Постанова

від 08.04.2019 по справі 914/1144/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2019 р. Справа №914/1144/17

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

секретар судового засідання Михайлишин С.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс» , б/н від 06.12.2018 (вх. № 01-05/1581/18 від 18.12.2018)

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2018 (повний текст рішення підписано 20.11.2018)

у справі №914/1144/17 (суддя Пазичев В.М.)

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс» , м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, м. Львів

про: зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень

та за зустрічним позовом: Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс» , м. Львів

до відповідача: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

про: зобов'язання продовжити договір оренди терміном на 5 років

за участю представників:

від позивача за первісним позовом : ОСОБА_2 - представник;

від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_3 - адвокат;

від третьої особи : не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс» про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 374,1 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Єфремова, 37.

У червні 2017 року Приватне підприємство «Галтехбізнесресурс» звернулось до Господарського суду Львівської області з зустрічним позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про зобов'язання відповідача продовжити договір оренди приміщення №Ф-4849-6 від 20.11.2006 терміном на 5 років.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.06.2017 зустрічну позовну заяву прийнято та призначено до спільного розгляду з первісним позовом у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.08.2018 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради.

14.08.2018 до суду поступило клопотання Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс» , яким останній просив суд:

1. Визнати недійсним п. 3 Договору № Ф-4849-6 (Д-10) від 05.02.2010 р. про внесення змін до Договору оренди № Ф-4849-6, укладеного між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ПП «Галтехбізнесресурс» .

2. Зобов'язати Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради привести до вимог чинного законодавства п. 3 Договору № Ф-4849-6 (Д-10) від 05.02.2010 р. про внесення змін до Договору оренди № Ф-4849-6, укладеного між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ПП «Галтехбізнесресурс» , виклавши його у наступній редакції: «Термін дії цього Договору п'ять років» .

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.11.2018 у справі №914/1144/17 первісний позов задоволено: зобов'язано Приватне підприємство «Галтехбізнесресурс» повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради шляхом виселення з нежитлових приміщень, загальною площею 374, 1 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Єфремова,37. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Приймаючи вказане рішення у справі в частині задоволення первісного позову, місцевий господарський суд керувався положеннями ст. 785 ЦК України, ст.ст. 26,27 Закону України Про оренду державного та комунального майна та виходив з того, що термін дії договору оренди № Ф-4849-6 (Д-10) закінчився 28 березня 2017 року і відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення № 2302-вих-1691 від 22.03.2017 про припинення договірних відносин, у зв'язку із закінченням терміну дії Договору оренди.

Приймаючи вказане рішення у справі в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, місцевий господарський суд виходив з того, що п. 3 Договору № Ф-4849-6 (Д-10) від 05.02.2010 р. не може бути визнаний недійсним, оскільки всупереч ст. 217 ЦК України, в разі визнання його недійсним не можна припустити, що правочин був би вчинений (укладений) без включення до нього недійсної частини, оскільки він відноситься до істотних умов Договору оренди і може привести до визнання недійним договору в цілому з відповідними наслідками.

Зміст же другої вимоги зустрічного позову підтверджує, що термін дії спірного Договору оренди на час подачі зустрічного позову не був погоджений сторонами в розмірі 5 років, а отже, такий Договір оренди припинив свою дію у термін, визначений позивачем і доведений у встановленому порядку до відповідача. Внесення змін в умови правочину, який виконано сторонами і який припинив свою дію чинним законодавством України не передбачено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство «Галтехбізнесресурс» звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2018 у справі №914/1144/17 та прийняти нове, яким:

1. Визнати недійсним п. 3 Договору № Ф-4849-6 (Д-10) від 05.02.2010 р. про внесення змін до Договору оренди № Ф-4849-6, укладеного між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ПП «Галтехбізнесресурс» .

2. Зобов'язати Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради привести до вимог чинного законодавства п. 3 Договору № Ф-4849-6 (Д-10) від 05.02.2010 р. про внесення змін до Договору оренди № Ф-4849-6, укладеного між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ПП «Галтехбізнесресурс» , виклавши його у наступній редакції: «Термін дії цього Договору п'ять років» .

