Рішення

від 15.11.2018 по справі 914/1144/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2018 Справа №914/1144/17

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом (за зустрічним позовом - відповідач): Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (м. Львів)

до відповідача (за зустрічним позовом - позивач): Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс» (м. Львів)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, м. Львів

про (за первісним позовом): зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень

про (за зустрічним позовом): зобов'язання продовжити Договір оренди терміном на 5 років

Суддя:ОСОБА_1

При секретарі:ОСОБА_2

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_3, довіреність № б/н від 18.01.2018 року.

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_4 - договір про надання правової допомоги № б/н від 27.12.2012 року.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5, довіреність № 35-4390 від 07.06.2018 року.

Суд встановив: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (м. Львів) до Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс» (м. Львів) про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень.

У зв'язку із прийняттям Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-УІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» , нова редакція Господарського процесуального кодексу України, вступила в дію з 15.12.2017 р.

Оскільки, за категорією та складністю дана справа підлягає розгляду за правилами позовного провадження, то дану справу слід розглядати зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.06.2017 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 22.06.2017 року. Відповідач подав зустрічний позов, який прийнятий судом до спільного розгляду з первісним позовом ухвалою суду від 22.06.2017 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.06.2017 року відкладено розгляд справи на 03.07.2017 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.07.2017 року відкладено розгляд справи на 08.08.2017 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.08.2017 року відкладено розгляд справи на 17.08.2017 року, для надання додаткових доказів. В судовому засіданні 17.08.2017 року оголошено перерву до 18.08.2017 року, згідно клопотання відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.08.2017 року відкладено розгляд справи на 21.08.2017 року, для надання додаткових доказів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.08.2017 року провадження у справі № 914/1144/17 за клопотанням відповідача - зупинено. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.08.2018 року провадження у справі № 914/1144/17 поновлено та підготовче засідання призначене на 17.08.2018 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.08.2018 року підготовче засідання відкладено на 30.08.2018 року, в зв'язку з відсутністю представника позивача та третьої особи. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.08.2018 року підготовче засідання відкладено на 01.10.2018 року, у зв'язку із відсутністю представника позивача та третьої особи. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.10.2018 року підготовче засідання відкладено на 10.10.2018 року, згідно клопотання учасників процесу щодо надання доказів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.10.2018 року підготовче засідання відкладено на 22.10.2018 року, для надання доказів та згідно клопотання відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.10.2018 року підготовче засідання відкладено на 06.11.2018 року, згідно клопотання відповідача та у зв'язку із відсутністю його представника. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.11.2018 року підготовче засідання закрито, справа призначена до судового розгляду по суті на 15.11.2018 року.

Позивач вимог ухвали суду про поновлення провадження у справі від 08.08.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 17.08.2018 року, від 30.08.2018 року, від 01.10.2018 року, від 10.10.2018 року, від 22.10.2018 року, від 06.11.2018 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Відповідач вимог ухвали суду про поновлення провадження у справі від 08.08.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 17.08.2018 року, від 30.08.2018 року, від 01.10.2018 року, від 10.10.2018 року, від 22.10.2018 року, від 06.11.2018 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

30.08.2018 р. за вх. № 32196/18 представник відповідача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

01.10.2018 р. за вх. № 36378/18 представник відповідача подав клопотання про виклик і допит свідка, а саме просить викликати та допитати в судовому засіданні у якості свідка голову комісії з питань комунальної власності Львівської міської ради ОСОБА_6, яке було відхилено за необґрунтованістю.

10.10.2018 р. за вх. № 2673/18 представник відповідача подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 календарних днів.

19.10.2018 р. за вх. № 39557/18 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

22.10.2018 р. за вх. № 39763/18 представник відповідача подав заперечення.

Третя особа вимог ухвали суду про поновлення провадження у справі від 08.08.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 17.08.2018 року, від 30.08.2018 року, від 01.10.2018 року, від 10.10.2018 року, від 22.10.2018 року, від 06.11.2018 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання забезпечила.

09.10.2018 р. за вх. № 38119/18 представник третьої особи подав відзив на позовну заяву.

22.10.2018 р. за вх. № 39838/18 представник третьої особи подав відзив на позовну заяву.

Відповідно до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Відповідно до ст. 240 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 15.11.2018 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

У позовній заяві позивач зазначає, що 20.11.2006 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) та ПП Галтехбізнесресурс (надалі - відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-4849-6 (надалі - Договір), згідно з п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - приміщення, загальною площею 374,1 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Єфремова, 37.

