що відповідачем після закінчення строку дії договорів оренди земельної ділянки та водних об'єктів не виконано свій обов'язок з повернення орендованих об'єктів.

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках .

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді, зокрема, у разі якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади…, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Цей "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно.

Разом із тим, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2012 Миргородська районна державна адміністрація передала в оренду відповідачу три водних об'єкта загальнодержавного значення (ставки), які розташовані за межами села Шахворостівка Шахворостівської сільської ради Миргородського району, з метою риборозведення, вирощування і вилову риби.

Згідно із частинами п'ятою, шостою статті 51 Водного кодексу України (у редакції, яка була чинною на час укладення договорів оренди водних об'єктів) орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Отже, за змістом частини п'ятої статті 51 Водного кодексу України (у відповідній редакції) місцеві державні адміністрації були визначені орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення.

Станом на час укладення договорів оренди водних об'єктів, Кабінет Міністрів України не визначив розподілу повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення, що передбачено частиною шостою статті 51 Водного кодексу України.

Отже, Кабінет Міністрів України не встановив обмежень для місцевої державної адміністрації щодо передачі в оренду водних об'єктів на території Шахворостівської сільської ради для риборозведення, вирощення і вилову риби.

Таким чином, Миргородська районна державна адміністрація була наділена повноваженнями щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення, оскільки вони не були виключені з її компетенції.

З 01.07.2013 набув чинності Закону України Про аквакультуру , яким внесено зміни, зокрема, до статті 51 Водного кодексу України.

Відповідно до статті 51 Водного кодексу України в чинній редакції, водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Згідно п.2 ст.134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки комунальної власності у разі поновлення договорів оренди землі.

Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у користування за межами населених пунктів для всіх потреб.

Розташування спірних водних об'єктів за межами населеного пункту підтверджується паспортами водних об'єктів, які містяться в матеріалах справи (а.с.48-62 т.1).

Оскільки спірна земельна ділянка водного фонду з водними об'єктами ставками згідно положень ст. 4 Водного кодексу України та ст. 58 Земельного кодексу України відноситься до земель водного фонду та знаходиться за межами населеного пункту, Полтавська обласна державна адміністрація з липня 2013 року є уповноваженим органом на розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Як свідчать матеріали справи, строк дії договору оренди земельної ділянки водного фонду (укладеного 02.04.2002 між Миргородською районною державною адміністрацією та відповідачем ) закінчився 02.04.2012.

Договори оренди водних об'єктів (укладених 31.05.2012 між Миргородською районною державною адміністрацією та відповідачем) закінчили свою дію 27.04.2014.

Відповідач 07.04.2014, тобто, до закінчення строку дії договорів оренди водних об'єктів, звернувся з листом до позивача з проханням продовжити термін дії договорів (а.с.215 т.1).

У відповідь, позивач направив відповідачу лист, в якому зазначив про те, що для поновлення договорів оренди необхідно оформити паспорти водних об'єктів (а.с.216-217 т.1).

У 2015 році відповідач повідомив позивача про те, що виготовлення паспортів водних об'єктів, які він орендував, включено до Переліку водних об'єктів, розташованих на території Полтавської області, які підлягають паспортизації за рахунок коштів, виділених з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Полтавської області для здійснення природоохоронних заходів у 2015 році . Просив продовжити строк дії договорів оренди водних об'єктів, надати дозвіл на розробку проектів землеустрою земельних ділянок під водними об'єктами та дозвіл на розробку технічної документації зі встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (лист №3 від 12.10.2015, від 10.11.2015, а.с.64, 65 т.1).

Полтавським обласним управління водних ресурсів за рахунок коштів, виділених з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Полтавської області у 2015 році були виготовлені паспорти спірних водних об'єктів, які додано до матеріалів справи (а.с.48-62 т.1).

Розпорядженням Полтавської обласної державної адміністрації № 144 від 05.04.2016 відповідачу надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду із земель державної власності, орієнтовною площею 16,7000 га, 20,4786 га та 42,8196 га, які знаходяться за межами села Шахворостівка Шахворостівської сільської ради Миргородського району, разом з розташованими на них водними об'єктами для рибогосподарських потреб (а.с. 42 т.1).

Вказані обставини свідчать про те, що після закінчення строку дії договорів оренди водних об'єктів позивачем та відповідачем вчинялись дії на продовження договірних відносин та поновлення дії договорів з урахуванням вимог статті 51 Водного кодексу України (в редакції з 01.07.2013) та постанови Кабінету Міністрів України №420 від 29.05.2013 Про затвердження типового договору оренди водних об'єктів .

Водночас, враховуючи зміни в чинному законодавстві, якими було встановлено нові умови укладення договорів оренди земель водного фонду, сторони були позбавлені можливості одразу поновити договори оренди водних об'єктів (строк дії яких закінчився) в порядку ст.33 Закону України Про оренду землі .

Наведене підтверджується змістом листа позивача на адресу відповідача №5213/01-32 від 14.08.2014, в якому зазначено про відсутність можливості укласти договір оренди земельної ділянки водного фонду без паспортів водних об'єктів, оскільки така вимога передбачена п.16 постанови Кабінету Міністрів України №420 від 29.05.2013.

Тобто, відсутні підстави вважати, що відмова позивача в поновленні договорів оренди була зумовлена небажанням продовжувати договірні відносини з відповідачем.

При цьому, після виготовлення паспортів водних об'єктів, позивачем 05.04.2016 надано дозвіл відповідачу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду із земель державної власності, що свідчить про наявність волевиявлення позивача на продовження дії договорів оренди.