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, відповідач за первісним позовом зазначає, що статтею 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» від 15 грудня 2009 року № 1759-УІ внесено зміни до ч.1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та визначено, що «термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін» . Незважаючи на це орендодавець запропонував орендарю менший строк і 05.02.2010 було внесено зміни до договору від 20.11.2006, якими термін дії цього Договору визначено з 05.02.2010 до 19.11.2011 включно.

При цьому скаржник зазначає про відсутність доказів звернення орендаря до орендодавця із пропозицією визначення меншого терміну дії договору, ніж 5 років, та неможливість орендаря впливати на визначення істотних умов договору оренди, оскільки такий є договором приєднання. Відтак, скаржник вважає, що термін дії договору не вичерпаний, оскільки він мав бути укладений на строк не менше 5 років.

04.03.2019 до суду від Франківська районна адміністрація Львівської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу,в якому третя особа просить рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2018 у справі №914/1144/17 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської відзиву на апеляційну скаргу не подало.

Відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/1144/17 розподілено до розгляду головуючому судді Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Кравчук Н.М. та Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс» на рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2018 у справі №914/1144/17 залишено без руху.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_4, відповідно до ч.10 ст.32 ГПК України. розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 призначено проведення автоматизованої заміни складу колегії суддів, за результатами якого справу №914/1144/17 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Кордюк Г.Т., суддів Галушко Н.А. та Плотніцького Б.Д., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 12.02.2019.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс» на рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2018 у справі №914/1144/17, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 04.03.2019.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 розгляд апеляційної скарги відкладено на 01.04.2019.

В судовому засіданні 01.04.2019 за згодою представників сторін та третьої особи оголошено перерву до 08.04.2019.

В судове засідання 08.04.2019 прибули представники сторін.

Третя особа участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

В судовому засіданні представник Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс» підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2018 у справі №914/1144/17 та прийняти нове, яким зустрічний позов задоволити.

Представник Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської в судовому засіданні просив рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2018 у справі №914/1144/17 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2006 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-канадське підприємство Акан (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-4849-6 (надалі - Договір)

Згідно з п. 1.1. Договору орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення, загальною площею 374,1 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Єфремова, 37.

Розділом 2 Договору сторонами погоджено, що об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для магазину.

Термін дії цього договору оренди визначений з 20.11.2006 до 20.11.2009 (п.4.1. Договору).

07.03.2007 між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та Приватним підприємством Галтехбізнесресурс (орендар) укладено Договір №1 про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-4849-6, яким, у зв'язку з реорганізацією Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-канадське підприємство Акан шляхом виділу майна та створення Приватного підприємства Галтехбізнесресурс , змінено орендаря - Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-канадське підприємство Акан на Приватне підприємство Галтехбізнесресурс .

05.02.2010 між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та Приватним підприємством Галтехбізнесресурс (орендар) укладено Договір № Ф-4849-6 (Д-10) про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-4849-6, яким змінено п. 1.4 (в частині вартості об'єкта оренди - 1 269 680, 00 грн.), розділ 2 (цільове призначення об'єкта - для розміщення фізкультурно-спортивного закладу, діяльність якого спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту), п. 4.1 (термін дії договору - з 05.02.2010 до 19.11.2011 включно) та п. 5.1 (розмір орендної плати) договору.

Листом від 31.01.2017 №2302-вих-598 Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, серед іншого, повідомило Приватне підприємство Галтехбізнесресурс , що термін дії Договору визначений до 28.03.2017.

27.03.2017 Приватне підприємство Галтехбізнесресурс подало Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради через Центр надання адміністративних послуг заяву про продовження договору оренди № Ф-4849-6 з наступними змінами на 2 роки 364 дні.

Листом від 04.04.2017 №2302-вих-1691 Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради повідомило Приватне підприємство Галтехбізнесресурс , що термін дії Договору визначений до 28.03.2017, а відтак, орендар зобов'язаний протягом 15-ти днів повернути орендоване приміщення по акту приймання-передачі.

Листом від 05.05.2017 № 2302-2202 Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради повідомило Приватне підприємство Галтехбізнесресурс , що питання продовження Договору розглянуто на засіданні комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м. Львова та вирішено відмовити у продовженні Договору у зв'язку з порушенням орендарем п.п.7.1.- 7.3. Договору. Відтак, орендар зобов'язаний протягом 15-ти днів повернути орендоване приміщення по акту приймання-передачі.