Позивач за первісним позовом зазначає, що 05.02.2010 року між сторонами укладено Договір № Ф-4849-6 (Д-10) про внесення змін до вищезазначеного договору оренди, згідно з яким змінено п. 1.4 (в частині вартості об'єкта оренди), розділ 2 (цільове призначення об'єкта), п. 4.1 (термін дії договору) та п. 5.1 (розмір орендної плати) Договору, з моменту підписання якого у відповідача змінились відповідні зобов'язання.

Згідно зі ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених Законом, а також з угод, не передбачених Законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення № 2302-вих-1691 від 22.03.2017 р., в якому Орендодавець повідомляв відповідача про припинення договірних відносин, у зв'язку із закінченням терміну дії Договору оренди та вказував на обов'язок відповідача протягом 15 днів повернути балансоутримувачу орендоване приміщення у належному санітарно-технічному стані по акту приймання-передачі, а також провести повний розрахунок по сплаті орендної плати, а в разі наявності заборгованості - погасити її в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна , у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частиною 9 спірного Договору оренди визначено порядок повернення Орендодавцю об'єкта оренди. Так, згідно з п. 9.1 Договору, повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Відповідно до п. 9.6 Договору, у разі припинення або розірвання Договору, Орендар повинен повернути Орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану об'єкта оренди з вини Орендаря.

Згідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 285 ГК України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

На підставі вищевикладеного, позивач за первісним позовом просить суд зобов'язати ТзОВ Гатехбізнересурс , повернути Орендодавцю - Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) шляхом виселення з нежитлових приміщень, загальною площею 374,1 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Єфремова, 37.

У зустрічній позовній заяві позивач (відповідач за первісним позовом) зазначає, що згідно Договору оренди № Ф-4849-6 від 20 листопада 2006 року, із врахуванням внесених змін від 7 березня 2007 року і 5 лютого 2010 року, Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради передало, а приватне підприємство „Галтехбізнесресурс" прийняло в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 374,1 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Єфремова, 37. На підставі ухвали Львівської міської ради від 15 листопада 2007 року № 1267 зазначені нежитлові приміщення були включені до переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, які підлягають приватизації способом викупу.

Відповідач зазначає, що Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради подано позовну заяву до ПП „Галтехбізнесресурс" про зобов'язання повернути об'єкт оренди щляхом виселення з нежитлових приміщень від 13 травня 2017 року.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", одностороння відмова від договору оренди не допускається. Приватне підприємство Галтехбізнесресурс продовжує використання майна після спливу терміну оренди, сплачує орендну плату, що свідчить про продовження договірних відносин. Прийняття управлінням коштів за оплату оренди приміщення, згідно Договору №Ф-4849-6 (Д-Ю) від 20 листопада 2006 р. свідчить про надання згоди на продовження договірних відносин.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

Листом від 31 січня 2017 року № 2302-вих-598 Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради повідомило про те, що термін дії Договору оренди № Ф-4849-6 (Д-10) визначений до 28 березня 2017 року, з чим орендар категорично не погоджується.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи повинні керуватися у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятих у межах їхньої компетенції.

Позивач (відповідач за первісним позовом) звертає увагу на те, що рішення (наказу) про припинення дії договору від 20 листопада 2006 року, у зв'язку із спливом його строку дії, Управлінням комунальної власності не приймалося, тому повідомлення орендодавця від 4 квітня 2017 року № 2302 вих-1691 про припинення договірних відносин, у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди, не можна розцінювати, як заяву про відмову від договору або заперечення стосовно продовження його дії в розумінні ст. 764 ЦК України, ст. 283 ГК України, а також ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , оскільки таке не базується на необхідному (в силу вищеописаної процедури вирішення питань оренди комунального майна) рішенні (наказі) організаційно-розпорядчого характеру. Отже, повідомлення від 4 квітня 2017 року № 2302 вих- 1691 не є належною підставою для припинення дії договору оренди від 20 листопада 2006 року.

Відповідно до п. 3.5.1 Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, яке затверджене ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 р. № 897, підставою для позитивного управлінського рішення щодо продовження договору оренди на новий строк є подання орендарем заяви (встановленого зразка) про переукладення договору оренди до закінчення терміну його дії та/або виконання умов договору.