09.02.2017 позивачем внесено зміни до розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації № 144 від 05.04.2016 та зазначено вірну назву підприємства відповідача, що також є свідченням того, що правовідносини сторін з приводу поновлення договорів оренди тривали.

В той же час, відповідач також вчиняв дії, необхідні для поновлення договорів оренди, що підтверджується тим, що 14.03.2018 останнім було укладено з ДП Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою договори №№170,171,172 на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду з розташованими на них водними об'єктами (ставками), які знаходяться за межами с.Шахворостівка Шахворостівської сільської ради Миргородського району (а.с.166-174 т.1).

В додатках №1 Календарний план виконання робіт до вказаних договорів закінчення робіт з виготовлення проектів землеустрою було заплановано на вересень 2018.

Разом із тим, у грудні 2017 прокурор звернувся до суду із цим позовом, в якому зазначає про порушення інтересів держави, які полягають в тому, що відповідачем після закінчення у 2014 році строку дії договорів оренди водних об'єктів, не виконано обов'язок з їх повернення позивачу.

Позивач під час розгляду справи судом першої інстанції проти позову прокурора заперечував з тих підстав, що він має намір поновити договори оренди після виготовлення відповідачем землевпорядної документації, у зв'язку з чим не вбачає підстав для задоволення позову (а.с.212 т.1).

При цьому, фактичні обставини справи свідчать про обгрунтованість таких доводів позивача, оскільки матеріалами справи підтверджується той факт, що між сторонами триває процес приведення умов договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, після закінчення строків дії договорів оренди водних об'єктів, відповідач протягом 2016-2017 років сплачував оренду плату, що підтверджується листом Управління Державної казначейської служби України у Миргородському районі Полтавської області №02-06/1031 від 22.11.2017 (а.с.37 т.1).

В своїх поясненнях суду апеляційної інстанції позивач зазначає про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави , оскільки відповідач своєчасно звернувся до орендодавця з приводу поновлення договорів оренди, розпочав роботу з виготовлення землевпорядної документації, не має заборгованості зі сплати орендної плати, у зв'язку з чим договори оренди будуть поновлені.

В судовому засіданні 15.11.2018 представник позивача надав пояснення про те, що на баланс відповідача було передано гідроспоруду (греблю), що є комунальною власністю. Відповідач опікується цією спорудою, ремонтує її.

У разі задоволення позовних вимог водні об'єкти та гідроспоруда ще тривалий час будуть знаходитись без нагляду та належного утримання, що призведе до їх занедбання, а державною будуть понесені збитки у вигляді недоотриманої орендної плати, що в свою чергу, призведе до порушення інтересів держави.

Волевиявлення позивача та відповідача на поновлення договорів оренди підтверджується також укладенням між ними 16.10.2018 попередніх договорів оренди землі та водних об'єктів на період виготовлення документації із землеустрою, технічної документації з нормативної грошової оцінки, реєстрації земельної ділянки, укладення та реєстрації основних договорів оренди (а.с.132-152 т.2).

Доводи прокурора про невідповідність вказаних попередніх договорів вимогам чинного законодавства не приймаються судом, оскільки такі обставини не входять до предмету доказування в межах цієї справи.

Факт укладення попередніх договорів є свідченням намірів позивача врегулювати свої правовідносини з відповідачем та поновити договори оренди водних об'єктів.

Таким чином, дії позивача свідчать про його бажання захищати інтереси держави шляхом передачі земельної ділянки в оренду та отримання надходжень до бюджету у вигляді орендної плати.

За таких обставин, прокурором не доведено існування обставини не здійснення позивачем захисту інтересів держави чи здійснення такого захисту неналежним чином , яка є необхідною для набуття прокурором права представництва та звернення до суду із цим позовом.

Судова колегія також враховує, що спірні водні об'єкти зариблені відповідачем, що підтверджується відповідними актами від 12.04.2012, 18.04.2012 (а.с.101-102 т.1).

З урахуванням ч.3 ст.6 Закону України Про аквакультуру , об'єкти аквакультури, які розведені, утримуються та/або вирощуються суб'єктами аквакультури у межах наданих в користування рибогосподарських водних об'єктів перебувають у їх приватній власності.

До звернення прокурором до суду із позовом, вимоги про повернення водних об'єктів відповідачу не надходили.

Вимога про повернення підприємцем (відповідачем) зариблених ним ставків не є справедливою, такою, що протирічить п.6 ст.3 Цивільного кодексу України.

Таке повернення є недоцільним, враховуючи виконання відповідачем всіх своїх обов'язків, в тому числі, зі сплати орендної плати, вирощування риби, утримання гідроспоруди, виготовлення землевпорядної документації та згоди орендодавця на продовження договірних правовідносин.

Суспільство і держава зацікавлені в сталих, плідних господарських відносинах, одержанні взаємної вигоди сторонами цих правовідносин.

Прокурором не доведено , що відповідачем були порушені інтереси держави.

Разом із тим, у разі задоволення позовних вимог безпідставність звернення прокурора до суду на захист інтересів держави може бути підставою для скасування судового акта у випадку, коли законних підстав для такого представництва явно не було, що свідчить про порушення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі, що є підставою для скасування рішення господарського суду Полтавської області від 29.05.2018 у цій справі, ухвалене за результатами розгляду спору по суті, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.270, п.2 ч.1 ст.275, п.4 ч.1 ст.277, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 29.05.2018 року у справі №917/2132/17 скасувати

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом 20 днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 20.11.2018р.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя С.В. Барбашова

Суддя Н.М. Пелипенко