Однак, Приватне підприємство Галтехбізнесресурс не повернуло Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради орендовані приміщення, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Як зазначалось вище, в травні 2017 року Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс» про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 374,1 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Єфремова, 37.

У червні 2017 року Приватне підприємство «Галтехбізнесресурс» звернулось до Господарського суду Львівської області з зустрічним позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про зобов'язання відповідача продовжити договір оренди приміщення №Ф-4849-6 від 20.11.2006 терміном на 5 років.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.06.2017 зустрічну позовну заяву прийнято та призначено до спільного розгляду з первісним позовом у даній справі.

14.08.2017 до суду поступило клопотання Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс» , яким останній просив суд:

1. Визнати недійсним п. 3 Договору № Ф-4849-6 (Д-10) від 05.02.2010 р. про внесення змін до Договору оренди № Ф-4849-6, укладеного між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ПП «Галтехбізнесресурс» .

2. Зобов'язати Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради привести до вимог чинного законодавства п. 3 Договору № Ф-4849-6 (Д-10) від 05.02.2010 р. про внесення змін до Договору оренди № Ф-4849-6, укладеного між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ПП «Галтехбізнесресурс» , виклавши його у наступній редакції: «Термін дії цього Договору п'ять років» .

Як вбачається зі змісту вказаного клопотання, таке за своїм змістом є заявою про зміну предмета позову, оскільки Приватним підприємством «Галтехбізнесресурс» заявлено ще одну вимогу.

Суд першої інстанції не приймав ухвали про прийняття чи відмову прийнятті вказаної заяви про зміну предмета позову. Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення, судом першої інстанції розглянуто зустрічні позовні вимоги, зазначені у клопотанні Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс" від 14.08.2017.

Однак, відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України (в редакції чинній на момент подання клопотання Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс» ) до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Отже, право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК. Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Оскільки суд розпочав розгляд справи по суті 22.06.2017, що вбачається з протоколу судового засідання від 22.06.2017, клопотання про зміну предмета позову подана до суду 14.08.2017, тобто після початку розгляду справи по суті, і до такого клопотання не додано документів, що підтверджують сплату судового збору та його відправлення іншій стороні у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, розглянувши зустрічні позовні вимоги, викладені у клопотанні Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс" від 14.08.2017, які не підлягали розгляду.

Відтак, на переконання суду, предмет зустрічного позову є вимога про зобов'язання Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради продовжити договір оренди приміщення №Ф-4849-6 від 20.11.2006 терміном на 5 років.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Розглядаючи даний спір суди обох інстанцій вірно установили, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму (оренди).

Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справ застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.

За приписами статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Договір оренди є консенсуальним, тобто вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди у належній формі, оплатним, двостороннім та строковим.

Згідно зі статтею 763 названого Кодексу договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні приписи містяться у частині 2 статті 291 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця упродовж одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Аналогічна норма міститься в частині 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди упродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п.4.3. Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Зі змісту зазначених правових норм та умов договору можна зробити висновок, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення можуть бути висловлені ним, як до закінчення терміну дії договору оренди, так і упродовж одного місяця після закінчення цього строку.

Як уже було вищенаведено, пунктом 4.1 Договору від 20.11.2006 передбачено, що його укладено з 20.11.2006 до 20.11.2009.

Договором № Ф-4849-6 (Д-10) від 05.02.2010 внесено зміни до п.4.1. Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-4849-6 та визначено термін дії договору - з 05.02.2010 до 19.11.2011 включно, тобто 21 місяць 14 днів.

У зв'язку з відсутністю заяв сторін про припинення або зміну умов Договору, термін дії Договору автоматично продовжувався на тих самих умова і на той самий строк, тобто на строк визначений п.4.1. Договору в редакції Договору від 05.02.2010 № Ф-4849-6 (Д-10) про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-4849-6. Отже, термін дії Договору продовжувався щоразу на 21 місяць 14 днів - до 02.09.2013, до 15.06.2015, до 28.03.2017.

З приводу твердження скаржника про те, що термін дії Договору не вичерпаний, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» від 15 грудня 2009 року № 1759-УІ, якою внесено зміни до ч.1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , термін дії договору повинен бути не менше 5 років, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно з п.5 розділу II Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні", який набрав чинності 30.12.2009, "Термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін."

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами."