Позивач (відповідач за первісним позовом) наголошує, що він подав до центру надання адміністративних послуг Львівської міської ради заяву про продовження договору оренди від 20 листопада 2006 року № Ф-4849-6. Про отримання заяви та документів свідчить штамп центру надання адміністративних послуг № 2-7604/ АП-Л-2302 від 27.03.2017 р., де зазначено: прийняв - ОСОБА_7В.

Відповідач наголошує, що Комісія з питань комунальної власності Львівської міської ради діє відповідно до Положення про постійні комісії Львівської міської ради 7-го скликання. Там передбачено, що постійні комісії міської ради є органами міської ради для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до їх відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради та виконавчого комітету. До повноважень постійної комісії ради належить, зокрема, внесення пропозицій до питань, що розглядає міська рада та розгляд і розробка проектів рішень ради та підготовка висновків з цих питань. Постійні комісії ради проводять свою роботу у формі засідань, які відбуваються у визначені ними дні і години. За результатами вивчення і розгляду питань, постійні комісії ради протягом двох тижнів готують висновки (у тому числі щодо погоджуваних нею питань) і рекомендації, які приймаються більшістю голосів від загального складу постійної комісії, і які підписує голова постійної комісії ради. Розгляд документів здійснюється відповідно до затвердженого порядку денного засідання постійної комісії ради. Порядок денний невідкладно після його затвердження оприлюднюється на інформаційному порталі депутатів Львівської міської ради у мережі Інтернет. Рішення комісії оформляється протоколом, у якому відображаються результати поіменного голосування членів комісії, присутніх на її засіданні, з кожного питання. Про результати розгляду заявник повідомляється у тижневий термін від прийняття постійною комісією ради рішення. Комісія з питань комунальної власності розглядає питання надання в оренду (суборенду) майна територіальної громади м. Львова.

Відповідач стверджує, що питання про продовження договору оренди нерухомого майна - приміщення за адресою м. Львів, вул. Єфремова, 37 не було винесено на порядок денний зазначеної комісії і відсутнє у протоколах Комісії з питань комунальної власності, які оприлюднені на інформаційному порталі депутатів Львівської міської ради у мережі Інтернет.

Відповідач зазначає, що Комісією з питань комунальної власності Львівської міської ради рекомендовано і Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики підтримано таку рекомендацію відмовити в продовженні дії договору оренди від 20 листопада 2006 року. Листом від 5 травня 2017 року № 2302-2202 відповідач відмовив позивачу в продовженні Договору оренди, у зв'язку з тим, що це питання розглянуто на засіданні комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м. Львова. Там зазначено, що відтак Управління комунальної власності позбавлене можливості позитивно вирішити питання по суті звернення.

Згідно із п. 5.2.15 і 5.2.15.1 Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, яке затверджене ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 р. № 897, орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором оренди нерухомого майна, строк дії якого закінчується, має право на продовження договору оренди на новий строк. Орендар, який має намір скористатися таким правом, повинен повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди нерухомого майна шляхом скерування на адресу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики заяви з документами у порядку, визначеному відповідними нормативними документами міської ради.

У п. 3.5.2. Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, у разі подання орендарем заяви про переукладення договору оренди після закінчення терміну договору оренди та/або внаслідок виявлення порушень умов договору, управління комунальної власності приймає негативне управлінське рішення (управлінням комунальної власності надсилається заявнику лист про припинення договору оренди). Зазначені ж підстави для відмови у переукладенні договору оренди зазначеного, майна на думку відповідача, відсутні.

Верховний Суд України зазначив, що переважне право наймача на продовження орендних відносин може бути припинене лише за умови використання орендодавцем орендованого майна для власних потреб у майбутньому. Верховний Суд України також підкреслив, що неврахування судом переважного перед іншими особами права наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, на укладання договору найму на новий строк, свідчить про ігнорування національними судами практики Європейського суду з прав людини у розрізі захисту права власності та є підставою для констатації порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова ВСУ від 17.05.2017 р. у справі 3-122гс17). Орендар належним чином виконував зобов'язання за договором. В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надано суду докази звернення відповідача до позивача з відповідною письмовою заявою за три місяці до закінчення терміну дії договору.

Відповідач зазначає, що позивач своїми діями власне заперечує право відповідача на користування вищезазначеним приміщенням. Орендар правом приватизації способом викупу не міг скористатися у зв'язку із економічною кризою в нашій державі, яка негативно вплинула і на фінансово-економічний стан підприємства.

