Постанова

від 19.11.2018 по справі 912/686/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2018 року м. Дніпро Справа № 912/686/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Триліси-Агро"

на рішення Господарського суду Кіровоградської області (суддя Макаренко Т.В.), ухвалене у м. Кропивницький 24.05.2018р. о 13.23. (дата складання повного тексту рішення – 30.05.2018р.) у справі № 912/686/18

за позовом Керівника Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі:

позивача-1 – Олександрівської районної державної адміністрації, смт. Олександрівка Кіровоградської області

позивача-2 – Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області, м. Кропивницький

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Триліси-Агро", с.Триліси Олександрівського району Кіровоградської області

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Триліської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, с. Триліси

про внесення змін до договору, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018р. Керівник Знам'янської місцевої прокуратури Кіровоградської області звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають Олександрівська районна державна адміністрація та Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Триліси-Агро", в якому просив внести зміни до договору оренди землі, укладеного між Олександрівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Триліси-Агро", зареєстрованого у відділі Держкомзему в Олександрівському районі 29.12.2011 за № 352050004001240, зазначивши орендодавцем земельної ділянки (об'єкту оренди) Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та виклавши пункт 9 вказаного договору в такій редакції: "Орендна плата вноситься орендарем на рівні земельного податку у грошовій формі в розмірі 5 відсотків від середньої нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по області, що становить 40 196,50 грн. на рік або 3 349,70 грн. у місяць на розрахунковий рахунок Триліської сільської ради, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 24.05.2018 у справі № 912/686/18 позовні вимоги задоволено повністю - внесено зміни до договору оренди землі, укладеного між Олександрівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Триліси-Агро", зареєстрованого у відділі Держкомзему в Олександрівському районі 29.12.2011 за №352050004001240, зазначивши орендодавцем земельної ділянки (об'єкту оренди) Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та виклавши пункт 9 вказаного договору в такій редакції: "Орендна плата вноситься орендарем на рівні земельного податку у грошовій формі в розмірі 5 відсотків від середньої нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по області, що становить 40 196,50 грн. на рік або 3 349,70 грн. у місяць на розрахунковий рахунок Триліської сільської ради". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Триліси-Агро" на користь прокуратури Кіровоградської області 1762 грн. судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Триліси-Агро", в якій посилаючись на недотримання судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Так, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що укладений між Олександрівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Триліси-Агро" спірний договір оренди землі містить усі істотні умови, а підстави для їх зміни у чиному законодавстві відсутні. Рішення ж Триліської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області № 106 від 29.06.2017р. суперечить умовам договору та не є нормативно-правовим актом, тому не є обов'язковим для відповідача, який не надавав своєї згоди на зміну умов договору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Триліси-Агро" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.05.2018р. у справі № 912/686/18, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 25.09.2018р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2018р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 23.10.2018р.

Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд з 03.10.2018 року припинив здійснення правосуддя у зв'язку із публікацією в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 31 ГПК України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На виконання вказаних правових норм забезпечено передачу справи № 912/686/18 з Дніпропетровського апеляційного господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи № 912/686/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Чередко А.Є. (доповідач) суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2018р. прийнято до свого провадження справу № 912/686/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Триліси-Агро" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.05.2018р. у справі № 912/686/18, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 19.11.2018р.

Керівник Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу скаржника безпідставною.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградської області надіслало до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким, також вважає оскаржуване рішення обґрунтованим і законним та заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Скаржник та інші учасники справи наданим їм правом участі у судовому засіданні не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Беручи до уваги вищенаведене, а також те, що неявка представників скаржника та інших учасників справи не перешкоджає її перегляду, явка представників не визнавалась апеляційним судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу по суті у відсутності представників скаржника, позивача-1 та третьої особи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Керівника Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між Олександрівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (далі - Олександрівська РДА, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Триліси-Агро" (далі - ТОВ "Триліси-Агро") укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі резерву), яка знаходиться на території Триліської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, зареєстрований у відділі Держкомзему в Олександрійському районі Кіровоградської області від 29.12.2011 за №352050004001240 (далі - Договір, а.с. 20-21).