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції на час укладення додаткової угоди термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Таким чином, і наведеною ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", і вказаним п.5 розділу II Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" передбачена можливість зменшення за волею орендаря вказаного 5-річного терміну.

Згідно з ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

05.02.2010, тобто вже після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні", орендар самостійно, вільно, на власний розсуд підписав з орендодавцем Договір № Ф-4849-6 (Д-10), яким внесено зміни до п.4.1. Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-4849-6 та визначено термін дії договору - з 05.02.2010 до 19.11.2011 включно. Обставин та доказів зворотного судом не встановлено.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази звернення орендаря до орендодавця протягом дії Договору з пропозицією продовження договору оренди на 5 років або ж звернення до суду з позовом про визнання недійсним пункту 4.1. Договору. Натомість, 27.03.2017 Приватне підприємство Галтехбізнесресурс подало Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради через Центр надання адміністративних послуг заяву про продовження договору оренди № Ф-4849-6 з наступними змінами на 2 роки 364 дні.

За вказаних обставин, п.4.1 Договору, викладений в редакції Договору від 05.02.2010, не суперечить п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" та ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції на час укладення Договору від 05.02.2010, а твердження скаржника про те, що термін дії Договору не вичерпаний є безпідставним та необгрунтованим.

Аналогічні позиції викладені у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №920/1008/16, від 09.02.2018 у справі №910/21164/16.

Отже, термін дії Договору автоматично продовжувався до 28.03.2017.

Відповідно до п.4.8. Договору чинність цього Договору припиняється внаслідок закінчення стоку, на який його було укладено.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 04.04.2017 №2302-вих-1691 Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради повідомило Приватне підприємство Галтехбізнесресурс , що термін дії Договору визначений до 28.03.2017, а відтак, орендар зобов'язаний протягом 15-ти днів повернути орендоване приміщення по акту приймання-передачі. Зазначений лист було відправлено на адресу відповідача, що підтверджується долученим до матеріалів справи списком згрупованих рекомендованих відправлень від 05.04.2017, який засвідчує направлення на адресу відповідача саме зазначеного повідомлення та квитанцією ЛД УДППЗ Укрпошта від 05.04.2017.

Оскільки, протягом місяця після закінчення строку дії договору мало місце заперечення орендодавця щодо продовження договору на новий строк, то, як випливає з положень ст. 764 Цивільного кодексу України, статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.4.3. Договору, такий договір припинився.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Отже, враховуючи норми чинного законодавства та згідно з п.п. 91., 9.2, 9.3 Договору відповідач був зобов'язаний повернути об'єкт оренди протягом 15 днів з моменту припинення дії договору за актом здачі - приймання. Однак, як вбачається із матеріалів справи відповідач жодних дій, спрямованих на виконання вищезазначених умов договору та вимог нормативних актів не вчинив, орендоване майно не повернув.

Враховуючи зазначене, висновок місцевого господарського суду про задоволення первісного позову про зобов'язання відповідача повернути майно шляхом його виселення з приміщень, що були об'єктом оренди, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правомірним.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач посилався на те, що після припинення договірних відносин він продовжував сплачувати орендну плату, однак це ще не свідчить про пролонгацію даного договору, оскільки орендар сплачував кошти за фактичне користування майном. Здійснення орендних платежів не є підставою продовження Договору, термін дії якого закінчився. Крім того, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про здійснення платежів орендарем після припинення договору оренди.

Також судова колегія не погоджується з твердженням відповідача про наявність переважного права перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк у зв'язку із зверненням в управління комунальної власності ДЕП ЛМР із заявою про продовження дії договору оренди майна, з врахуванням наступного:

У відповідності до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Із системного аналізу ч.2 та ч.3 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна випливає, що договір припиняє свою дію, якщо орендодавець протягом місяця повідомив орендаря про його припинення та переважне право на укладення на новий термін не виникає, коли орендоване майно необхідне для власних потреб орендодавця. В такому разі орендодавець повинен письмово повідомити орендаря не пізніше як за три місяця до закінчення терміну дії договору. З матеріалів справи не вбачається, що орендодавець має намір використовувати майно для власних потреб.

Таким чином, при реалізації зазначеного переважного права орендаря укладатиметься новий договір оренди комунального майна, при цьому попередній договір оренди повинен закінчити термін дії, шляхом відмови однієї із сторін у продовженні терміну дії договору у спосіб вчинення заяви. (Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 914/433/16).