Відповідно до п. 5.2.26 Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, яке затверджено ухвалою міської ради від 7 червня 2007 року № 897, з прийняттям ухвали міської ради про включення об'єкта оренди до переліку об'єктів, шо підлягають приватизації способом викупу, орендар не зобов'язаний звертатися щодо продовження договору оренди на новий строк перед закінченням терміну дії договору. Втрата орендарем права приватизації зазначеного об'єкта способом викупу не є підставою для припинення діючих орендних правовідносин.

На думку позивача (відповідача за первісним позовом), Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку свідомо проігнорувало та порушило відразу кілька приписів Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, а саме:

Згідно п 3.5.1., Підставою для позитивного управлінського рішення щодо продовження договору оренди на новий строк є подання орендарем заяви (встановленого зразка) про переукладення договору оренди до закінчення терміну його дії та/або виконання умов договору за результати проведення обстеження майна. ПП "Галтехбізнесресурс", стверджує, що воно сумлінно виконуючи дану норму, у встановлений строк подало Орендодавцю заяву та весь передбачений пакет документів, бажаючи продовжувати орендні відносини та використовувати спірне майно, а також повністю дотримувалось та виконувало всі умови договору оренди, а тому підстав для прийняття негативного управлінського рішення та відмови в продовженні терміну дії договору оренди в Управління комунальної власності не було. Управління комунальної власності має право прийняти негативне управлінське рішення, лише у випадку невиконання орнедарем умов п. 3.5.1. Договору, і лише у випадку неподання чи несвоєчасного подання документів Управлінням комунальної власності надсилається лист про припинення договору оренди, а тому рішення комісії щодо відмови в продовженні дії договору оренди, є незаконним та грубо порушує права орендаря.

Відповідач зазначає, що сам лист про припинення Договору оренди № 2302-вих-1691 від 04.04.2017 року є незаконним та не може породжувати будь-яких правових наслідків та впливати на термін дії договору, адже Управління комунальної власності вийшло за межі своїх повноважень, наданих законом, та свідомо проігнорувало і обмежило права Орендаря. Іншим істотним порушенням зі сторони Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку, на думку відповідача, є недотримання процедури і незаконність роботи депутатської комісії, яка приймала рішення щодо відмови в продовженні договору оренди, а саме п 3.8.4 Положення, згідно якого про засідання комісії та проперелік питань, членів комісії та інших зацікавлених осіб попереджає секретар Комісії за дорученням голови, не пізніше ніж за три дні до засідання. Засідання комісії відбулось 26 квітня 2017 року, про яке орендар, як прямозацікавлену особу, не було повідомлено, та відповідно його представник не зміг взяти в ньому участь. Результати розгляду питання про продовження терміну дії Договору оренди між позивачем та відповідачем, відображені в Протоколі № 8 засідання комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади міста Львова від 26 квітня 2017 року. З 6-ти питань, що виносились на порядок денний щодо продовження терміну дії договорів оренди, лише одна відмова в продовженні договору оренди з ПП "Галтехбізнесресурс", без будь-яких пояснень і обгрунтувань, підставності такої відмови.

Окрім цього, позивач (відповідач за первісним позовом) звертає увагу на те, що статтею 3 Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні від 15 грудня 2009 року № 1759-УІ внесено зміни до ч.1 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна та визначено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін . Позивач є суб'єктом малого підприємництва. Звісно, що орендодавець не міг не знати про цю норму законодавства. Незважаючи на це орендодавець запропонував орендарю менший строк і 5 лютого 2010 року було внесено зміни до договору від 20 листопада 2006 року, якими термін дії цього Договору визначено з 5 лютого 2010 року до 19 листопада 2011 року включно. Представник орендаря був позбавлений можливості запропонувати інший термін дії, як і інші істотні умови договору, які завжди пропонувалися орендодавцем, оскільки в протилежному разі орендодавець не погодився б взагалі укласти зазначений договір. Немає доказів того, що орендар звертався до орендодавця із пропозицією визначення меншого терміну дії договору, ніж 5 років. Термін дії договору не вичерпаний. На підставі зазначеної норми Закону, термін дії договору від 5 лютого 2010 року закінчився 4 лютого 2015 року. З 5 лютого 2015 року даний договір продовжився ще на 5 років до 4 лютого 2020 року.

Позивач (відповідач за первісним позовом) просить суд зобов'язати Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку привести до вимог чинного законодавства п. 4.1 розділу „Термін оренди, умови зміни та припинення договору", а саме визначити термін дії цього договору п'ять років.

У своїх поясненнях третя особа зазначає, що між орендарем приміщень ТзОВ Галтехбізнесресурс та ЛМКП Львівтеплоенерго не було укладено договору на постачання теплової енергії, а тому при підготовці до зимового періоду та з метою подачі теплової енергії на будинок вцілому, ЛКП Львівський ліхтар укладено договір від 03.10.2013 р. № 1584/Ф, в тому числі і на нежитлові приміщення ТзОВ Галтехбізнесресурс , які перебували в оренді, оскільки через такі проходять мережі ЛМКП Львівтеплоенерго .

Третя особа зазначає, що ЛКП Львівський ліхтар щомісячно надавало орендарю вищевказаного приміщення рахунки для сплати вартості спожитої теплової енергії. Проте, ТзОВ Галтехбізнесресурс відмовилось оплачувати рахунки до перенесення теплового вузла з його приміщення і продовження договору оренди. Внаслідок цього утворилася заборгованість за теплову енергію в сумі 22399 грн. 53 коп.

За твердженням третьої особи , згідно з довідкою ЛКП Львівський ліхтар від 08.10.2015 р. № 219 ТзОВ Галтехбізнесресурс не укладало договорів з комунальним підприємством на відшкодування експлуатаційних втрат по обслуговуванню нежитлових приміщень на вул. ОСОБА_8 Єфремова, 37, чим порушено умови Договору оренди. Відповідно до довідки ЛКП Львівський ліхтар від 08.10.2015 р. № 218 ТзОВ Галтехбізнесресурс не укладало договорів з ЛМКП Львівтеплоенерго на постачання теплової енергії по нежитлових приміщеннях на вул. ОСОБА_8 Єфремова, 37. Окрім цього, актом ЛКП Львівський ліхтар від 08.10.2015 р. комісією встановлено, що нежитлове приміщення в будинку №37 на вул. ОСОБА_8Єфремова, яке орендувало ТзОВ Галтехбізнесресурс , не використовується та постійно зачинено.

Третя особа наголошує, що 11.08.2016 р. Господарським судом Львівської області прийнято рішення по справі № 914/1519/16, відповідно до якого з ЛКП Львівський ліхтар на користь ЛМКП Львівтеплоенерго стягнуто 29 426 грн. 65 коп. основного боргу, пеню, інфляційні, 3% річних та судовий збір. Вказана сума боргу виникла внаслідок нарахування за опалення, як нежитлових приміщень ЛКП Львівський ліхтар так і приміщень ТзОВ Галтехбізнесресурс .

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

Відповідно до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 14.07.2016 р. № 777, до повноважень Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради належить здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста, надання обліку орендних платежів та контролю за їх надходження.

Згідно з п. 1.1 Положення про Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та його структури, затвердженого рішенням Виконавчого комітету міської ради від 02.12.2016 р. № 1125, Управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом Департаменту економічної політики Львівської міської ради. Відповідно до цього ж Положення, основними завданнями Управління є: виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова; передача в оренду, відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна , договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна , у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 20.11.2006 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) та ПП Галтехбізнесресурс (надалі - відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-4849-6 (надалі - Договір), згідно з п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - приміщення, загальною площею 374,1 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Єфремова, 37.

05.02.2010 року між сторонами укладено Договір № Ф-4849-6 (Д-10) про внесення змін до вищезазначеного договору оренди, згідно з яким змінено п. 1.4 (в частині вартості об'єкта оренди), розділ 2 (цільове призначення об'єкта), п. 4.1 (термін дії договору) та п. 5.1 (розмір орендної плати) договору, з моменту підписання якого у відповідача змінились відповідні зобов'язання.

В п. 4.1 Договору оренди № Ф-4849-6 від 20.11.2006 р. термін дії цього Договору визначений 20 листопада 2006 року до 20 листопада 2009 р.. Пунктом 3 Договору оренди № Ф-4846-6 (Д-10) від 05.02.2010 р. внесено зміни в п. 4.1 вищезазначеного Договору, де зазначено, що термін дії Договору оренди визначений з 05 лютого 2010 року до 19 листопада 2011 року включно.