Згідно п.п. 2, 5 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 25,0390 га (землі резерву), нормативна грошова оцінка якої становить 288519,00 грн.

Відповідно до п. 8 Договір укладено строком на 10 (десять) років для раціонального використання землі з метою товарного сільськогосподарського виробництва.

Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 8 655,57 грн. в рік (з них 345, 86 грн. за один га), по 721,29 грн. щомісячно на рахунок Триліської сільської ради (п. п. 9, 11 Договору).

За умовами п. 13 Договору розмір орендної плати переглядається в разі зміни цінової політики, економічного стану, та зміни нормативних актів, які регулюють земельні відносини, зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.

Пункт 36 Договору передбачає, що зміна умов договору відбувається у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі, спір вирішується в судовому порядку.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положеннями ст. 13 названого Закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону).

Частинами 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПК), який відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПК платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК).

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПК).

Підпунктом 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.2 зазначеного пункту).

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу з орендної плати за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Матеріалами справи підтверджується, що граничний розмір земельного податку, встановлений Податковим кодексом України для даної категорії земель, не відповідає розміру орендної плати, встановленої в договорі оренди землі, укладеному між Олександрівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Триліси - Агро".

За наведених обставин місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку, що з набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого договором розміру орендної плати та приведення його у відповідність до вимог чинного законодавства.

Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, положеннями спірного договору та нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом, а тому доводи скаржника про відсутність його згоди на зміну умов договору та відсутність підстав для їх зміни є безпідставними.

Відповідно ч. 1 ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 цього Закону акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно зі ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України входить до повноважень органів місцевого самоврядування (п. 35 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування").

З матеріалів справи вбачається, що рішенням тринадцятої сесії сьомого скликання Триліської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області затверджено ставки земельного податку на 2018 рік (а.с. 24).

Пунктом 2 вказаного рішення встановлено ставки земельного податку на земельні ділянки, які розташовані за межами населеного пункту, нормативну оцінку яких не проведено - 5 % від нормативно грошової оцінки ріллі по області - 1604,9040 грн. за 1 га.

Доказів визнання недійсним чи скасування вищезазначеного рішення матеріали справи не містять, тобто рішення є чинним та підлягає обов'язковому виконанню.

Відповідно до даних Довідника показників нормативно-грошової оцінки земель населених пунктів середня нормативно-грошова оцінка 1 га ріллі станом на 01.01.17 по Кіровоградській області становить 32107,11 грн.

З урахуванням середньої нормативно-грошової оцінки ріллі по області така оцінка для 25,0390 га сільськогосподарських угідь становить 803929,9 грн.

Таким чином мінімальний розмір орендної плати за використання земельної ділянки площею 62,1856 га за межами населеного пункту становить 40196,5 грн., або 3349 грн. в місяць.

Окрім цього, сторонами Договору є Олександрівська районна державна адміністрація та ТОВ "Триліси-Агро".

В той же час, на підставі змін в законодавстві цивільні права та обов'язки щодо розпорядження землями державної власності перейшли до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області як до органу, уповноваженого державою здійснювати функції розпорядження земельними ділянками державної власності.

Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, на даний час розпорядником земель, що є об'єктом оренди за спірним Договором є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, до якого перейшли повноваження щодо розпорядження землями державної власності відповідно до припису закону, однак умови договору щодо заміни орендодавця як сторони у зобов'язанні, не приведено у відповідність з вимогами законодавства.

Положеннями ст. 4 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

За приписами ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України визначено, що якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор.

Заміна кредитора у зобов'язанні відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з усього вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскаржуване рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Триліси-Агро" та скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області у даній справі від 24.05.2018р. відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1 760,00грн. слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Триліси-Агро" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.05.2018р. у справі № 912/686/18 – залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.05.2018р. у справі № 912/686/18 – залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю "Триліси-Агро".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 20.11.2018 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко