Ухвала

від 19.11.2018 по справі 161/15687/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/15687/18

Провадження № 2/161/4034/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Гриня О.М.,

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

вивчивши заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ПІВІСЕНС ПЛЮС про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТОВ ПІВІСЕНС ПЛЮС про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.

Вимоги позову обґрунтовано тим, що 26 липня 2018 року між ним та ТОВ ТРАСТМОТОРС були укладені два попередні договори купівлі-продажу транспортного засобу №0068 та №0069, рік випуску 2015. Згідно п.1.5 поперднього договору сторони зобов'язались укласти основний договір 31.07.2018 року за умови повного виконання позивачем пункту 2.1 попереднього договору. На виконання пункту 2.1 попереднього договору ОСОБА_2 було здійснено оплату авансу відповідачу в сумі 25709, 50 грн. за договором № 0068 від 26.07.2018 року та 25709,50 грн. за договором № 0069 від 26.07.2018 року, що підтверджується квитанціями. Після цього, жодних повідомлень від відповідача про придбання чи не придбання транспортних засобів для їх наступної передачі на адресу позивача не надходило, пропозиції щодо укладення основного договору відповідач позивачу не направляв. Відповідно сплачені кошти є безпідставно набутими та підлягають поверненню стороною відповідача, оскільки останній своїх зобов'язань за договором не виконав. З огляду на вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь кошти в сумі 51419 грн.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 01.11.2018 року за клопотанням позивача було замінено первісного відповідача ТОВ ТРАСТМОТОРС на належного ТОВ ПІВІСЕНС ПЛЮС .

16.11.2018 року позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій ОСОБА_2 просить накласти арешт на грошові кошти відповідача в розмірі 51419 грн., що знаходяться на розрахунковому рахунку № 26003010006566 в АКБ Індустріалбанк , код банку 313849, що належить ТОВ ПІВІСЕНС ПЛЮС (ТОВ ТРАСТМОТОРС ), оскільки вважає, що невжиття таких заходів в подальшому зробить неможливим виконання рішення суду, так як відповідач має багато кредиторів та згідно даних Єдиного реєстру судових рішень відносно ТзОВ ТРАСТМОТОРС (ТОВ ПІВІСЕНС ПЛЮС ) відкрито одинадцять аналогічних справ, більше того, згідно наявної у відкритому доступі інформації мережі Інтернет статутний фонд товариства становить 20000 грн., що значно менше стягуваної суми.

Згідно частин 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову приходить до наступного.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Тобто, однією із причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Підставами для забезпечення позову є те, що невжиття судом заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тобто дії суду із забезпечення позову обрання та застосування відповідних заходів забезпечення позову, спрямовуються на забезпечення можливості в подальшому реально виконати рішення суду та захистити права особи, яка звернулась до суду.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), за номером ідентифікаційного коду юридичної особи 41945751, вказаного позивачем в позовній заяві, заяві про забезпечення доказів та наданих до суду копіях попередніх договорів купівлі-продажу транспортних засобів № 0068 та № 0069 від 26.07.2018 року, зареєстрована юридична особа ТзОВ "ПІВІСЕНС ПЛЮС" (місцезнаходження юридичної особи: 03150, м.Київ, вул. Предславинська, будинок 34 Б; розмір статутного капіталу: 20000 гривень; засновник та керівник: ОСОБА_3; дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі: 16.02.2018 року; місцезнаходження реєстраційної справи: Департамент реєстрації Харківської міської ради; інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою: +380950109143). Будь-яка інформація щодо юридичної особи з назвою ТРАСТМОТОРС в Єдиному державному реєстрі відсутня.

Також, за даними Єдиного державного реєстру, ТзОВ "ПІВІСЕНС ПЛЮС" не перебуває в стані припинення.

Згідно платіжних доручень від 26.07.2018 року №19035974 та №19035982 позивачем було перераховано кошти на загальну суму 51419 грн. (призначення платежу: сплата за трактор згідно договору №6800 та №6900 від 26.07.2018 року, відповідно) на рахунок № 26003010006566 в АКБ Індустріалбанк (код банку отримувача: 313849; отримувач: ТОВ ТРАСТМОТОРС ; код отримувача: 41945751).

Зважаючи на те, що позивач посилається на гіпотетичну можливість невиконання рішення суду про задоволення позову через наявність судових рішень про стягнення коштів з товариства та імовірну наявність виконавчих проваджень в інших справах, що само по собі не може бути єдиною підставою накладення арешту на кошти юридичної особи, враховуючи відсутність будь-яких доказів ухилення від виконання судових рішень в інших справах, які взагалі не стосуються заявлених позовних вимог, а також неможливість достовірного встановлення судом належності рахунків, які вказані ОСОБА_2, саме ТзОВ "ПІВІСЕНС ПЛЮС" (ТзОВ ТРАСТМОТОРС ) у зв'язку з обмеженістю процесуального строку розгляду заяви про забезпечення позову, встановленого ЦПК України, що, відповідно, позбавляє суд можливості перевірити вказану інформацію, шляхом надіслання відповідного запиту до АКБ Індустріалбанк на даному етапі судового розгляду та те, що судове рішення не може базуватись на припущеннях, заява позивача про забезпечення позову розцінюється судом як така, що не підлягає до задоволення, оскільки накладення арешту на кошти юридичної особи, може негативно вплинути на її господарську діяльність.

Керуючись ст. ст. 149-150, 153, 244, 259-261 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ПІВІСЕНС ПЛЮС про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_4