Отже, після внесення змін до ч. 1 ст. 17 Закону України Про оренду державного і комунального майна на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні від 15.12.2009 р. № 1759-VI, де зазначено, що термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін та не може бути меншим ніж 5 років, якщо орендар не пропонує менший термін, сторонами Договору оренди були внесені до нього зміни. Незважаючи на вимоги суду, орендарем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджувались свідчення відповідача, що умова, яка визначала термін дії Договору оренди менше, ніж 5 років, була визначена на вимогу орендодавця, всупереч волі орендаря. В судовому засіданні представником відповідача визнано, що відсутні будь-які докази, що підтверджують, що орендар не погоджувався з визначеним в Договорі оренди терміну дії Договору, або вимагав під час дії Договору в орендодавця внести зміни в нього, з метою збільшення його дії, по зрівнянню з умовою, що зазначена в тексті Договору оренди, який підписаний повноважними представниками сторін, що підтверджується належними печатками сторін і свідчить про погодження таких умов саме в редакції, що зазначена в тексті Договору.

Листом від 31 січня 2017 року № 2302-вих-598 Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради повідомило про те, що термін дії договору оренди № Ф-4849-6 (Д-10) визначений до 28 березня 2017 року. Таким чином, твердження орендаря щодо продовження дії Договору оренди після дати, яка визначена орендодавцем, як дата припинення Договору оренди і доведена у встановленому порядку до орендаря, немає ні правового, ні доказового підґрунтя.

У п. 3.5.2. Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова у разі подання орендарем заяви про переукладення договору оренди після закінчення терміну договору оренди та/або внаслідок виявлення порушень умов договору, управління комунальної власності приймає негативне управлінське рішення (управлінням комунальної власності надсилається заявнику лист про припинення договору оренди).

Як зазначено орендодавцем в листі № 2302-2202 від 05.05.2017 р., питання продовження Договору оренди на нежитлові приміщення загальною площею 374,1 кв.м. розглянуто на засіданні Комісії з підготовки пропозиції для надання в оренду майна територіальної громади м. Львова (протокол № 8 від 26.04.2017 р., питання № Ф/60) та вирішено відмовити у продовженні Договору оренди від 20.112006 р. № Ф-4849-6 (зі змінами), у зв'язку з порушенням пунктів 7.1-7.3 цього Договору, в яких, зокрема, йдеться про обов'язки орендаря використовувати об'єкт оренди відповідно до його призначення та умов цього Договору, утримувати об'єкт оренди в повній справності та нести всі необхідні витрати по його експлуатації. Так, умовами Договору оренди передбачено протягом місяця з дня укладення Договору оренди укласти договір щодо надання комунальних послуг у повному обсязі з відповідними організаціями, а також з балансоутримувачем (ЛКП Львівський ліхтар ) на відшкодування експлуатаційних втрат.

15.11.2007 р. Львівською міською радою прийнято ухвалу № 1267 Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, які підлягають приватизації способом викупу , пунктом 27 затвердженого Переліку вирішено надати дозвіл ТзОВ Галтехбізнесресурс на приватизацію орендованих нежитлових приміщень в будинку № 37 на вул. ОСОБА_8Єфремова способом викупу, що не було виконано орендарем.

Також, ЛКП Львівський ліхтар щомісячно надавало орендарю вищевказаного приміщення рахунки для сплати вартості спожитої теплової енергії. Проте, ТзОВ Галтехбізнесресурс відмовилось оплачувати рахунки до перенесення теплового вузла з його приміщення і продовження договору оренди. Внаслідок цього утворилася заборгованість за теплову енергію в сумі 22399 грн. 53 коп.

Згідно з довідкою ЛКП Львівський ліхтар від 08.10.2015 р. № 219, ТзОВ Галтехбізнесресурс не укладало договорів з комунальним підприємством на відшкодування експлуатаційних втрат по обслуговуванню нежитлових приміщень на вул. ОСОБА_8 Єфремова, 37.

Відповідно з довідки ЛКП Львівський ліхтар від 08.10.2015 р. № 218, ТзОВ Галтехбізнесресурс не укладало договорів з ЛМКП Львівтеплоенерго на постачання теплової енергії до нежитлових приміщеннях на вул. ОСОБА_8 Єфремова, 37.

Окрім цього, актом ЛКП Львівський ліхтар від 08.10.2015 р. комісією встановлено, що нежитлове приміщення в будинку № 37 на вул. ОСОБА_8Єфремова, яке орендувало ТзОВ Галтехбізнесресурс , не використовується та постійно зачинено.

11.08.2016 р. Господарським судом Львівської області прийнято рішення по справі № 914/1519/16, відповідно до якого з ЛКП Львівський ліхтар на користь ЛМКП Львівтеплоенерго стягнуто 29 426 грн. 65 коп. основного боргу, пеню, інфляційні, 3% річних та судовий збір. Вказана сума боргу виникла внаслідок нарахування за опалення, як нежитлових приміщень ЛКП Львівський ліхтар , так і приміщень ТзОВ Галтехбізнесресурс .

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною першою ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Частиною 9 спірного Договору оренди визначено порядок повернення Орендодавцю об'єкта оренди. Так, згідно з п. 9.1 Договору, повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Відповідно до п. 9.6 Договору, у разі припинення або розірвання Договору, Орендар повинен повернути Орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану об'єкта оренди з вини Орендаря.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення № 2302-вих-1691 від 22.03.2017 р., в якому Орендодавець повідомляв відповідача про припинення договірних відносин, у зв'язку із закінченням терміну дії Договору оренди та вказував на обов'язок відповідача протягом 15 днів повернути балансоутримувачу орендоване приміщення у належному санітарно-технічному стані по акту приймання-передачі, а також провести повний розрахунок по сплаті орендної плати, а в разі наявності заборгованості - погасити її в повному обсязі.

Щодо зустрічних позовних вимог, згідно клопотання відповідача за вх. № 27645/17 від 14.08.2017 р., орендарем внесено зміни в первинну редакцію зустрічних позовних вимог і подано позовні вимоги в такій редакції:

1. Визнати недійсним п. 3 Договору № Ф-4849-6 (Д-10) від 05.02.2010 р. про внесення змін до Договору оренди № Ф-4849-6, укладеного між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ПП Галтехбізнесресурс .

2. Зобов'язати Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради привести до вимог чинного законодавства п. 3 Договору № Ф-4849-6 (Д-10) від 05.02.2010 р. про внесення змін до Договору оренди № Ф-4849-6, укладеного між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ПП Галтехбізнесресурс , виклавши його у наступній редакції: Термін дії цього Договору п'ять років .

Разом з тим, згідно ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ч. 3 ст. 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ч. 7 ст. 180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Отже, п. 3 Договору № Ф-4849-6 (Д-10) від 05.02.2010 р. не може бути визнаний недійсним, оскільки всупереч ст. 217 ЦК України, в разі визнання його недійсним не можна припустити, що правочин був би вчинений (укладений) без включення до нього недійсної частини, оскільки він відноситься до істотних умов Договору оренди і може привести до визнання недійним договору в цілому з відповідними наслідками.

Зміст же другої вимоги зустрічного позову підтверджує, що термін дії спірного Договору оренди на час подачі зустрічного позову не був погоджений сторонами в розмірі 5 років, а отже, такий Договір оренди припинив свою дію у термін, визначений позивачем і доведений у встановленому порядку до відповідача. Внесення змін в умови правочину, який виконано сторонами і який припинив свою дію чинним законодавством України не передбачено.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що позивачем за первісним позовом представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем за первісним позовом позовні вимоги не спростовані, суд прийшов до висновку, що позов Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (м. Львів) до Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс» (м. Львів) про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень є обґрунтованим та підлягає до задоволення. Що стосується зустрічних позовних вимог то такі , у зв'язку з необгрунтованісттю, задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач за первісним позовом подав платіжне доручення № 64 від 03.02.2017 року на суму 1600,00 грн. про сплату судового збору.

Як доказ сплати судових витрат, позивач за зустрічним позовом подав квитанцію № 2 від 21.06.2017 року на суму 1600,00 грн. про сплату судового збору.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, слід покласти на сторін пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Первісні позовні вимоги - задоволити.

2. Зобов'язати Приватне підприємство Галтехбізнесресурс (79049, м. Львів, вул. Єфремова, 37, код ЄДРПОУ 34857337) повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) шляхом виселення з нежитлових приміщень, загальною площею 374,1 кв. м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Єфремова, 37.

3. Стягнути з Приватного підприємства Галтехбізнесресурс (79049, м. Львів, вул. Єфремова, 37, код ЄДРПОУ 34857337) на користь Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) суму судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

4. У задоволенні зустрічного позову - відмовити.

5. Наказ видати, в порядку ст. 327 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.11.2018 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку ст. 256 ГПК України.

Суддя Пазичев В.М.