Спеціальна норма Закону України «Про оренду державного та комунального майна» регламентує, що орендар має переважне право на укладення договору оренди, однак не визначає процедуру реалізації такого переважного права. При цьому, процедура реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди передбачена статтею 777 Цивільного кодексу України, у якому встановлені загальні положення про оренду та який врегульовує відносини оренди комунального майна, у частині, що не врегульована спеціальним законодавством.

Так, згідно із ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України, наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Таким чином, Закон України «Про оренду державного та комунального майна» , Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України передбачають так званий інститут переважного права, по суті колишнього орендаря перед іншими суб'єктами, на укладення нового договору оренди на нових умовах, об'єктом оренди якого буде попередньо орендоване майно за домовленістю сторін.

В Договорі сторони не узгоджували строку звернення орендаря до орендодавця на укладення договору на новий строк.

Як вбачається із матеріалів справи, орендар скористався переважним правом про повідомлення орендодавця на укладення договору на новий строк, подавши орендодавцю 27.03.2017 відповідну заяву. Однак, орендодавець, листом від 04.04.2017 №2302-вих-1691 повідомив про припинення Договору, тобто такої домовленості сторонами не досягнуто, а тому в силу ч.1 ст.777 ЦК України переважне право орендаря на укладення договору на новий строк припинилося.

Крім того, листом від 05.05.2017 № 2302-2202 Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради повідомило Приватне підприємство Галтехбізнесресурс , що питання продовження Договору розглянуто на засіданні комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м. Львова та вирішено відмовити у продовженні Договору у зв'язку з порушенням орендарем п.п.7.1.- 7.3. Договору, що підтверджує недосягнення згоди між сторонами на укладення договору на новий строк.

Пунктами 7.1-7.3 Договору передбачені обов'язки орендаря використовувати об'єкт оренди відповідно до його призначення та умов цього Договору, утримувати об'єкт оренди в повній справності та нести всі необхідні витрати по його експлуатації. Так, умовами Договору оренди передбачено протягом місяця з дня укладення Договору оренди укласти договір щодо надання комунальних послуг у повному обсязі з відповідними організаціями, а також з балансоутримувачем (ЛКП «Львівський ліхтар» ) на відшкодування експлуатаційних втрат.

Однак, згідно з довідкою ЛКП «Львівський ліхтар» від 08.10.2015 р. № 219, ТзОВ «Галтехбізнесресурс» не укладало договорів з комунальним підприємством на відшкодування експлуатаційних втрат по обслуговуванню нежитлових приміщень на вул. ОСОБА_5 Єфремова, 37.

Відповідно з довідки ЛКП «Львівський ліхтар» від 08.10.2015 р. № 218, ТзОВ «Галтехбізнесресурс» не укладало договорів з ЛМКП «Львівтеплоенерго» на постачання теплової енергії до нежитлових приміщеннях на вул. ОСОБА_5 Єфремова, 37.

Доказів протилежного суду не подано.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що Договором від 05.02.2010 термін дії Договору сторонами погоджено з 05.02.2010 до 19.11.2011 включно (21 місяць 14 днів), заявою від 27.03.2017 орендар просив орендодавця продовжити термін дії Договору на 2 роки 364 дні, а в зустрічному позові просить продовжити Договір на 5 років.

З огляду на все викладене вище в сукупності, колегія суддів вважає, що вимоги зустрічної позовної заяви, яка подана до суду 22.06.2017, про зобов'язання Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради продовжити договір оренди приміщення №Ф-4849-6 від 20.11.2006 терміном на 5 років до задоволення не підлягають.

Однак, відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на викладені вище обставини, зокрема і розгляд судом першої інстанції зустрічних позовних вимог, викладених у клопотанні Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс» від 14.08.2017, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2018 у справі №914/1144/17 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови. Резолютивну частину оскаржуваного рішення слід залишити без змін.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника в порядку ст.ст.129, 282 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. У задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства «Галтехбізнесресурс» відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2018 у справі №914/1144/17 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови Західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2018 у справі №914/1144/17 залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку і строки встановлені ст. ст.288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Плотніцький Б.Д.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.04.2019